- •Філософія: коло проблемта роль у суспільстві Платон
- •Арістотель
- •Фома Аквінський
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Гегель г. В. Ф.
- •Конт о.
- •Ортега-і-Гасет х.
- •Ясперс к.
- •Камю а.
- •Антична філософія Анаксімандр
- •Геракліт
- •Демокрит
- •Протагор
- •Арістотель
- •Тит Лукрецій Кар
- •Сенека Луцій Антей
- •Марк Аврелій
- •Скептицизм
- •Філософія середньовіччя Тертуліан
- •Климент Олександрійський
- •Августін Аврелій Частина іv Небо й земля дають очевидний доказ, що вони створені
- •Частина V Увесь Всесвіт вийшов з одного Божого Слова
- •Частина VII. Звідки ж походила матерія? Чи небо більше і краще за землю?
- •Частина VIII Первісна матерія створена з нічого
- •Боецій Северин
- •Еріугена
- •Ансельм Кентерберійський
- •Глава II (Що) Бог воістину існує
- •Оккам Уільям
- •Фома Аквінський
- •Філософія відродження Кузанський м.
- •Копернік м.
- •Бруно Дж.
- •Макіавелі н.
- •Еразм Ротердамський
- •Монтень м.
- •Філософія нового часу Бекон ф.
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Спіноза б.
- •Паскаль б.
- •Локк Дж. Глава друга. В душі немає вроджених принципів
- •Лейбниць г.В.
- •Берклі Дж.
- •Німецька класична філософія. Марксистська філософія Кант і.
- •Гегель г.В.Ф. Діалектичне заперечення
- •Маркс к.
- •Фромм е.
- •Західна філософія кінця хіх-хх ст. «Філософія життя»
- •Філософська антропологія
- •Екзистенціалізм та його основні напрями
- •Позитивізм
- •Релігійна філософія
- •Історія української філософії Митрополит Іларіон
- •Вишенський і.
- •Феофан Прокопович
- •Григорій Сковорода
- •Юркевич п.
- •Франко і.
- •Потебня о.О.
- •Вернадський в.
- •Діалектика як вчення про розвиток Лао цзи
- •Геракліт
- •Арістотель
- •Гегель г.В.Ф.
- •Енгельс ф.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Адорно т.В.
- •Філософське вчення про буття Платон
- •Арістотель
- •Бруно Дж.
- •Лейбниць г.В.
- •Енгельс ф.
- •Бердяєв м.О.
- •Хайдегер м.
- •Сартр ж-п
- •Проблема людини у філософії Піко делла Мірандола
- •Паскаль б.
- •Енгельс ф.
- •Юркевич п.
- •Тейяр де Шарден п.
- •Шелер м.
- •Сартр ж-п.
- •Франк л.С.
- •Фромм е.
- •Свідомість: її походження та сутність Кант і.
- •16. Про першопочатково-синтетичну єдність апперцепції.
- •18. Що таке об’єктивна єдність самосвідомості?
- •Гегель г.В.Ф.
- •Фрейд з.
- •Гадамер х.-г.
- •Фуко м.
- •5. Буття мови.
- •Пізнання та освоєння людиною світу Арістотель
- •Декарт р.
- •Берклі Дж.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Рассел б.
- •Предмет соціальної філософії Гоббс т.
- •Руссо ж.Ж.
- •Маркс к., Енгельс ф.
- •Енгельс ф.
- •Франк с.
- •Сорокін п.
- •Хантінгтон с.
- •Козловськи п.
- •Суспільне виробництво Гердер і.
- •Маркс к.
- •Дьюї Дж.
- •Фрейд з.
- •Лосєв о.Ф.
- •Хайєк ф.
- •Фромм е.
- •Швейцер а.
- •Політичне життя суспільства як філософська проблема Арістотель
- •Спіноза б.
- •Гоббс т.
- •Локк д.
- •Кант і.
- •Гегель г.В.Ф.
- •Ленін в.І.
- •Хабермас ю.
- •Поппер к.
- •Філософія історії Маркс к., Енгельс ф.
- •Плеханов г.В.
- •Тойнбі а.
- •Шпенглер о
- •Ясперс к.
- •Гумільов л.М.
- •Белл д.
- •Стратегія майбутнього Хейзинга й.
- •Рассел б.
- •Маркаузе г.
- •Фромм е.
- •Печчеї а.
- •Ліотар ж.-ф.
- •Тоффлер е.
- •Хантінгтон п.
- •Козловськи п.
- •Cловник персоналій
- •Література
- •Філософія. Хрестоматія
Спіноза б.
Кінцева мета полягає не в тому, щоб панувати і тримати людей у страсі, підкорюючи їх владі іншого, а, навпаки, в тому, щоб кожного звільнити від страху, щоб він жив безпечно, наскільки це можливо, тобто щоб він якнайкраще утримував своє природне право на існування й діяльність без шкоди для себе та іншого. Мета держави не в тому, щоб перетворювати людей із розумних істот на тварин чи автомати, а, навпаки, в тому, щоб їх душа і тіло виконували свої функції, не наражалися на небезпеку, а користувалися вони вільним розумом і щоб вони не змагалися один з одним у ненависті, гніві чи хитрощах і не ворогували між собою. Ми бачили, що для створення держави необхідним було тільки одне, а саме: щоб уся законодавча влада була у всіх, або у декількох, або у одного. Оскільки вільне судження людей є дуже різноманітним, і кожний окремо думає, що він усе знає, і так як неможливо, щоб усі думали однаково і говорили одними вустами, то вони не змогли б жити в мирі, якби кожний не поступався правом діяти відповідно до рішень тільки своєї душі. Отже, кожний поступався тільки правом діяти за особистим рішенням, а не правом розмірковувати і судити про що-небудь, отже, ніхто без порушення права верховної влади не може діяти проти її рішення, але цілком може думати й судити, а значить, і говорити, щоб просто тільки говорив або учив і захищав свою думку тільки розумом, а не хитрістю, гнівом, ненавистю...
Отже, ми бачимо, яким чином кожен, не порушуючи прав і авторитету верховної влади, тобто не порушуючи миру в державі, може говорити (те) і вчити тому, про що він думає, а саме: якщо він рішення про все, що треба зробити, їм же надає і нічого проти їх рішення не робить, хоча й повинен часто діяти проти того, що він вважає позитивним і що він відкрито висловлює. Це, звичайно, він може робити, не порушуючи справедливості і благочестя, навіть повинен робити, якщо хоче показати себе справедливим і добропорядним, бо, як ми уже показали, справедливість залежить тільки від рішення верховних влад і, отже, ніхто не може через це бути несправедливим, якщо він живе за загальноприйнятим рішенням. Найвище благочестя – це те, що виявляється в турботах про мир і спокій держави, але воно не могло б зберігатися, якби кожний став жити за велінням свого серця; отже, і не благочестиво чинити за своїм бажанням що-небудь проти рішення верховної влади, підданим якої ти є, так бо як від цього, якби всім це було дозволено, почалось би падіння держави. Навіть більше: він нічого не може зробити проти рішення і наказу власного розуму, поки він діє відповідно до рішень верховної влади; адже він за порадою самого розуму цілковито вирішив перенести на неї своє право жити власною думкою. Зрештою, це ми можемо підтвердити і самою практикою, бо в зборах як вищих, так і нижчих щаблів влади рідко що-небудь робиться за одностайним голосуванням усіх членів, і, одначе, все відбувається за спільним рішенням усіх, а саме: хто подавав голос проти, так і тих, хто подавав його за.
Спіноза Б. Богословсько-політичний трактат.