- •Філософія: коло проблемта роль у суспільстві Платон
- •Арістотель
- •Фома Аквінський
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Гегель г. В. Ф.
- •Конт о.
- •Ортега-і-Гасет х.
- •Ясперс к.
- •Камю а.
- •Антична філософія Анаксімандр
- •Геракліт
- •Демокрит
- •Протагор
- •Арістотель
- •Тит Лукрецій Кар
- •Сенека Луцій Антей
- •Марк Аврелій
- •Скептицизм
- •Філософія середньовіччя Тертуліан
- •Климент Олександрійський
- •Августін Аврелій Частина іv Небо й земля дають очевидний доказ, що вони створені
- •Частина V Увесь Всесвіт вийшов з одного Божого Слова
- •Частина VII. Звідки ж походила матерія? Чи небо більше і краще за землю?
- •Частина VIII Первісна матерія створена з нічого
- •Боецій Северин
- •Еріугена
- •Ансельм Кентерберійський
- •Глава II (Що) Бог воістину існує
- •Оккам Уільям
- •Фома Аквінський
- •Філософія відродження Кузанський м.
- •Копернік м.
- •Бруно Дж.
- •Макіавелі н.
- •Еразм Ротердамський
- •Монтень м.
- •Філософія нового часу Бекон ф.
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Спіноза б.
- •Паскаль б.
- •Локк Дж. Глава друга. В душі немає вроджених принципів
- •Лейбниць г.В.
- •Берклі Дж.
- •Німецька класична філософія. Марксистська філософія Кант і.
- •Гегель г.В.Ф. Діалектичне заперечення
- •Маркс к.
- •Фромм е.
- •Західна філософія кінця хіх-хх ст. «Філософія життя»
- •Філософська антропологія
- •Екзистенціалізм та його основні напрями
- •Позитивізм
- •Релігійна філософія
- •Історія української філософії Митрополит Іларіон
- •Вишенський і.
- •Феофан Прокопович
- •Григорій Сковорода
- •Юркевич п.
- •Франко і.
- •Потебня о.О.
- •Вернадський в.
- •Діалектика як вчення про розвиток Лао цзи
- •Геракліт
- •Арістотель
- •Гегель г.В.Ф.
- •Енгельс ф.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Адорно т.В.
- •Філософське вчення про буття Платон
- •Арістотель
- •Бруно Дж.
- •Лейбниць г.В.
- •Енгельс ф.
- •Бердяєв м.О.
- •Хайдегер м.
- •Сартр ж-п
- •Проблема людини у філософії Піко делла Мірандола
- •Паскаль б.
- •Енгельс ф.
- •Юркевич п.
- •Тейяр де Шарден п.
- •Шелер м.
- •Сартр ж-п.
- •Франк л.С.
- •Фромм е.
- •Свідомість: її походження та сутність Кант і.
- •16. Про першопочатково-синтетичну єдність апперцепції.
- •18. Що таке об’єктивна єдність самосвідомості?
- •Гегель г.В.Ф.
- •Фрейд з.
- •Гадамер х.-г.
- •Фуко м.
- •5. Буття мови.
- •Пізнання та освоєння людиною світу Арістотель
- •Декарт р.
- •Берклі Дж.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Рассел б.
- •Предмет соціальної філософії Гоббс т.
- •Руссо ж.Ж.
- •Маркс к., Енгельс ф.
- •Енгельс ф.
- •Франк с.
- •Сорокін п.
- •Хантінгтон с.
- •Козловськи п.
- •Суспільне виробництво Гердер і.
- •Маркс к.
- •Дьюї Дж.
- •Фрейд з.
- •Лосєв о.Ф.
- •Хайєк ф.
- •Фромм е.
- •Швейцер а.
- •Політичне життя суспільства як філософська проблема Арістотель
- •Спіноза б.
- •Гоббс т.
- •Локк д.
- •Кант і.
- •Гегель г.В.Ф.
- •Ленін в.І.
- •Хабермас ю.
- •Поппер к.
- •Філософія історії Маркс к., Енгельс ф.
- •Плеханов г.В.
- •Тойнбі а.
- •Шпенглер о
- •Ясперс к.
- •Гумільов л.М.
- •Белл д.
- •Стратегія майбутнього Хейзинга й.
- •Рассел б.
- •Маркаузе г.
- •Фромм е.
- •Печчеї а.
- •Ліотар ж.-ф.
- •Тоффлер е.
- •Хантінгтон п.
- •Козловськи п.
- •Cловник персоналій
- •Література
- •Філософія. Хрестоматія
Політичне життя суспільства як філософська проблема Арістотель
Книга І
Завершене спілкування, що складається з кількох поселень, утворює державу. Його призначення об'єктивне: держава виникає заради потреб життя, але існує вона заради досягнення благого життя. Звідси, будь-яка держава – продукт природного виникнення і вона уподібнюється в цьому відношенні до первинного спілкування – сім'ї та поселення; воно є їх завершенням, у завершенні ж природа об'єкта виходить на перший план. Адже ми називаємо природою кожного об'єкта – візьмемо, наприклад, природу людини, коня, родини – такий стан, який є завершенням його генезису. Більше того, у здійсненні кінцевої мети і є вище завершення об'єкта; тому об'єктивний стан – мета держави – є і його завершенням і вищою досконалістю.
9.З усього сказаного виходить, що держава – продукт природного розвитку і що людина за своєю природою – істота політична; хто живе в силу своєї природи, а не внаслідок випадкових обставин, поза державою, той або надлюдина, або істота, недорозвинена у моральному відношенні...
Те положення, що людина є істота, яка має відношення до державного життя більше, ніж бджоли та всякого виду тварини, що живуть стадами, стає зрозумілим: уся діяльність природи, згідно з нашим твердженням, не є безплідною; проте тільки людина з усіх живих істот обдарована мовою. Голос, яким можна виразити смуток і радість, є властивим і іншим тваринам, тому що їх природні властивості розвинуті до такої міри, аби відчувати радість і смуток та передавати ці почуття один одному. Та мова може виражати й те, що є корисним і що шкідливим, так само, як і те, що є справедливим і що є несправедливим.
Ця властивість людини, що відрізняє її від інших живих істот, веде до того, що тільки людина здатна до чуттєвого сприйняття таких понять, як добро і зло, справедливість і несправедливість і т. ін. А це і створює основу родини, держави. Природа держави виникає раніше ніж природа родини й індивіда: необхідно, щоб ціле передувало своїй частині. Знищи істоту загалом і в неї не буде ні ніг, ні рук, збережеться лише її назва...
12. Отже, держава і за своєю природою передує індивіду: якщо останній, потрапивши в ізольований стан, не розглядатиме себе істотою ні від чого незалежною, він опиниться по відношенню до держави в такому ж положенні, в якому перебувають інші частини по відношенню до свого цілого. А якщо індивід не здатен до спілкування або, вважаючи себе істотою ні від чого незалежною, не відчуває потреби ні в чому, він уже не є елементом держави, стаючи або твариною, або божеством.
У кожну людину природа заклала прагнення до державного спілкування, і перший, хто це спілкування організував, зробив для людства безцінне благо. Людина, що знайшла своє завершення в державі, – найдосконаліше з творінь, і, навпаки, людина, що живе поза законом та правом, займає найжалюгідніше місце в світі. Адже безправ'я, що опирається на озброєну силу, важче за все. Природа дала людині в руки зброю – інтелектуальну та моральну силу, але вона може користуватися цією зброєю і в зворотному напрямку; через це людина без моральних підвалин виявляється самою безчесною та дикою істотою, що є низькою в своїх статевих і смакових інстинктах. Поняття справедливості зв'язане з уявленням про державу, тому що право, яке служить критерієм справедливості, є регулюючою нормою політичного спілкування.
Арістотель. Політика.