- •Філософія: коло проблемта роль у суспільстві Платон
- •Арістотель
- •Фома Аквінський
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Гегель г. В. Ф.
- •Конт о.
- •Ортега-і-Гасет х.
- •Ясперс к.
- •Камю а.
- •Антична філософія Анаксімандр
- •Геракліт
- •Демокрит
- •Протагор
- •Арістотель
- •Тит Лукрецій Кар
- •Сенека Луцій Антей
- •Марк Аврелій
- •Скептицизм
- •Філософія середньовіччя Тертуліан
- •Климент Олександрійський
- •Августін Аврелій Частина іv Небо й земля дають очевидний доказ, що вони створені
- •Частина V Увесь Всесвіт вийшов з одного Божого Слова
- •Частина VII. Звідки ж походила матерія? Чи небо більше і краще за землю?
- •Частина VIII Первісна матерія створена з нічого
- •Боецій Северин
- •Еріугена
- •Ансельм Кентерберійський
- •Глава II (Що) Бог воістину існує
- •Оккам Уільям
- •Фома Аквінський
- •Філософія відродження Кузанський м.
- •Копернік м.
- •Бруно Дж.
- •Макіавелі н.
- •Еразм Ротердамський
- •Монтень м.
- •Філософія нового часу Бекон ф.
- •Гоббс т.
- •Декарт р.
- •Спіноза б.
- •Паскаль б.
- •Локк Дж. Глава друга. В душі немає вроджених принципів
- •Лейбниць г.В.
- •Берклі Дж.
- •Німецька класична філософія. Марксистська філософія Кант і.
- •Гегель г.В.Ф. Діалектичне заперечення
- •Маркс к.
- •Фромм е.
- •Західна філософія кінця хіх-хх ст. «Філософія життя»
- •Філософська антропологія
- •Екзистенціалізм та його основні напрями
- •Позитивізм
- •Релігійна філософія
- •Історія української філософії Митрополит Іларіон
- •Вишенський і.
- •Феофан Прокопович
- •Григорій Сковорода
- •Юркевич п.
- •Франко і.
- •Потебня о.О.
- •Вернадський в.
- •Діалектика як вчення про розвиток Лао цзи
- •Геракліт
- •Арістотель
- •Гегель г.В.Ф.
- •Енгельс ф.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Адорно т.В.
- •Філософське вчення про буття Платон
- •Арістотель
- •Бруно Дж.
- •Лейбниць г.В.
- •Енгельс ф.
- •Бердяєв м.О.
- •Хайдегер м.
- •Сартр ж-п
- •Проблема людини у філософії Піко делла Мірандола
- •Паскаль б.
- •Енгельс ф.
- •Юркевич п.
- •Тейяр де Шарден п.
- •Шелер м.
- •Сартр ж-п.
- •Франк л.С.
- •Фромм е.
- •Свідомість: її походження та сутність Кант і.
- •16. Про першопочатково-синтетичну єдність апперцепції.
- •18. Що таке об’єктивна єдність самосвідомості?
- •Гегель г.В.Ф.
- •Фрейд з.
- •Гадамер х.-г.
- •Фуко м.
- •5. Буття мови.
- •Пізнання та освоєння людиною світу Арістотель
- •Декарт р.
- •Берклі Дж.
- •Ленін в.І.
- •Поппер к.
- •Рассел б.
- •Предмет соціальної філософії Гоббс т.
- •Руссо ж.Ж.
- •Маркс к., Енгельс ф.
- •Енгельс ф.
- •Франк с.
- •Сорокін п.
- •Хантінгтон с.
- •Козловськи п.
- •Суспільне виробництво Гердер і.
- •Маркс к.
- •Дьюї Дж.
- •Фрейд з.
- •Лосєв о.Ф.
- •Хайєк ф.
- •Фромм е.
- •Швейцер а.
- •Політичне життя суспільства як філософська проблема Арістотель
- •Спіноза б.
- •Гоббс т.
- •Локк д.
- •Кант і.
- •Гегель г.В.Ф.
- •Ленін в.І.
- •Хабермас ю.
- •Поппер к.
- •Філософія історії Маркс к., Енгельс ф.
- •Плеханов г.В.
- •Тойнбі а.
- •Шпенглер о
- •Ясперс к.
- •Гумільов л.М.
- •Белл д.
- •Стратегія майбутнього Хейзинга й.
- •Рассел б.
- •Маркаузе г.
- •Фромм е.
- •Печчеї а.
- •Ліотар ж.-ф.
- •Тоффлер е.
- •Хантінгтон п.
- •Козловськи п.
- •Cловник персоналій
- •Література
- •Філософія. Хрестоматія
Маркс к., Енгельс ф.
Отже, справа має такий вигляд: певні індивіди, які певним способом займаються виробничою діяльністю, вступають у певні суспільні і політичні відносини. Емпіричне спостереження повинно в кожному окремому випадку – на досвіді і без усякої містифікації та спекуляції – розкрити зв'язок суспільної і політичної структури з виробництвом. Суспільна структура і держава постійно виникають з життєвого процесу певних індивідів – не таких, якими вони можуть здаватися у власному або чужому уявленні, а таких, якими вони є в дійсності, тобто як вони діють, матеріально виробляють і значить, як вони дієво проявляють себе в певних матеріальних, незалежних від їх волі межах, передумовах і обставинах.
Виробництво ідей, уявлень, свідомості з самого початку безпосередньо вплетене в матеріальну діяльність і в матеріальні стосунки людей, в мову реального життя. Утворення уявлень, мислення, духовні стосунки людей є тут ще безпосереднім породженням матеріальних відносин людей. Те саме стосується духовного виробництва, як воно проявляється в мові політики, законів, моралі, релігії, метафізики і т. д. того чи іншого народу. Люди самі виробляють свої уявлення, ідеї і т. д., – але мова йде про дійсних, діючих людей, зумовлених певним розвитком їх продуктивних сил і – відповідним цьому розвиткові – спілкуванням, аж до його найдальших форм. Свідомість ніколи не може бути чим-небудь іншим, як усвідомленим буттям, а буття людей є реальний процес їх життя. Якщо в усій ідеології люди та їх відносини поставлені на голову, наче в камері-обскурі, то і це явище так само походить з історичного процесу їх життя, – подібно до того як перевернуте зображення предметів на сітчатці ока походить з безпосереднього фізичного процесу їх життя.
Цілком протилежно німецькій філософії, що спускається з неба на землю, ми тут підносимось з землі на небо, тобто ми виходимо не з того, що люди говорять, думають, уявляють собі, – ми виходимо також не з існуючих тільки на словах, мислимих, уявних, уявлюваних людей, щоб від них прийти до справжніх людей; для нас вихідною точкою є дійсно діяльні люди, і з їх дійсного життєвого процесу ми виводимо також і розвиток ідеологічних відображень і відгуків цього життєвого процесу. Навіть туманні утворення в мозку людей, і вони є необхідними продуктами, свого роду випарами їх матеріального життєвого процесу, який може бути встановлений емпірично і який зв'язаний з матеріальними передумовами. Таким чином, мораль, релігія, метафізика та інші види ідеології і відповідні їм форми свідомості втрачають видимість самостійності. У них немає історії, у них немає розвитку; люди, які розвивають своє матеріальне виробництво і свої матеріальні стосунки, змінюють разом з цією своєю дійсністю також своє мислення і продукти свого мислення. Не свідомість визначає життя, .а життя визначає свідомість. При першому способі розгляду виходять із свідомості, як начебто з живого індивіда; при другому, який відповідає дійсному життю, виходять із самих дійсних живих індивідів і розглядають свідомість тільки як їхню свідомість.
Маркс К.,Енгельс Ф Німецька ідеологія.