372 “Розрахунки з підзвітними особами”

Дт	Кт
Сальдо на початок звітного періоду	Сальдо на початок звітного періоду
виникнення дебіторської заборгованості	погашення дебіторської заборгованості
Оборот за звітній період	Оборот за звітній період
Сальдо на кінець звітного періоду	Сальдо на кінець звітного періоду

Оскільки сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим, то такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо – в складі оборотних активів, кредитове сальдо – в складі зобов’язань балансу підприємства.

Бухгалтерський облік розрахунків підприємства з підзвітними особами відображається наступним чином:

• видача коштів під звіт по Дт 372 “Розрахунки з підзвітними особами” та Кт 30 “Каса”;

• придбання підзвітною особою матеріальних цінностей на підставі авансового звіту та відповідних первинних документів по Дт 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні швидкозношувані предмети”, 28 “Товари” та Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

• списання витрат на відрядження працівників апарату управління Дт 92 “Адміністративні витрати” та Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

• списання витрат на відрядження працівників відділу збуту Дт 93 “Витрати на збут” та Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

• повернення до каси підприємства невикористаних коштів, виданих під звіт Дт 30 “Каса” та Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами”;

• утримання із заробітної плати суми, неповернені своєчасно підзвітними особами Дт 661 “Розрахунки по заробітній платі” та Кт 372 “Розрахунки з підзвітними особами” тощо.

Аналітичний облік ведеться по кожній підзвітній особі окремо, за термінами виникнення й погашення.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про розрахунки з підзвітними особами підприємства використовується журнал-ордер №3, відомість 3.2.

5. Дебіторська заборгованість по розрахунках по нарахованих доходах представляє собою нараховані дивіденди, відсотки, роялті тощо, які підлягають надходженню та здійснюється на рахунку 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”.

Нарахування доходів відображається в обліку по Дт 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” та Кт 73 “Інші фінансові доходи” або Кт 74 “Інші доходи”; отримання доходів відображається по Дт 31 “Рахунки в банках” або 30 “Каса” та Кт 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”.

6. При здійсненні господарських операцій між суб’єктами господарювання виникають непорозуміння внаслідок недотримання однією із сторін умов договору. Це змушує потерпілу сторону пред’явити претензію порушнику.

Претензією оформляють обґрунтування вимог однієї організації до іншої, котрі стосуються порушення договірних зобов’язань. Відповідно до чинного законодавства письмові претензії є засобом врегулювання розбіжностей на добровільних засадах і є обов’язковою стадією, що передує поданню позову до господарського суду.

Претензії (інакше – рекламації) можуть бути подані щодо кількості і якості продукції, розрахунків прострочення в постачанні товарів, псування і втрати вантажів та інших порушень договірних умов. Претензії мають бути подані у визначений термін в залежності від їх виду. Наприклад, претензії щодо кількості і якості товарів покупець (одержувач) має подати відправнику не пізніше ніж через 10 днів після складання комерційного акта. У свою чергу, постачальник товару, одержавши претензійний лист, зобов’язаний вчасно (у 10-денний термін) розглянути його і повідомити покупцю про згоду задовольнити претензію чи про відмову із зазначенням мотиву.

Претензії і додані до них документи складають, як правило, у трьох примірниках: перший – постачальнику, другий залишається у заявника, а третій додається до позовної заяви, якщо справа передається до господарського суду. У випадках подання претензії до транспортної організації необхідно оформляти документацію в чотирьох примірниках (один примірник – на її адресу).

Майнові суперечки між підприємствами можуть вирішуватись за поновленням майнових прав партнерів підприємством-порушником, не чекаючи на претензію; задоволенням підприємством-порушником письмової претензії; за допомогою рішення господарського суду.

Претензія, що складається в письмовій формі, повинна містити:

• повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, якому пред’являється претензія, дата пред’явлення і номер претензії;

• обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

• вимоги заявника;

• суму претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

• перелік документів що додаються до претензії.

Під збитками розуміють витрати, проведені уповноваженою стороною, втрати або пошкодження її майна, а також не отримані доходи, які вповноважена сторона отримала б у випадку повного виконання зобов’язань або дотримання правил господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, що припустила господарські правопорушення відносяться: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена згідно вимог діючого законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, виплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка отримала збитки внаслідок порушення зобов’язань іншою стороною; неотриманий прибуток (втрачена вигода), на яку потерпіла сторона мала право розраховувати при належному виконанні зобов’язань іншою стороною; матеріальна компенсація морального збитку у випадках, передбачених законом.

Якщо претензію не може бути врегульовано сторонами на добровільних засадах, то справа передається до господарського суду. У цих випадках головним документом є позовна заява, що передається до суду з проханням про стягнення з відповідача в примусовому порядку претензійних сум чи майна.

За невиконання договірних зобов’язань з боржника утримують неустойку.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Для обліку розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею та неустойками використовується рахунок 37 “Розрахунки з різними дебіторами” субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями”: