25 “Напівфабрикати”

Дт	Кт
Сальдо на початок звітного періоду
надходження (створених) напівфабрикатів	вибуття напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу
Оборот за звітній період	Оборот за звітній період
Сальдо на кінець звітного періоду

Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними, виходячи з потреб підприємства.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про наявність і рух напівфабрикатів власного виробництва підприємства використовується журнал-ордер № 5, 5а та відомість 5.1.

Оприбуткування напівфабрикатів власного виробництва відображається по Дт 25 “Напівфабрикати” та Кт 23 “Виробництво”; сума дооцінки напівфабрикатів відображається по Дт 25 “Напівфабрикати” та Кт 423 “Дооцінка активів”; передача напівфабрикатів у подальшу переробку Дт 23 “Виробництво” та Кт 25 “Напівфабрикати”; передача на склад готової продукції напівфабрикатів, призначених для реалізації Дт 26 “Готова продукція” та Кт 25 “Напівфабрикати”.

7. Браком у виробництві вважається продукції, напівфабрикати, деталі, вузли й компоненти, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Брак продукції поділяється на зовнішній (виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків) та внутрішній (виявлений в процесі виробництва).

За характером дефектів у виробах брак поділяють на виправний (якщо вироби після виправлення можна використовувати за прямим призначенням і виправлення яких є технічно можливим та економічно доцільним) та невиправний (вироби не можуть використовуватись за прямим призначенням і виправлення яких технічно неможливо або економічно недоцільно).

Брак відноситься до непродуктивних витрат підприємства, показники браку підлягають аналізу з метою виявлення винних осіб, умов праці робітників і технічних умов і знаходження можливостей щодо усунення браку.

Виявлений у виробництві брак оформляється документально робітниками відділу технічного контролю підприємства або відділу управління якістю продукції. На брак виписуються акт про брак, повідомлення про брак, листок про брак або відомість з обов’язковим зазначенням номеру документу, дати та місця його складання, найменування забракованого виробу та його характеристика, номеру операції, по якій виявлено брак, вид браку, причини та винуватців.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві використовується рахунок 24 “Брак у виробництві”:

24 “Брак у виробництві”

Дт	Кт
Сальдо на початок звітного періоду
витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак: вартість невиправного, остаточного браку з кредитом рахунку 23 “Виробництво”; витрати на виправлення браку з кредитом рахунку 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 25 “Напівфабрикати”, витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень	суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції (з дебетом рахунку 209 “Інші матеріали”) або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку (з дебетом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”); суми відшкодувань, пред’явлених одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції (з дебетом рахунку 374 “Розрахунки за претензіями”)
Оборот за звітній період	Оборот за звітній період
Сальдо на кінець звітного періоду

Аналітичний облік ведеться за видами виробництва.

При використанні підприємством журнально-ордерної форми обліку для узагальнення інформації про втрати браку у виробництві використовується журнал-ордер № 5, 5а та відомість 5.1.

• При відображенні остаточного браку списання фактичної вартості остаточного браку, якого не можна уникнути відображається в бухгалтерському обліку по Дт 24 “Брак у виробництві” та Кт 23 “Виробництво”, далі вартість остаточного браку відноситься на загально виробничі витрати по Дт 91 “Загально виробничі витрати” та Кт 24 “Брак у виробництві”, а розподілені загально виробничі витрати, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відображається по Дт 23 “Виробництво” та Кт 91 “Загально виробничі витрати”.

• При відображенні в обліку виправного браку з вини працівника витрати на виправлення браку відображаються по Дт 24 “Брак у виробництві” та Кт 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 661 “Розрахунки за заробітною платою”, 65 “Розрахунки за страхуванням”, далі частина суми браку списується на дебіторську заборгованість працівника, який допустив брак Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” та Кт 24 “Брак у виробництві”, залишкова сума списується по Дт 23 “Виробництво” та Кт 24 “Брак у виробництві”, погашення заборгованості винною особою шляхом утримання із заробітної плати Дт 661 “Розрахунки за заробітною платою” та Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”.

8. Товарні запаси – це придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупівлі у постачальника вони є готовою продукцією.

Облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу ведеться на рахунку 28 “Товари”. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 “Товари” застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 “Товари” ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.

Рахунок 28 “Товари” має такі субрахунки:

281 “Товари на складі”, який призначено для ведення обліку руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо;

282 “Товари в торгівлі”, який призначено для ведення обліку руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо);

283 “Товари на комісії”, який призначено для ведення обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами) – комісіонерами;

284 “Тара під товарами”, який призначено для ведення обліку наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 “Торгова націнка”;

На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом – зменшення.

285 “Торгова націнка”, на якому торговельні, постачальницькі та збутові підприємства при ведені обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 “Торгова націнка” відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 “Торгова націнка” і кредитом субрахунків 281 “Товари на складі” і 282 “Товари в торгівлі”. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28 “Товари”.

Включення транспортно-заготівельних витрат до первісної вартості конкретних найменувань, груп, видів запасів при їх оприбуткуванні доцільно здійснювати у разі, якщо можна достовірно визначити суми таких витрат, які безпосередньо відносяться до придбаних запасів. Якщо транспортно-заготівельні витрати пов’язані із доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, то їх сума може узагальнюватися за окремими групами запасів на окремому субрахунку (наприклад, 200 „Транспортно-заготівельні витрати на запаси”) або на окремому додатковому субрахунку (наприклад, 2011 „Транспортно-заготівельні витрати на сировину та матеріали”).

Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів станом на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані у виробництві, реалізовані, безоплатно передані тощо) у звітному місяці. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму вартості запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Розподілена частка транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до вартості запасів, що вибули, відображається на тих рахунках бухгалтерського обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття відповідних запасів.

Залишок транспортно-заготівельних витрат, облік яких ведеться на окремих субрахунках включається до відповідної статті запасів Балансу підприємства.

9. Інвентаризація запасів проводиться на підставі Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69 (із змінами і доповненнями).

Інвентаризація – це перелічення, перерахунок, виваження, промірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, та співставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з способів контролю за зберіганням оборотних активів і роботою матеріально-підзвітних осіб. Періодичність здійснення інвентаризації має бути не рідше ніж один раз на рік (перед завершенням звітного року).

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється по місцях зберігання та окремо по матеріально-відповідальних особах. Матеріальні запаси при інвентаризації вносяться в описи по кожному окремому найменуванню з вказанням номенклатурного номеру, виду, групи, сорту і кількості. На непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винуватці.

Результати проведеної перевірки матеріальних цінностей зазначаються у “Інвентаризаційному описі”.

При інвентаризації МШП, виданих в особисте використання робітникам, допускається складання групових інвентаризаційних описів з вказанням в них відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки з підписом в опису.

Інвентаризаційні описи складаються окремо на товарно-матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств.

При визначенні незавершеного виробництва, в інвентаризаційних описах зазначають найменування заділу, стадію або міру його готовності. Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, які є біля робочих місць, до опису незавершеного виробництва не включаються, а фіксуються в описах матеріальних цінностей, або в окремих описах.

При оформленні результатів інвентаризації запасів необхідно пам’ятати, що перекрити недостачі одного запасу за рахунок надлишку іншого допускається лише в тому випадку, коли вони були утворені в один і той же період, який перевіряється, і однією і тією ж особою, яка перевіряється.

Після затвердження інвентаризаційного опису всіма членами інвентаризаційної комісії його дані використовуються для складання “Звіряльної відомості”. В цьому документі, який складається і підписується бухгалтером в єдиному примірнику, відображаються результати проведеної інвентаризації запасів, за якими виявлені відхилення. Із “Звіряльною відомістю” під розписку ознайомлюється матеріально-відповідальна особа. Результати проведеної інвентаризації мають бути відображені у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

У Примітках до фінансової звітності підприємство повинно розкрити інформацію про:

• методи оцінки запасів;

• балансову (облікову) вартість запасів в розрізі окремих класифікаційних груп;

• балансову (облікову) вартість запасів, які відображені за чистою вартістю реалізації;

• балансову (облікову) вартість запасів, переданих у переробку, на комісію, у заставу;

• суму збільшення чистої вартості реалізації, за якою проведена оцінка запасів, що раніше були уцінені та є активами на дату балансу.