- •1. Аналіз матеріалів учбового кримінального провадження.
- •2. Види процесуальних документів прокурора у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні та загальні вимоги до них.
- •3. Вимоги до змісту та структури апеляційної скарги.
- •4. Вимоги до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
- •6. Загальна структура угод про визнання винуватості та про примирення.
- •7. Зміст описово-мотивувальної частини апеляційної і касаційної скарг.
- •8. Зміст процесуальних вимог щодо узгодження міри покарання в угодах про примирення та про визнання винуватості.
- •9. Зміст угоди про примирення та обов’язки сторін, що в ній фіксуються.
- •10. Клопотання прокурора про втручання у приватне спілкування.
- •11. Клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •12. Клопотання прокурора про скасування чи зміну запобіжного заходу.
- •13. Обвинувальний акт і додатки до нього.
- •14. Особливості форми і змісту угоди про визнання винуватості.
- •15. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження.
- •17. Процесуальні документи щодо призначення експертизи і одержання зразків для експертного дослідження.
- •19. Процесуальні форма і зміст документів, що складаються при відмові прокурора від підтримання державного обвинувачення. Структура і зміст постанови прокурора про відмову від обвинувачення
- •20. Структура і зміст постанови прокурора, слідчого у кримінальному провадженні.
- •21. Структура і зміст протоколу огляду місця події.
- •22. Структура і зміст протоколу слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні.
- •23. Структура і зміст процесуальних документів, що визначають межі судового розгляду кримінального провадження.
- •24. Структура та зміст клопотання прокурора до суду про скасування вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості у зв’язку з її невиконанням.
- •25. Форма і зміст заперечення на апеляційну та касаційну скаргу.
- •1) Найменування суду касаційної інстанції (аналогічно до вимог щодо змісту касаційної скарги);
- •26. Форма і зміст клопотання про продовження строків досудового розслідування.
- •27. Форма і зміст клопотання прокурора про відсторонення від посади.
- •28. Форма і зміст повідомлення про підозру, процесуальний порядок його зміни.
- •29. Форма і зміст повідомлення стороні захисту про закінчення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
- •30. Форма і зміст постанов прокурора про зупинення і відновлення досудового розслідування, оголошення розшуку підозрюваного.
- •31. Форма і зміст постанови про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту або потерпілого і його представників.
- •32. Форма і зміст процесуального документа із зміни обвинувачення в суді. Структура і зміст обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням
- •33. Форма та зміст клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів.
- •34. Форма, структура і зміст касаційної скарги.
- •35. Форма, структура і зміст заяви прокурора до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
23. Структура і зміст процесуальних документів, що визначають межі судового розгляду кримінального провадження.
Межі судового розгляду
Предметом судового розгляду є сукупність обставин, що підлягають з’ясуванню у конкретному кримінальному провадженні. Перелік обставин, які підлягають доказуванню у будь-якому кримінальному провадженні, передбачений ст. 91 КПК України, а у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх – також ст. 485 КПК України.
Дослідження обставин у судовому розгляді обмежене певним колом обвинувачених і межами висунутого їм обвинувачення, крім випадків, передбачених ст. 337 КПК України. Визначення поняття «обвинувачення» надане у п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, передбаченому КПК України. Отже, відповідно до цього визначення до поняття «межі обвинувачення» можна віднести обставини вчинення кримінального правопорушення та його правову кваліфікацію, викладені прокурором в обвинувальному акті. Не входить в це поняття обсяг доказів і міра покарання за вчинене. Закон не обмежує суд рамками дослідження доказів, зібраних у кримінальному провадженні. У суді можуть бути досліджені додаткові докази, надані прокурором та іншими учасниками судового провадження, однак ці докази повинні стосуватися лише висунутого обвинувачення.
Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Водночас частини 2 і 3 ст. 337 КПК України передбачають винятки з цього правила. Так, за межі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, може вийти: а) прокурор у випадках, визначених законом; б) суд за власною ініціативою також за наявності відповідних підстав.
Суд не вправі за результатами судового розгляду змінити обвинувачення на більш тяжке, а також за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про зміну або висунення додаткового обвинувачення.
Проте ч. 3 ст. 337 КПК України передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, однак лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Із змісту п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вбачається, що суд має право за власною ініціативою змінити обвинувачення також і в частині зменшення його обсягу (тобто визнати окремі обставини вчинення правопорушення недоведеними навіть за умови, що це не вплине на кваліфікацію діяння).
Прокурорам слід пам’ятати, що недодержання вимог закону щодо меж судового розгляду є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і може бути підставою для скасування судового рішення, оскільки таке порушення може перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).