32. Форма і зміст процесуального документа із зміни обвинувачення в суді. Структура і зміст обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням

Погодивши свою позицію з керівником прокуратури, прокурор у кримінальному провадженні складає обвинувальний акт. Копії обвинувального акта надаються обвинуваченому, його захиснику, потерпілому, його представнику та законним представникам. Обвинувальний акт долучається до матеріалів кримінального провадження.

При складанні нового обвинувального акта необхідно дотримуватися загальних вимог, передбачених ст. 291 КПК України. Зокрема, обвинувальний акт повинен обов’язково містити відомості, які передбачені п. п. 1-9 цієї частини вказаної статті з урахуванням певних особливостей:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада прокурора (дані про слідчого не зазначаються, оскільки обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням складається прокурором самостійно);

5) виклад фактичних обставин, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання зміненого обвинувачення;

6) обґрунтування прийнятого рішення про зміну обвинувачення;

7) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

8) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

9) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

10) дату та місце його складення та затвердження.

Після виконання прокурором зазначених дій суд зобов’язаний:

1) якщо в обвинувальному акті ставиться питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність, який передбачає відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення – роз’яснити потерпілому його право підтримувати обвинувачення у раніше пред’явленому обсязі;

2) роз’яснити обвинуваченому, що він буде захищатися від нового обвинувачення;

3) відкласти розгляд не менше ніж на сім днів для надання обвинуваченому, його захиснику можливості підготуватися до захисту проти нового обвинувачення. За клопотанням сторони захисту цей строк може бути скорочений або продовжений;

4) після закінчення зазначеного строку – продовжити судовий розгляд.

У випадку, коли потерпілий не погоджується з позицією прокурора щодо зміни кваліфікації дій обвинуваченого на менш суворий закон чи зменшення обсягу обвинувачення, прокурор підтримує обвинувачення у межах викладеного у новому обвинувальному акті, а потерпілий – у межах обвинувачення, викладеного у попередньому. У цьому разі обвинувачений захищається від обвинувачення, висунутого як прокурором, так і потерпілим, а суд повинен прийняти рішення з урахуванням всіх фактичних обставин кримінального провадження. Межами судового розгляду є у цьому випадку обвинувачення, яке підтримує і прокурор, і потерпілий та його представник.

Якщо у справі декілька потерпілих, вони можуть мати різні позиції щодо підтримання обвинувачення (деякі з них можуть його підтримувати у повному обсязі, деякі – частково, а дехто може клопотати про закриття провадження). У такому випадку продовження провадження у справі має здійснюватись з урахуванням позицій потерпілих (зі збереженням єдності процесу) – кожен буде підтримувати ту частину обвинувачення, яку вважатиме за потрібне. Остаточне рішення у справі так чи інакше залишатиметься за судом.

Кримінальним процесуальним законом чітко не врегульовано питання щодо порядку розгляду кримінального провадження, в якому прокурором змінено обвинувачення, після скасування вироку судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Дискусійним у теорії та практиці є питання, чи залишається легітимним після скасування вироку відповідний обвинувальний акт і який процесуальний документ прокурор має оголошувати у такому випадку під час нового судового розгляду.

Статті 416, 439 КПК України передбачають, що після скасування судами апеляційної чи касаційної інстанції вироку суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу ІV цього Кодексу в іншому складі суду. Отже, у такому випадку судове провадження у першій інстанції починається з підготовчого судового засідання, а докази, якими прокурор обґрунтовував своє рішення про зміну обвинувачення, досліджуються знову, оскільки результати їх дослідження не мають преюдиціального значення для іншого складу суду, який здійснює новий судовий розгляд. Таким чином, на наш погляд, прокурору при новому судовому розгляді доцільно керуватися обвинувальним актом, складеним за результатами досудового розслідування, а під час нового судового розгляду, залежно від обставин, які будуть встановлені за результатами нового дослідження доказів, повторно визначитися: підтримувати обвинувачення у попередньому обсязі або прийняти рішення про його зміну.

Кількість змін прокурором обвинувачення в суді законом не обмежено.