- •1. Аналіз матеріалів учбового кримінального провадження.
- •2. Види процесуальних документів прокурора у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні та загальні вимоги до них.
- •3. Вимоги до змісту та структури апеляційної скарги.
- •4. Вимоги до клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.
- •6. Загальна структура угод про визнання винуватості та про примирення.
- •7. Зміст описово-мотивувальної частини апеляційної і касаційної скарг.
- •8. Зміст процесуальних вимог щодо узгодження міри покарання в угодах про примирення та про визнання винуватості.
- •9. Зміст угоди про примирення та обов’язки сторін, що в ній фіксуються.
- •10. Клопотання прокурора про втручання у приватне спілкування.
- •11. Клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
- •12. Клопотання прокурора про скасування чи зміну запобіжного заходу.
- •13. Обвинувальний акт і додатки до нього.
- •14. Особливості форми і змісту угоди про визнання винуватості.
- •15. Постанова прокурора про закриття кримінального провадження.
- •17. Процесуальні документи щодо призначення експертизи і одержання зразків для експертного дослідження.
- •19. Процесуальні форма і зміст документів, що складаються при відмові прокурора від підтримання державного обвинувачення. Структура і зміст постанови прокурора про відмову від обвинувачення
- •20. Структура і зміст постанови прокурора, слідчого у кримінальному провадженні.
- •21. Структура і зміст протоколу огляду місця події.
- •22. Структура і зміст протоколу слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні.
- •23. Структура і зміст процесуальних документів, що визначають межі судового розгляду кримінального провадження.
- •24. Структура та зміст клопотання прокурора до суду про скасування вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості у зв’язку з її невиконанням.
- •25. Форма і зміст заперечення на апеляційну та касаційну скаргу.
- •1) Найменування суду касаційної інстанції (аналогічно до вимог щодо змісту касаційної скарги);
- •26. Форма і зміст клопотання про продовження строків досудового розслідування.
- •27. Форма і зміст клопотання прокурора про відсторонення від посади.
- •28. Форма і зміст повідомлення про підозру, процесуальний порядок його зміни.
- •29. Форма і зміст повідомлення стороні захисту про закінчення досудового розслідування та надання доступу до його матеріалів.
- •30. Форма і зміст постанов прокурора про зупинення і відновлення досудового розслідування, оголошення розшуку підозрюваного.
- •31. Форма і зміст постанови про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту або потерпілого і його представників.
- •32. Форма і зміст процесуального документа із зміни обвинувачення в суді. Структура і зміст обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням
- •33. Форма та зміст клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів.
- •34. Форма, структура і зміст касаційної скарги.
- •35. Форма, структура і зміст заяви прокурора до суду про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
6. Загальна структура угод про визнання винуватості та про примирення.
Угода про примирення може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до статті 471 КПК в угоді про примирення зазначаються, зокрема, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Обов’язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, також зазначаються лише у разі, якщо відповідні домовленості мали місце.
Важливо пам’ятати, що згідно з частиною 8 статті 469 КПК у разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена лише з усіма потерпілими.
У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження.
Так, відповідно до частини 4 статті 469 КПК угода про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Важливо також пам’ятати про неможливість укладення такої угоди у провадженні, в якому бере участь потерпілий.
Відповідно до статті 472 КПК в угоді про визнання винуватості зазначаються, зокрема, формулювання підозри та її правова кваліфікація, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням. Обов’язки обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, зазначаються лише у разі, якщо відповідні домовленості мали місце.
7. Зміст описово-мотивувальної частини апеляційної і касаційної скарг.
В апеляційній скарзі необхідно зазначити, яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно ухвалене, дату його ухвалення, особу, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття справи, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо ). Викладається короткий зміст рішення суду першої інстанції, яке оскаржується, наводяться витяги з мотивувальної частини, з якими не погоджується скаржник.
В апеляційній скарзі обов’язково зазначаються вимоги та їх обґрунтування з урахуванням того, які рішення суд апеляційної інстанції вправі ухвалити за результатами розгляду (ст. 407 КПК), вказівка на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, і доводи на підтвердження такої позиції.
За необхідності викладається клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів. Може йтися як про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, чи про дослідження нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, але за умови, що про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Якщо в апеляційній скарзі вказуються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися до суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього. Такими причинами можуть бути ігнорування судом першої інстанції клопотань учасників про дослідження окремих доказів або відсутність на момент розгляду справи у суді першої інстанції відомостей про існування певних доказів.
Особливу увагу при підготовці касаційної скарги прокурорам необхідно звертати на обґрунтування у ній відповідних вимог.
Це пов’язано з тим, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції без виклику сторін кримінального провадження має право відмовити у відкритті касаційного провадження у разі, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, тобто коли з її змісту, доданих копій судових рішень та інших документів вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. Необґрунтованою може бути визнана касаційна скарга, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судами першої або апеляційної інстанцій норм матеріального права чи істотні порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.
Таким чином, неякісно підготовлена касаційна скарга прокурора може стати підставою для відмови у відкритті касаційного провадження навіть за наявності об’єктивних даних для перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У такому випадку кримінальний процесуальний закон не забороняє прокурору, наділеному відповідними повноваженнями, у межах строку на касаційне оскарження повторно звернутися до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, навівши належне обґрунтування заявлених вимог.
Важливо зауважити, що суд касаційної інстанції не вправі відмовити у відкритті касаційного провадження із зазначеної вище підстави, якщо оскаржується судове рішення апеляційної інстанції, яким було погіршено становище підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого. Наприклад, якщо суд апеляційної інстанції застосував закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи призначив більш суворе покарання (суворіший вид примусових заходів медичного чи виховного характеру), збільшив суми, які підлягають стягненню, тощо.
У новому Кодексі, на відміну від КПК України 1960 року, відсутня вимога посилатися на відповідні аркуші справи (провадження) при обґрунтуванні в касаційній скарзі необхідності зміни чи скасування судових рішень. Водночас це видається доцільним.