Основні визначення

Абстрагування - очищення наших уявлень про досліджувані процеси від випадкового, швидкоминулого, одиничного і відокремлення від них міцного, стійкого, типового. Завдяки методу абстракції вдається розуміти суть явищ, від суті одного рівня переходити до суті більш високого рівня, формувати категорії та закони науки, що відбивають її сутність.

Акселератор - коефіцієнт, протилежний мультиплікатору; характеризує вплив приросту національного доходу на приріст інвестицій.

Багатство — сукупність всіх матеріальних благ, створених працею.

Багатство країни (національне багатство) — сукупність споживчих вартостей, що накопичені суспільством за весь період його виробничої діяльності.

Базар справедливого обміну - був у свій час створений Р.Оуеном. На ньому ходили “робочі гроші” , згодом він швидко затоварився малопотрібними речами і розпався не вписавшись в структуру капіталістичного ринку.

Біметалізм - (від лат. bis - двічі метал), грошова система, при якій законодавчо закріплюється роль загального еквіваленту за двома металами, золотом та сріблом, і монети карбовані з цих металів обертаються в рівних умовах.

Буденне та наукове мислення - буденне мислення не може проникнути у суть явищ, що лежать в основі тих чи інших економічних процесів. Тому важливе значення для успішного функціонування суспільства і добробуту кожної людини зокрема має наукове мислення. Лише воно прагне виявити об’єктивну істину і відбиває економічні процеси всебічно, намагається охопити всю панораму подій.

Бюджетний дефіцит - сума перевищення видатків держави над її доходами.

Вартість - втілена в товарі суспільна праця, предметне втілення суспільної праці товаровиробників. Вартість не природна властивість предмету, а суспільне відношення між виробниками товарів сховане під зовнішньою оболонкою.

Волока — земельна ділянка площею 20 — 25 га.

«Господарство Робінзона» - термін, введений в науковий обіг К.Менгером, використовувався для аналізу економічних відносин і показників на рівні окремого господарюючого суб’єкта (індивіда), тобто на мікрорівні

Гранична корисність - суб’єктивна оцінка окремим індивідом корисності останньої одиниці запасу певного блага.

Граничний продукт - це той який можна виділити з багатьох споживчих благ, який має найменшу граничну корисність.

Дедукція - метод наукового дослідження, що дозволяє обгрунтувати окремі явища та процеси на базі загальних положень.

Демонополізація - усунення державної, або іншої монополії яка диктувала свої умови ринку.

Державне регулювання економіки - втручання держави в економічні процеси шляхом впливу на функціонування ринкових мехонізмів адміністративними (законодавчими), економічними (валютно-фінансовими, грошово-кредитними, бюджетно-податковими та ін.) методами та важелями.

Диггери (копачі) - найбільш радикальне крило левелерів, яке очолив Дж.Уінстенлі (1609-1652). Диггери виступали з закликом про спільність і доступність землі для всіх хто хоче її обробляти. Восени в 1649 р. диггери почали спільно обробляти незасіяні землі в приході Кобхем графства Серрей, але їх колонія проіснувала всього рік і була знищена властями і місцевими лендлордами.

Диференційна земельна рента 1 - додатковий прибуток, що виникає внаслідок неоднаковості земельних ділянок залежно від їх родючості, або місцезнаходження, і який отримує підприємець на середніх і кращих ділянках після передачі власнику землі.

Диференційна земельна рента 2 - додатковий прибуток, що виникає внаслідок внесення капіталу і передається капіталістами орендарями землі землевласникам.

Диференціація продукту - ступінь взаємозамінюваності товарів, що суперничають; виникає завдяки їх особливим властивостям; дозволяє покупцю віддати перевагу одному з товарів даного виду; істотна ознака у товара (або послуги) може бути для покупця як реальною, так і надуманою.

«Догма Сміта» - вартість сукупного суспільного продукту дорівнює сумі заробітної платні, прибутку і ренти, тобто доходам.

Додатковий продукт — частина суспільного продукту, створена безпосередніми виробниками понад необхідний продукт. Д.п. з’являється в період розпаду первісного способу виробництва в зв’язку з підвищенням продуктивності праці і появою можливості використовувати частину часу праці для збільшення виробництва в порівнянні з попереднім періодом.

Економічна динаміка - пояснює причини які приводять економіку до руху.

Економічна політика держави - сукупність політичних і економічних заходів які проводить держава в інтересах пануючого класу в доісторичних формаціях, і в інтересах всього суспільства при демократичній сучасності.

Економічна статика - вивчає закони “соціального”, або “організованого” господарства. Вона є наукою про закони рівноваги економіки в стаціонарному стані, в якому не відбувається ніяких зрушень.

Економічна таблиця Кене — в даній таблиці автор привів порівняння економічних показників сучасного йому феодального господарства і “раціонального” фермерського господарства, чим і показав перевагу фермерського господарства над феодальним.

Економічні категорії - характеризують окремі сторони економічних явищ (напр. вартість, що визначається суспільно - необхідними витратами праці).

Еластичність попиту - співвідношення між зростанням попиту, який має запас і падінням ціни, або ступенем зменшення запасу і підвищення ціни. ”Еластичність попиту” можна сформулювати й як функціональну залежність попиту від зміни цін.

Закон Візера - гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну виробничого блага, яке пішло на його виготовлення, і відповідну частку витрат виробництва, а ці витрати виробництва визначають граничні корисності інших “неграничних” споживчих продуктів, що були вироблені із вказаного блага.

Закон народонаселення - вперше ввів в обіг Мальтус (1766 - 1834р.р.). Його суть полягає в тому, що населення за чверть століття подвоюється і зростатиме в геометричній прогресії, а засоби існування навіть за найсприятливіших умов не можуть зростати швидше, ніж за арифметичною прогресією, що неминуче обрікає надлишок населення на голод.

Закон підупадання родючості грунту - вперше в науку ввів Мальтус. Його суть в тому, що з кожним новим врожаєм з певної земельної ділянки отримується продукції на деякий відсоток менше ніж попереднього разу.

Закон підупадаючої продуктивності - якщо при незмінності розміру капіталу кількість робітників зростатиме, то кожний додатковий робітник у порівнянні з попереднім вироблятиме меншу кількість продукції.

Закон розподілу - вперше ввів в обіг Генрі Чарлз Кері (1793 - 1879 р.р.). Згідно даного закону із зростанням продуктивності праці частка робітників збільшується як у пропорції, так і в сумі, частка ж капіталістів збільшується в сумі, але зменшується в пропорції.

Закони: загальнолюдські і специфічні - загальні закони які діють впродовж усієї людської історії (такі як зростання потреб, зростання продуктивності праці), або в декількох способах виробництва, на відміну від них специфічні закони відбивають особливості певних суспільних способів виробництва і властивий їм характер соціально-економічних відносин.

Заробітна платня — перетворена форма вартості і відповідно ціни специфічного товару-робочої сили, тобто здатність людини до праці.

Золотий паритет - склад чистого золота в грошовій одиниці країни, встановлений державою і зафіксований законом.

Імперіалізм /imperium - влада/ - монополістичний капіталізм.

Індустріалізація - / від лат. industria - діяльність/, процес створення великого машинного виробництва в народному господарстві, або окремій його галузі.

Інституціоналізм - один з сучасних напрямків економічної думки, який сформувався в 20-3-ті рр. ХХ ст. в якості альтернативи неокласичному напрямку економічної думки; його головною особливістю є дослідження всієї сукупності соціально-економічних факторів (внститутів) які розглядаються у взаємозв’язку та в історичному контексті, а також ідея соціального контролю сусільства над економікою.

Історія економічних вчень - самостійна наукова дисципліна, основний зміст якої полягає в дослідженні історії політичної економії, починаючи від зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів і закінчуючи сучасною економічною думкою.

Катедер - соціалізм - (соціалізм на кафедрі), програма “Спілки соціальної політики” яка передбачала запровадження обов’язкової початкової освіти, державне регулювання праці дітей, підлітків, жінок, страхування робітників на випадок хвороб і травм, організація споживчої і житлової кооперації. Конфлікти між робітниками і підприємцями згідно цієї програми мали розглядатися у третейських судах.

Квазирента - тимчасовий доход який виникає коли з’являється різниця між новою, більш високою ціною і витратами виробництва, а також нормальним прибутком.

Кейнсіанство - економічне вчення про необхідність і значущість державного регулювання економіки з допомогою широкого використання державою фіскальної, грошово-кредитної політики та інших активних засобів впливу на ринковий механізм.

Класична політекономія - напрямок економічної думки, що виник в період становлення капіталістичного способу виробництва.

Конституйована вартість - синтез споживчої та мінової вартості, який відбувається в процесі обміну.

«Крива Філіпса» - емпірична крива, що характеризує зв’язок иіж щорічною відсотковою зміною заробітної плати в грошовому вигляді і рівнем (часткою) безробіття.

«Криві байдужості» - емпіричні криві, що відображають збереження сумарних корисностей товарів що споживаються в різноманітних комбінаціях ії складання і надання переваги одним комбінаціям перед іншими.

Левелери - радикальна дрібнобуржуазна течія в Англійській буржуазній революції яку очолив Дж.Лільберн(1614-1657). Левелери засуджували абсолютизм, пропагували принципи свободи і рівноправності кожної людини, виступали за республіканську форму правління, широкі податкові і політичні реформи, за збереження і зміцнення приватної власності.

Ліквідність - здатність матеріальних хасобів, інших ресурсів швидко перетворюватися на гроші; здатність підприємства вчасно сплачувати свої зобов’язання, перетворювати статті активу балансу в гроші.

Магдебурзьке право — назва походить від міста Магдебург, яке першим отримало від великосвітської влади права самостійного адміністративного самоврядування. Фактично Магдебурзьке право це кодекс законодавства середньовічного міста, який регламентував усе громадське життя цього міста.

Математична школа в політекономії - головними представниками були А.Курно/1801 - 1877/, Г.Госсен/1810 - 1858/, С.Джевонс/1835 - 1882/, Л.Вальрас/1834 - 1910/, В.Паретто/1848 - 1923/. Її основне значення полягає в математичній методології. Математичний метод використовується як для обгрунтування положень маржиналістської теорії, так і для дослідження економічних явищ.

Меркантилізм - економічне вчення яке виникло в результаті розвитку капіталістичних товарно - грошових відносин і головну увагу приділяло сфері обертання грошей. Його головні риси:

а) гроші розглядаються як абсолютна форма багатства;

б) досліджується обертання грошової маси;

в) накопичення багатства відбувається у вигляді прибутку від зовнішньої торгівлі і через добування золота.

Металічна теорія грошей - теорія, яка трактує обумовленість цінності грошей вагою карбованої державою монети.

Монетаризм - рання стадія меркантилізму, на якій економічна політика держав орієнтується на заборону вивозу грошей, обмеження імпорту, посилення добування золота і срібла, встановлення високого ввізного мита і зниження позичкового відсотку.

Мультиплікатор - множинник; категорія, яка використовується в економічній теорії для характеристики та визначення різноманітних взаємозв’язків, де є місце мультиплікаційному ефекту. Зокрема, в кейнсіанстві під мультиплікатором розуміється коєфіцієнт, що характеризує залежність змін доходу від змін інвестицій.

Муніципалізація землі - передача / безкоштовна, або за викуп/ права власності розпорядження землею органами місцевого самоврядування (муніципалітетами).

Народний банк - шляхом впровадження народного банку Прудон висував проект реорганізації обміну і встановлення безгрошового товарного господарства.

Натуральне господарство — дрібне селянське господарство, в якому виробництво сконцентроване лише для задоволення власних потреб. Що виробляється, те й споживається.Воно не пов’язано з ринком. Натуральне господарство було найбільш характерним для раннього феодалізму.

Націоналізація землі - відміна приватної власності на землю і перехід її у власність держави.

«Невидима рука» - поняття, введене в науковий обіг А.Смітом, у відповідності з яким планується таке співвідношення у взаємодії господарюючих суб’єктів та держави, коли останнє не протидіє об’єктивним економічним законам, не втручається в процес «природного», тобто вільного функціонування ринкового механізму.

Нова історична школа - економічна школа, що виступила з гострою критикою марксизму. Прибічники цієї школи фактично знімали проблеми капіталізму і ігнорували об’єктивний економічний закон. Вони пояснювали історичні факти з позицій примату психології та етики у соціально - політичному житті суспільства. Пропагували встановлення класового миру.

Нормальний прибуток - платня для підприємця за виконання ним функцій по організації виробництва певного товару і поєднання всіх інших ресурсів у самому процесі виробництва.

Олігополія - панування декількох великих фірм на ринку.

«Оптимум Паретто» (суспільно максимальна корисність) - поняття, призначене для оцінки таких змін, які або покращують добробут всіх, або не покращують добробут всіх з покращенням добробуту хоча б однієї людини; концепція, яка дозволяє прийняти оптимальне рішення по максимілізації прибутку.

Політекономія - вперше цей термін ввів в науковий обіг французький меркантиліст А.Монкретьєн, який у 1615 році видав книгу під назвою “Трактат політичної економії”.

Праця - цілеспрямована діяльність людини на зміну предметів і сил природи з метою задоволення її потреб.

Предмет історії економічних вчень - це історичний процес виникнення, розвитку, змагання і зміни економічних ідей, що виражали інтереси тих чи інших класів і соціальних груп, а також загальнолюдські погляди на економічні процеси на різних етапах розвитку суспільства.

Принцип граничної корисності - гранична корисність деякого блага залежить від двох факторів: інтенсивності індивідуальної потреби і рідкості, або існуючим запасом цього блага.

Принцип раціональної поведінки людини - згідно цього принципу усе господарство необхідно розглядати як сукупність раціональних суб’єктів, що беруть участь на ринку з метою максимілізації особистої користі. Різниця між учасниками полягає в тому, в якій сфері /виробництва, розподілу , обміну чи споживання/ вони прагнуть домогтися своєї мети, а також і в тому, що будь яку економічну ситуацію вони оцінюють суб’єктивно з точки зору своєї власної користі.

Принцип рідкості - припущення про обмежену, фіксовану величину пропонування того чи іншого блага. В результаті його ціна потрапляла у повну залежність від попиту, який у свою чергу пов’язувався з об’єктивними оцінками.

Протекціонізм - згідно цієї системи кожна держава, яка є зацікавленою у розвитку власного виробництва, повинна законодавчо сприяти розвитку виробництва, захисту внутрішнього ринку і захоплення зовнішніх ринків збуту.

Регулювання цін (економічне) — (від латинського regulo—впорядковую, regula—норма, правило), ціленаправлені процеси, що забезпечують підтримку, або зміни економічних явищ та зв’язків.

Редукція праці - зведення сладної праці до простої за допомогою коефіцієнтів.

Рента - це та частка продукту землі, що сплачується за користування первісними і непорушними силами природи не включаючи відсотків на капітал, потрібний для обробітку землі.

Ринкова ціна - грошове вираження вартості товарів які реалізуються на ринку; фактична ціна по якій відбувається купівля —продаж товарів.

Ринок - сукупність соціально - економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких відбувається реалізація товарів і кінцеве визнання суспільного характеру втіленої в них праці.

Робітничі квитанції - трудові талони які на думку Прудона мали б використовувати замість грошей і за які “народний банк” повинен був відпускати товари.

Розподіл праці - історично визначена система суспільної праці, яка склалась в результаті якісної диференціації праці в процесі розвитку суспільства, яка привела до відокремлення і одночасного існування різноманітних її видів.

Соціальний напрямок у політекономії - родоначальники Р.Штольцман /1852-1930/, Р.Штаммлер/1856-1938/. Вважали, що економіка регулюється вільними побажаннями людини, її “естетичними ідеалами” , і що ці ідеї полягають у недоторканності приватної власності, і вони обгрунтовувалися не тільки з індивідуальної, але й з суспільної та моральної точок зору.

Соціально - економічні відносини - це такі зв`язки поміж людьми у виробничому процесі, які визначаються типом (формою) власності на засоби виробництва.

Стаціонарна економіка - характеризується незмінною соціальною організацією виробництва, незмінними розмірами капіталу, чисельності населення, незмінним технічним рівнем і потребами суспільства.

Столипінська аграрна реформа - реформа селянського надільного землеволодіння в Росії. Почалась указом від 9 листопада 1906 року, зупинена 11 листопада 1917 року.

Теорія “демократизації капіталу” - виникла у 19 ст. і стверджує, що широке поширення дрібних акцій серед населення веде до розпорошення власності на капітал, до дифузії власності і, тим самим, до ліквідації різниці між робітничим класом та буржуазією.

Теорія “продуктивних сил” - виведена Ф.Лістом (1789 - 1846 р.р.). Згідно цієї теорії добробут нації зумовлюється не кількістю багатств чи мінових цінностей, а ступенем розвитку продуктивних сил, перш за все фабрично - заводської промисловості.

Теорія збуту - відома як “Закон Сея”. В ньому закладена ідея про те, що самий процес виробництва товарів створює доход, який повністю дорівнює вартості вироблених товарів. Це значить, що виробництво будь якого обсягу продукції автоматично забезпечує доход, необхідний для закупівлі всієї продукції на ринку.

Теорія корисності - вперше сформулював Ж.Б.Сей. Згідно цієї теорії виробництво створює корисність, надає речам цінність. Цінність є мірилом корисності.

Теорія послуг - ввів Ж.Б.Сей. ЇЇ суть полягає в тому, що купівля-продаж є взаємний обмін рівноцінними послугами. а) гроші розглядаються як абсолютна форма багатства; б) досліджується обертання грошової маси; в) накопичення багатства відбувається у вигляді прибутку від зовнішньої торгівлі і через добування золота.

Товарне виробництво - форма суспільного виробництва, при якій продукти виробляються не для власного споживання, а для обміну за допомогою купівлі-продажу на ринку.

Торговий баланс - співвідношення між сумою цін товарів, вивезених країною або групою країн, і сумою цін товарів ввезених ними за визначений проміжок часу.

«Треті особи» - поняття, введене в науковий обіг економістами початку ХІХ ст. в зв’язку з затвердженням в ті часи методом класового аналізу господарського життя; та частина людей, зайнятих в суспільному виробництві, яка разом з виробничими класами - власниками - підприємцями та найманими робітниками - сприяє і створенню і реалізації суспільного продукту.

Трудова теорія вартості - наукова концепція, що визначає субстанцію і величину вартості товарів працею, витраченою на їх виробництво.

Фаланги - виробничі асоціації, які за уявою Фурьє будуть у майбутньому.

Фалангстери - поселення виробничих асоціацій (фаланг).

«Феномен надлишку потужності» - положення висунуте Е.Чемберленом в теорії монополістичної конкуренції; виникає в процесі діяльності продавця - монополіста, устрімленого заволодіти «відомими частками загального ринку», і підтримується його патентами, фабричними марками, репутацією, майстерністю, особливими талантами.

Фермерське господарство — сільське господарство, засноване на приватній власності, товарному виробництві та найманій праці.

Фізіократи — (лат.physisrkratos-влада природи) французькі економісти ХVIII ст., представники класичної буржуазної політекономії. Школа фізіократів виникла і розвивалась в перехідний період від феодалізма до капіталізму. Основоположником цієї школи був Ф.Кене (1694-1774р.р.). Фізіократи перенесли свої інтереси із сфери обертання у сферу виробництва.

Фільваркове господарство — велике феодальне господарство на якому виробництво товарів сконцентроване на ринок. Фільваркове господарство було найбільш характерним для країн Східної Європи за часів розвиненого та пізнього феодалізму.

Хремастика - термін, використаний Арістотелем при позначення неприродної сфери діяльності людей; безпечне мистецтво наживати багатство за допомогою великих торгових угод та лихварських операцій.

«Хрест Маршалла» - графічне зображення перетинання кривої попиту та кривої пропозиції, в точці перетину яких встановлюється рівновага між ними, а також стала (постійна) ціна.