3.1.5 Побудова координатної сiтки I нанесення опорних точок геодезичної сiтки за координатами.

Мензульне знiмання виконують на планшетах (рис.11), виготовлених з прозорих пластикiв, якi мало пiддаються деформацiї, або з якiсного креслярського паперу, наклеєного на тверду основу — листи алюмiнiю або високоякiсної фанери, які прибивають до мензульної дошки гвiздочками. Нерідко папiр наклеюють безпосередньо на мензульну дошку, яку перед цим змочують чистою водою i дають трохи підсохнути. Поверхню дошки покривають ледь розбавленим водою збитим яєчним білком i накпадають на неї креслярський папір, одну сторону якого попередньо злегка змочують водою. Поклавши зверху аркуш чистого паперу, креслярський папір притирають до дошки рухами вiд центра до країв, видавлюючи повiтрянi пухирі мiж дошкою i папером. Загнувши краї паперу, їх приклеюють до бокової нижньої поверхнi дошки i планшет залишають для висихання. По закiнченню знімання креслярський папір пiдрiзають на краях дошки й акуратно вiд неї вiддiляють.

До початку роботи на пiдготовлених планшетах розбивають сiтку квадратв із сторонами 10 см, користуючись штангенциркулем, координатографом чи лiнiйкою Дробишева, пiдписують координати кутів рамки й за координатами наносять пункти геодезичної основи.

Щоб запобiгти забрудненню та вигоранню планшета пiд час роботи, його покривають калькою (“сорочкою”), краї якої приклеюють до нижньої поверхні дошки. У процесi знiмання в потрiбних мiсцях кальки вирiзають “вiкна”.

Геометрична сiтка — це система опорних точок, розташованих у вершинах сумiжних трикутникiв, побудованих за допомогою графiчних засiчок. ЇЇ створюють для знiмання вiдкритих дiлянок мiсцевостi у масштабi 1:5000 i менше. Проект геометричнот сiтки складають на картi великого масштабу й уточнюють пiд час рекогносцировки. Точки сiтки повиннi розташовуватись рiвномiрно, за можливiстю на пiдвищених мiсцях, з добрим оглядом мiсцевостi. Пункти повиннi утворювати сiтку приблизно рiвностороннiх трикутникiв, з кожної вершини яких має бути видно не менше трьох точок.

Для побудови геометричної сiтки достатньо мати на планшетi двi точки, якi вiдповiдатимуть дном пунктам мiсцевостi. Як правило, їх наносять на план за координатами. Лiнiю, яка з’єднуе цi точки, називають базисом. Розвиток геометричної сiтки на основi базису проводять під час знiмання невеликих дiлянок мiсцевостi, якi можуть розмiститись у межах планшета. Базис завдовжки 5—10 см у масштабi планшета вибирають приблизно у центрi дiлянки, яка пiдлягає знiманню. Кiнцi його надiйно закрiплюють на мiсцевостi. довжину базису вимiрюють у прямому й зворотному напрямах з точнiстю не менше 1:2000.

Слiд пам’ятати, що кожна точка геометричної сiтки має бути визначена з контролем не менше як з трьох напрямiв. Геометричну сiтку будують на “сорочцi” й одержанi точки переколюють на планшет.

Висоти точок геометричної сiтки визначають методами геометричного або тригонометричного нівелювання. Перевищення між точками визначають у кожному пунктi пiсля позначення напрямiв на точки.

Обчислення координат точок з метою видовжень коротких ліній

Як сказано вище, точність орієнтування планшета залежить від довжини лінії на планшеті, за допомогою якої його орієнтують. Тому в разі необхідності орієнтування планшета за короткою лінією, наприклад,1-2 (рис. 12), поступають так. Дирекційний кут _1-2 – відомий, а якщо ні, то його обчислюють за координатами точок 1 і 2. Приблизно вибирають лінію S_2-а такої довжини, щоб фіктивна точка а попала за рамку планшета. Її координати обчислюють за формулами

Х_а = Х₂ + S_2-а cos _1-2,

Y_a = Y₂ + S_2-а sin _1-2.

Обчисливши координати цієї точки, наносять її на планшет а, орієнтуючи планшет, кіпрегель прикладають до штучно видовженої лінії 1-а.

Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.

Після виконання завдання студент повинен:

Знати:

• будову мензульного комплекту;

• перевірки мензули та приладь до неї;

• будову та перевірки кіпрегелів;

• порядок побудови координатної сітки та населення координат на план.

Вміти:

• здійснювати превірку мензули та приладь до неї;

• здійснювати перевірку кіпрегеля;

• будувати координатну сітку і

наносити точки за координатами.

Література:

1. Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996

2. Ващенко В., Літинський В., Перій С. Геодезичні прилади та приладдя. - Львів Євросвіт, 2006

3. Порицький Г.О, Новак Б.І., Рафальська Л.П. Геодезія. – Київ, 2007

4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.

Лаборант ______________Бабій Н.І.

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних і професійно-орієнтованих дисциплін

Протокол № _____від «___»_________2012р.

Голова комісії _________________І.М. Блауцяк