Перевірки нівелірних рейок.
1. Визначення середньої довжини метра комплекту рейок виконують у приміщеннi за допомогою контрольної лiнійки. Перед початком дослідження краї шашкових поділок 01, 10, 20 і 29 подiлок чорної сторони 48, 57, 67 і 76 червоної сторони (рис. 2.5) позначають на контрольнiй металiчній лiнійцi тонким олiвцем. Рейку кладуть горизонтально на рівну тверду поверхню. Кожен iнтервал рейки 1—10, 10—20 і 20—29, 48—57, 57—67 і 67—76 вимiрюють двiчi у прямому і зворотному напрямах. Рiзницi відлiкiв по правому та лiвому кiнцях контрольної лiнiйки на кожному інтервалі рейки не повиннi відрiзнятись між собою більше ніж на 0,1 мм. Рiзниця між середньою довжиною метра пари рейок комплекту допускасться 0,8 мм для рейок типу РН-3 і 1,5 мм для рейок типу РН-10.
2. Визначення похибок дециметрових подiлок. Дослiдження проводять за допомогою контрольної лiнiйки в iнтервалi штрихів 1—29 по чорнiй і 47—76 по червонiй сторонах рейки. За допомогою лiвої лупи нуль контрольної лiнійки суміщають з нульовим штрихом рейки, пiсля чого, перемiщуючи праву лупу, роблять вiдлiки по всіх дециметрових подiлках. Перед початком дослідження по металевiй лiнiйцi тонко заточеним олiвцем вiдмiчають краї дециметрових подiлок. Вимiрювання кожного метрового iнтервалу виконують двiчі. Перед другим вимiрюванням контрольну лiнійку трохи переміщують. У процесi дослiдження записують температуру контрольної лiнiйки. Похибки дециметрових подiлок не повиннi перевищувати 0,4 мм у рейок, призначених для нiвелювання ІІІ класу, 0,6 мм — ІV класу і 1,0 мм — для технічного нiвелювання. Одночасно перевiряють сумiщення нульової подiлки чорної сторони рейки iз площиною п’ятки: відхилення не повинно перевищувати 0,5 мм для рейок, призначених для нiвелювання III і IV класiв, і 1 мм для технiчного нiвелювання.
3. Визначення стрiлки прогину рейки. Внаслiдок впливу погодних умов та недбалого догляду рейки можуть коробитись (прогинатись). Для визначення величини прогину рейку кладуть горизонтально на бокове ребро, натягують нитку між кiнцями увiгнутої сторони рейки й лiнiйкою з мiліметровими поділками вимірюють відстань від нитки до поверхнi рейки в трьох мiсцях: на початку а1, серединi а2і кiнцi а3. Величину стрiлки прогину f обчислюють за формулою:
f
=а2–
(2.4)
Стрiлка прогину на всю довжину рейки не повинна перевищувати для рейок РН-0,5 —3 мм, РН-3 —6 мм 1 РН-10 — 10 мм.
4. Перевiрка перпендикулярностi п’ятки рейки до її осі. На вiдстанi 20—30 м вiд нiвелiра забивають три костилi. Послiдовно на кожному з них встановлюють рейку спочатку центром п’ятки, потiм переднiм, заднiм, лівим і правим краями. При цьому кожен раз тричi беруть вiдлiки по шкалi рейки. Неперпендикулярнiсть п’ятки рейки до осi шкали не повинна змінювати положення рейки по висотi вiдносно центра п’ятки бiльше нiж на 0,08 мм для рейок РН-05, 0,3 мм — для рейок РН-3 i 0,5 мм —для рейок РН-10.
5. Визначення рiзницi висот нулiв рейок. На відстанi 15—20 м вiд нiвелiра забивають костиль, на який прямовисно встановлюють рейку і беруть вiдліки поїї чорнiй та червонiй сторонах. Такі дії повторюють 3-4 рази, змiнюючи кожен раз горизонт приладу не менше нiж на 30 мм. За остаточний результат приймають середне арифметичне значення з усiх прийомiв.