Інструкційна картка № 10 для проведення навчальної практики «теодолітне знімання» з дисципліни «геодезія»

Робоче місце: лабораторія геодезії

Тривалість занять: 6 год

Тема заняття: Камеральна обробка вимірювань

Мета роботи: набути вміння і навики при здійсненні обрахунків, оформити відомості та каталог координат, вирахувати координати точок діагонального ходу.

Матеріально-технічне оснащення: інструкційно-технологічні карти, довідкова література, журнал записів знімання, зарис, інженерний калькулятор, олівець

Правила безпеки: 1. Працювати тільки справним інструментом.

2. Виконувати всів вимоги пожежної безпеки.

3. Утримувати робоче місце в належному санітарному стані.

ЗМІСТ ТА ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

1. Оформления вiдомостi i каталогу координат.

2. Вирахування координат точок дiагонального ходу.

Теоретична сума кутів у розімкнутому ході

Допустимо, що праві за ходом кути виміряні безпомилково. Обчислимо дирекційні кути всіх сторін ходу (рис. 1.26).

_(1.65)

Додамо всі рівняння і після скорочень отримаємо

(1.66)

Кутівβ буде на один більше ніж сторін n, тобто (n+1), а по 180  буде стільки, скільки кутів. Якщо кути виміряні безпомилково, то

(1.67)

Підставивши (2) в (1) знайдемо суму теоретичних правих кутів

. (1.68)

Ця формула дійсна для виміряних правих за ходом кутів.

Для виміряних лівих за ходом кутів

. (1.69)

У вище поданих формулах n - кількість сторін.

Кутову нев'язку, для розімкнутого ходу обчислюють і розподіляють за такими ж формулами, як для зімкнутого.

Теоретична сума приростів координат у розімкнутому теодолітному ході Нехай прокладено розімкнутий хід від точки В до точки С, координати яких відомі (рис.1.27).

Із рисунка

.

Якщо прирости ΔY - безпомилкові, то можна записати

.

Тоді

.

Звідси

.

Якщо позначити Yс через Y_{кінцеве} (Y_К), а Y_{початкове} (Y_П), то

.

Аналогічно для Х

.

Нев’язки у приростах координат обчислимо за відомими з попередніх параграфів формулами

.

Після обчислення нев’язок по осях Х і Y обчислюють абсолютну fs та відносну f_відн нев’язки для ходу і розподіляють нев'язки f_X і f_Y , за умови, що f_відн

Номер вершини	Кути		Дирекційні кути	Довжина ліній (горизонтальна проекція)	Прирости координат				Координати
	виміряні (праві)	виправлені			обчислені		виправлені
					х	у	х	у	X	Y
1	2	3	4	5	6	7	8	9	11	12
3
			18542
4	3533	3533			+1	-6			-132,04	+162,13
	-1		33009	115,74	+100,38	-57,61	+100,39	-57,67
6	22318	22317				-5			-31,65	+104,46
			28652	109,10	+31,65	-104,41	+31,65	-104,46
1	4122	4122							0,00	0,00
			6530
2
пр=30013				Р= =224,84	xпр= =+132,03	упр= =-162,02
т =30012					xтеор= =+132,04	утеор= =-162,13
f= +001					x= -0,01	у= +0,11	x= 0,00	у= 0,00
					fx =-0,01	fy=+0,11
fабс=0,11 м; fвідн==; .

Рис. 1.28. Схема розімкнутого ходу

Завдання для самостійної роботи: дооформити звіт, дати письмові відповіді на питання, зробити висновок по роботі.

Після виконання завдання студент повинен:

Знати:

• як визначають координати діагонального ходу;

• що таке дирекційний кут.

Вміти:

• оформляти відомість та каталог координат;

• вираховувати координати точок діагонального ходу;

Навчальні посібники:

1. Г.О Порицький, Б.І. Новак, Л.П.Рафальська. Геодезія. – Київ, 2007

2.Абрамович М.Ф., Славський Я.Е., Гринюк М.Я. Геодезія. – Львів, 1996

3. В.Ващенко, В.Літинський, С.Перій. Геодезичні прилади та приладдя. Львів Євросвіт, 2006

4. А.Л. Островський, О.І. Мороз, З.Р. Тартачинська, І.Ф. Гарасимчук. Геодезія, топографія. – Львів, 2011.

Викладач ______________Яців М. В.

Розглянуто на засіданні циклової комісії фундаментальних дисциплін та дисциплін професійної підготовки спеціальності «Землевпорядкування»

Проткол № _____від «___»_________2012р.

Голова комісії _________________А. В. Пиріг