- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава та право Стародавнього Вавилона
- •Тема 4. Держава та право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава та право Стародавнього Китаю
- •Тема 6. Держава та право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава та право Стародавнього Риму
- •Тема 8. Ранньофеодальна держава і право франків
- •Тема 21. Державата право сіла в Новітній час
- •Тема 24. Держава та право Франції в Новітній час
- •1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн"
- •1.2. Предмет історії держави і права зарубіжних країн
- •1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
- •1.5. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •2.3. Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •3.2. Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •3.3. Державний лад Вавилона
- •3.4. Реформи Хаммурапі
- •3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •3.6. Право власності та зобов'язальне право в Законах Хаммурапі
- •3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •3.8. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •3.9. Закони Хаммурапі про судовий процес
- •4.1. Виникнення держав у Індії
- •4.2. Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •4.3. Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •4.4. Джерела староіндійського права
- •4.5. Загальна характеристика Законів Ману: історія створення, структура, форма викладу приписів
- •5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- •I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду її і лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
- •5.3. Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •5.4. Реформи Шан Яна
- •5.5. Судова система Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
- •6.2. Реформи Солона
- •6.3. Реформи Клісфена
- •6.4. Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •6.5. Джерела й основні риси афінського права
- •7.1. Виникнення й основні етапи розвитку Римської рабовласницької держави
- •7.2. Суспільний лад Стародавнього Риму
- •7.4. Реформи Сервія Туллія
- •7.5. Державний лад Риму в республіканський період
- •7.6. Римська держава в період імперії
- •7.7. Основні етапи розвитку римського права
- •7.8. Джерела римського права
- •7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм
- •7.12. Кодифікація Юстиніана
- •8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- •8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
- •8.3. Форми феодальної залежності селян у державі франків
- •8.4. Центральне та місцеве управління держави франків
- •8.5. Судова система держави франків
- •8.6. Джерела права у Франкській монархи
- •8.7. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •8.8. Основні риси права франків
- •9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •9.2. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •9.5. Абсолютна монархія у Франції
- •9.6. Джерела права середньовічної Франції
- •Тема 10
- •10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
- •10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •10.4. Велика хартія вольностей 1215 р.
- •10.5. Абсолютна монархія в Англії
- •10.6. Джерела права середньовічної Англії
- •Тема 11
- •11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •11.2. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •11.3. Золота булла 1356 р.
- •11.4. Абсолютизм у Німеччині
- •11.5. Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини
- •11.6. "Саксонське зерцало"
- •11.7. "Швабське зерцало"
- •11.8. "Кароліна"
- •Тема 12
- •12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •12.2. Державний лад Арабського Халіфату
- •12.3. Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Тема 13
- •13.1. Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •13.3. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Тема 14
- •14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •14.2. Право Росії періоду утворення централізованої держави
- •14.3. Станово-представницька монархія в Росії
- •14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
- •14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина хуіі-хуш століть)
- •14.6. Соборне уложення 1649 р. Та його загальна характеристика
- •14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
- •15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •15.1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •15.4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •15.5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •15.6. Протекторат о. Кромвеля
- •15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •15.8. НаЬеаз согриз аісі
- •15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •15.10. Біль про права 1689 р.
- •15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •15.13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Тема 16
- •16.1. Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи
- •16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
- •16.3. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •16.4. Конституція Франції 1791 р.
- •16.6. Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •16.7. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •16.8. Консульство й імперія Наполеона
- •16.9. Кодекси Наполеона
- •16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
- •16.11. Друга республіка у Франції
- •16.12. Конституція Другої республіки 1848 р.
- •16.13. Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •16.14. Паризька комуна 1871 р.
- •16.15. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Тема 17
- •17.1. Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •17.2. Статті конфедерації 1781 р.
- •17.3. Конституція сша 1787 р.
- •17.4. Біль про права 1791 р.
- •17.5. Громадянська війна в сша та її наслідки
- •17.6. Джерела й основні риси американського права
- •Тема 18
- •18.1. Реставрація Мейдзі
- •18.2. Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •18.3. Реформа державного ладу
- •18.4. Конституція Японії 1889 р.
15.6. Протекторат о. Кромвеля
Розгін О. Кромвелем 20 квітня 1653 р. Парламенту, що не підтримав його програму, означав початок встановлення в країні військової диктатури. Новий державний лад був юридичне закріплений 16 грудня 1653 р. своєрідною Конституцією під назвою "Знаряддя управління", котру розробила група офіцерів під керівництвом генерала
111
Ламберта. Згідно з цією Конституцією, вища законодавча влада в країні зосереджувалася в руках лорда-протектора та Парламенту. Лорд-протектор наділявся широкими повноваженнями: очолював збройні сили, укладав міжнародні договори, призначав вищих посадових осіб, здійснював судові й адміністративні функції, видавав укази та ін. Він мав обиратися на певний строк, але для О. Кромвеля було зроблено виняток - оголошувався "довічним лордом-протектором вільної держави Англії, Шотландії, Ірландії і володінь, які їм належать". Парламент був однопалатним (400 депутатів від Англії і по ЗО -від Шотландії та Ірландії), повинен був обиратися кожні три роки (високий майновий ценз для виборців -200 фунтів стерлінгів) і збирався за указом лорда-протектора. О. Кромвель розігнав перший (діяв
вересня 1654р. до 22 січня 1655р.) та другий (17 вересня 1656р.-
лютого 1658 р.) Парламенти протекторату, котрі хоч і були обрані вже зі встановленням високого цензу, але виявилися непокірними режимові О. Кромвеля.
Виконавчу владу лорд-протектор повинен був здійснювати спільно з Державною радою, кількісний склад якої міг коливатися від 13 до 21. Призначення членів Державної ради значною мірою залежало від волі лорда-протектора.
Оскільки протекторат не мав значної підтримки в суспільстві, то він змушений був зберігати в розмірах воєнного часу армію, що була його основним опертям. Усе це вимагало значних витрат, збереження старих і запровадження нових податків. Результатом такої політики було загальне незадоволення, що постійно зростало. Задля зміцнення своєї влади О. Кромвель установлює неприховану військову диктатуру. У 1655 р. запроваджується особлива система місцевого управління — країна поділяється на 11 військових адміністративних округів на чолі з генерал-майорами, що, фактично, були протекторами в мініатюрі (командували міліцією округу, контролювали оподаткування, здійснювали нагляд за моральністю тощо).
Незважаючи нате, що внутрішня та зовнішня політика протекторату цілком влаштовувала панівні класи Англії, вони від імені Парламенту в 1657 р. звернулися до О. Кромвеля з проханням прийняти титул короля, позаяк "титул протектора зовсім невідомий англійському праву, а сан короля існував протягом багатьох століть". Однак О. Кромвель не погодився з цією пропозицією, але провів законопроект про те, що титул лорда-протектора визнано спадковим у його родині. Було поновлено верхню палату англійського Парламенту-Палату лордів. У 1658р. після смерті О. Кромвеля лордом-протектором стає його син - Річард. Протекторат О. Кромвеля обірвав подальший розвиток революції. Збереглися лише ті їїзавоювання, котрі влаштовували буржуазію та дворянство. Саме захист
112
їхніх інтересів, як від посягань роялістів, так і від революційного руху народних мас, насамперед, забезпечувало тогочасне право.