- •Тема 1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
- •Тема 2. Держава і право Стародавнього Єгипту
- •Тема 3. Держава та право Стародавнього Вавилона
- •Тема 4. Держава та право Стародавньої Індії
- •Тема 5. Держава та право Стародавнього Китаю
- •Тема 6. Держава та право Стародавньої Греції
- •Тема 7. Держава та право Стародавнього Риму
- •Тема 8. Ранньофеодальна держава і право франків
- •Тема 21. Державата право сіла в Новітній час
- •Тема 24. Держава та право Франції в Новітній час
- •1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн"
- •1.2. Предмет історії держави і права зарубіжних країн
- •1.3. Методологія науки та курсу історії держави і права зарубіжних країн
- •1.4. Зв'язок історії держави і права зарубіжних країн з іншими дисциплінами
- •1.5. Джерела та періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •2.1. Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •2.2. Державний лад Стародавнього Єгипту
- •2.3. Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •3.1. Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •3.2. Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •3.3. Державний лад Вавилона
- •3.4. Реформи Хаммурапі
- •3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
- •3.6. Право власності та зобов'язальне право в Законах Хаммурапі
- •3.7. Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •3.8. Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •3.9. Закони Хаммурапі про судовий процес
- •4.1. Виникнення держав у Індії
- •4.2. Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •4.3. Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •4.4. Джерела староіндійського права
- •4.5. Загальна характеристика Законів Ману: історія створення, структура, форма викладу приписів
- •5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- •I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду її і лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
- •5.3. Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •5.4. Реформи Шан Яна
- •5.5. Судова система Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •5.6. Основні риси права Стародавнього Китаю
- •6.1. Формування державності в Стародавній Аттиці. Поняття полісу та його органи влади
- •6.2. Реформи Солона
- •6.3. Реформи Клісфена
- •6.4. Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •6.5. Джерела й основні риси афінського права
- •7.1. Виникнення й основні етапи розвитку Римської рабовласницької держави
- •7.2. Суспільний лад Стародавнього Риму
- •7.4. Реформи Сервія Туллія
- •7.5. Державний лад Риму в республіканський період
- •7.6. Римська держава в період імперії
- •7.7. Основні етапи розвитку римського права
- •7.8. Джерела римського права
- •7.10. Закони XII таблиць: історія створення, структура, форма викладу правових норм
- •7.12. Кодифікація Юстиніана
- •8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
- •8.2. Виникнення держави франків і основні періоди її розвитку
- •8.3. Форми феодальної залежності селян у державі франків
- •8.4. Центральне та місцеве управління держави франків
- •8.5. Судова система держави франків
- •8.6. Джерела права у Франкській монархи
- •8.7. Салічна правда: історія створення, джерела, структура, форма викладу правових норм
- •8.8. Основні риси права франків
- •9.1. Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •9.2. Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •9.3. Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •9.4. Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •9.5. Абсолютна монархія у Франції
- •9.6. Джерела права середньовічної Франції
- •Тема 10
- •10.1. Суспільний і державний лад англосаксів
- •10.2. Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •10.3. Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •10.4. Велика хартія вольностей 1215 р.
- •10.5. Абсолютна монархія в Англії
- •10.6. Джерела права середньовічної Англії
- •Тема 11
- •11.1. Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •11.2. Станово-представницька монархія в Німеччині
- •11.3. Золота булла 1356 р.
- •11.4. Абсолютизм у Німеччині
- •11.5. Джерела й основні риси права середньовічної Німеччини
- •11.6. "Саксонське зерцало"
- •11.7. "Швабське зерцало"
- •11.8. "Кароліна"
- •Тема 12
- •12.1. Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •12.2. Державний лад Арабського Халіфату
- •12.3. Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Тема 13
- •13.1. Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •13.2. Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •13.3. Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Тема 14
- •14.1. Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •14.2. Право Росії періоду утворення централізованої держави
- •14.3. Станово-представницька монархія в Росії
- •14.4. Право Росії періоду станово-представницької монархії
- •14.5. Державний лад Росії у період утворення та розвитку абсолютної монархії (друга половина хуіі-хуш століть)
- •14.6. Соборне уложення 1649 р. Та його загальна характеристика
- •14.7. Розвиток права Росії наприкінці XVII -у першій половині XVIII століть
- •15.2. Перший період англійської буржуазної революції та виникнення конституційної монархії
- •15.1. Передумови, риси й основні періоди англійської буржуазної революції
- •15.4. Боротьба за поглиблення демократичного змісту революції (1646—1649 рр.)
- •15.5. Індепендентська республіка (1649-1653 рр.)
- •15.6. Протекторат о. Кромвеля
- •15.7. Відновлення монархії. Бредська декларація
- •15.8. НаЬеаз согриз аісі
- •15.9. Славна революція 1688-1689 рр.
- •15.10. Біль про права 1689 р.
- •15.11. Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •15.12. Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •15.13. Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •15.14. Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Тема 16
- •16.1. Початок буржуазної революції у Франції та її основні етапи
- •16.2. Державність Франції в період конституційної монархії
- •16.3. Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •16.4. Конституція Франції 1791 р.
- •16.6. Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •16.7. Термідоріанська реакція та Директорія у Франції (1794-1799 рр.)
- •16.8. Консульство й імперія Наполеона
- •16.9. Кодекси Наполеона
- •16.10. Відновлення монархії у Франції. Хартії 1814 р.
- •16.11. Друга республіка у Франції
- •16.12. Конституція Другої республіки 1848 р.
- •16.13. Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •16.14. Паризька комуна 1871 р.
- •16.15. Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Тема 17
- •17.1. Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •17.2. Статті конфедерації 1781 р.
- •17.3. Конституція сша 1787 р.
- •17.4. Біль про права 1791 р.
- •17.5. Громадянська війна в сша та її наслідки
- •17.6. Джерела й основні риси американського права
- •Тема 18
- •18.1. Реставрація Мейдзі
- •18.2. Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •18.3. Реформа державного ладу
- •18.4. Конституція Японії 1889 р.
10.6. Джерела права середньовічної Англії
В Англії, як і в більшості західноєвропейських держав, в умовах ранньофеодальної монархії спочатку діяло звичаєве право. Звичаї мали племінний характер, кожний одноплемінник, незалежно від того де він перебував, підлягав під їхні дії. Звичаєве право спочатку діяло в усній формі, але згодом воно починає фіксуватися в різноманітних збірниках. Саме вони до нормандського завоювання були основними джерелами права. Найвідоміші з них це - Правда Іне (VII ст.) і Правда Альфреда (IX ст.).
Проте були й інші джерела права, серед яких варто виділити акти центральної влади:
акти короля - ордонанси, привілеї;
акти Парламенту —статути;
спільні акти короля та Парламенту.
75
Після нормандського завоювання Англії розпочинається консолідація правових звичаїв і традицій у межах єдиної правової системи, загальної для всієї країни, яка згодом дістала назву "загального права". У його основу було покладено практику королівських роз'їздних судів, які три-чотири рази на рік виїжджали у провінцію та здійснювали правосуддя. Повертаючись у резиденцію, вони складали протоколи, з яких потім відбирали найбільш вдалі та вмотивовані рішення. Саме так створювалося "загальне право", що було неписаним і єдиним для всієї Англії. Норми "загального права" фіксувалися записами мотивованих звітів про судові рішення в збірниках судових протоколів так званих "свитках позовів". Від кінця XIII ст. складаються серії звітів, або щорічники. З появою щорічників усталюється звичай: при розгляді справи цитували аналогічні рішення, вміщені в них. Так, рішення Вестмінстерських (за місцем розташування резиденції вищих судів Англії') судів стають джерелом права.
Аналогічного значення набувають і рішення лорда-канцлера на постанови Вестмінстерських судів - "право справедливості".
Отож "загальне право" та "право справедливості", що спиралися на прецедент, стають важливим джерелом права.
Особливе місце серед джерел права належало науковим трактатам найавторитетніших юристів Англії: "Про закони і звичаї Англії" Гленвіля (XII ст.), "Про закони і звичаї" Г. Брактона (XIII ст.), "Про поземельні держання" Літтльтона (XV ст.) та ін.
Отже, основними джерелами права середньовічної Англії були: звичай, правовий прецедент, акти органів центральної влади, роботи відомих англійських юристів.
10.7. Основні риси права середньовічної Англії В Англії визнавалися три основні форми феодальної власності на землю:
вільно відчужувані пожалувані землі;
заповідні землі, власники яких не могли відчужувати свої маєтки, та передавання останніх за заповітом не дозволялося;
умовне довічне володіння, котре у разі смерті власника пере ходило не до його спадкоємця, а до сеньйора.
Був відомий інститут довічної власності (коли власник нерухомості на певних умовах передавав її у володіння й управління іншій особі, що повинна була сумлінно управляти цим майном в інтересах третьої особи).
Зобов'язальне право визнавало різні види договорів (купівлі-продажу, міни, дарування, позики тощо), які поділялися на формальні
76
(укладалися з дотриманням установленої процедури) та неформальні (прості). "Загальне право" передбачало й надавало захист тільки формальним договорам. Що стосується простих договорів, то вони захищалися лише "правом справедливості".
Сімейне право перебувало під сильним упливом церкви. Відносини, пов'язані зі шлюбом і сім'єю, регулювалися нормами канонічного права. Заборонялися розлучення, позашлюбні зносини, шлюби між близькими родичами. Шлюбний вік був дуже низьким. Жінка повністю підпорядковувалася чоловікові. Вона, зокрема, не мала права самостійно укладати договори та робити заповіти.
У спадковому праві панував майорат - передання в спадок земельної власності старшому синові. Зазвичай, дійсним вважалося лише спадкування за законом.
У кримінальному праві існувала тричленна класифікація злочинів. Найтяжчим злочином вважався "тризн" - зрада, це могла бути "велика зрада" (повстання проти короля чи надання допомоги ворогам короля, замах на короля, королеву, їхнього старшого сина, вбивство канцлера, скарбника або королівського судді, підробка великої чи малої королівської печатки, грошей) та "мала зрада" (вбивство слугою свого пана, вбивство дружиною чоловіка). Далі йшла "фелонія"—тяжкі кримінальні злочини проти особи (вбивство, зґвалтування) чи власності. Третім видом був "місдимінор" (проступки) - дрібні злочини, що стосувалися лише приватних осіб і не зачіпали інтересів корони.
За зраду для чоловіків призначали страту через повішення або розривання на частини, а для жінок - спалювання.
Норми кримінального права були спрямовані, передовсім, проти простого люду, використовувалися для примушування розореного селянина прийняти умови роботи за наймом, котрі йому нав'язували. Проявом такої спрямованості кримінального права було, так зване, криваве законодавство.