2. Феномен «перевідкриття» теми людини у філософській антропології (р. Цанер).

Опрацювавши запропоноване першоджерело: Цанер Р. О подходе к философской антропологии / Ричард Цанер // Антология: Это человек. – М., 1995. – С.159-165. – Електронний ресурс: [Режим доступу]: http://philosophy.knlu.kiev.ua., дайте відповіді на наступні питання:

1. Охарактеризуйте специфіку класичного філософського дискурсу про людину, його провідні засади та наслідки для соціальної реальності. Чому класична антропологія не спромоглася шляхом емпіричних пошуків «людської природи» вивести філософське поняття «людина»?

2. Спробуйте пояснити проблемність пошуків відповіді на філософське питання: «Що є людина». Чому виникла потреба у «деконструкції» постановки самого питання: акцентувати увагу на слові «Є»?

3. Через розкриття значущості для філософії процесу «запитальності» поясніть фундаментальну спроможність людини-особистості до процесів рефлексії. У даному річищі розкрийте заяву: «філософ повинен бути одвічним новаком».

4. Охарактеризуйте людське буття як відкрите крізь призму особистісної унікальності положення людини.

5. Як визначає власний антропологічний напрямок Р. Цанер?

6. Прокоментуйте заяву мислителя: «Буття – не факт, а задача. Коли я починаю рефлексувати, я знаходжу себе як «вже існуючого», як «занепокоєного» і «жадаючого знати».

Тема іі. Соціальна філософія: суспільство як форма людського співбуття

Укладач: доц. Чехун Н.В.

Література та питання до першоджерел:

1.Поняття суспільства та суспільного буття. Індивідуалізм і колективізм як певні типи бачення суспільного світу. Феномен соборності як типу єдності людей.

Опрацювавши запропоноване першоджерело: Франк С. Духовные основы общества. Введение в социальную философию. – М.: Республика, 1992, ч.1, С.37-51. – Електронний ресурс: [Режим доступу]: http://philosophy.knlu.kiev.ua, дайте відповіді на наступні питання:

1. Суспільство є галуззю досліджень багатьох наук: соціології, політології, економіки, історії та інш. На чому ґрунтується філософський аналіз суспільства? У чому полягає суттєва відмінність філософського бачення суспільства від інших галузей науки?

2. Чи має рацію твердження, що суспільство є простою сукупністю індивідів? Як, на Вашу думку, можливе суспільство?

3. Як пояснюється природа суспільства з точки зору соціально-філософських напрямів сингуляризму та універсалізму? У чому полягає їх корінна відмінність у світобаченні на суспільство?

4. Обґрунтуйте свою позицію: суспільство є хаотичне схрещення індивідуальних воль і устремлінь людей чи результат упорядкованої згоди дій людей?

5. Яким чином є можливою єдність суспільства, чим визначається впорядкованість суспільного простору? Обґрунтуйте відповідь із наведенням прикладів.

6. Спробуйте довести, що суспільство є цілісною самоорганізуючою системою, використовуючи зазначені в першоджерелі категорії «я», «ти», «ми» та поняття «соборності» і «зовнішньої суспільності».

2.Проблема типологізації суспільства. Взаємодія людини і суспільства крізь призму особистісної відповідальності (X. Ортега-і-Гасет).

Опрацювавши запропоноване першоджерело: Ортега-і-Гассет Х. Бунт мас / Хосе Ортега-і-Гассет // Філософія: хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред.. акад.. НАН України Л.В.Губерського. – К.: Знання, 2009. – С. 457-469. – Електронний ресурс: [Режим доступу]:http://pidruchniki.ws/1584072037663/filosofiya/filosofiya_-_guberskiy_lv, дайте відповіді на наступні питання:

1).У чому полягає феномен «захоплення масами суспільної влади»?

2). Визначте специфіку розуміння маси і юрби (натовпу) за Х.Ортегою-і-Гасетом.

3). Охарактеризуйте феномен гіпердемократії.

4). Окресліть «приріст життя» і «висоту нашого часу».

5). Мислитель протиставляє людей, спроможних на зусилля або шляхетство, і юрбу – множину людей без певних чеснот, просту кількість, що перетворилася на соціальну ознаку безособового «загального типу». Здійсніть, услід за мислителем, «аналіз маси».

6). Чи актуальною, на Вашу думку, є концепція «бунту мас» Х. Ортеги-і-Гасета у наш час? Обґрунтуйте свою позицію та наведіть приклади.