19. Характеристика «осьового часу».

Осьовий час – це поняття, яке ввів відомий німецький філософ Карл Ясперс. Під цим поняттям він розуміє певний період в історії людства, під час якого відбувся самий різкий поворот в історії – з’явилася людина такого типу, яка збереглася і донині.

Ясперс датує осьовий час 800-200 р. до н.е. Саме в цей період з’являються майже одночасно найвідоміші філософи: в Китаї – Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, Ле-цзи; в Індії – Будда; в Ірані – Заратустр; в Греції – Гомер, Парменід, Гераклід, Платон, Архімед. Нове, що виникло в цю епоху в трьох згаданих культурах, зводиться до того, що людина усвідомлює буття в цілому, саму себе і свої межі. Перед нею відкривається жах світу і власна безпорадність. Стоячи над прірвою, вона ставить радикальні питання, вимагає звільнення і спасіння. Усвідомлюючи свої межі, вона ставить перед собою найвищі цілі, пізнає абсолютність у глибинах самосвідомості і в ясності трансцендентного світу. Все це відбувалося за допомогою рефлексії. Основні ідеї грецьких, індійських, китайських філософів і Будди, думки пророків про Бога були далекі від міфу. Почалася боротьба раціональності і раціонально перевіреного досвіду проти міфу (логосу проти міфу). Всі ці зміни в людському бутті можна назвати одухотворенням: тверді споконвічні підвалини життя починають коливатися, спокій полярностей змінюється занепокоєнням протиріч і антиномій. Людина вже не замкнута в собі. Вона не впевнена у тому, що знає саму себе, і тому відкрита для нових безмежних можливостей. Вона здатна тепер чути і розуміти те, про що до цього моменту ніхто не питав і що ніхто не сповіщав. Вперше з'явилися філософи. Людина в якості окремого індивідуума наважилася на те, щоб шукати опору в самій собі.

20. Зміни в суспільстві 2-ї половини хх ст. (за е.Тофлером).

21. Поняття та специфіка «кліп-культури».

Науково-технічний прогрес, який відбувся в кінці ХХ ст. породив для суспільства безліч різноманітних феноменів, одним з яких і виступає «кліпова культура». Розвиток інформаційних технологій та їх вплив на формування особистості, відкритість інформаційного простору та висока інтенсивність впливу різноманітної інформації на людську свідомість на сьогодні проявляються надзвичайно гостро в сучасному світі. Таким чино ці проблеми, які виникають, постають особливою актуальність для сучасної науки. Проблема впливу інформації репрезентується тим фактом, що та інформація, яка впливає на людей, подається надзвичайно різноманітною та багатогранною і в дуже великій кількості, що вони виявляються непідготовленими до її сприйняття та не спроможні засвоїти її в культурномуконтексті. Проблемам кліпової культури у сучасному суспільстві приділено багато уваги. Зокрема, цим питанням займалися досить багато визначних науковців. Серед найперших потрібно зазначити Е. Тоффлера який є автором самого поняття «кліпова культура». Зокрема, він розглядав цей феномен в якості складної загальної інформаційної культурної ситуації, яка склалася у кінці ХХ ст. Е. Тоффлером. Дане поняття він розглядав як складову часину загальної інформаційної культури у структурі сьогодення.

В роботах американського футуролога Е. Тоффлера термін «кліпова культура» розуміється як принципово нове явище, і розглядається в якості складової загальної інформаційної культури майбутнього, заснованої на нескінченному мерехтінні інформаційних відрізків і постає комфортною для людей відповідного складу розуму. У своїй роботі «Шок майбутнього» він писав: «Людство захоплює такий психологічний стан, який раніше не був відомий, який за своїм впливом може бути прирівняний до хвороби. Є у цієї хвороби і назва «футурошок» – «шок майбутнього» . Аналізуючи ті перипетії які відбувалися в суспільстві, він зазначав, що людство може загинути не від того, що вичерпаються всі ресурси землі, вийде з-під контролю атомна енергія чи загине вся жива природа, а через те, що людство просто не витримає психологічного навантаження

Рівень В