- •Внутрішні чинники звернення до філософії.
- •Виникнення філософії та його передумови.
- •Соціальні умови становлення філософії.
- •Структура філософського знання (основні розділи теоретичної філософії).
- •Основні риси філософського знання.
- •Етапи шляху, що веде до філософії (м.Мамардашвілі).
- •Специфіка вивчення філософії (м.Мамардашвілі).
- •Поняття «рефлексія».
- •Діалектичний метод Сократа.
- •Поняття онтології.
- •Специфіка предмету онтології.
- •Поняття свідомості у філософії.
- •Поняття про несвідоме в філософії.
- •Провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина» у світлі теорії м. Шелера.
- •Предмет соціальної філософії.
- •Основні характеристики понять «спільнота» і «суспільство».
- •Поняття «суспільство» (ф.Теніс).
- •Становлення філософії історії, її предмет.
- •Характеристика «осьового часу».
- •Зміни в суспільстві 2-ї половини хх ст. (за е.Тофлером).
- •Поняття та специфіка «кліп-культури».
- •Сутність філософії та специфіка її предмету.
- •Класична і посткласична онтологія.
- •Проблемність співвіднесеності діади «буття-суще».
- •Вчення Спінози про субстанцію, атрибути та модуси.
- •Проблема людського буття у філософії ж.-п.Сартра.
- •Поняття «тривога», «відчай», «закинутість» у філософії ж.-п.Сартра.
- •«Існування передує сутності» (ж.-п.Сартр).
- •Філософська сутність свідомості (за м.Мамардашвілі).
- •Двозначність поняття людини та проблематичність її ідеї (за м.Шелером).
- •«Надвітальність/антивітальність» як провідні конститутиви людини-«особистості» (м.Шелер).
- •«Людина – це істота, яка перевершує саму себе та світ» (м.Шелер).
- •Людина як «аскет життя» (м.Шелер).
- •Сутність «духу» як визначального принципу людського буття (м.Шелер).
- •Види людської агресії (е. Фром). Небезпека деструктивної агресії.
- •Можливість застосування структури постіндустріального суспільства (д.Белл) до сучасного українського суспільства.
- •Розгорнута характеристика «осьового часу».
- •Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).
- •Особливості кожної з хвиль, означених е. Тофлером (1-ша, 2-га, 3-тя). Специфіка «зіткнення хвиль».
- •«Зіткнення хвиль» (е.Тофлер). Чому це явище є неминучим для суб’єкта історії?
- •Оптимістичний погляд е.Тофлера на суспільство Третьої хвилі.
- •Генеза інституту сім'ї в сучасному суспільстві.
-
Провідні «кола ідей», що визначають класичне поняття «людина» у світлі теорії м. Шелера.
На думку М. Шелєра, дух є не просто найвищим принципом, що визначає сутність людини, але й виразом надвітального, навіть антивітального призначення людини. Як духовна істота, людина вільна від вітальної залежності і відкрита світові. В цьому, за Шелєром, і полягає відмінність людини від тварин.
Ми вперше живемо в епоху, коли людина стала глибоко і безумовно «проблематичною» для самої себе, коли вона не знає, ким вона є, але в той же час знає, що вона цього не знає...
Якщо запитати освіченого європейця, про що він думає, почувши слово «людина», майже завжди в його свідомості починають стикатися три несумісні між собою кола ідей.
По-перше, це коло уявлень про Адама та Єву, про творення, рай та гріхопадіння.
По-друге, це греко-античне коло уявлень, у якому самосвідомість людини вперше у світі розвинулась до поняття про її особливе становище, про що говорить теза, що людина є людиною завдяки тому, що у неї є розум, логос, мислення. З цим поглядом тісно пов'язане вчення про те, що в основі усього універсуму знаходиться надлюдський розум, до якого причетна й людина, і тільки вона єдина з усіх істот.
Трете коло уявлень — це сфера сучасного природознавства та генетичної психології, яке також давно стало традиційним, згідно з яким людина є достатньо пізнім підсумком розвитку Землі, істотою, яка відрізняється від форм, що передують їй у тваринному світі, тільки ступенем складності поєднання енергії та здібностей, які самі по собі вже зустрічаються в нижчій порівняно з людською природі. Між цими трьома колами ідей немає ніякої єдності. Таким чином, існують природничо наукова, філософська та теологічна антропології, які не цікавляться одна одною, єдиної ж ідеї людини ми не маємо.
-
Предмет соціальної філософії.
Соціальна філософія - область філософії, що займається вивченням суспільства і поведінкою людини в ньому.
Вивчення соціальної філософії надає людині цілісну картину про світ, суспільство, людину і сенс її життя. Вона стає провідною складовою частиною філософії, відсуваючи в якійсь мірі філософію природи на другий план. До неї звертаються кожен раз, коли необхідно знайти вихід з кризи, в якій опиняється суспільство, коли потрібні нові ідеї шляхи виходу з ситуації, що склалася.
Основним питанням, яке вирішує соціальна філософія, є взаємодія суспільства і людини, вплив людини на суспільство в залежності від його мінливих потреб (матеріальних, духовних). Суспільство ж представлено у вигляді невидимих зв'язків між людьми у формі соціальних інститутів (мови, сім'ї, грошей, держави), соціальних спільнот (вікові, етнічні, професійні).
Соціальна філософія не розглядає людину, як якогось індивіда, а як у складі якоїсь спільності: сім'я, країна, етнос і т.д. При цьому він постає одночасно відразу в декількох соціальних сферах.
Соціальна філософія тісно пов'язана з філософією історії. Однак вона вивчає ще взаємозв'язок людини і суспільства історично, у вигляді історії окремих цивілізацій, тобто більш конкретні фактори.