5. Основні риси філософського знання.

Філософія є насамперед концептуальним вираженням світоглядних проблем.Як особлива сфера духовної культури, вона не зводиться до інших подібних сфер та напрямків, а доповнює і розвиває їх. Використовуючи такий специфічний вид мислення, як світоглядна рефлексія, філософія шукає відповіді на смислотворчі проблеми людського буття. Філософське знання розкриває реальний та духовний світ людини в їхньому взаємозв’язку та розвитку, має вільний, критичний, проблемний і творчий характер.

6. Етапи шляху, що веде до філософії (м.Мамардашвілі).

Є якийсь шлях до філософії, який пролягає через власні наші випробування, завдяки яким ми знаходимо незамінний унікальний досвід. І його не можна зрозуміти за допомогою дедукції з наявних слів, а можна тільки випробувати або, якщо завгодно, пройти якийсь шлях страждання. І тоді виявиться, що випробуване нами має відношення до філософії.

Застигнути в радості чи страждання. У цьому стані - радості чи страждання - і прихований наш шанс: щось зрозуміти. Ця крапка як би є початком якогось колодязя, колодязя страждань. І в житті ми часто проходимо повз такого колодязя, бачачи на його місці просто крапку. Хоча насправді ця крапка і була знаком зупинки, знаком того, що в іншому вимірі, в іншій перспективі, там - колодязь. З одного боку, філософ повинен як би пройти півдорозі вниз, до самого досвіду, в тому числі і до свого особистого досвіду, який я назвав експериментом, а не просто емпіричним досвідом. А з іншого боку, філософські поняття дозволяють продовжувати цей шлях пізнання, оскільки далі переживати без їхньої допомоги вже неможливо.

7. Специфіка вивчення філософії (м.Мамардашвілі).

Філософія ніколи не була системою знань. Учні повинні не відвідувати курс лекцій з філософії, а просто ходити до філософа. Цьому не можна навчитись у лектора, що виконує функцію вчителя. Спілкування можливе лише тоді, коли слухаєш конкретну людину. Філософія – це оформлення та розвиток станів зо допомогою загальних понять, але на основі особистого досвіду. Філософія, яку вивчають студенти є ніби впорядковано організований вінегрет категорій. Книжкова філософія не має нічого спільного з справжньою філософією. Філософію зводять до оволодіння знаннями, зафіксованими навіть не в філософських текстах, а в книгах. Коли студент стикається з філософією – це і є вихідною точкою її розуміння. Існує деякий шлях до філософії, який проходить через наші особисті випробовування, завдяки яким ми отримуємо незабутній досвід. Його можна лише пережити, і тоді виявиться, що воно має відношення до філософії. Частіше всього наше переживання супроводжується відреченим поглядом на світ, світ наче виштовхує тебе в момент переживання з самого себе, і ти раптом щось розумієш. В крайній точці цього на півшляху ми можемо зустрітись із філософським осягненням світу. Адже з другого боку нам назустріч йде філософія вже існуючих понять. Філософська пауза – це точка, в якій ти зупинився. Ця точка є ніби початком криниці переживань. В житті ми часто проходимо повз такої криниці, бо бачимо на її місці лише точку. У філософії в якості об’єкту вивчення виступають лише оригінальні тексти. Лише зіткнення з оригіналом є єдиним філософським навчанням. Тільки пройшовши половину шляху ми маємо шанс зустрітись з філософією. Філософія може бути професією, але вона є і частиною життя. Філософування – це певний акт осмислення світу і себе в ньому, акт, який дає нам деяке загальне та універсальне знання.

Додатково: Як філософ Мамардашвілі наполягає на тому, що є «реальна філософія» і є філософські системи. Реальна філософія - це ті проблеми, якими займається філософія, перераховані у визначеннях нижче.

За Мамардашвілі, людина - це поза-природна, надприродна сутність. Головне полягає в тому, що людина саморозвивається, йому ніяка природа для розвитку не потрібна. Природа є предметом для його діяльності; вчення про буття. Це пояснення того, чому світ такий, чому існує людина, чому існує саме таке відношення між людиною і світом; вчення про мислення. У Мамардашвілі між буттям і мисленням різниці, по суті, немає. Оскільки людина - мисляча істота, а буття - це те, де знаходиться і діє мисляча істота, то ніякої різниці немає, буття - це і є існування мислячої людини; вчення про таємницю буття. Основна таємниця буття, по Мамардашвілі, - це совість, наявність етичних відносин. Розрізнення добра і зла становить ядро ​​філософії; вчення про свободу і про умови свободи; машина переживання, що пояснює сенс; вчення про вічні проблеми. Предметом філософії є ​​філософія.