35. Види людської агресії (е. Фром). Небезпека деструктивної агресії.

Ми повинні розрізняти у людини два абсолютно різних види агресії. Перший вид, спільний і для людини, і для всіх тварин, – це філогенетично закладений імпульс до атаки (або до втечі) у ситуації, коли виникає загроза життю. Ця захисна, «доброякісна» агресія сприяє виживанню індивіда та роду; вона має біологічні форми вияву і затухає, як тільки зникає небезпека. Іншим видом є «злоякісна» агресія – це деструктивність та жорстокість, що властиві тільки людині і яких немає в інших ссавців; вона не має філогенетичної програми, не є засобом біологічного пристосування і не має жодної цілі. людина відрізняється від тварин саме тим, що вона вбивця.

36. Можливість застосування структури постіндустріального суспільства (д.Белл) до сучасного українського суспільства.

Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку буржуазного суспільства, а з іншого — утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу, який заперечував би моністичну теорію суспільного розвитку К. Маркса.

37. Розгорнута характеристика «осьового часу».

19 запитання.!!!

Осьовий час – це поняття, яке ввів відомий німецький філософ Карл Ясперс. Під цим поняттям він розуміє певний період в історії людства, під час якого відбувся самий різкий поворот в історії – з’явилася людина такого типу, яка збереглася і донині.

Ясперс датує осьовий час 800-200 р. до н.е. Саме в цей період з’являються майже одночасно найвідоміші філософи: в Китаї – Конфуцій, Лао-цзи, Мо-цзи, Ле-цзи; в Індії – Будда; в Ірані – Заратустр; в Греції – Гомер, Парменід, Гераклід, Платон, Архімед. Нове, що виникло в цю епоху в трьох згаданих культурах, зводиться до того, що людина усвідомлює буття в цілому, саму себе і свої межі. Перед нею відкривається жах світу і власна безпорадність. Стоячи над прірвою, вона ставить радикальні питання, вимагає звільнення і спасіння. Усвідомлюючи свої межі, вона ставить перед собою найвищі цілі, пізнає абсолютність у глибинах самосвідомості і в ясності трансцендентного світу. Все це відбувалося за допомогою рефлексії. Основні ідеї грецьких, індійських, китайських філософів і Будди, думки пророків про Бога були далекі від міфу. Почалася боротьба раціональності і раціонально перевіреного досвіду проти міфу (логосу проти міфу). Всі ці зміни в людському бутті можна назвати одухотворенням: тверді споконвічні підвалини життя починають коливатися, спокій полярностей змінюється занепокоєнням протиріч і антиномій. Людина вже не замкнута в собі. Вона не впевнена у тому, що знає саму себе, і тому відкрита для нових безмежних можливостей. Вона здатна тепер чути і розуміти те, про що до цього моменту ніхто не питав і що ніхто не сповіщав. Вперше з'явилися філософи. Людина в якості окремого індивідуума наважилася на те, щоб шукати опору в самій собі.

38. Потреба дослідити «вісь світової історії» (к.Ясперс).

Вісь світової історії потрібно дослідити, якщо ми хочемо зрозуміти, як людина стала такою, якою вона є зараз, що в свою чергу важливо для розуміння сенсу та мети людини. Цю вісь можна дослідити тільки емпірично, його можна віднести до періоду між 800 і 200 роках до н.е.

В цей час для людей відкривається багато нового та вони усвідомлюють буття в цілому. Рамки мислення стають ширшими. Саме в цей період людина починає задумуватись чому вона є цьому світі і хто вона є. Важливо дізнатись чому ця революція свідомості відбулась саме в цей період, а не раніше або пізніше.

Про це важливо пам’ятати, адже багато хто не може відповісти на ці питання, а хто й може, то відповіді є дуже різними, але вони не можуть бути правильними. Саме тому потрібно розуміти про важливість дослідження «оновленої» свідомості людини.