21.Загальні збори як вищий орган акціонерного товариства.

Вищим органом акціонерного банку є загальні збори акціонерів (учасників). Збори вирішують стратегічні завдання в діяльності банку:

-визначення основних напрямів діяльності банку, затвердження планів його діяльності та звітів про їх виконання;

-обрання та відкликання членів спостережного, виконавчого та контрольного органів банку;

-затвердження організаційної структури банку, а також внутрішніх положень, що регламентують виконання банківських операцій;

-внесення змін до статуту банку;

-затвердження річних результатів діяльності, порядку розподілу прибутку та покриття збитків;

-прийняття рішення про додатковий випуск акцій (для акціонерного) чи встановлення розміру та порядку внесення учасниками додаткових вкладів для збільшення статутного капіталу пайового банку;

-створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв та затвердження їхніх статутів і положень;

-прийняття рішення про припинення діяльності банку;

-інші питання, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів (учасників) за статутом банку.

Загальні збори скликаються щорічно, не пізніше ніж через місяць після складання балансу банку за звітний рік.

Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому підзвітні.

Порядок підготовки та проведення загальних зборів акціонерів регламентується Статутом та внутрішньобанківськими нормативними актами Банку.

Порядок підготовки та проведення загальних зборів учасників забезпечує однакове ставлення до всіх акціонерів.

Етапи скликання та підготовки загальних зборів мають забезпечувати акціонерам можливість належним чином підготуватися до участі у них, отримати повне уявлення про діяльність Банку та прийняти виважені рішення з питань порядку денного.

Банк зобов’язується організовувати проведення загальних зборів таким чином, щоб участь акціонерів не була пов’язана з великими матеріальними та часовими витратами, забезпечуючи однакове ставлення до всіх акціонерів, незалежно від кількості акцій.

Порядок реєстрації учасників зборів, проведення та підведення підсумків загальних зборів не створює перешкод для участі в зборах акціонерів та їх представників, гарантує однакову можливість акціонерам, присутнім на зборах, прийняти участь в обговоренні питань порядку денного, висловити свою думку та поставити питання з порядку денного, що їх цікавлять.

22.Порядок скликання, підготовки та проведення загальних зборів акціонерного товариства.

Процедура скликання загальних зборів передбачає:

1) прийняття рішення про їх скликання; 2) повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів; 3) доповнення порядку денного відповідно до пропозицій акціонерів; 4) повідомлення акціонерів про зміни у порядку денному.

Рішення наглядової ради про скликання загальних зборів повинно містити:

1) дату, час та місце проведення зборів; 2) перелік питань, включених до порядку денного; 3) порядок реєстрації акціонерів; 4) перелік документів, пов'язаних з порядком денним, та порядок ознайомлення з ними акціонерів; 5) текст повідомлення акціонерів; 6) дату, на яку складається перелік акціонерів, які мають бути персонально повідомлені про проведення загальних зборів; 7) інформацію про формування робочих органів загальних зборів.

Письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний надсилається акціонерам персонально особою, яка скликає загальні збори, рекомендованим листом або вручається особисто під розпис, у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення. Воно повинно містити: 1) повне найменування та місцезнаходження товариства;2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;5) перелік питань, що виносяться на голосування;6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

Пропозиція до порядку денного загальних зборів подається в письмовій формі із зазначенням прізвища (найменування) акціонера, який її вносить, кількості, типу та/або класу належних йому акцій, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення (а також кількості, типу та/або класу акцій, що належать кандидату, який пропонується цим акціонером до складу органів Товариства).

Пропозиції акціонерів (акціонера), які сукупно є власниками 5 або більше відсотків простих акцій, підлягають обов'язковому включенню до порядку денного загальних зборів. У такому разі рішення наглядової ради про включення питання до порядку денного не вимагається, а пропозиція вважається включеною до порядку денного, якщо вона подана з дотриманням вимог

Загальні збори не можуть розпочатися раніше ніж зазначено в повідомленні про проведення Загальних зборів. Загальні збори розпочинаються з доповіді голови Реєстраційної комісії про результати реєстрації акціонерів (їх представників), що прибули для участі у Загальних зборах Банку, та про наявність/відсутність необхідного кворуму. Загальні збори вважаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій Банку. Якщо на момент закінчення реєстрації присутніх акціонерів (їх представників) кворуму, необхідного для визнання Загальних зборів правомочними, не досягнуто, Загальні збори є такими, що не відбулися. Загальні збори тривають до завершення розгляду всіх питань порядку денного та доведення до відома присутніх акціонерів (представників акціонерів) інформації про результати голосування та про прийняті рішення.

Голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.

За підсумками голосування складається відповідний протокол, що підписується всіма членами Лічильної комісії Банку, які брали участь у підрахунку голосів. У разі передачі повноважень Лічильної комісії особі, яка веде облік прав власності на акції Банку, протокол про підсумки голосування підписує представник такої особи.

23.Функціональне призначення наглядової ради акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства, і в межах компетенції, визначеної статутом та цим Законом, контролює та регулює діяльність виконавчого органу.

В акціонерних товариствах з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше створення наглядової ради є обов'язковим. У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються загальними зборами.

До виключної компетенції наглядової ради належить:

1) затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов'язані з діяльністю товариства;

2) підготовка порядку денного загальних зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових загальних зборів;

3) прийняття рішення про проведення чергових або позачергових загальних зборів відповідно до статуту товариства та у випадках, встановлених цим Законом;

4) прийняття рішення про продаж раніше викуплених товариством акцій;

5) прийняття рішення про розміщення товариством інших цінних паперів, крім акцій;

6) прийняття рішення про викуп розміщених товариством інших, крім акцій, цінних паперів;

7) затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених цим Законом;

8) обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу;

9) затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;

10) прийняття рішення про відсторонення голови або члена виконавчого органу від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

11) обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства;

12) обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених цим Законом;

13) обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом;

14) визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного частиною другою статті 30 цього Закону;

15) визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення загальних зборів відповідно до частини першої статті 35 цього Закону та мають право на участь у загальних зборах відповідно до статті 34 цього Закону;

16) вирішення питань про участь товариства у промислово-фінансових групах та інших об'єднаннях, про заснування інших юридичних осіб;

17) вирішення питань, віднесених до компетенції наглядової ради розділом XVI цього Закону, у разі злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення товариства;

18) прийняття рішення про вчинення значних правочинів у випадках, передбачених частиною першою статті 70 цього Закону;

19) визначення ймовірності визнання товариства неплатоспроможним внаслідок прийняття ним на себе зобов'язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;

20) прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

21) прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

22) надсилання пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій, відповідно до статті 65 цього Закону;

23) вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із статутом акціонерного товариства, в тому числі прийняття рішення про переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування.

Члени наглядової ради акціонерного товариства обираються з числа фізичних осіб, які мають повну цивільну дієздатність, та/або з числа юридичних осіб - акціонерів.

24.Характеристика комітетів наглядової ради акціонерного товариства.

Наглядова рада акціонерного товариства може утворювати постійні чи тимчасові комітети з числа її членів для вивчення і підготовки питань, що належать до компетенції наглядової ради.

В акціонерному товаристві можуть утворюватися комітети з питань аудиту та з питань інформаційної політики товариства.

Очолюють комітети члени наглядової ради товариства, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність цього товариства.

З метою забезпечення діяльності комітету з питань аудиту наглядова рада може прийняти рішення щодо запровадження в товаристві посади внутрішнього аудитора (створення служби внутрішнього аудиту). Внутрішній аудитор (служба внутрішнього аудиту) призначається наглядовою радою і є підпорядкованим та підзвітним безпосередньо члену наглядової ради - голові комітету з питань аудиту.

Порядок утворення і діяльності комітетів встановлюється статутом або положенням про наглядову раду товариства.

Рішення про утворення комітету та про перелік питань, які передаються йому для вивчення і підготовки, приймаються простою більшістю голосів членів наглядової ради, якщо статутом не встановлено більшої кількості голосів, необхідної для прийняття такого рішення.