Практичні завдання до розділу 1

Завдання 1. Наявні три інвестиційні проекти:

А: витрати становлять 150 000 грн; майбутній прибуток 1000 грн на рік;

Б: витрати становлять 150 000 грн; майбутній прибуток 15 000 грн на рік;

В: витрати становлять 1 000 000 грн; майбутній прибуток 75 000 грн на рік.

Розрахувати норму прибутку на інвестиції для кожно­го проекту.

Якщо рівень відсотку за капітал, отриманий у кредит, дорівнює 5 %, 7 %, 9 % і 11%, то при якому рівні цих відсоткових ставок реалізація проектів А, Б, В буде вигід­на (В) чи невигідна (Н) для підприємця. Відповідь офор­мити у вигляді таблиці:

Проект	Ставка відсотка
	5%	7%	9%	11%
А	Н	н	н	Н
Б	В	В	в	Н
В	в	в	Н	Н

Рішення:

В ієрархії цілей діяльності банківської установи пер­ше місце займає завдання отримання "цільового" прибут­ку, яке формується шляхом визначення показників нор­ми прибутку. Для цього використовують такий показник норми прибутку на інвестиції:

де НП — норма прибутку на інвестиції;

Пв — валовий прибуток до відрахування податків, яка дорівнює обсягу продажів у вартісному вираженні мінус витрати на виробництво та відсоток за кредитами;

І — інвестиції в основний та оборотний капітал мінус заборгованість за кредитами.

Показник НПІ дає можливість прийняти обґрунтоване рішення стосовно доцільності реалізації інвестиційного проекту з позицій отриманого прибутку. Для цього по­казник НПІ слід порівнювати з реальною ринковою став­кою відсотка за кредит. Якщо показник Н ПІ перевищує реальну ринкову ставку відсотка за кредит, приймається рішення про реалізацію проекту, якщо НПІ дорівнює, або менше реальної ринкової ставки відсотка за кредит, інве­стиції в проект не доцільні.

Реальна ринкова ставка відсотка за кредит враховує поточний рівень інфляції та розраховується за формулою:

При цьому номінальна ринкова ставка відсотка за кредит є ставкою відсотка, яка визначена у грошових оди­ницях за поточним курсом (без коригування на інфляцію).

НПІ1=1000*100/150000=0,67%,<5%,7%,9%11%

НПІ2=15000*100/150000=10% 5%,7%,9%<10%<11%

НПІ3=75000*100/1000000=7,5% 5%,7% <7,5<9%,11%

Завдання 2. До якої секції в матриці БКГ необхідно віднести продукти, обсяг продажу яких виділений на­півжирним шрифтом? Аргументовано пояснити вибір секції.

Продукт	Обсяг продажу (тис. грн)					Темп зростання ринку. КУ (% )
	К01	К02	К03	К04	К05
Продукт 1 4	20	20	10	6	2	3
Продукт 2 1	60	10	10	4	1	5
Продукт 3 3	12	10	8	2	1	15
Продукт 4 2	50	50	20	8		9
Продукт 5 3	27	9	2			11

kon — якісна категорія продукту N.

Одним з відносно простих методів зіставлення резуль­татів діяльності окремих підрозділів комерційного банку, або прибутковості окремих банківських продуктів та по­слуг, є матриця Бостонської консультативної групи (БКГ). Результати аналізу із застосуванням матриці БКГ передбачають використання двох показників:

• темпу зростання місткості ринку, на якому реалізу­ ються продукти та послуги — Т_МЄр;

• норми прибутку на інвестиції — НП₁.

Комбінації показників Т_МЄр та НП₁ дають можливість класифікувати окремі підрозділи, або продукти та послу­ги комерційного банку за чотирма групами:

1)"Дійні корови": працюють на ринках, місткість яких практично не збільшується, тобто на насичених, тому не перспективних; дають високі прибутки. Інвестувати от­римані прибутки в подальший розвиток таких продуктів і послуг недоцільно, тому в цьому випадку приймається управ­лінське рішення стосовно збереження обсягів продажу на досягнутому рівні, а отримані прибутки спрямовуються в нові проекти;

2) "Зірки": функціонують в умовах ринку, який роз­ширюється, але потребу в фінансуванні розвитку задовольняють за рахунок власних прибутків, тобто не потребують додаткового фінансування;

3. "Важкі діти": потребують великих інвестицій за рахунок інших підрозділів та продуктів, оскільки ведуть бізнес на ринках, які швидко розширюються, мають перс­ пективи, але поки що не дають прибутків;

4. "Невдахи": застарілі товари та послуги, які не ко­ ристуються попитом споживачів.

Рис. Матриця БКГ

На рисунку стрілки відображають ефективні напрям­ки розподілу прибутків.

Таким чином, використання матриці БКГ дає мож­ливість моделювати ефективну діяльність комерційного банку шляхом моніторингу обсягів продажу, прибутко­вості та новизни банківських продуктів і послуг.

Завдання 3. Комерційний банк має такі очікування від витрат на виробництво і продаж одного зі своїх товарів:

Змінні витрати, грн	10
Постійні витрати, грн	100 000
Очікуваний обсяг продажу, шт.	50000

Банк хоче досягти 20 % націнки за рахунок відпускної ціни. Вибрати потрібний метод розрахунку ціни. Розраху­вати прибуток і ціну товару.

1. Розрахунок ціни за методом "середні витрати плюс прибуток" є найпростішим і широко застосовува­ним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою:

де СВ — середні витрати (собівартість);

П — величина прибутку в ціні, яка встановлюється са­мим підприємством (банком) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).

2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксовано­го) прибутку вважається різновидом методики визначен­ня ціни на основі середніх витрат (собівартості). Особ­ливість його полягає в тому, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприєм­ство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули:

де с_заг— змінні витрати на одиницю продукції (послуги); Спост — постійні витрати на цю продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);

п_заг — загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;

N — обсяг продажу продукції (наданої послуги) в нату­ральному вимірі.

Завдання 4. Комерційний банк має такі очікування від витрат на виробництво і продаж одного зі своїх товарів:

Змінні витрати, грн	10
Постійні витрати, грн	100000
Очікуваний обсяг продажу, піт	50000

Банк хоче досягти 20 % націнки за рахунок відпускної ціни. Банк інвестував 1 млн грн у бізнес і очікує 20 % по­вернення з інвестиції. Вибрати потрібний метод розрахун­ку ціни. Розрахувати ціну товару.

1. Розрахунок ціни за методом "середні витрати плюс прибуток" є найпростішим і широко застосовува­ним. Згідно з ним ціна (Ц) визначається за формулою:

де СВ — середні витрати (собівартість);

П — величина прибутку в ціні, яка встановлюється са­мим підприємством (банком) або обмежується державою як граничний рівень рентабельності продукції (послуг).

2. Розрахунок ціни на підставі цільового (фіксовано­го) прибутку вважається різновидом методики визначен­ня ціни на основі середніх витрат (собівартості). Особ­ливість його полягає в тому, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприєм­ство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції.

За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна встановлюється з використанням формули:

де с_заг— змінні витрати на одиницю продукції (послуги); Спост — постійні витрати на цю продукцію (послугу) за певний період (квартал, рік);

п_заг — загальна сума прибутку, яку можна одержати від продажу продукції (надання послуги) за той самий період;

N — обсяг продажу продукції (наданої послуги) в нату­ральному вимірі.

Завдання 5. Використовуючи подану нижче інформа­цію, розрахувати рівень витрат на маркетинг методом відповідності цілям комерційного банку.

Ціль — збільшення збуту товару А на 5 %

Ціль — впровадити товар В на ринок і домогтися частки ринку в 15 %

Ціль — підвищити рівень позитивного ставлення споживачів до банку з 60 до 75 %

Калькуляція витрат: 1) Поточні витрати на збут — 35 000 грн. 2) Поточна частка ринку товару В — 10 % , її забезпечують витрати на впровадження товару В у розмірі 120 000 грн. Поточний рівень позитивного ставлення споживачів до банку — 60 % , його забезпечують витрати на формування іміджу банку в розмірі 50 000 грн