- •2.Мова — це знакова система, яка служить засобом вираження думок, засобом спілкування між людьми, засобом передачі думок, знання, інформації від людини до людини, від покоління до покоління.
- •4. Основні вимоги до мовлення
- •1. Щоденники, листи, мемуари українських діячів XIX- XX ст. (Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Драгомано-ва, Володимира Антоновича тощо).
- •1. Високий ступінь стандартизації мовного вислову,
- •1. Високий ступінь стандартизації мовного вислову,
- •1. За найменуванням - заява, лист, телеграма, службова записка, протокол тощо.
- •1. Герб держави.
- •02 - Зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування);
- •I. II. III. Частина 1 1.1
- •01. - Зображення Державного герба України, герба Автономної
- •11 - Дата;
- •1. Назва виду документа.
- •1. Назва виду документа.
- •1. Назва документа.
- •1. Назва й номер документа.
- •2. Реквізити штампа загального бланку.
- •1) Назва й адреса організації відправника листа;
- •1. Назва документа.
- •1) Назва виду документа;
- •2. Повна назва організації, установи.
- •1) Тему засідання, конференції, круглого столу, зустрічі тощо;
- •1. Назва установи, організації.
- •4. У разі виявлення помилок, звертатися до органів реєстрації актів цивільного стану для заміни документа.
- •1. Вставні слова і словосполучення, що вказують на ставлення мовця до висловленої ним думки. Вони можуть означати ступінь впевненості або невпевненості в повідомленні.
- •1. Ініціальні абревіатури - утворені з початкових літер (звуків) слів, які входять у вихідне словосполучення:
- •1. Скорочені назви (абревіатури) установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин складноскорочених слів, пишуться двояко:
1. Назва документа.
2. Текст.
3. Дата.
4. Підпис.
5. Засвідчення підпису (за необхідності). Текст приватної розписки має містити такі відомості:
- Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, хто дає розписку й підтверджує отримання (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує особу отримувача, та його вихідні дані).
- Прізвище, ім’я, по батькові (повністю) того, кому дається розписка (за необхідності вказується назва документа, що підтверджує його особу, та його вихідні дані).
- Чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);
- Засвідчення підпису особи, яка дає розписку, за необхідності засвідчується посадовою особою установи, де вона працює, за місцем проживання чи нотаріальною конторою.
- У тексті службової розписки вказуються посади осіб, повні назви установ, які вони представляють, на підставі якого розпорядчого документа передано й отримано матеріальні чи грошові цінності.
Розписка може бути приватного (особа отримує цінності від особи) і службового (особа – представник установи – отримує цінності від цієї або іншої установи) характеру.
Складають розписку в довільній формі на чистому аркуші паперу, здебільшого від руки або машинописним способом.
У розписці забороняється робити будь-які виправлення чи стирання. Всі вільні місця під текстом та підписом підкреслюють. Складають розписку в одному примірнику і зберігають нарівні з грошовими та цінними документами.
Іноді в розписці зазначають свідків, тобто осіб, у присутності яких її було написано. 39.1. Договір - це документ, в якому зафіксовано угоду між сторонами про взаємодію і належним чином оформлено.
Сторонами договору можуть бути фізичні особи, працівники підприємства, організації, установи, фірми.
Договори складаються з урахуванням інтересів сторін відповідно до законодавства. Проект договору готує сторона-ініціатор (друга сторона може підготувати свій варіант проекту).
Підготовлений та належним чином оформлений договір підписується сторонами. В окремих випадках необхідно переконатися в повноваженнях особи, яка підписує договір.
Розрізняють договори з господарської діяльності і трудові договори. 2. Договір з господарської діяльності - це службовий документ, в якому фіксують угоду між сторонами про встановлення ділових відносин, пов'язаних з господарською діяльністю, і який регулює ці відносини. 3. Трудовий договір - це угода між особою, що наймається на роботу, та керівником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку,Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням керівника або уповноваженого ним органу про зачислення особи на роботу.Види трудових договорів: трудові контракти, трудові угоди.Різниця між трудовим договором та трудовим контрактом:контракт укладають тільки на певний термін, а трудовий договір - як на період виконання роботи, так і на невизначений термін; Реквізити: найменування виду документа (ДОГОВІР), дата, номер (індекс), місце упорядкування, заголовок до тексту, текст, підписи та печатки сторін. 40.Трудова угода укладається між організацією й людиною, яка не працює в цій організації. Якщо в організації чи установі бракує фахівців з певної галузі, вона залучає для виконання деяких видів робіт працівників з інших установ. Трудова угода має такі реквізити: