- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Гіпербола.
Визначення.Гіперболою називається множина точок площини, для яких модуль різниці відстаней від двох даних точок, що називаютьсяфокусами,є величина стала, менша відстані між фокусами.
у
M(x,y)
b
r1
r2
x
F1aF2
c
По визначенню r1–r2= 2a.F1,F2– фокуси гіперболи.F1F2= 2c.
Виберемо на гіперболі довільну точку М(х,у). Тоді:
позначимо с2–а2=b2(геометрично ця величина – менша піввісь)
Одержали канонічне рівняння гіперболи.
Гіпербола симетрична щодо середини відрізка, що з'єднує фокуси й щодо осей координат.
Вісь 2аназивається дійсною віссю гіперболи.
Вісь 2bназивається уявною віссю гіперболи.
Гіпербола має дві асимптоти, рівняння яких
Визначення.Відношенняназиваєтьсяексцентриситетомгіперболи, дес– половина відстані між фокусами,а– дійсна піввісь.
З врахуванням того, що с2–а2=b2:
Якщо а=b,e=, то гіпербола називаєтьсярівнобічною (рівносторонньою).
Визначення.Дві прямі, перпендикулярні дійсній осі гіперболи й розташовані симетрично щодо центра на відстаніa/eвід нього, називаютьсядиректрисамигіперболи. Їх рівняння:.
Теорема.Якщо r - відстань від довільної точки М гіперболи до якогось фокуса, d - відстань від тієї ж точки до відповідної цьому фокусу директриси, то відношення r/d - величина стала, рівна ексцентриситету.
Доведення.Зобразимо схематично гіперболу.
ya/ed
M(x,y)
r1
ОaF1x
OF1=c
З очевидних геометричних співвідношень можна записати:
a/e+d=x, отжеd=x–a/e.
(x–c)2+y2=r2
З канонічного рівняння: , з облікомb2=c2–a2:
Тоді тому що с/a=e, тоr=ex–a.
Разом: .
Для лівої гілки гіперболи доведення аналогічне. Теорему доведено.
Приклад.Знайти рівняння гіперболи, вершини й фокуси якої перебувають у відповідних вершинах і фокусах еліпса.
Для еліпса: c2=a2–b2.
Для гіперболи: c2=a2+b2.
Рівняння гіперболи: .
Приклад.Скласти рівняння гіперболи, якщо її ексцентриситет дорівнює 2, а фокуси збігаються з фокусами еліпса з рівнянням
Знаходимо фокусну відстань c2= 25 – 9 = 16.
Для гіперболи: c2=a2+b2= 16,e=c/a= 2;c= 2a;c2= 4a2;a2= 4;b2= 16 – 4 = 12.
Отже: – шукане рівняння гіперболи.
Парабола.
Визначення.Параболоюназивається множина точок площини, кожна з яких перебуває на однаковій відстані від даної точки, названої фокусом, і від даної прямої, названої директрисою, такої що не проходить через фокус.
Розташуємо початок координат посередині між фокусом і директрисою.
у
АМ(х,у)
ОFx
p/2p/2
Величина р(відстань від фокуса до директриси) називаєтьсяпараметром параболи. Виведемо канонічне рівняння параболи.
З геометричних співвідношень: AM=MF;AM=x+p/2;
MF2=y2+ (x–p/2) 2
(x+p/2) 2=y2+ (x–p/2) 2
x2+xp+p2/4 =y2+x2–xp+p2/4
y2= 2px
Рівняння директриси: x= –p/2.
Приклад.На параболіу2= 8хзнайти точку, відстань якої від директриси дорівнює 4.
З рівняння параболи одержуємо, що р= 4.
r=x+p/2 = 4; отже:
x= 2;y2= 16;y=4. Шукані точки:M1(2; 4),M2(2; –4).
Системи координат.
Будь-яка точка на площині може бути однозначно визначена за допомогою різних координатних систем, вибір яких визначається різними факторами. Спосіб задання початкових умов для розв’язання якої-небудь конкретної технічної задачі може визначити вибір тієї або іншої системи координат. Для зручності проведення обчислень часто краще використати системи координат, відмінні від декартової прямокутної системи. Крім того, наочність подання остаточної відповіді найчастіше теж сильно залежить від вибору системи координат. Нижче розглянемо деякі найбільше часто використовувані системи координат.