Тема 4. Попит. ПропозицІя. ЦІна

Нові категорії та поняття: попит, пропозиція, нецінові фактори попиту, нецінові фактори пропозиції, види попиту, еластичність попиту та пропозиції, ціна ринкової рівноваги.

Значення даної теми у курсі економічної теорії полягає в тому, що в ній дається сутнісна характеристика таких категорій, як: попит, пропозиція, ринкова ціна, ринкова рівновага тощо. Їх з’ясування є вихідним пунктом для подальшої роботи над наступними темами курсу. У практичному плані це дає необхідну базу для аналізу діючих економічних процесів в економіці України, а також заходів щодо усунення кризових ситуацій та стабілізації економіки.

Попит: сутність, стан, визначення обсягу. Крива попиту

У загальному визначенні попит – це представлена на ринку потреба у товарах. Проте, не всяка потреба є попитом. Попитом потреба є лише тоді, коли вона підтримується грошима, необхідними для оплати товару, який задовольняє цю потребу. В іншому разі потреба так і залишається нею, не перетворюючись на попит.

Попит існує не сам по собі, а у визначеній кількості – у величині попиту. На це, в першу чергу, впливає ціна. Причому залежність між величиною попиту та ціною зворотня чи від’ємна: чим більша ціна, тим менша величина попиту і навпаки. Тому попит розглядається з позиції привабливості ціни – за різних цін покупці спроможні купувати різну кількість продукту.

Зворотня – від’ємна залежність між ціною та величиною попиту – і є законом попиту. В основі цього закону лежить: рівень цін. Чим більша ціна, тим менше купується товару і навпаки; врахування принципу граничної корисності, за якої наступна одиниця даного товару дає меншу задоволеність, тому споживачі купують додаткові одиниці даного товару лише за умов зменшення його ціни; ефект доходу та ефект заміщення.

Виходячи з цього, побудуйте графік залежності між величиною попиту і ціною, покажіть особливості цієї залежності для різних товарів (товарів повсякденного вжитку, будівельних матеріалів, престижних тощо).

За реальних умов на величину попиту впливає не тільки ціна, але й інші чинники, так звані нецінові детермінанти. Вони як зміщують криву попиту в той чи інший бік, так і змінюють її нахил. До таких нецінових детермінант відносяться:

смаки споживачів;

кількість споживачів на ринку;

грошові доходи споживачів;

ціни на споріднені товари;

споживчі очікування щодо майбутніх цін і прибутків.

З’ясуйте особливості та поясніть вплив кожного з цих чинників на величину попиту, напрями його змін та особливості графічного розташування кривої попиту, а також різниці в термінах: „зміни в попиті” та „зміни величини попиту”. „Зміни в попиті” відображаються в зміщенні кривої попиту в той чи інший бік під впливом одного чи декількох нецінових чинників. „Зміни величини попиту” означають рух від однієї до іншої точки на постійній кривій попиту під впливом зміни тільки одного чинника – ціни.

Пропозиція товару та її зв’язок з ціною. Крива пропозиції

Вивчення другого питання необхідно розпочати зі з’ясування суті пропозиції продукту, який вироблений і доставлений на ринок або може бути доставлений туди протягом певного часу. Поясніть відмінності між поточною та сукупною товарною пропозиціями. Що ще може бути запропоновано на ринку, окрім товарів?

На відміну від попиту, пропозиція показує ту кількість продукту, яку виробник бажає і має змогу виробити та запропонувати на ринку за відповідними цінами протягом певного часу. Цей зв’язок є позитивним або прямим: при зростанні ціни росте пропозиція продукту, якщо вона зменшується, то пропозиція продукту теж зменшується. Позитивний або прямий зв’язок між ціною та кількістю продукції, що пропонується, відображається законом пропозиції. Він вказує на те, що виробники намагаються виробити і продати більше продукту за більш високою ціною, ніж вони хотіли б це зробити за більш низькою ціною.

Виходячи з цього, побудуйте графік залежності пропозиції від ціни. Чим він відрізняється від графіка попиту?

На величину пропозиції та положення кривої на графіку впливає не тільки ціна, але й деякі інші фактори ( нецінові детермінанти):

ціни на ресурси;

технологія виробництва;

податки до дотації;

ціни на інші товари;

очікування зміни ціни;

кількість продавців на ринку.

Поясніть особливості впливу кожного з цих факторів на величину продукції, що пропонується на ринку.

Характеризуючи пропозицію, слід також розрізняти особливості термінів «зміни в пропозиції» та « зміни величини пропозиції». „Зміни в пропозиції” відображаються в зміщенні кривої пропозиції в той чи інший бік під впливом одного чи декількох нецінових чинників. „Зміна величини пропозиції” є рухом з однієї до іншої точки на кривій пропозиції під впливом лише одного чинника – ціни.

Еластичність попиту та пропозиції відносно ціни

Величина попиту та величина пропозиції не є однаковими у різні часи. Зміна ставлення покупців до продукту внаслідок зміни його ціни називається ціновою еластичністю. Залежність між відсотковою зміною кількості продукції, яка користується попитом, та відсотковою зміною ціни є коефіцієнтом еластичності. Оскільки залежність між попитом і ціною зворотня чи від’ємна, то коефіцієнт еластичності завжди буде від’ємним (знак «-»). Тому, для запобігання непорозумінь, від’ємний знак ігнорується і береться лише абсолютна величина даного коефіцієнта.

Різні значення коефіцієнта по-різному характеризують попит. Так, попит є еластичним, якщо визначена відсоткова зміна ціни веде до більшої відсоткової зміни кількості продукції, що користується попитом. Наприклад, якщо зменшення ціни на 2 \% веде до збільшення попиту на 4 \%, то попит є еластичним. Тобто, попит еластичний, коли коефіцієнт еластичності більше одиниці.

Навпаки, якщо коефіцієнт еластичності менший за одиницю, то попит буде нееластичним. В даному випадку, зміна ціни веде до меншої зміни величини попиту.

Крім того, мають місце випадки одиничної еластичності, коли відсоткова зміна ціни супроводжується такою ж зміною величини попиту. Іноді попит може характеризуватися як абсолютно еластичний і абсолютно нееластичний. Абсолютно еластичний попит означає, що дуже мала зміна ціни веде до зміни величини попиту від нуля до межі можливостей покупця. Коли попит є абсолютно нееластичний, то зміна ціни майже не призводить до будь-якої зміни кількості продукції, що запитується. На графіку такий зв’язок відображається лінією, що паралельна осі ціни. На цінову еластичність впливають деякі чинники, зокрема:

товари, що домінують;

питома вага певного товару у доходах споживача;

предмети розкоші та речі найпершої необхідності;

чинник часу.

Поясніть вплив кожного вищезазначеного чинника на характеристику цінової еластичності.

Концепція цінової еластичності відноситься і до пропозиції. Особливості її в тому, що найважливішим чинником, який впливає на еластичність пропозиції, є кількість часу, що має в розпорядженні виробник для того, щоб відреагувати на дану зміну ціни продукту. Кількість часу, що впливає на еластичність пропозиції, поділяється на найкоротший, короткостроковий і довгостроковий періоди.

У найкоротший період часу пропозиція нееластична, в короткостроковий – більш еластична, ніж в найкоротший, а в довгостроковому терміні пропозиція є еластичною. Поясніть такі характеристики еластичності пропозиції за чинником часу.

Ціна ринкової рівноваги. Чинники, що впливають на ціну

Взаємодія попиту і пропозиції веде до так званої ринкової рівноваги. З’ясуйте, що вона являє собою, що визначає ціна клірингу; якими є рівноважна ціна та рівноважна кількість продукції.

Це все можна з’ясувати за допомогою наведеного на рис. 2 графіку:

Рис. 2. Ціна ринкової рівноваги

Далі з’ясуйте, як зміни пропозиції та зміни попиту діють на рівновагу або ринкову ціну, за таких умов:

зміни попиту;

зміни пропозиції;

одночасної зміни попиту і пропозиції у всіх їх різновидах. Відобразіть ці зміни графічно.

Після з’ясування цих теоретичних питань, виясніть, як на практиці підприємства встановлюють ціни на свою продукцію. Слід пом’ятати, що найбільш поширеними є такі методи ціноутворення.

1. Середні витрати плюс прибуток. Розрахунок ціни цим методом є самим простим способом ціноутворення. Він полягає в тому, що до собівартості товару додається визначена стандартна націнка. Розміри таких націнок залежать від виду товару. Так, на тютюнові вироби – 20\%, на книжки – 34\%, жіночі головні убори – 50\%.

2. Забезпечення цільового прибутку. Фірма прагне встановити таку ціну, яка забезпечить їй певний рівень прибутку. Так, наприклад, «General motors» встановлює на свої автомобілі ціни з таким розрахунком, щоб одержати 15-20\% прибутку на капітал, що вкладений у виробництво.

3. Встановлення ціни на основі відчутної цінності товару. В цьому випадку чинником ціноутворення є не витрати продавця, а те, як цей товар сприймається покупцем. Наприклад, ціна на каву буде різною в кафе і в ресторані.

4. Встановлення ціни на основі рівня поточних цін. Фірма використовує ціни конкурентів для встановлення її на свої вироби і не враховує власні витрати виробництва цієї продукції, або величину попиту.

Таким чином, у практиці ціноутворення використовуються всі ці методи і теоретичні положення, що були розглянуті вище.