Тема 11. ГрошІ, банки, грошова полІтика

Нові категорії та поняття: гроші; валюта; інфляція; кредит; конвертована валюта; банк; активні операції банків; пасивні операції банків; банківська система; центральний банк держави.

Сутність та функції грошей. Грошовий обіг, його закони та методи регулювання

Значення даної теми в курсі економічної теорії зумовлене таким положенням: за відсутності злагоджено функціонуючої грошової системи, розвинутої системи кредитних відносин неможливе нормальне функціонування економічної системи. Чітко діюча грошова система вказує на "здоровий" стан економіки, сприяє розвитку виробництва, інвестиціям, зростанню та зміцненню добробуту всіх верств населення.

До природи грошей існують різні точки зору. Так, має місце теорія, завдяки якій гроші – це продукт домовленості між людьми. Вперше таку точку зору висловив Арістотель. І така думка має право на існування. Це підтверджується тим, що держава може усунути одні гроші та ввести інші.

Друга точка зору обумовлена тим, що гроші мають товарну природу, вони є наслідком розвитку суспільного поділу праці та розширення товарного виробництва. Це положення було розвинуто в працях К. Маркса, який також виходив із товарної природи грошей. Але він виводив появу грошей з розвитку внутрішніх протиріч товару, тобто між споживною вартістю та вартістю. Форма вартості змінюється залежно від історичного розвитку товарного виробництва, товарного обміну. К.Маркс розглядає чотири форми вартості за їх історичним розвитком: просту, повну, загальну, грошову.

Розглядаючи просту форму вартості, необхідно пам’ятати, що тут грошей ще немає. Товар, що перебуває в еквівалентній формі, є грошима лише у зародку. Тільки внаслідок розвитку виробництва та обміну, товар, що виконує в обміні функцію еквівалента, набирає, врешті-решт, форми грошей. Отже, поява грошей, які значно прискорюють та полегшують обмін, не є наслідком домовленості між людьми. Це наслідок розвитку виробництва та обміну, допомагає з’ясувати сутність грошей: це є особливий товар, споживна вартість якого, набула функції загального еквівалента.

Розглядаючи розвиток форми вартості, ви усвідомили, що функцію еквівалента виконували різні товари, але, зрештою ним стало золото. Зверніть увагу на природні властивості золота, які проявляють властивості абстрактної праці, що дало змогу йому (золоту) виконувати високу суспільну функцію – функцію грошей.

Подальше вивчення суті грошей пов’язане з їх функціями. Гроші виконують п’ять функцій. Перша функція – міра вартості, суть якої полягає в тому, що у грошах знаходить свій вираз вартість усіх інших товарів. Зверніть увагу на таку особливість цієї функції.

1. Гроші тут є ніби уявними в думках або ідеальними грошима. З іншого боку, виконання грошима цієї функції тісно пов’язане з таким поняттям, як масштаб цін. Причому масштаб цін не потрібно ототожнювати з ціною. Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Масштаб цін – це вагова кількість золота, прийнятого у країні за грошову одиницю. При цьому, якщо ціна виконує економічну та соціальну функцію, то навпаки, масштаб цін виконує суто технічну функцію, тобто вимірює різні кількості золота даною його кількістю.

Друга функція грошей – засіб обігу. Розглядаючи цю функцію, зверніть увагу на те, що з появою грошей відбуваються зміни і у самому товарному обміні. У товарному обігу рух товарів і рух грошей мають свої особливості. Поясніть, які особливості має рух грошей порівняно з рухом товарів.

Оскільки у функції засобу обігу гроші обслуговують рух товарів, у суспільстві має бути не будь-яка кількість грошей, а чітко визначена. Пригадайте формулу кількості грошей, необхідних для обігу, та покажіть зв’язок між чинниками, які впливають на конкретну величину грошей, що обертаються.

Поясніть, чому можна використовувати як засіб обігу паперові гроші. Чим останні відрізняються від золотих?

Третя функція грошей – засіб утворення скарбів (нагромадження). Тут необхідно зрозуміти, в яких випадках гроші можуть створювати скарб? Чи всі гроші (золоті, паперові) можуть виконувати цю функцію? Яку роль виконують гроші в цій функції щодо регулювання грошового обігу? Збільшення кількості грошей в окремої людини примножує її особисте багатство, а зростання грошової маси у суспільстві в цілому не сприяє збільшенню суспільного багатства.

Четверта функція грошей – засіб платежу. Поясніть, яка різниця між грошима в функції засобу обігу та функції засобу платежу? який вплив на розвиток економіки справляє дана функція?

Якщо функція засобу обігу призводить до створення паперових грошей, то функція засобу платежу породжує кредитні гроші. Найпершими їх представниками були боргові розписки та векселі. Розвиток означеної функції за сучасних умов призвів до появи інших форм грошей. Назвіть їх та поясніть їх особливості.

П’ята функція – світові гроші. Розберіться, чому функцію світових грошей тривалий час виконувало лише золото. Гроші яких держав можуть виконувати функцію світових грошей? Чим це зумовлено?

З’ясувавши суть грошей, переходьте до вивчення другої частини питання. Відправним тут має бути визначення грошового обігу як безперервного руху грошей, їх функціонування як засобу обігу, засобу платежу та засобу нагромадження. Далі розгляньте особливості безготівкового та готівкового грошового обігу. Які сфери народного господарства обслуговують кожний з цих видів грошового обігу? Обгрунтуйте, який вид грошового обігу найкращий для економіки країни і чому?

Єдність готівкового та безготівкового грошового обігу знаходить втілення у грошовій системі, під якою розуміють механізм функціонування грошей і де здійснюється правове регулювання грошового обігу. Далі розгляньте елементи грошової системи, в яку входять:

планування та регулювання грошового обігу;

грошова одиниця та її курс щодо іноземної валюти;

види грошових знаків та система їх забезпечення;

порядок випуску та обігу грошових знаків.

До оновних економічних методів регулювання грошової маси в обігу, належать:

визначення обсягу кредитів, що надаються центральним банком комерційним банкам;

купівля та продаж цінних паперів та іноземної валюти;

визначення норм обов’язкових резервів, які розміщують комерційні банки у центральному банку;

відсоткова політика.

Інфляція: сутність, причини, форми прояву. Антиінфляційні заходи

Вивчаючи друге питання, передусім необхідно розібратися у тих визначеннях інфляції, які мають місце у навчальній та науковій літературі. Так, одне визначення дається як надлишок маси грошей в обігу, переповнення каналів грошового обігу знеціненими паперовими грошима. Тут, насамперед, необхідно з’ясувати причини такого переповнення, адже, у ряді випадків, наявність зайвих грошей не свідчить про інфляційні процеси в економіці. Перелічіть причини інфляційного та неінфляційного надлишку грошей.

У наступному визначенні інфляція – народно-господарське явище, яке полягає в самому процесі розширеного відтворення. Які особливості процесу відтворення призводять до інфляції? При цьому необхідно чітко визначити справжню інфляцію та форми її прояву.

Залежно від темпів інфляція може бути повзучою, галопуючою, гіперінфляцією. Покажіть особливості кожного із цих типів.

Залежно від впливу держави на інфляційні процеси, інфляцію поділяють на відкриту та приховану. Охарактеризуйте кожний з цих видів інфляції.

Далі розберіться у таких видах інфляції як "інфляція попиту", "інфляція витрат", які властивості й особливості притаманні цим типам інфляції. Важливе місце, зокрема у монетаристських концепціях інфляції, займають "інфляційні очікування". Представляючи собою психологічний феномен, який обумовлює поведінку як споживачів, так і виробників. Поясніть наслідки їх дій, в чому вони конкретно мають прояв і до чого ведуть.

Інфляцію провокують деякі фактори, до числа яких відносяться розлад державних фінансів, монополістична структура виробництва, надлишковий зріст інвестицій тощо. Так, зокрема, інфляційний розвиток, залежить не стільки від розладу державних фінансів, що відбивається у дефіциті держбюджету, а від шляхів його покриття. Покажіть, яким чином це може здійснюватись і до чого призвести?

З’ясовуючи питання інфляції, робимо висновок: за сучасних умов немає держави, в якій економіка не була б повністю вільна від неї. Тобто, сучасна економіка інфляційна за самою своєю "конструкцією".

Наприкінці необхідно розібратися в соціально-економічних наслідках інфляції і в тих практичних заходах держави, які б дали змогу, якщо не усунути інфляцію, то хоча б зменшити її негативний вплив на економіку. До них належать:

перехід до ресурсозберігаючих технологій;

вдосконалення структури суспільного виробництва, її оптимізація;

раціоналізація інвестиційної політики;

конверсія військового виробництва;

зменшення керівних структур;

вирішення грошово-кредитних та фінансових питань.

Кредит: принципи, функції, форми. Банківська система

Вивчаючи третє питання, передусім поясніть причину існування кредиту, пов’язану з особливостями кругообігу фондів та господарською діяльністю підприємств. Ці особливості зумовлюють необхідність акумулювання у кредитних закладах тимчасово вільних грошових сум та їх наступну передачу підприємствам у тимчасове користування.

Розберіться з функціями кредиту, а також з принципами, на яких він грунтується. Форми кредиту різноманітні: це банківський кредит, державний, міжнародний, споживчий, комерційний. З’ясуйте сутність та особливості кожної з цих форм кредиту.

Далі з’ясуйте суть банків як спеціалізованих кредитних установ, які обслуговують грошовий обіг та кредитні відносини у народному господарстві. Банківські операції поділяють на активні та пасивні. У чому особливості кожного конкретного виду цих операцій?

Традиційно банки виконували такі функції:

надання кредиту;

здійснення безкоштовних розрахунків між клієнтами банку;

касове обслуговування.

Проаналізуйте кожну з цих функцій банків, їх особливості на сучасному етапі економічного розвитку.

Вивчіть банківську систему, назвіть види банків, покажіть особливості функціонування кожного банку у цій системі. Зверніть увагу на місце центрального (національного) банку держави, а також комерційних банків та їх види. Порівняйте особливості функціонування центрального банку нашої держави з функціонуванням центрального банку інших держав (хоча б з Федеральною резервною системою США).