мыкроеконом

D3

D2

D1

Рис.4.2. Зміна попиту при зміні доходу

Траєкторія лінії «доход-споживання» залежить від типу благ:

1)для нормальних товарів: якщо товари Х та Y є товарами нормальної якості, то лінія «доход-споживання» має вигляд прямої. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів збільшується пропорційно;

2)для малоцінних товарів: якщо один з товарів з часом стає малоцінним, то лінія «доход-споживання» з часом набуває від’ємного нахилу. Це означає, що при збільшенні доходів споживання нормального товару збільшується, а малоцінного зменшується;

3)для товарів першої необхідності: якщо товар Х є товаром першої необхідності, то лінія «доход-споживання» має вигляд вертикальної лінії. Це означає, що при збільшенні доходів споживання цих товарів не змінюється.

Поділ товарів на нормальні та малоцінні є умовним і залежить не від специфічних властивостей товарів, а від того, як вони сприймаються споживачами. Також оцінка товарів буде змінюватись у залежності від зміни доходів споживачів.

Залежність між доходом і характером споживання вивчав німецький економіст Е. Енгель. Криві, за допомогою яких він відобразив цю залежність були названі на його честь – криві Енгеля.

Крива Енгеля показує співвідношення між доходом та обсягом споживання товару, при умові що інші фактори, які впливають на попит є постійними.

Ці криві будуються на основі кривих «дохід-споживання». Вони мають однаковий характер залежності від доходу (рис. 4.3).

X X X

Рис. 4.3. Криві Енгеля а) для нормальних товарів, б) для малоцінних товарів, в) для товарів першої необхідності

41

Закони Енгеля :

1)якщо доходи зростають, то доля витрати на продукти споживання зменшується, за умови, що ціни на товари та інші фактори є постійними. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із затуханням характер;

2)споживання товарів розкоші, медичних, юридичних послуг має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи. В цьому випадку крива Енгеля має зростаючий із прискоренням характер.

Криві Енгеля мають практичне значення, тому що можуть надати маркетологам інформацію стосовно груп населення з відповідними доходами, що будуть орієнтовані на зростання попиту на більш дорогі товари, або навпаки. Також за їх допомогою можна прогнозувати поведінку споживачів, їх попит на різні види товарів у залежності від рівня доходів.

Зміна рівноваги споживача при зміні ціни на товар

Проаналізуємо, як зміниться оптимальний вибір споживача за умови зміни

ціни одного з товарів. Припустимо ціна на товар Х зменшилась РХ1, РХ2, РХ3, а ціна на товар Y та бюджет споживача I залишилися незмінними. Зменшення цін призведе до збільшення попиту, тому бюджетна лінія буде переміщуватись по осі товару Х правіше. В результаті споживач зможе придбати більше товару Х,

атакож йому стануть доступними більш високі криві байдужості. Сумістивши графіки бюджетних ліній з картою кривих байдужості, можемо знайти точки

оптимального вибору споживача за кожного рівня ціни Е1, Е2, Е3. З’єднавши ці точки, отримаємо лінію «ціна-споживання» (рис. 4.4 а)).

Y

D

QX

Х1 Х2 Х3

Рис. 4.4. Зміна рівноваги при зміні ціни (а) та лінія індивідуального попиту (б)

Лінія «ціна-споживання» показує, як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні ціни одного з товарів. На основі цієї лінії можна побудувати криву індивідуального попиту. Для цього необхідно перенести рівноважні обсяги

42

споживання товару Х (Х1, Х2, Х3) за кожного рівня ціни в систему координат «ціна – обсяг попиту» (рис. 4.4 б)). Отримана крива попиту буде відображати зміни обсягу попиту та вплив цінового фактору.

Попит на товару Y при зменшенні цін на товар Х в залежності від вподобань споживача може як збільшуватись так і зменшуватись. У будь-якому випадку зменшення цін підвищує добробут споживачів.

4.2. Ефект заміни та ефект доходу

У реальному житті можуть одночасно змінюватись як ціни на товари, так і доходи споживачів. Це пов’язано з тим, що ціна чинить двоїстий вплив на споживчий кошик. Якщо ціна на один з товарів зменшується, то з одного боку цей товар стає відносно дешевшим по відношенню до іншого, що призводить до збільшення його споживання та скорочення споживання інших. Тут працює ефект заміни. З іншого – це призводить до зростання реальних доходів, в результаті чого споживач може збільшити споживання всіх товарів. Тут проявляється ефект доходу.

Отже, будь-яку зміну попиту на товар при зміні його ціни можна розкласти на ефект доходу та ефект заміни. Ефект доходу виникає тоді, коли зміна ціни на товар змінює купівельну спроможність споживачів. Ефект заміни виникає в результаті відносної зміни цін. У теоретичному аналізі поведінки споживача важливо відокремлювати дію цих ефектів, так як вони можуть діяти як в одному, так і в різних напрямках. Концепцію розмежування цих ефектів розробили Є. Слуцький та Д. Хікс.

Ефект заміни та ефект доходу за Д. Хіксом

Модель Д. Хікса є більш досконалою, оскільки згідно неї споживач під дією ефекту заміни залишається на одному рівні корисності, лише змінює набір товарів.

Нехай споживач купує два товари Х та Y. Ціни на них відповідно складають РХ та РY, а його бюджет встановлений на рівні І. Припустимо, з часом ціна на товар Х зменшується. В результаті з початкового положення рівноваги Е1 споживач переміщується в точку умовної рівноваги Е2 за допомогою переміщення бюджетної лінії вздовж кривої байдужості U1 (рис.

4.5).

Це означає, що залишаючись на тому ж рівні корисності споживач замінює товар Y на більш дешевий товар Х. Зміна обсягу споживання від Х1 до Х2

бюджетна лінія буде переміщуватись паралельно вверх. Споживач досягне нового рівня добробуту на більш високій кривій байдужості і його рівновага

43

Загальна зміна у споживанні складає загальний ефект (ЗЕ):

X1 X2 X3

ЕЗ ЕД

ЗЕ

Рис. 2.5. Ефект заміни та ефект доходу за Д. Хіксом

Ефект заміни завжди призводить до збільшення споживання товару, який став відносно дешевшим, тобто є додатнім.

Ефект доходу діє в різних напрямках залежно від типу товару:

1)для нормальних товарів ефект доходу посилює ефект заміни, тобто діє в тому самому напрямку та має додатне значення;

2)для малоцінних товарів ефект доходу діє в протилежному напрямку і має від'ємне значення.

Як правило, ефект заміни для малоцінних товарів значно більший, ніж ефект доходу, тому загальний ефект характеризується збільшенням споживання цих товарів при зниженні ціни.

Блага низької споживчої цінності, для яких ефект доходу перевищує ефект заміни, називають товарами Гіффена.

Товар Гіффена – це неякісний товар, який займає значне місце у видатках споживача і для якого не справджується закон попиту. Зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – називають парадоксом Гіффена.

Таке явище спостерігалося вперше під час голоду в Ірландії в 1846 р. Тоді основним продуктом харчування населення була картопля, споживання якої збільшувалося, хоча ціни на неї стрімко зростали.

Товар Гіффена має відповідати таким вимогам: бути неякісним в уявленні споживачів та становити значну частку їх витрат.

Питання для перевірки знань:

1.Що таке лінія «доход-споживання»? Яких форм вона набуває ?

2.Що таке крива Енгеля та на основі якої лінії вона будується ?

3.Сформулюйте закони Енгеля.

4.У чому полягає суть ефекту доходу та ефекту заміни?

5.Поясніть, як здійснюється розкладання загального ефекту на ефект заміни та ефект доходу ? В яких напрямках вони діють?

6.Що таке товар Гіффена та парадокс Гіффена.

44

Практичні завдання Тести

1.Лінія «доход-споживання» показує:

1)загальну корисність від споживання товарів Х та Y при визначеному бюджеті;

2)як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні доходу споживача;

3)як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні ціни товару;

4)суму коштів, яка буде витрачатись на товари Х та Y.

2.Криву індивідуального попиту на товар можна побудувати на основі:

1)кривої сукупного попиту;

2)кривої Енгеля;

3)лінії «ціна-споживання»;

4)лінії сукупної корисності.

3.Якщо лінія «доход-споживання» має вигляд вертикальної, то це означає:

1)товар Х є товаром другої необхідності;

2)товар Х є малоцінним товаром;

3)товар Х є товаром першої необхідності;

4)споживач готовий замінити товар Х на таку ж саму кількість товару Y.

4.Якщо лінія «доход-споживання» з часом набуває від’ємного нахилу, то це означає, що:

1)один з товарів для споживача стає малоцінним;

2)один з товарів для споживача стає товаром розкоші;

3)товари Х та Y стають нормальними товарами;

4)споживач не погодиться замінювати товар Х на товар Y.

5.Співвідношення між доходом та споживанням товару відображає:

1)крива попиту;

2)крива Енгеля;

3)лінія «доход-споживання»;

4)лінія «ціна-споживання».

6.Лінія «ціна-споживання» показує:

1)залежність між ціною та обсягом споживання товарів Х та Y;

2)як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні доходу споживача;

3)як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні ціни одного з товарів;

4)залежність між ціною та обсягом пропозиції товарів Х та Y.

7.Ефект доходу має місце в наступному випадку:

1)якщо доходи людей падають, вони купують менше даного товару;

2)здешевлення товарів призводить до того, що споживач може купити більше даного товару, не скорочуючи обсяги придбання інших товарів;

3)обсяг покупок деяких товарів скорочується в міру збільшення доходів людей;

4)люди зберігають деяку частину доходу, що збільшується, по мірі його збільшення.

8.Ефект заміни – це зростання (зменшення) попиту на товар, викликане:

1)зміною відносної ціни товару при незмінному реальному доході;

45

2)зміною у смаках споживача, що вважає за краще купувати товаризамінники;

3)зміною в реальному доході, викликаному зниженням цін на товарних ринках;

4)жодна з попередніх відповідей не є вірною.

9.Ефект доходу підсилює ефект заміни, якщо товар Х є:

1)нормальним товаром;

2)малоцінним товаром;

3)товаром першої необхідності;

4)товаром Гіфена.

10. Якщо зростання ціни на товар, який займає значне місце у видатках споживача, призводить до збільшення попиту, то це:

1)малоцінні товари;

2)товари першої необхідності;

3)товари Гіфена;

4)товари розкоші.

Задачі для розв’язання

Задача №1. Споживач витрачає 200 грн. на придбання двох товарів Х та Y. Ціни товарів відповідно складають 10 грн. та 20 грн. Оптимальний споживчий кошик в точці Е1 складає: 12 одиниць Х та 4 одиниці Y. Зростання ціни товару Х в два рази призводить до зміщення рівноваги в точку Е2, якій відповідає 4 одиниці Х та 6 одиниць Y. Зниження ціни товару Х до 5 грн. зміщує рівновагу в точку Е3 – 20 одиниць Х та 5 одиниць Y.

Покажіть графічно зміни рівноваги споживача. Побудуйте криву «цінаспоживання» та на її основі криву індивідуального попиту на товар Х.

Задача №2. Функція попиту споживача задана рівнянням: Q=10+І/10Р. Доход споживача становить 240 грн. на місяць. Початкова ціна одиниці товару становить 3 грн.

Визначте ефект заміни та ефект доходу, якщо ціна товару впаде до 2 грн.

Задача №3. Нехай споживач витрачає 20 грн. на придбання товарів X та Y, ціна на який однакова та дорівнює 10 грн.

Побудуйте криву «дохід-споживання», якщо рівень його доходу поступово змінюватиметься з 20 до 40 грн., з 40 до 60 грн., а рівень цін залишатиметься незмінним. Для якого типу товарів характерна така конфігурація кривої?

Задача №4. Споживач витрачає 40 грн. на придбання товару Х за ціною 20 грн. за одиницю та Y за ціною 20 грн. за одиницю.

Побудуйте криву «ціна-споживання» для цього споживача та криву індивідуального попиту на товар Х за умови, що ціна на товар Х послідовно змінюється з 20 до 10 грн. і з 10 до 5 грн., а дохід і ціна товару Y залишаються незмінними.

46

Розділ 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія

Економічні суб’єкти взаємодіють на ринку через створення певного попиту та пропозиції, під впливом їх співвідношення встановлюються ціни та обсяги виробництва. Аналіз зазначених понять дає ключ до розуміння таких процесів як коливання цін, обсягів виробництва, заробітної плати, виникнення дефіцитів та надлишків товарів тощо.

У мікроекономіці ринок визначається як механізм взаємодії споживачів та виробників. При цьому поведінка споживача аналізується через попит, а поведінка виробника – через пропозицію.

Аналіз попиту та пропозиції є універсальним засобом дослідження економічних явищ та процесів, а тому потребує ретельного вивчення.

Тема 5

Основи теорії попиту та пропозиції

5.1. Аналіз попиту

Попит формується споживачами, які мають певну потребу та бажання її задовольнити. При цьому бажання індивідів повинні спиратися на їх фінансові можливості, лише в цьому випадку окремий індивід може формувати попит.

Розрізняють індивідуальний та ринковий попит. Індивідуальний попит – це обсяг товарів, які споживач має бажання та можливість придбати на ринку за відповідною ціною за певний період часу. Ринковий попит – сума індивідуальних попитів. Таким чином, попит формується двома чинниками: ціною та кількістю товару, яку бажають придбати споживачі.

На вибір споживачів впливає багато різних факторів. Головним серед них є ціна даного товару (Р). Серед нецінових факторів значними є також ціни на інші товари (РВ....РZ), доходи споживачів (І), смаки та переваги споживачів (Z), очікування споживачів (W), кількість споживачів (N) та ін. Залежність між зазначеними факторами та попитом можна представити у вигляді функції попиту:

Функція попиту від ціни відображає закон попиту, сутність якого полягає в тому, що між ціною та обсягом попиту існує обернений зв’язок: збільшення ціни призводить до зменшення обсягу попиту і навпаки, за умови, що всі нецінові фактори є незмінними.

Графічним відображенням функції попиту є крива попиту (рис. 5.1), яка є спадною та у більшості випадках нелінійною.

47

P

D

D

Існування оберненої залежності між ціною та обсягом попиту пояснюється тим, що:

1)кожна наступна одиниця товару приносить менше задоволення і тому її споживач буде купувати за умови зменшення ціни;

2)коли ціна товару падає, то купівельна спроможність споживача збільшується і він може купувати більше товарів та навпаки.

5.2. Вплив цінових та нецінових факторів на зміну попиту

Ціна є основною детермінантою обсягу попиту. Зміна ціни спричиняє зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху вздовж кривої попиту

(рис. 5.2).

Конкретну кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за певного рівня ціни, за певний проміжок часу, називають обсягом попиту.

Недоречно ототожнювати попит та обсяг попиту, оскільки на попит впливають не лише цінові, а й нецінові фактори, які спричиняють зміну в попиті, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту вправо або вліво (рис. 5.3).

Вплив основних нецінових факторів попиту:

48

Ціни на інші товари чинять вплив у залежності від типу цих товарів. Розрізняють товари-субститути (взаємозамінні), товари-комплементи (взаємодоповнюючі) та незалежні товари.

1)для товарів-субститутів: зростання ціни на товар В приведе до зростання попиту на товар А, в результаті чого крива попиту переміститься праворуч та навпаки.

2)для товарів-комплементів: зростання ціни на товар В приведе до скорочення попиту на товар А, в результаті чого крива попиту переміститься ліворуч та навпаки.

3)для незалежних товарів: зміна ціни на товар В не вплине на зміну попиту на товар А.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит залежно від типу товарів. Виділяють нормальні, малоцінні та товари першої необхідності.

1)для нормальних товарів: зростання доходів приводить до зростання попиту на ці товари і крива попиту переміщується праворуч та навпаки.

2)для малоцінних товарів: зростання доходів приводить до скорочення попиту на ці товари і крива попиту переміщується ліворуч та навпаки. Поділ на нормальні та малоцінні товари є умовним, оскільки один і той самий товар для різних споживачів може бути як нормальним, так і малоцінним.

3)для товарів першої необхідності: зміна доходів не приведе до зміни попиту на товар і крива попиту залишиться на місці.

Кількість споживачів. Чим більше споживачів, тим більшим буде попит на товар і крива попиту буде переміщуватися праворуч та навпаки.

Смаки та вподобання споживачів виступають одним з найважливіших факторів нецінового впливу. Вони визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою та здатні змінювати попит в обох напрямках. Наприклад, пропаганда здорового способу життя підвищує попит на спортивні товари та зменшує його на тютюнові вироби.

Очікування споживачів набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Якщо споживач очікує підвищення цін у майбутньому, то це приведе до збільшення попиту на даний час і крива переміститься праворуч та навпаки.

5.3. Аналіз пропозиції

На ринку споживачі взаємодіють з підприємствами, які забезпечують виробництво та пропозицію товарів.

Розрізняють індивідуальну та ринкову пропозицію. Індивідуальна пропозиція – це пропонування окремої фірми, що представлене кількістю товарів, які виробник бажає та має можливість виготовити за даною ціною за певний проміжок часу. Ринкова пропозиція складається із суми обсягів індивідуального пропонування за кожного рівня ціни.

Головним фактором, який визначає пропозицію є ціна на даний товар (Р). Але на відміну від споживача, для підприємства стимулом до виробництва є збільшення ціни.

49

До основних нецінових факторів пропозиції відносять такі: ціни на інші товари (РВ....РZ), ціни на ресурси (Рr), податки та дотації (Т), технологія виробництва (Z), очікування виробника (W), кількість виробників (N) та ін. Функція пропозиції, як взаємозалежність між пропозицією та факторами, що її визначають, може бути представлена таким чином:

де QS – пропозиція товару.

Якщо функція пропозиції залежить лише від ціни на даний товар, то вона

сутність якого полягає в тому, що між ціною та обсягом пропозиції існує прямий зв’язок: збільшення ціни приводить до збільшення обсягу пропозиції та навпаки, за умови, що всі нецінові фактори є незмінними.

Графічним відображенням функції пропозиції є крива пропозиції (рис.5.4), яка є висхідною та у більшості випадках нелінійною. Для аналітичних цілей, як правило, використовують лінійну функцію пропозиції, яка описується рівнянням:

Рис. 5.4. Крива пропозиції

5.4.Вплив цінових та нецінових факторів на пропозицію

Умікроекономіці не ототожнюють поняття пропозиція та обсяг пропозиції, вважається, що на обсяг пропозиції впливають лише цінові, а на пропозицію – нецінові фактори.

Обсяг пропозиції являє собою конкретну кількість товару, яку продавці бажають та можуть продати на ринку за певний період часу за певного значення ціни.

Зміна обсягу пропозиції графічно відповідає руху вздовж кривої пропозиції, як це продемонстровано на рис. 5.5.

Нецінові фактори спричиняють зміну в пропозиції, що графічно відповідає переміщенню всієї кривої пропозиції вправо чи вліво (рис.5.6).

Вплив основних нецінових факторів пропозиції:

Ціни на інші товари впливають у залежності від типу товару:

1)для взаємозамінних товарів: збільшення цін на товар В приведе до скорочення пропозиції товару А і його крива пропозиції в результаті

50