Тема 2. Види підприємницької діяльності. Види об'єднань підприємств малого бізнесу. План лекції

1. Характеристика видів підприємницької діяльності

1. Види малих підприємств

2. Спілки малих підприємств, підприємців і орендарів.

3. Асоціації підприємств.

4. Економічна суть корпорації підприємств.

1. Характеристика видів підприємницької діяльності

Серед стадій підприємницького процесу як самостійну виділяють стадію вибору виду діяльності, хоч уже під час появи ідеї відбувається попередня орієнтація на певну діяльність. Конкретизація виду діяльності вимагає строгого визначення, оскільки мова йде про те, що любить підприємець — працювати з речами чи із людьми, працювати в команді чи осібно, а це значною мірою залежить як від характеру та вміння людини, так і від реальних можливостей реалізації самої ідеї.

Законодавство проголошує свободу у виборі підприємницької діяльності. Зокрема, підприємницька діяльність включає: будь-які види виробничої діяльності, різноманітні види торгівельної діяльності, надання послуг, комерційне посередництво, торгово-закупівельну діяльність, діяльність в сфері будівництва, інноваційну діяльність та інші види:

За функціональним характером підприємницька діяльність поділяється на чотири види: а) виробництво продукції; б) виконання робіт; в) надання послуг; г) торгівельна діяльність.

За ступенем обмеження законодавством підприємницька діяльність поділяється на три види: вільну, дозвільну (ліцензовану) і державну.

Вільна підприємницька діяльність проголошена в ст. З Закону України «Про підприємництво» і характеризується тим, що підприємець має право без обмежень здійснювати самостійно діяльність, що не суперечить чинному законодавству.

Дозвільна (ліцензована) підприємницька діяльність умовно поділяється на 4 групи. Перша група стосується виготовлення і реалізації певних продуктів і речовин: виготовлення лікеро-горілчаних та тютюнових виробів; торгівлі алкогольними напоями; виготовлення та реалізації ветеринарних медикаментів і препаратів; виготовлення та реалізації медикаментів і хімічних речовин та іншого.

Ліцензування цієї групи видів діяльності обов'язкове, оскільки вони пов'язані з потенційною небезпекою для здоров'я людини.

Друга група стосується транспорту і зв'язку: міжнародні та внутрішні перевезення пасажирів і вантажів всіма видами транспорту; будівництво та технічне обслуговування загальнодержавних мереж передачі та документального зв'язку; міжнародні та міжміські поштові перевезення; обробка поштової кореспонденції, видача і прийняття грошових переказів та інше.

Третя група складає перелік спеціальних робіт: пошук (розвідка) та експлуатація родовищ корисних копалин; виробництво, ремонт і реалізація спортивної, мисливської, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї; виготовлення цінних паперів, грошових знаків і знаків поштової оплати; видобування дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів; виконання інженерно-пошукових та проектних робіт для об'єктів енергетики, державного зв'язку; розробка, випробування, виробництво та експлуатація космічних апаратів і їх складових частин та інше.

Четверту групу складають обмеження, що стосуються надання населенню специфічних (спеціальних) послуг: медична, ветеринарна і юридична практика;

створення та утримання гральних закладів; організація азартних ігор; посередницька діяльність із приватизаційними паперами; монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів охоронної сигналізації; аудиторська діяльність; страхова діяльність; надання послуг з охорони державної, колективної та приватної власності; діяльність, пов'язана з організацією іноземного і зарубіжного туризму та інше.

Загальний порядок видачі ліцензій регулюється Законом України «Про підприємництво», ст. 4. Рішення про видачу ліцензії або відмова у її видачі приймається в термін не пізніше ЗО днів з дня одержання заяви та необхідних документів.

Орган, що видає ліцензії, визначає необхідність погодження питання про її видачу з державними органами, в функції яких входить нагляд за додер­жанням установлених правил під час здійснення окремих видів діяльності.

В ліцензії зазначається: найменування органу, що видав її та його Ідентифікаційний код; прізвище, ім'я, по-батькові, адреса проживання грома­дянина або найменування і місцезнаходження юридичної особи; вид діяльності, на яку видається ліцензія; місце її здійснення; особливі умови та правила здійснення даного виду діяльності; номер реєстрації ліцензії, дата її видачі, термін дії; а також ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків і ідентифікаційний код юридичної особи. Ліцензія підписується відповідальною за видачу ліцензій службовою особою і засвідчується печат­кою органу, що видав ліцензію.

Термін дії ліцензії визначається органом, що її видає, але не може бути менше 3-х років. Продовження терміну дії ліцензії здійснюється в порядку, встановленому для її одержання. Після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності надана ліцензія втрачає силу.

Видача та переоформлення ліцензії здійснюються за відповідну плату, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Існують види діяльності, продукції і т. ін., які вимагають обов'язкової експертизи або відповідного погодження, сертифікації чи дозволу державної санітарно-епідеміологічної служби, а саме: проекти держстандартїв та інших нормативно-технічних документів на усі види нової або модернізованої продукції; ввезення з-за кордону продукції, її реалізація та використання; продовольча сировина, продукти харчування, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспорту­ванні та реалізації; робота з радіоактивними речовинами та інше.

Крім того, для здійснення деяких видів діяльності необхідно керуватись також Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 102/98ВР.

Даний закон передбачає патентування торгівельної діяльності, торгівлі іноземною валютою, послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг як за готівку, так і з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України.

Патентуванню підлягає кожен пункт продажу товару або обміну валюти та кожний відокремлюваний структурний підрозділ підприємства побутового обслуговування незалежно від площі, яку він займає.

Торгівельний патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного підрозділу (відок­ремленого) займатися відповідними видами підприємницької діяльності. Торгівельний патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність. Згідно з чинним законодавством, виділяють поняття спеціального торгівельного патенту, тобто, це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.

Торгівельний патент видається за відповідну плату суб'єктам підприєм­ницької діяльності державними податковими органами за місцезна­ходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відок­ремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торгівельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торгівельну мережу, — за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Форма торгівельного патенту та порядок його заповнення встановлю­ються центральним податковим органом України.

Від патентування звільнено підприємства Укоопспілки, військової торгівлі, державні аптеки, державні підприємства робітничого постачання, а також суб'єктів підприємницької діяльності — фізичних осіб, які здійснюють торгівельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір за місце для торгівлі на ринку.

Без торгівельного патенту може здійснюватись торгівля виключно товарами вітчизняного виробництва, такими як хліб і хлібобулочні вироби, борошно пшеничне та житнє, сіль, цукор, олія, молоко, яйця, риба, безалкогольні напої тощо. Не потребує патентування реалізація суб'єктом підприємницької діяльності продукції власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ним у трудових відносинах через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення цього суб'єкта.

Законом передбачена видача пільгового патенту на торгівлю такими товарами вітчизняного виробництва, як поштові марки, листівки, конверти, періодичні видання друкованих засобів масової інформації (незалежно від країни походження), проїзні квитки, лікарські засоби, санітарно-гігієнічні вироби, вугілля, пічне паливо та інше.

За придбання пільгового патенту вноситься одноразова плата у розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту.

Термін дії торгівельного патенту становить 12 календарних місяців, короткотермінового — до 15 днів.

Третій вид підприємницької діяльності —- діяльність, яку можуть здійснювати тільки державні підприємства, тобто державна підприємницька діяльність. Перелік видів цієї діяльності наведений в частині 1 ст. 4 Закону України «Про підприємництво» із доповненнями та змінами.