Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

мыкроеконом

.pdf
Скачиваний:
99
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
1.37 Mб
Скачать

Значення граничного продукту, загальної виручки та граничної доходності ресурсу, що отримано в результаті розрахунків, демонструють, що кожний додатковий ресурс дає все менший додатковий приріст: перший ресурс забезпечує продукції на суму 36 грн., другий – на 30 грн, третій – на 24 грн. і т.д.

Виходячи з правила MRPi=Pi , фірма визначає оптимальну кількість ресурсів. Так, якщо одиниця ресурсу обходиться фірмі у 18 грн., то за даної ціни вона зможе придбати 4 одиниці ресурсу, які максимізують її прибуток. Наступні одиниці ресурсу L створять продукції на суму меншу, ніж вони самі коштують, тому подальше збільшення використання ресурсів буде невигідним для фірми.

За даними таблиці можна побудувати криву попиту на ресурс, вона має звичайний від’ємний нахил та збігається з кривою граничної доходності ресурсу (рис.15.1).

РL

 

 

18

Е

 

 

 

DL = MRPL

 

4

L

Рис. 15.1. Крива попиту конкурентної фірми на ресурс

У довгостроковому періоді фірми можуть змінювати використання всіх факторів. Тому важливо визначити оптимальне співвідношення всіх ресурсів.

Нам вже відомо правило оптимального вибору ресурсів, яке мінімізує витрати фірми (тема 9). За цим правилом відношення граничної продуктивності ресурсів до їх ціни повинно бути таким:

MP1

 

MP2

........

MPn

(15.4)

P

P

P

 

 

 

1

 

2

 

n

 

Але мінімізація витрат є недостатньою умовою для досягнення фірмою своєї основної мети – максимізації прибутків. Існує багато рівнів виробництва, за яких можна мінімізувати витрати, але лише один дозволяє максимізувати прибуток фірми. Для визначення найоптимальнішого обсягу ресурсів, який максимізує прибутки, використаємо правило MRPi=Pi , яке було виведено для одного фактору виробництва. За цього правила фірма буде розширювати використання ресурсів доти, доки гранична доходність кожного ресурсу не зрівняється з витратами на цей ресурс:

MRP1 = P1;

 

MRP2 = P2 ; ......... MRPn = Pn

(15.5)

Звідси можна вивести наступне правило оптимального вибору ресурсів, за

якого прибутки фірми будуть максимальними:

 

 

MRP1

 

MRP2

........

MRPn

1

(15.6)

 

 

 

 

 

P1

 

P2

 

Pn

 

161

Якщо будь-який ресурс приносить більше виручки на одиницю витрат у порівнянні з іншими, то застосування такого ресурсу вигідно розширювати й навпаки.

Дане правило визначає не лише мінімальні витрати, але й той єдиний обсяг виробництва, за якого прибуток буде максимальним.

У наступних підрозділах буде з’ясовано, як складається ринкова ціна на окремі фактори виробництва.

Питання для перевірки знань:

1.Що таке фактори виробництва, як вони поділяються?

2.Що таке ринок факторів виробництва та в чому полягає його особливість, на яких припущеннях він базується?

3.Чим обумовлена важливість об’єктивної грошової оцінки факторів виробництва?

4.Від чого залежить попит на ресурси? Що таке гранична доходність ресурсу?

5.Поясніть, до якої межі підприємець буде збільшувати кількість необхідних ресурсів?

6.За яким правилом визначається оптимальний обсяг ресурсів, який максимізує прибутки фірми?

Практичні завдання Тести

1.На ринку факторів виробництва помилковим є наступне ствердження:

1)попит забезпечують фірми, а пропозицію – домашні господарства;

2)попит забезпечують домашні господарства, а пропозицію – фірми;

3)попит на ресурси є вторинним від попиту на готову продукцію;

4)еластичність попиту на ресурси зростає, якщо зростає еластичність попиту на товари, які виробляються з даних ресурсів.

2.Відповідно до теорії граничної продуктивності крива попиту на ресурс на конкурентному ринку:

1)збігається з кривою граничних витрат на оплату праці;

2)збігається з кривою граничного продукту;

3)збігається з кривою граничного продукту в грошовому вираженні;

4)збігається з кривою граничних витрат виробленого продукту.

3.Попит на ресурси залежить від:

1)ціни та попиту на товар, вироблений за допомогою цього ресурсу;

2)цін ресурсів-замінників;

3)цін взаємодоповнюючих ресурсів;

4)ціни даного ресурсу.

4.Попит на ресурс зросте, якщо:

1)збільшиться попит на товар, що виробляється з використанням даного ресурсу;

162

2) зменшиться продуктивність ресурсу;

3) ціна на ресурси-замінник зменшиться;

4) ціни на взаємодоповнюючі ресурси підвищаться.

5. Найбільшим попит є на ті ресурси, які є:

1) найбільш продуктивними при виготовленні товарів першої необхідності;

2) найбільш продуктивними при виготовленні товарів нормальної якості;

3) найменш продуктивними при виготовленні найдорожчих товарів;

4) найбільш продуктивними при виготовленні найдорожчих товарів;

6. Граничний продукт фактору виробництва в грошовому виразі:

1) являє собою продажну ціну останньої одиниці продукту;

2) дорівнює зміні сукупної виручки при використанні додаткової одиниці фактору виробництва;

3) дорівнює зміні обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактору;

4) неможливо визначити в умовах досконалої конкуренції;

7. Еластичність попиту на ресурси зростає, якщо:

1) еластичність попиту на товар, що виробляється з використанням даного ресурсу, зростає;

2) значно зменшується частина витрат на ресурс в загальній сумі витрат; 3) зменшується заміщуваність ресурсів; 4) період є короткостроковим.

8. Якщо будь-який ресурс приносить більше виручки на одиницю витрат, то застосування такого ресурсу вигідно:

5) збільшувати;

6) зменшувати;

7) не змінювати, щоб нічого не погіршити;

8) взагалі відмовитись від застосування даного ресурсу.

9. На ринку досконалої конкуренції підприємство обере оптимальну кількість ресурсів, якщо:

5)

MRPi > Pi ;

6)

MRPi < Pi ;

7)

MRPi = Pi;

8)

MRPi=MPi * P.

10. За яким правилом підприємство визначає оптимальну комбінацію ресурсів, за якої його прибутки будуть максимальними:

1)

MP1

 

 

MP2

 

........

MPn

;

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

P

 

 

P

 

 

 

 

1

 

 

 

 

2

 

 

 

n

 

 

 

2)

MRP1

 

 

MRP2

 

........

 

MRPn

1 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

P1

 

 

 

 

 

P2

 

 

 

 

 

Pn

3)MRPi = MPi * P;

4)TR = max.

11.Фірма, що працює на ринку досконалої конкуренції, продає свою продукцію за ціною 4 грн. за одиницю, а ресурси купує по ціні 20 грн. за

163

одиницю. Якою повинна бути гранична продуктивність ресурсу, щоб фірма максимізувала прибуток:

1)5 од.;

2)80 од.;

3)24 грн.;

4)16 грн.

Задачі для розв’язання

Задача №1. Визначте в якому з наведених в таблиці варіантів виробник мінімізує свої витрати?

Граничний

Ціна

Граничний

Ціна

Граничний

Ціна

варі-

продукт

землі,

продукт

капіталу,

продукт

праці,

анту

землі,

РZ, грн.

капіталу,

РК, грн.

праці,

РL, грн.

 

МРZ, од.

 

МРК, од.

 

МРL, од.

 

А

8

2

10

5

6

3

Б

15

5

9

3

6

3

В

16

4

12

3

10

2

Г

25

5

15

3

5

1

Д

9

3

8

4

12

3

Задача №2. Фірма, що працює на ринку досконалої конкуренції, продає свою продукцію за ціною 3грн. за одиницю, а ресурси купує по ціні 12 грн. за одиницю.

Визначте, якими повинні бути гранична продуктивність та гранична доходність ресурсу, щоб фірма могла максимізувати прибуток.

Задача №3. Фірма працює на ринку досконалої конкуренції та реалізує свою продукції за ціною 3 грн. за одиницю. В таблиці задана залежність загального обсягу випуску від кількості найнятих робітників:

Кількість робітників,

1

2

3

4

5

6

чол./день

 

 

 

 

 

 

Обсяг випуску,

25

60

80

95

105

110

од./день

 

 

 

 

 

 

Виконайте необхідні розрахунки та занесіть їх в таблицю (гранична продуктивність ресурсу – МРL, гранична доходність ресурсу – МRРL). Побудуйте криву попиту на працю. Скільки робітників найме фірма, якщо ставка заробітної плати складе: 1) 40 грн. на день; 2) 15 грн. на день?

164

Тема 16

Ціноутворення на ринку факторів виробництва

16.1. Пропозиція праці на досконало конкурентному ринку

Пропозиція праці – це співвідношення між ставкою заробітної плати та обсягом праці, який пропонується.

Ставка заробітної плати W – це ціна, яка виплачується за використання праці за одиницю часу. Вона відіграє важливу роль у забезпеченні зайнятості та добробуту населення.

Основним фактором, що впливає на індивідуальний вибір працівника, є

годинна ставка заробітної плати. Її рівень визначає тривалість робочого часу кожного індивіда. Підвищення ставки заробітної плати за низького її початкового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень заробітної плати дає можливість споживати більше за тих же, або навіть менших затрат робочого часу. Це прояв ефекту доходу. Він діє у протилежному напрямку й приводить до скорочення пропонування праці. При цьому чим вища заробітна плата, тим більшим стає ефект доходу.

Коли ефект заміни переважає над ефектом доходу, крива індивідуальної пропозиції праці є висхідною (рис. 16.1). Коли, починаючи з певної ставки заробітної плати W1, ефект доходу починає перевищувати ефект заміни, то крива індивідуальної пропозиції відхиляється ліворуч, що приводить до скорочення індивідуальної пропозиції праці .

За рівня заробітної плати W0 пропозиція праці відсутня взагалі.

W SL W2

W1

W0

L2L1 L

Рис. 16.1. Крива індивідуальної пропозиції праці.

Крива пропозиції праці для фірми показує, яку ціну фірма повинна заплатити за бажану кількість праці. Оскільки попит кожної фірми на ринку досконалої конкуренції є незначним і жодна з фірм не може вплинути на рівень заробітної плати, то це означає, що пропозиція праці SLf для фірми абсолютно еластична, тобто є горизонтальною та знаходиться на рівні рівноважної ставки заробітної плати W* (рис. 16.2).

165

Середні видатки фірми АСL на придбання одиниці праці на досконало конкурентному ринку та граничні видатки МСL є постійними й співпадають з кривою пропозиції праці: SLf = AСL = MСL

SL

W*

 

SLf = AСL = MСL

 

 

 

 

W0

 

 

 

 

 

L

Рис.16.2. Криві пропозиції праці для окремої фірми SLf і галузі SL

Крива ринкової пропозиції праці для галузі та економіки в цілому SL на конкурентному ринку праці буде плавною висхідною функцією ставки заробітної плати (рис.16.2). Позитивний нахил є наслідком переважання ефекту заміни над ефектом доходу. З підвищенням заробітної плати не тільки зайняті працівники виявляють бажання працювати більше, але й люди, які раніше взагалі не працювали. Результатом такої ситуації є збільшення суми відпрацьованого робочого часу в економіці в цілому.

16.2. Рівновага фірми та галузі на конкурентному ринку праці

В умовах досконалої конкуренції жодна з фірм не може вплинути на стан ринкової рівноваги. Рівноважна ставка заробітної плати встановлюється в наслідок взаємодії сукупного попиту на працю та сукупної пропозиції праці. Графічно рівноважна ставка заробітної плати W* і рівень зайнятості L* визначається точкою перетину кривих попиту та пропозиції (рис. 16.3).

W

а)

 

W

б)

 

 

 

 

SL

A

 

 

 

 

E

 

 

Ef

SLf

W*

 

 

W*

 

 

 

 

DL = MRPL

 

DLf= MRPL

 

 

 

 

 

L*

L

 

L*

 

L

Рис.16.3. Ринкова рівновага в галузі(а) та рівновага окремої фірми (б) на конкурентному ринку праці

Оскільки окрема фірма не може впливати на ситуацію, яка склалась на ринку, вона пристосовує свої обсяги купівлі праці до існуючої рівноважної

166

заробітної плати. Працівники також приймають свої рішення, виходячи з наявної ставки заробітної плати. Їх крива пропозиції праці фірмі SLf співпадає з лінією рівноважної ставки заробітної плати W*.

Рівноважний обсяг праці знаходять, виходячи з правила оптимального

використання ресурсу:

 

MRPL = W*

(16.1)

Будь-яка зміна рівноважної ставки заробітної плати змушує фірму, яка прагне максимізувати прибуток, змінювати кількість найнятих робітників так, щоб їх заробітна плата дорівнювала граничній доходності ресурсу.

Певну роль у визначенні ціни на працю відіграють створені на підприємствах профспілки. Як правило, їх діяльність спрямована на захист інтересів найманих працівників, проте іноді така діяльність може мати й негативні наслідки.

Припустимо, що профспілки вибороли підвищення заробітної плати, коли існував баланс між попитом та пропозицією праці на ринку. Зростання заробітної плати привабить інших працівників, що спричинить збільшення пропозиції праці й приведе до виникнення безробіття. Саме тому більш оптимальним є знаходження компромісу з підприємцями та пошук шляхів підвищення попиту та якості готової продукції. Такі заходи здатні привести до зростання попиту на працю, що дозволить підвищити зайнятість та заробітну плату без неприємних економічних наслідків.

16.3. Пропозиція на ринку землі та встановлення рівноваги

Земля та будь-які інші природні ресурси формуються поза межами економічної діяльності і є обмеженими.

Земля належить до факторів виробництва тривалого використання. Вона продається, здається в оренду, в результаті чого приносить дохід землевласникам. Платою за користування землею протягом певного періоду часу є рента R.

Через обмеженість земельних ресурсів пропозиція землі S вважається

абсолютно нееластичною (рис. 16.4).

R

S

 

R1

E1

 

RE

E

D1

R2

E2

D

 

 

D2

 

 

Q

 

 

QE

Рис. 16.4. Пропозиція землі та встановлення рівноваги

167

Сукупна пропозиція землі не може бути змінена внаслідок індивідуальних рішень. Фіксований характер пропозиції землі означає, що ціна землі має природу економічної ренти і, що єдиним фактором, який впливає на величину земельної ренти, є попит. Пропозиція землі відіграє пасивну роль.

Крива сукупного попиту на землю є спадною, тому що при збільшенні обсягів використання землі доводиться залучати все менш прибуткові ділянки (діє закон спадної граничної продуктивності факторів виробництва).

Рис. 12.5 демонструє встановлення рівноваги на ринку землі та визначення земельної ренти. Якщо попит підвищується до D1, то земельна рента зростає до R1. Якщо попит спадає до D2, то земельна рента знижується до R2, при цьому обсяг пропозиція землі залишається незмінним. Можливість альтернативного використання землі сприяє підвищенню величини земельної ренти.

Якщо земля не здається в оренду, а продається, то її ринкову ціну можна визначити за допомогою такої формули:

P

R

100 % ,

(16.2)

N i

де R – сума земельної ренти; i – відсоткова ставка.

Це означає, що ділянка землі продається за грошову суму, яка приносить доход такої ж величини, що й сума, покладена в банк під очікувану ставку відсотку. Наприклад, ділянка землі щорічно приносить дохід у розмірі 100 у.о., відсоткова ставка складає 5% на рік. Таким чином, ціна землі складе 2000 у.о.

(= 100/0,05).

16.4. Пропозиція та рівновага на ринку капіталу

Капітал – це матеріальні блага, які є результатом людської діяльності і можуть бути використані для виробництва.

Відсоткова ставка – це ціна використання капіталу за одиницю часу. Відсоткова ставка розраховується від вартості самого капіталу.

Єдиного ринку капіталу, де б формувалась єдина рівноважна відсоткова ставка, не існує. Перш за все, це пов’язано з існуванням різних ринків капіталу та різних джерел його формування. Розглянемо деякі з них.

Ринок фінансового капіталу представляє собою рух всіх грошових коштів. На цьому ринку взаємодіють фірми та домашні господарства. Посередниками виступають банки та фінансові установи, які залучають та розподіляють фінансові ресурси.

Ціною використання фінансового капіталу є відсоток. Розрізняють

номінальну та реальну відсоткову ставку:

 

 

номінальна відсоткова ставка розраховується:

 

i

R

*100%

,

(16.3 )

 

 

K

 

 

де R – сплачена сума; К – позичена сума.

 

 

реальна відсоткова ставка, яка враховує інфляцію:

168

r = i – h ,

(16.4 )

де h – темп інфляції.

Теоретичний аналіз допускає, що відсоткова ставка є єдиною. В реальному житті існує ціла група відсоткових ставок. Все залежить від ступеня ризику, терміну позики, її розмірів, оподаткування, ступеня монополізації грошовокредитного ринку. Так, чим більша вірогідність не повернення, тим більша відсоткова ставка; чим більший термін, тим більшою буде ставка; чим менша сума, тим більшою може бути ставка; якщо відсоток не оподатковується, то ставка буде меншою; чим більше монополізований ринок, тим вищою може бути ставка.

Зміна відсоткової ставки чинить сильний вплив на стан та розвиток економіки, тому вона використовується як інструмент регулювання обсягу виробництва та зайнятості. Відсоткова ставка є основним засобом монетарної політики держави.

Ринок капітальних активів – це ринок, де купується та продається фізичний капітал, який представлений у вигляді основних фондів і який збільшується шляхом інвестицій. Разом з природними ресурсами він утворює речове багатство країни.

Центральну роль у теорії капіталу відіграє час, так як фізичний капітал є благом тривалого використання. З ним пов’язані такі проблеми як невизначеність і ризик. Багато показників використання капіталу носять прогностичний характер. Час враховується при визначені попиту, пропозиції та ціни капіталу.

Ціна капітального активу – це сума, за яку одиниця капіталу може бути куплена або продана в кожний даний момент часу. Вона включає в себе сучасну цінність потоку майбутніх платежів, отриманих власником за весь період використання даного активу.

Сучасна (поточна) цінність майбутніх платежів – це сьогоднішнє значення суми, яка може бути виплачена в майбутньому.

Вважається, що сьогодні певна сума грошей має більшу цінність, ніж через деякий час.

Процедура, за допомогою якої обчислюється сьогоднішнє значення суми, яка може бути одержана в майбутньому, називається дисконтуванням.

Методом дисконтування можна визначити, яку суму треба вкласти в банк під певний відсоток, щоб одержати в майбутньому бажану суму:

 

 

 

PV

FVt

або

PV

1

* FVt

,

(16.5)

 

 

 

(1

i)t

(1 i)t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де PV – інвестована сума; FV – майбутня сума.

 

 

 

 

Вираз

 

1

показує дисконтовану цінність грошової одиниці через t

 

 

 

i)t

(1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

роки. Наприклад, фермер хоче купити трактор, який пропонують йому за 18000 грн. Очікується, що трактор буде приносити щорічно 4000 грн., а через три

169

роки буде проданий за 10000 грн. Чи вигідно буде фермеру купувати трактор за таку суму?

Щоб відповісти на це питання, необхідно здійснити дисконтування і обчислити суму сучасної цінності всіх надходжень, врахувавши відсоткову ставку. Нехай відсоткова ставка складає 10%, тоді ціна активу повинна скласти:

РV = 4000/(1+10) + 4000/(1+10)2 + 4000(1+10)3 + 10000(1+10)3 = 17460 грн.

Отже, фермеру не вигідно купувати трактор за такою ціною, максимальна доцільна сума складе 17460 грн.

Метод дисконтування застосовується тоді, коли необхідно визначити доцільність вкладання коштів.

Питання для перевірки знань:

1.Що лежить в основі формування пропозиції праці?

2.Чим пояснюється форма кривої індивідуальної пропозиції праці?

3.Як встановлюється рівновага на конкурентному ринку праці?

4.У чому полягає особливість пропозиції на ринку землі та як встановлюється рівновага на цьому ринку?

5.Що таке ціна землі та як вона визначається?

6.Що таке капітал та як визначається його ціна?

7.Що таке дисконтування та з якою метою воно застосовується?

Практичні завдання Тести

1.Чи можлива ситуація, коли зростання заробітної плати викликає скорочення обсягу пропозиції з боку робітника:

1)ні, така ситуація неможлива;

2)така ситуація можлива, якщо ефект доходу в разі вибору між дозвіллям та доходом перевищує ефект заміни;

3)така ситуація можлива, якщо ефект заміни в разі вибору між дозвіллям та доходом перевищує ефект доходу;

4)немає правильної відповіді.

2.Граничні витрати на працю показують:

1)як зміняться змінні витрат при збільшенні обсягу випуску продукції на одиницю;

2)як зміняться постійні витрат при збільшенні обсягу випуску продукції на одиницю;

3)як зміняться економічні витрат при збільшенні обсягу випуску продукції на одиницю;

4)як зміняться загальні витрат на працю при найманні додаткового робітника.

3.Пропозиція праці SLf для окремої фірми на ринку досконалої конкуренції є:

1)абсолютно еластичною та знаходиться на рівні рівноважної ставки заробітної плати;

170