Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

• прийняття системи, заснованої на двох циклах на­вчання: бакалавр, магістр;

• запровадження кредитно-модульної системи як за­собу Підвищення мобільності студентів;

• сприяння мобільності студентам, викладачам, дослі­дникам;

• співпрацю в забезпеченні якості освіти, порівняль­них критеріїв і методології;

• розвиток співпраці між навчальними закладами та розробку схем мобільності й інтегрованих програм на­вчання;

• створення системи навчання протягом життя;

• підвищення ролі ВНЗ і студентів у контексті Болон­ського процесу;

• встановлення тісного зв'язку між простором вищої освіти та простором наукових досліджень тощо [10, с 100].

Професійна підготовка викладача правознавства гру­нтувалася на єдиній педагогічній концепції. Вона врахо­вувала, з одного боку, найактуальніші проблеми вищої освіти, з іншого - найперспективніші вітчизняні та сві­тові тенденції її розвитку. Ураховуючи міжнародні стан­дарти вищої освіти, Інститут постійно удосконалював навчальний процес. Основними напрямами цього проце­су в першу чергу були:

• поєднання навчальної, методичної, наукової та ви­ховної роботи безпосередньо в навчальному процесі;

• переведення наукових досліджень студентів зага­льнотеоретичної тематики на аналіз проблем викладання правознавства у школах та ВНЗ, розробку методичних рекомендацій;

• інтенсифікацію навчального процесу за рахунок посилення самостійної роботи студентів та її відповідного методичного забезпечення тощо.

Навчально-виховний процес забезпечували кафедри: теорії та історії держави і права, цивільного та криміна-

363

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

льного права, правознавства, політичних наук, соціаль­но-політичних наук, економічної теорії, теорії та методи­ки викладання соціально-гуманітарних дисциплін.

Навчальний процес в Інституті забезпечували також допоміжні підрозділи: бібліотека та читальний зал суспі­льно-політичної літератури, центр правової допомоги, центр правової освіти, криміналістична лабораторія, центр політичного аналізу і прогнозування, центр соціо­логічних досліджень, кабінет інноваційних технологій со­ціально-гуманітарної освіти.

З метою подальшого поліпшення підготовки високо­кваліфікованих фахівців у галузі правознавства Інститут політології та права успішно співпрацював з Інститутом держави і права імені В. М. Корецького, зокрема, прове­дено вісім міжнародних наукових конференцій, у тому числі традиційних "Юридичних читань". Ведеться актив­на співпраця з науковими установами Національної ака­демії наук України, галузевими академіями та ВНЗ (Київ­ський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний університет внутрішніх справ, Академія адвокатури України, Київський університет права, Академія праці і соціальних відносин, Федерації профспілок України тощо). Значна робота проводилася Інститутом політології та права спільно з Інститутом полі­тології й етнополітики імені І. Ф. Кураса, іншими акаде­мічними установами.

У 2004-2007 pp. Інститут політології та права у складі НПУ ім. М. П. Драгоманова вже готував магістрів із пра­вознавства за кваліфікацією "Магістр права. Викладач права". Такий фахівець, підготовлений в інституті, міг обіймати первинні посади у ВНЗ юридичного спряму­вання І—IV рівнів акредитації, загальноосвітніх навчаль­но-виховних закладах і значною мірою допомагав вирі­шувати проблеми підготовки педагогічних-юридичних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів України.

Підготовка фахівців із права, які б могли здійснювати викладання правознавства у загальноосвітніх навчаль-

364

Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

аая^вв&&вапяпшаі^ввашпвявпвваввшвввашіі^вввашвя

них закладах, була організована з використанням мате­ріально-технічної бази Національного педагогічного уні­верситету імені М. П. Драгоманова, до якої входило 200 аудиторій, 9 комп'ютерних класів, що підключені до ме­режі Інтернет, 75 методичних кабінетів, 11 читальних залів тощо [10, с 101]. Студенти забезпечувалися можли­вістю користування комп'ютерами не лише під час на­вчальних занять, але й в індивідуальному порядку у по-занавчальний час для підготовки контрольних, курсових, дипломних проектів та інших видів роботи.

На виконання наказу МОН України від 03.08.06 № 592 "Про затвердження типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України", наказом ректора від 21 вересня 2006 р. створено Центр правової допомоги, метою якого стало, крім усього іншого, підви­щення рівня практичних знань, умінь і навичок студен­тів, що навчаються за спеціальністю "правознавство", розширення співпраці НПУ ім. М. П. Драгоманова із су­довими, правоохоронними органами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, упрова­дження в навчальний процес елементів практичної під­готовки студентів-правників [10, с. 102-103].

Підвищенню рівня фахової теоретичної і практичної підготовки, реалізації положень Болонського процесу сприяло і сприяє встановлення і розвиток міжнародних зв'язків з навчальними закладами зарубіжних країн, зок­рема, Російської Федерації (юридичний факультет Мос­ковського міського педагогічного університету), Республі­ки Польща (Академія педагогічна імені Едукації Народо-вої, Вища школа інформації та суспільно-юридичних наук м. Бидгощ), Чеської Республіки (Вища соціально-політична школа м. Праги), Швеції (університет м. Умеа, Фолькуніве-рситет), Франція (Сорбона), Лівії (університет Тріполі), Ту­реччини (платформа "Діалог Євразії"), Грузії (Тбіліський університет), Республіки Білорусь (Брестський державний університет ім. О. С Пушкіна) тощо [10, с 104].

365

Становпвнн^^озвитокин^

У досліджувані нами роки викладацький колектив ка­федр Інституту проводив значну роботу щодо відповід­ності процесу підготовки викладача правознавства ви­могам часу. Для цього науково-педагогічні працівники правових кафедр упроваджували новітні форми навчан­ня студентів на основі сучасних методів навчання (нау­кові конференції, ділові ігри, юридичні клініки, "круглі столи", зустрічі з науковцями та вченими-практиками) [14, с 145-155].

В Інституті також була створена й працює громадсько-правова організація "Феміда", метою якої є надання юридичної допомоги особам, що потребують необхідної консультації у суперечливих питаннях, пов'язаних із за­хистом своїх прав і законних інтересів тощо [10, с 105].

На підготовку викладачів-правознавців було також спрямовано студентську науково-дослідну роботу. У нау­кових гуртках, проблемних наукових групах, які очолюва­ли провідні викладачі кафедри в період написання курсо­вих і дипломних робіт, студенти поповнювали свої правові знання і набували новітніх науково-методичних та психо-лого-педагогічних навичок, удосконалювали свої знання з електронних правових баз і комп'ютерних технологій та практику їх використання у навчальному процесі.

Викладачами інституту було розроблено комплексні програми проходження педагогічної практики у навча­льних закладах І—IV рівнів акредитації, під час якої сту­денти 4 і 5 курсів набувають навичок методики викла­дання правознавчих дисциплін. Відповідно до навчаль­ного плану студенти 4 курсу проходять педагогічну прак­тику у школах, гімназіях, ліцеях, а студенти 5 курсу - на неюридичних факультетах ВНЗ, студенти третього курсу - навчально-правову (юридичну) практику проходять в органах прокуратури, суду, раидержадміністраціях, де мають можливість отримати первинні навички практич­ної правової діяльності.

Для забезпечення юридично-психолого-педагогічної підготовки студентів і наближення їх до шкільної прак-

Збб

Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

тики викладання у навчальному плані підготовки серед першочергових дисциплін було передбачено вивчення таких інноваційних курсів як: "Вузівський курс право­знавства та методика його викладання", "Шкільний курс правознавства та методика його викладання", «Вузівсь­кий курс "Основи конституційного права України і мето­дика його викладання"», "Юридична термінологія", "Юри­дична педагогіка", "Юридична психологія" та інші, які забезпечені програмами та планами семінарських за­нять. Освітньо-професійна програма підготовки викла­дача правознавства забезпечувала, крім власне юридич­ної і психолого-педагогічної, поглибленої гуманітарної та науково-практичної підготовки [10].

В Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова протягом досліджуваного періоду та­кож здійснювалася підготовка педагогів-юристів за спе­ціальністю "учитель історії та Правознавства".

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що саме НПУ імені М. П. Драгоманова на сучасному етапі здатний на високому рівні забезпечувати підготовку пе­дагогів для викладання правознавства у школі.

На Хмельниччині у досліджуваний період функціону­вало вісім навчальних юридичних закладів, юридичних факультетів і кафедр права.

Одним із важливих завдань цих навчальних закладів була підготовка юристів, і частково підготовка вчителів до викладання курсу "Основи правознавства" у школі, які необхідні для того, щоб цей курс викладався не лише у 9, а й у випускному класі (11-12). Для цього потрібні були нові методичні підходи до викладання правознав­чих дисциплін, особливо для вчителів сільських шкіл об­ласті, які читають цей предмет. Зазначену проблему на Поділлі в певній мірі вирішував Кам'янець-Подільський державний університет, однак забезпечити область у та­ких фахівцях йому було не під силу [91, с 427-428].

367

Скюовленн^арозвитокш^^

У 2005 р. у східному регіоні країни діяли сім ВНЗ, де можна було здобути юридичну освіту, серед яких найві-доміші Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет вну­трішніх справ. Безпосередня підготовка фахівців для освітньої галузі здійснювалася на правовому факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С Сковороди та юридичному факультеті Харків­ського національного університету імені В. Н. Каразіна [375, с 3].

Процес залучення фахівців-юристів до роботи у зага­льноосвітніх навчальних закладах передбачав, щоб вони мали вишу педагогічну освіту. Фактично, в усіх районах м. Харкова, містах обласного підпорядкування, Дергачів-ському та Харківському р-нах, окремих професійно-технічних навчальних закладах правознавчі курси у школах поряд з учителями історії та правознавства ви­кладали юристи. Так, наприклад, у Дергачівському юри­дичному ліцеї № 2, приватному ліцеї "Професіонал", спе­ціалізованій економіко-правовій школі ХГУ НУА", Харків­ській гімназії № 178, обласному ліцеї-інтернаті "Право­знавець" тощо правові дисципліни викладали юристи, що загалом позитивно впливало на успішність виступу учнів цих навчальних закладів на олімпіадах різних рівнів і конкурсах з правознавства [374, с б].

Разом із тим, в умовах допрофільної та профільної під­готовки учнівської молоді проблема залучення юристів залишалася вкрай актуальною та потребувала подальшо­го вирішення, особливо в сільській місцевості. Адже ВНЗ, згадані вище, у переважній більшості готували не вчите­лів правознавства, а юристів або фахівців із правоохо­ронної діяльності.

Однак це не заважало залученню до правовиховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах та ПТУ представників правоохоронних органів, місцевих судів та органів юстиції. Така робота здійснювалася у межах спі­льних заходів Головного управління освіти і науки, управ-

368