- •6.1. Теоретичні засади
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка падагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
- •Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
-
прийняття системи, заснованої на двох циклах навчання: бакалавр, магістр;
-
запровадження кредитно-модульної системи як засобу Підвищення мобільності студентів;
-
сприяння мобільності студентам, викладачам, дослідникам;
-
співпрацю в забезпеченні якості освіти, порівняльних критеріїв і методології;
-
розвиток співпраці між навчальними закладами та розробку схем мобільності й інтегрованих програм навчання;
-
створення системи навчання протягом життя;
-
підвищення ролі ВНЗ і студентів у контексті Болонського процесу;
-
встановлення тісного зв'язку між простором вищої освіти та простором наукових досліджень тощо [10, с 100].
Професійна підготовка викладача правознавства грунтувалася на єдиній педагогічній концепції. Вона враховувала, з одного боку, найактуальніші проблеми вищої освіти, з іншого - найперспективніші вітчизняні та світові тенденції її розвитку. Ураховуючи міжнародні стандарти вищої освіти, Інститут постійно удосконалював навчальний процес. Основними напрямами цього процесу в першу чергу були:
-
поєднання навчальної, методичної, наукової та виховної роботи безпосередньо в навчальному процесі;
-
переведення наукових досліджень студентів загальнотеоретичної тематики на аналіз проблем викладання правознавства у школах та ВНЗ, розробку методичних рекомендацій;
-
інтенсифікацію навчального процесу за рахунок посилення самостійної роботи студентів та її відповідного методичного забезпечення тощо.
Навчально-виховний процес забезпечували кафедри: теорії та історії держави і права, цивільного та криміна-
363
Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)
льного права, правознавства, політичних наук, соціально-політичних наук, економічної теорії, теорії та методики викладання соціально-гуманітарних дисциплін.
Навчальний процес в Інституті забезпечували також допоміжні підрозділи: бібліотека та читальний зал суспільно-політичної літератури, центр правової допомоги, центр правової освіти, криміналістична лабораторія, центр політичного аналізу і прогнозування, центр соціологічних досліджень, кабінет інноваційних технологій соціально-гуманітарної освіти.
З метою подальшого поліпшення підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі правознавства Інститут політології та права успішно співпрацював з Інститутом держави і права імені В. М. Корецького, зокрема, проведено вісім міжнародних наукових конференцій, у тому числі традиційних "Юридичних читань". Ведеться активна співпраця з науковими установами Національної академії наук України, галузевими академіями та ВНЗ (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний університет внутрішніх справ, Академія адвокатури України, Київський університет права, Академія праці і соціальних відносин, Федерації профспілок України тощо). Значна робота проводилася Інститутом політології та права спільно з Інститутом політології й етнополітики імені І. Ф. Кураса, іншими академічними установами.
У 2004-2007 pp. Інститут політології та права у складі НПУ ім. М. П. Драгоманова вже готував магістрів із правознавства за кваліфікацією "Магістр права. Викладач права". Такий фахівець, підготовлений в інституті, міг обіймати первинні посади у ВНЗ юридичного спрямування І—IV рівнів акредитації, загальноосвітніх навчально-виховних закладах і значною мірою допомагав вирішувати проблеми підготовки педагогічних-юридичних кадрів для загальноосвітніх навчальних закладів України.
Підготовка фахівців із права, які б могли здійснювати викладання правознавства у загальноосвітніх навчаль-
364
Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
аая^вв&&вапяпшаі^ввашпвявпвваввшвввашіі^вввашвя
них закладах, була організована з використанням матеріально-технічної бази Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, до якої входило 200 аудиторій, 9 комп'ютерних класів, що підключені до мережі Інтернет, 75 методичних кабінетів, 11 читальних залів тощо [10, с 101]. Студенти забезпечувалися можливістю користування комп'ютерами не лише під час навчальних занять, але й в індивідуальному порядку у по-занавчальний час для підготовки контрольних, курсових, дипломних проектів та інших видів роботи.
На виконання наказу МОН України від 03.08.06 № 592 "Про затвердження типового положення про юридичну клініку вищого навчального закладу України", наказом ректора від 21 вересня 2006 р. створено Центр правової допомоги, метою якого стало, крім усього іншого, підвищення рівня практичних знань, умінь і навичок студентів, що навчаються за спеціальністю "правознавство", розширення співпраці НПУ ім. М. П. Драгоманова із судовими, правоохоронними органами, органами юстиції, державної влади і місцевого самоврядування, упровадження в навчальний процес елементів практичної підготовки студентів-правників [10, с. 102-103].
Підвищенню рівня фахової теоретичної і практичної підготовки, реалізації положень Болонського процесу сприяло і сприяє встановлення і розвиток міжнародних зв'язків з навчальними закладами зарубіжних країн, зокрема, Російської Федерації (юридичний факультет Московського міського педагогічного університету), Республіки Польща (Академія педагогічна імені Едукації Народо-вої, Вища школа інформації та суспільно-юридичних наук м. Бидгощ), Чеської Республіки (Вища соціально-політична школа м. Праги), Швеції (університет м. Умеа, Фолькуніве-рситет), Франція (Сорбона), Лівії (університет Тріполі), Туреччини (платформа "Діалог Євразії"), Грузії (Тбіліський університет), Республіки Білорусь (Брестський державний університет ім. О. С Пушкіна) тощо [10, с 104].
365
Становпвнн^^озвитокин^
У досліджувані нами роки викладацький колектив кафедр Інституту проводив значну роботу щодо відповідності процесу підготовки викладача правознавства вимогам часу. Для цього науково-педагогічні працівники правових кафедр упроваджували новітні форми навчання студентів на основі сучасних методів навчання (наукові конференції, ділові ігри, юридичні клініки, "круглі столи", зустрічі з науковцями та вченими-практиками) [14, с 145-155].
В Інституті також була створена й працює громадсько-правова організація "Феміда", метою якої є надання юридичної допомоги особам, що потребують необхідної консультації у суперечливих питаннях, пов'язаних із захистом своїх прав і законних інтересів тощо [10, с 105].
На підготовку викладачів-правознавців було також спрямовано студентську науково-дослідну роботу. У наукових гуртках, проблемних наукових групах, які очолювали провідні викладачі кафедри в період написання курсових і дипломних робіт, студенти поповнювали свої правові знання і набували новітніх науково-методичних та психо-лого-педагогічних навичок, удосконалювали свої знання з електронних правових баз і комп'ютерних технологій та практику їх використання у навчальному процесі.
Викладачами інституту було розроблено комплексні програми проходження педагогічної практики у навчальних закладах І—IV рівнів акредитації, під час якої студенти 4 і 5 курсів набувають навичок методики викладання правознавчих дисциплін. Відповідно до навчального плану студенти 4 курсу проходять педагогічну практику у школах, гімназіях, ліцеях, а студенти 5 курсу - на неюридичних факультетах ВНЗ, студенти третього курсу - навчально-правову (юридичну) практику проходять в органах прокуратури, суду, раидержадміністраціях, де мають можливість отримати первинні навички практичної правової діяльності.
Для забезпечення юридично-психолого-педагогічної підготовки студентів і наближення їх до шкільної прак-
Збб
Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі
тики викладання у навчальному плані підготовки серед першочергових дисциплін було передбачено вивчення таких інноваційних курсів як: "Вузівський курс правознавства та методика його викладання", "Шкільний курс правознавства та методика його викладання", «Вузівський курс "Основи конституційного права України і методика його викладання"», "Юридична термінологія", "Юридична педагогіка", "Юридична психологія" та інші, які забезпечені програмами та планами семінарських занять. Освітньо-професійна програма підготовки викладача правознавства забезпечувала, крім власне юридичної і психолого-педагогічної, поглибленої гуманітарної та науково-практичної підготовки [10].
В Інституті історичної освіти НПУ імені М. П. Драгоманова протягом досліджуваного періоду також здійснювалася підготовка педагогів-юристів за спеціальністю "учитель історії та Правознавства".
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що саме НПУ імені М. П. Драгоманова на сучасному етапі здатний на високому рівні забезпечувати підготовку педагогів для викладання правознавства у школі.
На Хмельниччині у досліджуваний період функціонувало вісім навчальних юридичних закладів, юридичних факультетів і кафедр права.
Одним із важливих завдань цих навчальних закладів була підготовка юристів, і частково підготовка вчителів до викладання курсу "Основи правознавства" у школі, які необхідні для того, щоб цей курс викладався не лише у 9, а й у випускному класі (11-12). Для цього потрібні були нові методичні підходи до викладання правознавчих дисциплін, особливо для вчителів сільських шкіл області, які читають цей предмет. Зазначену проблему на Поділлі в певній мірі вирішував Кам'янець-Подільський державний університет, однак забезпечити область у таких фахівцях йому було не під силу [91, с 427-428].
367
Скюовленн^арозвитокш^^
У 2005 р. у східному регіоні країни діяли сім ВНЗ, де можна було здобути юридичну освіту, серед яких найві-доміші Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого та Харківський національний університет внутрішніх справ. Безпосередня підготовка фахівців для освітньої галузі здійснювалася на правовому факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г. С Сковороди та юридичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна [375, с 3].
Процес залучення фахівців-юристів до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах передбачав, щоб вони мали вишу педагогічну освіту. Фактично, в усіх районах м. Харкова, містах обласного підпорядкування, Дергачів-ському та Харківському р-нах, окремих професійно-технічних навчальних закладах правознавчі курси у школах поряд з учителями історії та правознавства викладали юристи. Так, наприклад, у Дергачівському юридичному ліцеї № 2, приватному ліцеї "Професіонал", спеціалізованій економіко-правовій школі ХГУ НУА", Харківській гімназії № 178, обласному ліцеї-інтернаті "Правознавець" тощо правові дисципліни викладали юристи, що загалом позитивно впливало на успішність виступу учнів цих навчальних закладів на олімпіадах різних рівнів і конкурсах з правознавства [374, с б].
Разом із тим, в умовах допрофільної та профільної підготовки учнівської молоді проблема залучення юристів залишалася вкрай актуальною та потребувала подальшого вирішення, особливо в сільській місцевості. Адже ВНЗ, згадані вище, у переважній більшості готували не вчителів правознавства, а юристів або фахівців із правоохоронної діяльності.
Однак це не заважало залученню до правовиховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах та ПТУ представників правоохоронних органів, місцевих судів та органів юстиції. Така робота здійснювалася у межах спільних заходів Головного управління освіти і науки, управ-
368