Підготовка педагогів-юристів для викладання курсу правознавства у школі

> вивчення спеціальних юридичних дисциплін студе­нтами-юристами. До другої категорії, що навчаються, належать і студенти, які після закінчення ВНЗ одержать кваліфікацію викладача права.

Обсяг і зміст курсу правознавства в неюридичних ВНЗ у досліджуваний період визначався високими вимогами і до кваліфікації випускників ВНЗ, і до їх особистих якос­тей. Головна мета курсу правознавства у вищій школі -підготувати студентів до життя, навчити їх приймати ві­рні рішення в реальних повсякденних ситуаціях, вихова­ти з них свідомих, активних громадян правової держави. Для цього використовувалися ділові ігри, диспути і диску­сії, вивчалися нормативно-правові документи. Крім того, дуже важливим було уміння розв'язувати різноманітні юридичні завдання й аналізувати знайомі студентам із повсякденного життя ситуації.

На початку XXI ст., коли в Україні закладалася право­ва основа глибоких соціально-економічних перетворень, проблема підготовки спеціалістів, що знають правові но­рми, уміють їх застосовувати, розуміють значення права в суспільстві, набувала особливого значення. Від цього залежало - буде або ні наша держава правовою.

Поширення юридичних знань у суспільстві безпосеред­ньо покладено на спеціалістів-юристів і викладачів пра­вових дисциплін. І від того, наскільки якісно ми будемо готувати цих спеціалістів, наскільки правильно визначимо педагогічні методи навчання і виховання та здійснимо підбір змісту навчального курсу, настільки глибоко вихо­ваємо розуміння значення цінності права і сутності пра­вової ідеології, настільки кваліфіковано випускники юри­дичних закладів будуть виконувати свої фахові функції, усвідомлено розповсюджувати правові знання серед насе­лення і в загальноосвітніх навчальних закладах, пропагу­вати роль права в побудові демократичного суспільства.

Навчальний процес у навчальних закладах базувався на принципах науковості, гуманізму, спадкоємства і без-

339

Становлення та розвиток шкільної правової освіти (1991-2007 роки)

перервності, незалежності від утручання будь-яких полі­тичних партій, інших суспільних і релігійних організацій.

Навчальний процес у юридичних ВНЗ почав організо­вуватися з урахуванням можливостей сучасних інфор­маційних технологій навчання й орієнтуватися на фор­мування досвідченої, гармонійно розвиненої особистості, спроможної до постійного відновлення наукових знань, фахової мобільності та швидкої адаптації до змін і розви­тку соціально-культурної сфери, системах управління й організації праці в умовах ринкової економіки.

Фахові правові знання спеціаліста-юриста, викладача правових дисциплін ґрунтуються на всебічних і глибоких знаннях системи права загалом і його галузях зокрема, основних принципах і тенденціях розвитку, розумінні процесів його реалізації і методики викладання, а також упевненості в необхідності всебічного нарощення цих знань у процесі здійснення своєї фахової діяльності, успі­шного володіння навичками користування арсеналом юридичних засобів, методами і формами при розгляді будь-якої юридичної ситуації. Рівень професійно-правової культури випускників юридичних факультетів ВНЗ пови­нен мати тенденцію на своє постійне удосконалення.

Випускник юридичного факультету після закінчення ВНЗ повинен мати:

> відповідний рівень правової, політичної, економіч­ ної, етичної і психолого-педагогічної культури;

' > чітко сформовані принципи основ світогляду, зага­льних уявлень про навколишній світ і своє місце в ньому, про шляхи реалізації в умовах реальної дійсності своїх життєвих і фахових програм;

• орієнтуватися у проблемах ринкової економіки, со­ціальних, національних, історичних і демографічних процесах розвитку суспільства;

• розбиратися в закономірностях виникнення, функ­ціонування і розвитку держави та права, уміти визнача­ти суть цих явищ, виходячи не лише з їх завдань та фун­кцій, а і з їхнього соціального призначення;

340