Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект_лекций3

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
1.72 Mб
Скачать

 

 

 

 

 

 

 

 

Лекція 3. Числові ряди з довільними членами

21

 

 

 

 

 

Дослідити на збіжність ряди:

 

 

 

Приклад 3.5.

 

 

 

 

1

 

i( 1)n

1 in

 

2 i n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

; 3)

 

.

 

 

1)

 

 

n

 

 

; 2)

 

2

3

3

 

 

n 1

 

2

 

n

n 1 2n

 

n 1

 

 

22

Розділ 1. Ряди

ЛЕКЦІЯ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ

4.1. Функціональний ряд і його область збіжності

Функціональним рядом називають ряд

u1(x) u2(x) ... un(x) ... un(x),

n 1

членами якого є функції un(x), n , означені на деякій множині X числової осі.

X D(un(x)).

n 1

Важливими прикладами функціональних рядів є: 1) степеневі ряди

cn(x x0 )n ;

n0

2)тригонометричні ряди

 

a0

 

 

(an cos(n x) bn sin(n x)).

2

n 1

 

 

Покладаючи x x0 X, дістаємо числовий ряд

 

 

 

u1(x0) u2(x0) ... un(x0) ... un(x0),

 

 

n 1

який може як збігатися, так і розбігатися.

Якщо числовий

ряд un(x0) збігається (розбігається), то точку

x0 X називають точкою збіжності (розбіжності) функціонального ряду un(x).

Означення 4.1 (області збіжності). Сукупність точок збіжності функціонального ряду un(x) називають областю збіжності D цьо-

го ряду.

D X

Частковою сумою функціонального ряду un(x) називають

n

Sn(x) uk (x).

k 1

Лекція 4. Функціональні ряди

23

Залишок функціонального ряду un (x)

Rn(x) uk (x).

kn 1

Вобласті збіжності D функціонального ряду un(x) визначено йо-

го суму

S(x) lim Sn(x),x D.

n

Використовують позначення

un(x) S(x), x D.

n1

4.2.Абсолютна і рівномірна збіжність рядів

Означення 4.2 (абсолютної збіжності). Ряд un(x) називають

абсолютно збіжним на множині Dабс, якщо на цій множині збігається ряд un (x) .

Dабс D X

Приклад 4.1. Знайдіть область збіжності ряду:

 

1

 

 

 

nn

 

1)

 

; 2)

( 1)n 1nenx ; 3)

 

.

 

ln x

2

n

n 1 n

 

n 1

 

 

 

 

n 1 (1 x

)

 

Означення 4.3 (рівномірної збіжності). Функціональний ряд

un(x) називають рівномірно збіжним на множині Dрів до суми S(x),

0 N : n N

Rn (x) S(x) Sn(x) x Dрів.

Dрів D X

Використовують позначення

un(x) S(x), x Dрів.

n 1

Практично рівномірна збіжність ряду означає, що суму ряду S(x) на проміжку (a;b) можна наближено, з наперед заданою точністю, за-

мінити однією і тією самою частковою сумою Sn(x):

S(x) Sn(x), x (a;b).

24

Розділ 1. Ряди

Якщо ряд збіжний на проміжку (a;b), але нерівномірно, то не існує «універсального» номера, починаючи з якого часткова сума потрапляє в 2 - смугу. При цьому збільшення кількості доданків у сумах Sn(x) не забезпечує потрапляння в цю смугу.

Рис. 4.1. Рівномірна збіжність ряду

Теорема 4.1 (ознака Веєрштраса). Функціональний ряд un(x)

абсолютно й рівномірно збіжний на відрізку [a;b], якщо існує знако-

додатний збіжний числовий ряд an такий, що un(x) an x [a;b], n .

Ряд an

називають мажорантою для ряду un(x).

 

 

 

 

x

 

Приклад 4.2.

Довести, що ряд

 

збігається рівномірно на

 

 

4

n3x2

 

 

n 1

 

проміжку 0 x .

4.3. Властивості рівномірно збіжних рядів

Властивість 1. Сума членів рівномірно збіжного на деякому проміжку ряду неперервних функцій є функція, неперервна на цьому проміжку.

Властивість 2. Якщо на відрізку [a;b] функціональний ряд un(x)

рівномірно збіжний і члени ряду неперервні на відрізку [a;b], то його

можна почленно інтегрувати в межах ( ; ), де ( ; ) [a;b]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

u

(x) dx

 

u (x)dx.

 

 

 

 

n 1

 

n 1

 

 

 

Властивість 3. Якщо функціональний ряд un(x) збіжний на від-

різку [a;b],

а

 

його

члени

мають неперервні похідні

u (x), x [a;b], n ,

причому ряд u (x) рівномірно збіжний на [a;b],

n

 

 

 

 

 

 

 

n

то заданий ряд можна почленно диференціювати:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

u

(x)

u (x), x [a;b].

 

 

dx

 

 

 

n 1

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

x

 

Приклад 4.3.

Дослідити властивості суми ряду arctg

.

 

 

n 1

n2

Лекція 5. Степеневі ряди

25

ЛЕКЦІЯ 5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ

5.1. Степеневі ряди. Теорема Абеля

Степеневим рядом за степенями (x x0 ) (із центром у точці x0 ) нази-

вають функціональний ряд вигляду

c0 c1(x x0 ) ... cn(x x0 )n ... cn(x x0 )n,

n 0

де cn, n ,— коефіцієнти ряду.

Заміною змінної t x x0 степеневий ряд із центром у точці x0 зво-

диться до ряду із центром у точці t0 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(перша теорема Абеля). Якщо степеневий ряд

 

 

Теорема 5.1

 

 

c tn збігається в точці t 0,

 

то він абсолютно збіжний у всіх точках

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t, для яких

 

 

t

 

 

 

 

t1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо у точці t2 ряд розбігається, то він розбіжний у всіх точках t,

 

для яких

 

 

 

t

 

 

 

t2

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За умовою ряд cnt1n

 

збігається. Отже, за необхідною ознакою збіжності ряду

 

 

 

 

lim c tn 0.

 

 

Звідси випливає, що існує таке число M 0, що виконано нерівність

n n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c tn

 

 

M,n 0,1,2,....

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

 

t

 

 

 

 

 

t

 

, тоді q

 

 

1, отже

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

t1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c tn

 

 

 

 

Mqn,n 0,1, 2,...,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c tn

 

 

 

 

 

tn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

tn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

тобто модуль кожного члена ряду c tn

не перевищує відповідного члена збіжного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

геометричного ряду. Тому за ознакою порівняння ряд cntn абсолютно збігається для t t0 .

Будь-який степеневий ряд cntn збіжний в точці t 0.

Питання 5.1. Як довести другу частину теореми?

26

Розділ 1. Ряди

5.2. Область збіжності степеневого ряду

Теорема Абеля характеризує множини точок збіжності та розбіжності степеневого ряду.

Справді, якщо x0 — точка збіжності ряду cnxn, то весь інтервал

( x0 ; x0 ) заповнено точками абсолютної збіжності цього ряду. Якщо x1 — точка розбіжності ряду, то об’єднання нескінченних проміжків ( ; x1 ) ( x1 ; ) утворено з точок розбіжності цього ряду.

Отже, для області збіжності степеневого ряду cnxn можливі три випадки:

1)ряд збіжний лише в точці x 0;

2)ряд збіжний при всіх x ( ; );

3)існує додатне число R (0; ), що при всіх x R степеневий

ряд абсолютно збіжний, а при x R — розбіжний.

Число R називають радіусом збіжності степеневого ряду, а інте-

рвал ( R; R) — інтервалом збіжності.

Радіус збіжності степеневого ряду можна знаходити за формулою Коші — Адамара:

R lim

 

 

cn

 

 

lim

 

 

1

 

.

 

 

 

 

 

 

 

cn 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

n n

cn

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження.

1.Практично інтервал збіжності степеневого ряду знаходять за ознакою д’Аламбера або радикальною ознакою Коші.

2.Збіжність ряду на кінцях інтервалу збіжності x R досліджують для кожного ряду окремо. Можливі такі варіанти:

1) ряд збігається в обох точках абсолютно;

2) ряд розбігається в обох точках; 3) ряд збігається в одній точці умовно, а в другій — розбігається.

 

Степеневий

ряд c (x x

)n

збігається

абсолютно в інтервалі

 

 

 

 

 

n

 

0

 

 

 

 

 

 

 

x x0

R.

 

Дослідіть на збіжність ряд:

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xn

 

 

 

 

 

 

1) xn

; 2)

(nx)n; 3)

 

 

 

 

; 4)

 

(x 3)n .

 

 

 

 

 

n 0 n !

 

 

n 0

n 0

2n 1

n 1

 

4n n2

Застосовують ознаки порівняння, достатню ознаку розбіжності, інтегральну ознаку Маклорена — Коші, Лейбніцову ознаку.

Лекція 5. Степеневі ряди

27

5.3. Властивості степеневих рядів

Властивість 1 (друга теорема Абеля). Степеневий ряд cnxn

абсолютно й рівномірно збігається на будь-якому відрізку [ ; ], який цілком міститься в інтервалі збіжності ( R; R).

Властивість 2. Сума степеневого ряду cnxn неперервна всере-

дині його інтервалу збіжності.

Властивість 3. Якщо межі інтегрування та лежать усередині

інтервалу збіжності ( R; R) ряду

c xn S(x),

то на відрізку [ ; ] цей

ряд можна почленно інтегрувати:

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

xn 1

 

 

 

 

 

S(t)dt cn

, x [ ; ] ( R; R).

 

 

0

n 0

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Властивість 4. Степеневий ряд

c xn

можна почленно диферен-

 

 

 

 

 

n

 

 

 

ціювати всередині інтервала збіжності ( R; R):

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S (x) ncnxn 1, x ( R; R).

 

 

n 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5.2.

Знайти суму ряду

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

n

n

x .

 

 

 

n 1

 

 

 

 

5.4. Степеневі ряди в комплексній області

Розгляньмо степеневий ряд за степенями (z z0):

cn(z z0)n,

n 0

де z x iy ,z0 x0 iy0 ,cn .

Теорема 5.2 (Абеля). Якщо степеневий ряд cn(z z0)n збігаєть-

ся в точці z1 0, то він абсолютно збігається у крузі

 

z z0

 

 

 

 

z1 z0

 

 

R;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Якщо степеневий ряд c (z z

)n розбігається в точці z

2

0,

то він

 

n

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розбігається в точках z :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z0

 

 

 

z2 z0

.

 

 

 

28

Розділ 1. Ряди

Для будь-якого степеневого ряду c

(z z

 

)n знайдеться число R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

0

 

 

таке, що у крузі

 

z z0

 

 

R ряд збігається, а за межами цього кругу,

 

 

при

 

z z0

 

R,

розбігається.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Область

 

z z0

 

R, R 0

називають кру-

 

 

 

 

 

 

 

 

гом збіжності степеневого ряду; число R

 

 

 

радіусом збіжності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Степеневий

 

ряд

c (z z

)n

рівномірно

 

 

 

збігається у крузі

 

 

n

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.2. Круг збіжності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z z0

 

r R.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

степеневого ряду

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 5.3.

Дослідити на збіжність ряд

 

(z i)

.

 

2 n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0 n

(1 i)

Лекція 6. Тейлорів ряд

29

ЛЕКЦІЯ 6. ТЕЙЛОРІВ РЯД

6.1. Означення

Кажуть, що функція f (x) розвивається у степеневий ряд за степенями x в інтервалі ( R; R), якщо в цьому інтервалі степеневий ряд збігається до суми f(x):

f (x) cnxn, x ( R; R).

n 0

Теорема 6.1 (теорема єдиності). Якщо функція f (x) в інтервалі

( R; R) розвивається у степеневий ряд cnxn, то це розвинення єдине,

тобто коефіцієнти ряду cnxn за його сумою визначаються однозначно.

Нехай функція f (x) в інтервалі ( R;R) розвивається у степеневий ряд

f(x) cnxn .

n 0

Диференціюючи цей ряд почленно n разів, маємо

f (n)(x) n !cn 2 3 ...(n 1)cn 1x ...

При x 0 дістаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (n)(0) n !c ,n 0,1,2,...,

 

 

 

звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

f (n)(0)

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

n !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де f (0)(0) f(0), 0! 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, коефіцієнти cn

степеневого ряду cnxn визначаються однозначно.

 

 

Функція f

не може мати двох різних розвинень за степенями x.

 

 

 

 

Коефіцієнти розвинення функції f(x) у степеневий ряд

 

 

Наслідок.

 

 

за степенями

(x x0)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) cn(x x0)n,

 

x x0

 

R,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

визначають за формулами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

f (n)(x

0

)

, n 0, 1, 2, ..., (f (0)(x

 

) f(x

 

)).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

n

 

 

n !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай функція

f(x)

 

 

при

x x0

має

 

 

похідні всіх порядків

 

 

 

 

 

 

f (x0 ), f (x0 ), ..., тобто є нескінченно диференційовною в точці x0 . Утво-

30

Розділ 1. Ряди

рімо для цієї функції формальний степеневий ряд, обчислюючи його коефіцієнти за відповідними формулами

 

 

f (n)(x0)

 

 

cn(x x0)n

 

(x x0)n.

n !

n 0

n 0

 

 

 

 

Означення 6.1 (Тейлорового ряду). Тейлоровим рядом функції f(x) щодо точки x0 називають степеневий ряд вигляду

 

f (n)(x0 )

n

 

 

 

(x x0 ) .

n !

n 0

 

 

 

 

 

Коефіцієнти цього ряду називають Тейлоровими коефіцієнтами функції f .

Тейлорів ряд для x0 0 називають рядом Тейлора — Маклорена.

Теорема 6.2. Якщо функція f(x) розвивається у степеневий ряд

c

(x x

)n, в інтервалі

 

x x0

 

R, R 0, то цей ряд є Тейлоровим

 

 

n

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рядом функції f(x).

6.2. Умови розвивності функції у Тейлорів ряд

Теорема 6.3 (критерій розвивності). Функція f(x) розвивається у

степеневий ряд

 

 

 

 

 

(n)

(x0 )

 

 

 

 

 

 

 

f

 

 

(x x0 )n

 

 

 

 

n !

 

 

 

 

n 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в інтервалі

 

x x0

 

R тоді й лише тоді, коли:

 

 

1)у цьому інтервалі нескінченно разів диференційовна;

2)залишковий член Rn(x) в її Тейлоровій формулі

n

k

(x0 )

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

f

 

(x x0 )k Rn(x)

 

 

 

 

 

 

 

k 0

k !

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

прямує до нуля, коли n для всіх x

з інтервалу

 

x x0

 

R.

 

 

Приміром, нескінченно диференційовна функція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 x2

x

0,

 

 

 

 

e

,

 

 

f (x)

0,

x

0,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

має ряд Тейлора з нульовими коефіцієнтами, який збігається до 0.