Конспект_лекций3
.pdf
|
|
|
|
|
|
|
|
Лекція 3. Числові ряди з довільними членами |
21 |
|||||||
|
|
|
|
|
Дослідити на збіжність ряди: |
|
|
|||||||||
|
Приклад 3.5. |
|
|
|||||||||||||
|
|
1 |
|
i( 1)n |
1 in |
|
2 i n |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
; 3) |
|
. |
|
|
1) |
|
|
n |
|
|
; 2) |
|
2 |
3 |
3 |
|
||||
|
n 1 |
|
2 |
|
n |
n 1 2n |
|
n 1 |
|
|
22 |
Розділ 1. Ряди |
ЛЕКЦІЯ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ РЯДИ
4.1. Функціональний ряд і його область збіжності
Функціональним рядом називають ряд
u1(x) u2(x) ... un(x) ... un(x),
n 1
членами якого є функції un(x), n , означені на деякій множині X числової осі.
X D(un(x)).
n 1
Важливими прикладами функціональних рядів є: 1) степеневі ряди
cn(x x0 )n ;
n0
2)тригонометричні ряди
|
a0 |
|
|
|
(an cos(n x) bn sin(n x)). |
||
2 |
|||
n 1 |
|||
|
|
||
Покладаючи x x0 X, дістаємо числовий ряд |
|||
|
|
|
|
u1(x0) u2(x0) ... un(x0) ... un(x0), |
|||
|
|
n 1 |
|
який може як збігатися, так і розбігатися. |
|||
Якщо числовий |
ряд un(x0) збігається (розбігається), то точку |
x0 X називають точкою збіжності (розбіжності) функціонального ряду un(x).
Означення 4.1 (області збіжності). Сукупність точок збіжності функціонального ряду un(x) називають областю збіжності D цьо-
го ряду.
D X
Частковою сумою функціонального ряду un(x) називають
n
Sn(x) uk (x).
k 1
Лекція 4. Функціональні ряди |
23 |
Залишок функціонального ряду un (x)
Rn(x) uk (x).
kn 1
Вобласті збіжності D функціонального ряду un(x) визначено йо-
го суму
S(x) lim Sn(x),x D.
n
Використовують позначення
un(x) S(x), x D.
n1
4.2.Абсолютна і рівномірна збіжність рядів
Означення 4.2 (абсолютної збіжності). Ряд un(x) називають
абсолютно збіжним на множині Dабс, якщо на цій множині збігається ряд un (x) .
Dабс D X
Приклад 4.1. Знайдіть область збіжності ряду:
|
1 |
|
|
|
nn |
|
||
1) |
|
; 2) |
( 1)n 1nenx ; 3) |
|
. |
|||
|
ln x |
2 |
n |
|||||
n 1 n |
|
n 1 |
|
|
||||
|
|
n 1 (1 x |
) |
|
Означення 4.3 (рівномірної збіжності). Функціональний ряд
un(x) називають рівномірно збіжним на множині Dрів до суми S(x),
0 N : n N
Rn (x) S(x) Sn(x) x Dрів.
Dрів D X
Використовують позначення
un(x) S(x), x Dрів.
n 1
Практично рівномірна збіжність ряду означає, що суму ряду S(x) на проміжку (a;b) можна наближено, з наперед заданою точністю, за-
мінити однією і тією самою частковою сумою Sn(x):
S(x) Sn(x), x (a;b).
24 |
Розділ 1. Ряди |
Якщо ряд збіжний на проміжку (a;b), але нерівномірно, то не існує «універсального» номера, починаючи з якого часткова сума потрапляє в 2 - смугу. При цьому збільшення кількості доданків у сумах Sn(x) не забезпечує потрапляння в цю смугу.
Рис. 4.1. Рівномірна збіжність ряду
Теорема 4.1 (ознака Веєрштраса). Функціональний ряд un(x)
абсолютно й рівномірно збіжний на відрізку [a;b], якщо існує знако-
додатний збіжний числовий ряд an такий, що un(x) an x [a;b], n .
Ряд an |
називають мажорантою для ряду un(x). |
|||||
|
|
|
|
x |
|
|
Приклад 4.2. |
Довести, що ряд |
|
збігається рівномірно на |
|||
|
|
|||||
4 |
n3x2 |
|||||
|
|
n 1 |
|
проміжку 0 x .
4.3. Властивості рівномірно збіжних рядів
Властивість 1. Сума членів рівномірно збіжного на деякому проміжку ряду неперервних функцій є функція, неперервна на цьому проміжку.
Властивість 2. Якщо на відрізку [a;b] функціональний ряд un(x)
рівномірно збіжний і члени ряду неперервні на відрізку [a;b], то його |
|||||
можна почленно інтегрувати в межах ( ; ), де ( ; ) [a;b]: |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
n |
|
|
|
||||
|
|
u |
(x) dx |
|
u (x)dx. |
|
|
|
|
n 1 |
|
n 1 |
|
|
|
Властивість 3. Якщо функціональний ряд un(x) збіжний на від-
різку [a;b], |
а |
|
його |
члени |
мають неперервні похідні |
|||
u (x), x [a;b], n , |
причому ряд u (x) рівномірно збіжний на [a;b], |
|||||||
n |
|
|
|
|
|
|
|
n |
то заданий ряд можна почленно диференціювати: |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
d |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
u |
(x) |
u (x), x [a;b]. |
|
|
|
dx |
|
|
|
n 1 |
||
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
x |
|
|
Приклад 4.3. |
Дослідити властивості суми ряду arctg |
. |
||
|
||||
|
n 1 |
n2 |
Лекція 5. Степеневі ряди |
25 |
ЛЕКЦІЯ 5. СТЕПЕНЕВІ РЯДИ
5.1. Степеневі ряди. Теорема Абеля
Степеневим рядом за степенями (x x0 ) (із центром у точці x0 ) нази-
вають функціональний ряд вигляду
c0 c1(x x0 ) ... cn(x x0 )n ... cn(x x0 )n,
n 0
де cn, n ,— коефіцієнти ряду.
Заміною змінної t x x0 степеневий ряд із центром у точці x0 зво-
диться до ряду із центром у точці t0 0.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(перша теорема Абеля). Якщо степеневий ряд |
||||||||||||||||||||
|
|
Теорема 5.1 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
c tn збігається в точці t 0, |
|
то він абсолютно збіжний у всіх точках |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
t, для яких |
|
|
t |
|
|
|
|
t1 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
Якщо у точці t2 ряд розбігається, то він розбіжний у всіх точках t, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
для яких |
|
|
|
t |
|
|
|
t2 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
За умовою ряд cnt1n |
|
збігається. Отже, за необхідною ознакою збіжності ряду |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
lim c tn 0. |
|
|
Звідси випливає, що існує таке число M 0, що виконано нерівність |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
n n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c tn |
|
|
M,n 0,1,2,.... |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
Нехай |
|
t |
|
|
|
|
|
t |
|
, тоді q |
|
|
1, отже |
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c tn |
|
|
|
|
Mqn,n 0,1, 2,..., |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c tn |
|
|
|
|
|
tn |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
n 1 |
|
|
tn |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
тобто модуль кожного члена ряду c tn |
не перевищує відповідного члена збіжного |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
геометричного ряду. Тому за ознакою порівняння ряд cntn абсолютно збігається для t t0 .
Будь-який степеневий ряд cntn збіжний в точці t 0.
Питання 5.1. Як довести другу частину теореми?
26 |
Розділ 1. Ряди |
5.2. Область збіжності степеневого ряду
Теорема Абеля характеризує множини точок збіжності та розбіжності степеневого ряду.
Справді, якщо x0 — точка збіжності ряду cnxn, то весь інтервал
( x0 ; x0 ) заповнено точками абсолютної збіжності цього ряду. Якщо x1 — точка розбіжності ряду, то об’єднання нескінченних проміжків ( ; x1 ) ( x1 ; ) утворено з точок розбіжності цього ряду.
Отже, для області збіжності степеневого ряду cnxn можливі три випадки:
1)ряд збіжний лише в точці x 0;
2)ряд збіжний при всіх x ( ; );
3)існує додатне число R (0; ), що при всіх x R степеневий
ряд абсолютно збіжний, а при x R — розбіжний.
Число R називають радіусом збіжності степеневого ряду, а інте-
рвал ( R; R) — інтервалом збіжності.
Радіус збіжності степеневого ряду можна знаходити за формулою Коші — Адамара:
R lim |
|
|
cn |
|
|
lim |
|
|
1 |
|
. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
cn 1 |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||
n |
|
|
|
n n |
cn |
|
|
||||
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зауваження.
1.Практично інтервал збіжності степеневого ряду знаходять за ознакою д’Аламбера або радикальною ознакою Коші.
2.Збіжність ряду на кінцях інтервалу збіжності x R досліджують для кожного ряду окремо. Можливі такі варіанти:
1) ряд збігається в обох точках абсолютно;
2) ряд розбігається в обох точках; 3) ряд збігається в одній точці умовно, а в другій — розбігається.
|
Степеневий |
ряд c (x x |
)n |
збігається |
абсолютно в інтервалі |
|||||||||
|
|
|
|
|
n |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
x x0 |
R. |
|
Дослідіть на збіжність ряд: |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
Приклад 5.1. |
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
xn |
|
|
|
|
|
|
1) xn |
; 2) |
(nx)n; 3) |
|
|
|
|
; 4) |
|
(x 3)n . |
||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
n 0 n ! |
|
|
n 0 |
n 0 |
2n 1 |
n 1 |
|
4n n2 |
Застосовують ознаки порівняння, достатню ознаку розбіжності, інтегральну ознаку Маклорена — Коші, Лейбніцову ознаку.
Лекція 5. Степеневі ряди |
27 |
5.3. Властивості степеневих рядів
Властивість 1 (друга теорема Абеля). Степеневий ряд cnxn
абсолютно й рівномірно збігається на будь-якому відрізку [ ; ], який цілком міститься в інтервалі збіжності ( R; R).
Властивість 2. Сума степеневого ряду cnxn неперервна всере-
дині його інтервалу збіжності.
Властивість 3. Якщо межі інтегрування та лежать усередині
інтервалу збіжності ( R; R) ряду |
c xn S(x), |
то на відрізку [ ; ] цей |
|||||||
ряд можна почленно інтегрувати: |
n |
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
||||
|
x |
|
xn 1 |
|
|
|
|
||
|
S(t)dt cn |
, x [ ; ] ( R; R). |
|||||||
|
|
||||||||
0 |
n 0 |
n 1 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|||
Властивість 4. Степеневий ряд |
c xn |
можна почленно диферен- |
|||||||
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
ціювати всередині інтервала збіжності ( R; R): |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
S (x) ncnxn 1, x ( R; R). |
|||||||
|
|
n 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Приклад 5.2. |
Знайти суму ряду |
|
|
|
n |
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
|
n |
n |
x . |
||||||
|
|
|
n 1 |
|
|
|
|
5.4. Степеневі ряди в комплексній області
Розгляньмо степеневий ряд за степенями (z z0):
cn(z z0)n,
n 0
де z x iy ,z0 x0 iy0 ,cn .
Теорема 5.2 (Абеля). Якщо степеневий ряд cn(z z0)n збігаєть-
ся в точці z1 0, то він абсолютно збігається у крузі
|
z z0 |
|
|
|
|
z1 z0 |
|
|
R; |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
Якщо степеневий ряд c (z z |
)n розбігається в точці z |
2 |
0, |
то він |
||||||||||||
|
n |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
розбігається в точках z : |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
z z0 |
|
|
|
z2 z0 |
. |
|
|
|
28 |
Розділ 1. Ряди |
Для будь-якого степеневого ряду c |
(z z |
|
)n знайдеться число R |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
0 |
|
|
||
таке, що у крузі |
|
z z0 |
|
|
R ряд збігається, а за межами цього кругу, |
|||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||
при |
|
z z0 |
|
R, |
розбігається. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Область |
|
z z0 |
|
R, R 0 |
називають кру- |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
гом збіжності степеневого ряду; число R — |
|
|
|
|||||||||||||||||||||
радіусом збіжності. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
Степеневий |
|
ряд |
c (z z |
)n |
рівномірно |
|
|
|
||||||||||||||||
збігається у крузі |
|
|
n |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 5.2. Круг збіжності |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
z z0 |
|
r R. |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
степеневого ряду |
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Приклад 5.3. |
Дослідити на збіжність ряд |
|
(z i) |
. |
||||||||||||||||||||
|
2 n |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 0 n |
(1 i) |
Лекція 6. Тейлорів ряд |
29 |
ЛЕКЦІЯ 6. ТЕЙЛОРІВ РЯД
6.1. Означення
Кажуть, що функція f (x) розвивається у степеневий ряд за степенями x в інтервалі ( R; R), якщо в цьому інтервалі степеневий ряд збігається до суми f(x):
f (x) cnxn, x ( R; R).
n 0
Теорема 6.1 (теорема єдиності). Якщо функція f (x) в інтервалі
( R; R) розвивається у степеневий ряд cnxn, то це розвинення єдине,
тобто коефіцієнти ряду cnxn за його сумою визначаються однозначно.
Нехай функція f (x) в інтервалі ( R;R) розвивається у степеневий ряд
f(x) cnxn .
n 0
Диференціюючи цей ряд почленно n разів, маємо
f (n)(x) n !cn 2 3 ...(n 1)cn 1x ...
При x 0 дістаємо
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
f (n)(0) n !c ,n 0,1,2,..., |
|
|
|
|||||||||||||
звідки |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
c |
|
|
f (n)(0) |
, |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n |
|
n ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
де f (0)(0) f(0), 0! 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
Отже, коефіцієнти cn |
степеневого ряду cnxn визначаються однозначно. |
|||||||||||||||||||||||
|
|
Функція f |
не може мати двох різних розвинень за степенями x. |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
Коефіцієнти розвинення функції f(x) у степеневий ряд |
||||||||||||||||||||||
|
|
Наслідок. |
||||||||||||||||||||||||
|
|
за степенями |
(x x0) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
f (x) cn(x x0)n, |
|
x x0 |
|
R, |
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
n 0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
визначають за формулами |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
c |
|
f (n)(x |
0 |
) |
, n 0, 1, 2, ..., (f (0)(x |
|
) f(x |
|
)). |
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
n |
|
|
n ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
Нехай функція |
f(x) |
|
|
при |
x x0 |
має |
|
|
похідні всіх порядків |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
f (x0 ), f (x0 ), ..., тобто є нескінченно диференційовною в точці x0 . Утво-
30 |
Розділ 1. Ряди |
рімо для цієї функції формальний степеневий ряд, обчислюючи його коефіцієнти за відповідними формулами
|
|
f (n)(x0) |
|
|
|
cn(x x0)n |
|
(x x0)n. |
|||
n ! |
|||||
n 0 |
n 0 |
|
|||
|
|
|
Означення 6.1 (Тейлорового ряду). Тейлоровим рядом функції f(x) щодо точки x0 називають степеневий ряд вигляду
|
f (n)(x0 ) |
n |
|
|
|
|
(x x0 ) . |
n ! |
|||
n 0 |
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнти цього ряду називають Тейлоровими коефіцієнтами функції f .
Тейлорів ряд для x0 0 називають рядом Тейлора — Маклорена.
Теорема 6.2. Якщо функція f(x) розвивається у степеневий ряд
c |
(x x |
)n, в інтервалі |
|
x x0 |
|
R, R 0, то цей ряд є Тейлоровим |
|
|
|||||
n |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рядом функції f(x).
6.2. Умови розвивності функції у Тейлорів ряд
Теорема 6.3 (критерій розвивності). Функція f(x) розвивається у
степеневий ряд
|
|
|
|
|
(n) |
(x0 ) |
|
|
|
|
|
|
|
|
f |
|
|
(x x0 )n |
|
|
|
|
|
n ! |
|||||
|
|
|
|
n 0 |
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||
в інтервалі |
|
x x0 |
|
R тоді й лише тоді, коли: |
|||||
|
|
1)у цьому інтервалі нескінченно разів диференційовна;
2)залишковий член Rn(x) в її Тейлоровій формулі
n |
k |
(x0 ) |
|
|
|
|
|
|
|
||
f (x) |
f |
|
(x x0 )k Rn(x) |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
k 0 |
k ! |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
прямує до нуля, коли n для всіх x |
з інтервалу |
|
x x0 |
|
R. |
||||||
|
|
||||||||||
Приміром, нескінченно диференційовна функція |
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 x2 |
x |
0, |
|
|
||||
|
|
e |
, |
|
|
||||||
f (x) |
0, |
x |
0, |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
має ряд Тейлора з нульовими коефіцієнтами, який збігається до 0.