Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Конспект_лекций3

.pdf
Скачиваний:
14
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
1.72 Mб
Скачать

 

 

 

Лекція 1. Числові ряди

 

11

 

Умова lim an 0

є лише необхідною для збіжності ряду, але не є

 

n

 

 

 

достатньою: lim 1

 

 

 

0; але ряд 1 — розбігається.

 

n n

n 1 n

 

 

 

 

 

 

1 n1

n.

 

 

 

 

Приклад 1.3.

Дослідити на збіжність ряд

 

 

 

n 1

 

 

12

Розділ 1. Ряди

ЛЕКЦІЯ 2. ОЗНАКИ ЗБІЖНОСТІ РЯДІВ

ЗНЕВІД’ЄМНИМИ ЧЛЕНАМИ

2.1.Властивості рядів з невід’ємними членами

Нехай задано ряд an з невід’ємними членами an 0.

Властивість 1. Ряд an збігається тоді й лише тоді, коли послідо-

вність {Sn } його часткових сум обмежена.

Властивість 2 (комутативність збіжних рядів). Якщо ряд an

збігається до суми S, то ряд bn, одержаний з нього переставленням

членів, також збігається і має ту саму суму.

Зрозуміло, що необхідної ознаки збіжності ряду не достатньо. Розгляньмо найпоширеніші достатні ознаки збіжності і розбіжнос-

ті рядів з невід’ємними членами.

Із властивості 1 випливає, що для доведення збіжності такого ряду, досить довести лише обмеженість його часткових сум.

Так само можна розглядати ряди з недодатними членами.

2.2. Інтегральна ознака Маклорена — Коші

Теорема 2.1 (інтегральна ознака Маклорена — Коші). Якщо

члени ряду an з додатними членами можна представити як зна-

чення неперервної, додатної, спадної на проміжку [1; ) функції f(x) так, що

 

an f (n),n ,

то:

1)

зі збіжності інтеграла f (x)dx випливає збіжність ряду an ;

 

1

2)

з розбіжності інтеграла випливає розбіжність ряду.

 

Доведімо випадок збіжності. Завдяки спаданню функції f(x) маємо

k

f(k) f (x)dx f (k 1);

n

k 2

Sn

k1 n

f (k) f (x)dx

1 n

a1 f (x)dx

1

n

 

f (k 1);

 

k 2

 

Sn 1 Sn .

Рис. 2.1. Інтегральна ознака Коші

Лекція 2. Ознаки збіжності рядів з невід’ємними членами

13

 

 

 

Нехай збігається інтеграл 1

f (x)dx. Тоді з лівої частини нерівності випли-

ває, що зростаюча послідовність часткових сум Sn обмежена зверху і за теоремою Веєрштраса збігається, а, отже, збігається і ряд an .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауважимо, що замість 1

f

(x)dx

можна розглядати N

f (x)dx

(N 1)?

 

 

 

 

 

 

 

 

Похибка R S S

 

 

після замінювання суми збіжного

 

Наслідок 1.

n

 

 

n

 

 

 

 

ряду an, його частковою сумою Sn

 

не перевищує f (x)dx.

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

0 Rn f (x)dx

n

Наслідок 2. Узагальнений гармонічний ряд Діріхле

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

збігається,

1,

 

 

 

 

1.

 

 

n 1 n

 

розбігається,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Приклад 2.1. Дослідити на збіжність ряд

.

n 2 n ln n

2.3. Ознаки порівняння

Збіжність або розбіжність ряду з додатними членами можна встановити порівнюючи його з іншим («еталонним») рядом, про який відомо збігається він чи розбігається.

За еталонний ряд вибирають геометричний ряд або узагальнений геометричний.

Теорема 2.2 (ознака порівняння у формі нерівності). Нехай

задано ряди an та bn з невід’ємними членами і для всіх n вико-

нано нерівність

0 an bn.

Тоді:

1)зі збіжності ряду bn випливає збіжність ряду an ;

2)з розбіжності ряду an випливає розбіжність ряду bn .

14

Розділ 1. Ряди

1. Якщо ряд bn збігається, тоді його часткові суми Tn обмежені зверху.

Оскільки an bn, то часткові суми Sn ряду an також обмежені зверху і він збіга-

ється.

2. Доводиться від супротивного.

Ряд bn називають мажорантою для ряду an .

Зауважимо, що ознака може виконуватись починаючи з номера

N 1.

 

 

1

 

Приклад 2.2.

Дослідити на збіжність ряд

.

ln(n 1)

 

n 1

 

 

Теорема 2.3 (гранична ознака порівняння). Нехай задано два ряди an та bn з додатними членами. Якщо існує скінченна, відмінна від нуля,

lim an L {0, },

n bn

то ряди an та bn одночасно збігаються або одночасно розбігаються.

З означення границі послідовності випливає, що

0 N : n N

виконано нерівність

an L (L )bn an (L )bn. bn

Якщо ряд an збігається, то з лівої нерівності і теореми 2.2 випливає, що ряд

(L )bn збігається, а, отже, і ряд bn збігається.

Якщо ряд bn

збігається, то збігається і ряд (L )bn, а, отже, і ряд an теж

збігається.

 

 

 

 

 

 

 

Якщо L 0,

то зі збіжності ряду bn випливає збіжність ряду an .

Якщо L , то з розбіжності ряду bn випливає розбіжність ряду

an .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2n 1

Приклад 2.3.

Дослідити на збіжність ряди: 1) tg

 

; 2)

 

 

 

.

3n

n

3

 

 

n 1

 

n 1

 

 

Лекція 2. Ознаки збіжності рядів з невід’ємними членами

15

2.4. Ознака д’Аламбера

Теорема 2.4 (ознака д’Аламбера). Якщо для ряду an з додатними

членами існує

lim an 1 q,

n an

то:

1)ряд збігається при q 1;

2)ряд розбігається при q 1.

Наслідок. Із розбіжності ряду за ознакою д’Аламбера випливає, що його загальний член не прямує до нуля.

Для q 1 ряд потребує додаткового дослідження.

Приклад 2.4.

 

 

 

n

 

Дослідити на збіжність ряди: 1) nn!; 2)

n

 

.

 

n 1

2

n 1 n !

 

2.5. Радикальна ознака Коші

Теорема 2.5 (радикальна ознака Коші). Якщо для ряду an з до-

датними членами існує скінченна

lim n an q,

n

то:

1)ряд збігається при q 1;

2)ряд розбігається при q 1.

Для q 1 ряд потребує додаткового дослідження.

1. Нехай q 1. Розгляньмо число r, яке справджує нерівність q r 1.

Існує номер N такий, що для всіх n N виконується нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n a

n

q

r q n a

n

r

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

n

rn n N.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, всі члени ряду an, починаючи з aN 1,

менші за відповідні члени збі-

жного геометричного ряду rn . За ознакою порівняння ряд

an

n N 1

збігається, а отже збігається і ряд an .

2. Нехай q 1. Тоді, починаючи з деякого номера N для всіх n N, викону-

ватиметься нерівність

nan 1 an 1.

16

Розділ 1. Ряди

Отже, liman 0 і ряд an розбігається.

Наслідок. Із розбіжності ряду за радикальною ознакою Коші випливає, що його загальний член не прямує до нуля.

Зауваження. Застосовуючи радикальну ознаку Коші часто використовують границі:

 

 

 

 

 

 

1) lim n n 1; 2)

lim n a 1 (a 0).

n

n

Приклад 2.5. Дослідити на збіжність ряди:

 

 

 

4n

n

 

 

n

 

 

1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

sin

 

 

.

 

n

 

 

; 2)

 

 

 

 

n 1

n 1

 

n 1

 

 

3n

 

2.6. Порівняння «потужності» різних ознак збіжності

Якість ознаки збіжності визначає її універсальність, практичність (простота використання) і чутливість.

За чутливістю розглянуті ознаки можна розташувати так (за зростанням):

1)ознака д’Аламбера (найгрубша);

2)радикальна ознака Коші;

3)ознаки порівняння;

4)інтегральна ознака Маклорена — Коші (найтонша).

Перед тим як аналізувати збіжність ряду за допомогою якоїсь ознаки треба перевірити чи потрапляє розглядуваний ряд у сферу застосовності ознаки.

Існує багато тонших і складніших ознак за розглянуті:

ознака Раабе — Дюамеля,

ознака Ґауса,

ознака Єрмакова тощо.

Лекція 3. Числові ряди з довільними членами

17

ЛЕКЦІЯ 3. ЧИСЛОВІ РЯДИ

ЗДОВІЛЬНИМИ ЧЛЕНАМИ

3.1.Знакопочережні ряди

Знакопочережними називають ряди вигляду

 

 

 

a1 a2 a3 a4 ... ( 1)n 1an ... ( 1)n 1an,

 

n 1

 

 

 

a1 a2 a3 a4 ... ( 1)nan ... ( 1)nan,

 

n 1

де a 0

для всіх n .

n

 

Додатні і від’ємні члени таких рядів йдуть один за одним почергово.

Теорема 3.1 (ознака Лейбніца). Знакопочережний ряд ( 1)n 1an,

an 0, збігається, якщо виконано умови:

1) lim an 0;

n

2) an 1 an

n .

При цьому сума ряду S справджує нерівність

0S a1.

Розгляньмо часткову суму парної кількості членів ряду

S2m a1 a2 a3 a4 ... a2m 1 a2m

(a1 a2 ) ... (a2m 1 a2m ) 0.

S2m a1 (a2 a3 ) (a4 a5 ) ... a1.

Послідовність S2,S4,S6,...,S2m,... зростає і обмежена зверху. Отже, вона має

границю lim S2m S, причому 0 S a1.

m

Розгляньмо часткові суми непарної кількості членів.

 

S2m 1 S2m a2m 1;

 

 

 

lim S

 

lim

S

a

 

 

 

S.

m

2m 1

m

2m

 

2m

1

 

Отже,

lim Sn S.

n

Ряд збігається, причому його сума справджує нерівність

0 S a1.

18

Розділ 1. Ряди

Існують збіжні знакопочережні ряди, для яких порушено умову спадання.

Наслідок. Абсолютна похибка від заміни суми збіжного знакопоче-

режного ряду ( 1)n 1an його частковою сумою не перевищує модуля

першого з відкинутих членів ряду, тобто

S Sn Rn an 1.

( 1)n 1

Приклад 3.1. Дослідіть на збіжність ряд .

n 1 n

( 1)n 1

Приклад 3.2. Обчислити наближено суму ряду , обмежив-

n 1 n !

шись чотирма членами, і оцінити похибку.

( 1)n 1

Приклад 3.3. Довести, що ряд збігається і знайти його су- n 1 (4n)3

му з точністю до 0, 001.

3.2. Знакозмінні ряди

Ряд називають знакозмінним, якщо серед його членів є як від’ємні, так і додатні. Знакопочережний ряд є окремим випадком знакозмінного ряду.

Розгляньмо разом із знакозмінним рядом

an

n 1

ряд, утворений з модулів його членів

an .

n 1

Зауважимо, що існують збіжні ряди, що ряди, утворені з модулів їх членів розбігаються:

 

( 1)n 1

 

1

 

ряд

збігається, а ряд

— розбігається.

n

n

n 1

n 1

 

 

 

 

Теорема 3.2. Якщо збігається ряд an , то збігатиметься і ряд an.

Для членів ряду

a1 a1 a2 a2 ... an an ... an an ,

n 1

Лекція 3. Числові ряди з довільними членами

19

який є сумою рядів an та an , виконано нерівність

0 an

an

2

an

n .

Ряд 2 an збігається за властивістю числових рядів (п. 1.3.1). Отже, на підставі ознаки порівняння (теорема 2.2) збігається і ряд an an . Оскільки розгляду-

ваний знакозмінний ряд an є різницею двох збіжних рядів

 

 

 

an

an

 

an

 

 

 

an

 

,

 

 

 

 

n 1

n 1

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

то на підставі властивості 1 ряд an

збігається.

 

 

 

 

 

Означення 3.1 (абсолютної і умовної збіжності). Знакозмінний ряд an називають абсолютно збіжним, якщо ряд an , утворений з модулів його членів, збігається.

Якщо ряд an збіжний, а ряд an розбігається, то ряд an назива-

ють умовно збіжним.

3.3. Достатні умови абсолютної збіжності

Теорема 3.3

(ознака порівняння). Якщо для членів ряду

a

n

та

bn,bn 0, правдива нерівність

 

bn,

і ряд

bn

збігається, то ряд

an

an

збігається абсолютно.

 

 

Якщо

для

ряду a

 

існує

Теорема 3.4

(ознака д’Аламбера).

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

an 1

 

q, то:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

an

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)для q 1, ряд an збігається абсолютно;

2)для q 1 ряд an розбігається.

Теорема 3.5 (радикальна ознака Коші). Якщо для ряду an існує

lim

n

a

q, то:

n

 

n

 

 

 

 

1)для q 1 ряд an збігається абсолютно;

2)для q 1 ряд an розбігається.

Приклад 3.4. Дослідити на збіжність ряд:

 

 

n2 n

 

n

 

 

 

 

n

1)

 

 

 

 

 

2n 1

; 2)

 

n

n

 

 

( 1)

2

 

 

 

 

 

 

( 1)

 

 

 

 

 

n

.

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

 

 

 

3n 1

 

n 1

 

2 n !

20

Розділ 1. Ряди

3.4. Властивості абсолютно й умовно збіжних рядів

Властивість 1 (теорема Діріхле). Абсолютно збіжний ряд

an після будь-якого переставлення його членів залишається абсолют-

но збіжним і його сума не міняється.

Властивість 2. Якщо ряди an та bn збігаються абсолютно до сум S та T, то ряд ( an bn ) збігається абсолютно до суми S T.

Властивість 3. Якщо ряд an збігається умовно, то обидва ряди,

утворені лише з додатних і лише з від’ємних членів ряду, розбігаються. Властивість 4 (теорема Рімана). Якщо ряд збігається умовно, то

для будь-якого числа A, можна так переставити члени цього ряду, що перетворений ряд збігатиметься до A.

Зауважимо, що члени умовно збіжного ряду можна переставити так, що одержаний ряд буде розбіжним.

3.5. Числові ряди з комплексними членами

Розгляньмо послідовність комплексних чисел zn xn iyn,n , і ряд з комплексними членами

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

zn (xn iyn ) xn i yn.

 

 

 

n 1

 

 

n 1

 

 

 

n 1

n 1

 

 

Ряд xn називають дійсною частиною ряду zn, а yn — його уя-

вною частиною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Теорема 3.6.

Ряд zn

збігається до числа S U iV тоді й лише

 

 

тоді, коли ряди

xn, yn

збігаються відповідно до чисел U та V.

 

 

Нагадаємо, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z

n

 

 

 

x

n

iy

 

(x

n

)2

(y )2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

 

n

З нерівностей

xn zn xn yn ; yn zn xn yn

випливає, що ряд zn збігається абсолютно тоді й лише тоді, коли збі-

гаються абсолютно його дійсна та уявна частини.