- •6.050403 –“Інженерне матеріалознавство”
- •6.050403 –“Інженерне матеріалознавство”
- •1 Властивості порошків
- •1.1. Хімічні властивості
- •Методи визначення розміру частинок
- •1.3. Технологічні властивості
- •Експериментальна частина
- •Матеріали та устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •1. Визначення фізичних властивостей
- •2 Визначення технологічних властивостей
- •Обговорення отриманих результатів
- •Контрольні питання
- •Отримання порошків металів та сплавів механічним подрібнення
- •Лабораторна робота №1 Дослідження процесу отримання порошків металів та сплавів механічним подрібненням
- •Експериментальна частина
- •Матеріали й устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні питання
- •Одержання порошків металів та сплавів відновленням їх оксидів та солей
- •Експериментальна частина
- •Матеріали і устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Обговорення результатів
- •Залежність густини пресовок від тиску пресування. Основні теорії пресування
- •3 Практика пресування
- •Лабораторна робота №4
- •2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Обговорення результатів
- •Контрольні запитання
- •2. Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •Обговорення результатів
- •Вплив різних факторів на процес спікання
- •Спікання багатокомпонентних матеріалів у твердій фазі
- •Спікання систем, що складаються з компонентів необмежено розчинних один в одному
- •Спікання систем з обмеженою розчинністю
- •Спікання у присутності рідкої фази
- •1. Основи процесу
- •Вплив різних факторів на процес спікання у присутності рідкої фази
- •Експериментальна частина
- •Порядок виконання роботи
- •3. Обробка результатів
- •Обговорення результатів
- •Контрольні питання
- •1.1 Класифікація порошкових конструкційних матеріалів
- •1.2 Технологія виготовлення порошкових конструкційних матеріалів
- •1.1 Класифікація порошкових антифрикційних матеріалів
- •1.2 Технологія виготовлення порошкових антифрикційних матеріалів
- •1.3 Особливості термічного оброблення порошкових антифрикційних матеріалів
- •1.2 Технологія виготовлення твердих сплавів
- •1.3 Особливості термічного оброблення спечених твердих сплавів
- •1) За традиційною технологією виробництва твердих порошкових сплавів – холодне пресування – спікання;
- •2) Методом просочення пористого (50 об.%), заздалегідь спеченого при температурі 1500 0с, протягом 1—2 годин, карбідного каркасу розплавом сталі відповідної марки.
- •6. Загальні відомості про характеристики
- •І. Загальні положення
- •Визначення об'єму пористого тіла методом гідростатичного зважування
- •Список рекомендованої літератури
- •Лабораторна робота № 6 одержання та вивчення властивостей конструкційних спечених матеріалів
- •Експериментальна частина
- •Матеріали та устаткування
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 7 одержання та вивчення властивостейантифрикційних матеріалів Загальні положення
- •Експериментальна частина
- •Матеріали та обладнання
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів
- •Контрольні запитання
Експериментальна частина
Мета роботи - встановити вплив хімічного складу та умов спікання на фізико -технічні властивості антифрикційних матеріалів.
Матеріали та обладнання
1- порошки заліза , нікелю,міді, графіт, стеарат цинку, машинне масло; 2 - обладнання дя пресування та спікання порошклвих виробів; 3 - ваги ; 4 - твердомір
Порядок виконання роботи
Із порошків заданого складу готують шихту. Для підвищення якості змішування додають бензин чи машинне масло в кількості 1...2% від маси шихти. Для підвищення текучості шихти при пресуванні тонкостінних підшипників додають порошок стеарату цинку в кількості 0,5... ...1,0%. Щільність компактного матеріалу розраховують за правилом адитивності.
Залежно від поставленої задачі пресують зразки з різними вмістом графіту та пористістю, визначають силу пресування і випресування.
Спікання проводять при температурах 950, 1000 та 1050 °С з різною швидкістю охолодження /режим спікання може змінюватися викладачем залежно від поставленої задачі/.
На одному із спечених зразків визначають загальну пористість, на другому - щільність і пористість. На зразках-свідках визначають твердість на приладі типу ТШ кулькою 5 мм при навантаженні 7,5 кН.
Металографічний аналіз виконують на мікроскопі МІМ-8 чи МІМ-ІО з використанням відбитого світла.
Для визначення масловвсочування, значення якого особливо важливе для антифрикційних виробів, зразки занурюють у нагріте машинне масло на 15...30 хв.
Масове (Ммас ) та об'ємне (Моб) масловбирання визначають за формулою:
де Р1, Р2 - маса зразка до і після просочення маслом, г; гM - густина масла, кг/м3.
Коефіцієнт заповнення пор маслом визначають за формулою:
,
де V - об'єм зразка, м3; П - пористість зразка, %.
Одержані результати заносять до таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 - Результати дослідження
№ п/п |
Склад сплаву, мас.% |
Габаритні розміри,мм |
Усадка, % |
Пористість, % |
Твер-дість, МПа |
Коефіцієнт заповнення , % | ||||||
L |
H |
D | ||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обробка результатів
У роботі необхідно обговорити та пояснити мікроструктуу одержаних матеріалів та побудованих графіків залежності щільності виробів від тиску пресування та вмісту графіту, а також усадки, пористості та твердості від температури спікання.
Контрольні запитання
1. Від яких факторів залежать зусилля пресування та виштовхування?
2. Від чого залежить мікроструктура матеріалу?
3. Від яких факторів залежить коефіцієнт тертя?
4. Від яких факторів залежить коефіцієнт заповнення пор машинним маслом?
5. Як впливає гранулометричний склад вихідних порошків на властивості антифрикційних матеріалів?
Література : [ 1,2,4,6].