MІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОЛЕДЖ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ КНЕУ ім. В. Гетьмана

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з

навчальної роботи

___________Зубченко Н.І.

“____” _________ 200 р.

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт

з дисципліни “Основи програмування та алгоритмічні мови”

Для спеціальностей

5.080406 “Експлуатація систем обробки інформації та прийняття рішень”,

5.080405 “Програмування для електронно-обчислювальної техніки і автоматизованих систем”

Розробили викладачі

Литовка Л.В., Стародуб О.П.

Обговорено і схвалено на засіданні предметної комісії обчислювальної техніки КІСІТ КНЕУ ім. В. Гетьмана

Протокол №___ від_______200 р.

Голова предметної комісії:________________ Іванова Л.Д.

КИЇВ 2007

Лабораторна робота № 1 Лінійні програми

Мета: навчитися створювати лінійні програми.

Теоретичні відомості

Структура Pascal-програми:

Program	Заголовок програми
Uses	Опис модулів	Розділ описів
Label	Опис міток
Const	Опис констант
Type	Опис типів даних користувача
Var	Опис змінних
Procedure	Опис процедур користувача
Function	Опис функцій користувача
begin
команда 1	Опис алгоритму	Алгоритмічний блок (розділ операторів)
……………….
команда N
end

Правила оформлення програм (пунктуації):

1. Крапка з комою не ставиться після begin і перед end, тому що ці слова є операторними дужками, а не операторами.

1. Крапка з комою розділяє оператори. Її відсутність між операторами викликає помилку компіляції. Наявність між операторами декількох крапок з комою не є помилкою, тому що компілятор сприймає їх як ознаку наявності порожніх операторів.

При використанні вкладених структур може виникнути ситуація:

end

end

end;

У цьому випадку крапка з комою ставиться тільки після останнього end. А наприкінці програми крапка з комою взагалі не ставиться.

1. В операторах циклу крапка з комою не ставиться після while, repeat, do і перед until.

1. В умовних операторах крапка з комою не ставиться після then і перед else.

Тип даних – це діапазон значень, що можуть приймати об'єкти програми, і сукупність операцій, які дозволяється виконувати над цими значеннями.

Усі типи даних у мові програмування Паскаль розділяються на дві групи:

• скалярні (прості),

• структуровані (складені).

Скалярні типи у свою чергу підрозділяються на стандартні та типи користувача. Стандартні типи пропонуються користувачам розроблювачами системи Turbo Pascal. Типи користувача – розробляються самим програмістом (у шкільному курсі ми з ними знайомитися не будемо).

До стандартних скалярних типів відносяться наступні типи:

• цілі,

• дійсні,

• літерні,

• булівські.

Величини цілих типів можуть бути подані, як у десятковій, так і в шістнадцятковій системах. Якщо число представлене в шістнадцятковій системі, перед ним без проміжку записується знак $. Діапазон зміни шістнадцяткових чисел від $0000 до $FFFF.

Цілі типи даних являють собою значення, що можуть використовуватися в арифметичних виразах. Усі стандартні цілі типи зведені в наступну таблицю:

Тип	Діапазон	Необхідна пам'ять (байт)
byte	0...255	1
shortint	-128...127	1
integer	-32768...32767	2
word	0...65535	2
longint	-2147483648...2147483647	4

Дійсні типи даних являють собою дійсні значення, що використовуються в арифметичних виразах і займають у пам'яті від 4 до 6 байт. Паскаль допускає представлення дійсних значень у вигляді, як із плаваючою, так і з фіксованою крапкою.

Дійсні десяткові числа з фіксованою крапкою записуються за звичайними правилами арифметики. Єдине, що відрізняє цей формат від звичного математичного це те, що ціла частина від дробової відокремлюється десятковою крапкою, а не комою. Якщо десяткова крапка відсутня, число вважається цілим. Перед числом може знаходитися знак “+” або “-“. Якщо знак відсутній, за замовчуванням число вважається додатнім.

Дійсні десяткові числа у форматі з плаваючою крапкою подаються в наступному (експоненціальному) виді:

mЕ+p,

де m – мантиса (ціле або дробове число з фіксованою десятковою крапкою),

Е – означає “десять у степені”,

р – порядок (ціле число).

Взагалі мантиса повинна бути нормалізованою, тобто представленою у вигляді числа, що належить діапазону від 0 до 1 (це означає, що крапка завжди розташовується перед першою цифрою числа). Однак програмісту дозволяється писати мантису у вигляді будь-якого дробового числа з фіксованою крапкою. Нормалізація при цьому виконується системою автоматично.

Приклад:

Число у форматі з плаваючою крапкою	Значення числа
0.4500E+02	0.45*102=45
-2.600E05	-2.6*105=-260000
+0.45670E-02	0.4567*10-2=0.004567

Стандартний найбільш часто використовуваний дійсний тип даних представлений у наступній таблиці:

Тип	Діапазон значень	Необхідна пам'ять (байт)
Single	1.5E-45…3.4E+38	4
Real	2.9*E-39...1.7*E+38	6
Double	5.0*E-324…1.7*E+308	8
Extended	3.6E-4951…1.1E+4932	10

Літерний (символьний) тип може набувати значень кодової таблиці ПЕОМ (дивись таблицю ASCII кодів). Цій змінній в пам’яті виділяється один байт, тому в ній можна зберегти тільки один символ ASCII таблиці.

Таблиця ASCII кодів.

0	32)пробіл	64) @	96) `	128)А	160)а	192)└	224)р
1)☺	33) !	65) A	97) a	129)Б	161)б	193)┴	225)с
2)☻	34) "	66) В	98) b	130)В	162)в	194)┬	226)т
3)♥	35) #	67) С	99) с	131)Г	163)г	195)├	227)у
4)♦	3В) $	68) D	100) d	132)Д	164)д	196)─	228)ф
5)♣	37) %	69) E	101) e	133)Е	165)е	197)┼	229)х
6)♠	38) &	70) F	102) f	134)Ж	166)ж	198)╞	230)ц
7)•	39) '	71) G	103) g	135)З	167)з	199)╟	231)ч
8)◘	40) (	72) H	104) h	136)И	168)и	200)╚	232)ш
9)○	41) )	73) I	105) i	137)Й	169)й	201)╔	233)щ
10)◙	42) *	74) J	106) j	138)К	170)к	202)╩	234)ъ
11)♂	43) +	75) К	107) k	139)Л	171)л	203)╦	235)ы
12)♀	44) ,	76) L	108) l	140)М	172)м	204)╠	236)ь
13)♪	45) -	77) M	109) m	141)Н	173)н	205)═	237)э
14)♫	46) .	78) N	110) n	142)О	174)о	206)╬	238)ю
15)☼	47) /	79) 0	111) о	143)П	175)п	207)╧	239)я
16)►	48) 0	80)P	112) p	144)Р	176)░	208)╨	240)Ё
17)◄	49) 1	81) Q	113) q	145)С	177)▒	209)╤	241)ё
18)↕	50) 2	82) R	114) г	146)Т	178)▓	210)╥	242)Є
19)‼	51) 3	83) S	115) s	147)У	179)│	211)╙	243)є
20)¶	52) 4	84) T	116) t	148)Ф	180)┤	212)╘	244)Ї
21)§	53) 5	85) U	117) u	149)Х	181)╡	213)╒	245)ї
22)▬	54) 6	86) V	118) v	150)Ц	182)╢	214)╓	246)Ў
23)↨	55) 7	87) W	119) w	151)Ч	183)╖	215)╫	247)ў
24)↑	56) 8	88) X	120) x	152)Ш	184)╕	216)╪	248)°
25)↓	57) 9	89) Y	121) у	153) Щ	185)╣	217)┘	249)∙
26)→	58) :	90) Z	122) z	154)Ъ	186)║	218)┌	250)·
27)←	59) ;	91) [	123) {	155)Ы	187)╗	219)█	251)√
28)∟	60) <	92) \	124) |	156)Ь	188)╝	220)▄	252) №
29)↔	61) =	93) ]	125) }	157)Э	189)╜	221)▌	253)¤
30)▲	62) >	94) ^	126) ~	158) Ю	190)╛	222)▐	254)■
31)▼	63) ?	95) _	127	159)Я	191)┐	223)▀	255)

Зверніть увагу на те, що символьні константи на відміну від символьних змінних можуть включати в себе рядок (декілька) будь-яких символів ASCII таблиці між двома апострофами. Рядкові змінні відносяться до структурованих типів даних і тому будуть вивчатися пізніше.

Булевський тип подається двома значеннями: True (істина) або False (хибність). Він широко застосовується в логічних виразах і виразах відношення.

Структуровані типи у своїй основі мають один або декілька скалярних типів даних. До структурованих типів даних відносяться рядки, масиви, файли, записи і т.д.