- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт
- •Для спеціальностей
- •Лабораторна робота № 1 Лінійні програми
- •Теоретичні відомості
- •Вирази, операнди, операції.
- •Аналогічно не можна змішувати літерні та числові типи даних,тобто вираз типу:
- •Введення-виведення інформації.
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 2 Використання операторів умовного та безумовного переходів
- •Теоретичні відомості
- •Оператор умови if
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 3 Використання операторів циклу
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 4 Обробка табличних елементів
- •Теоретичний матеріал
- •1 Спосіб
- •2 Спосіб
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 5 Сортування елементів масиву
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 6 Робота з даними типу String
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 7 Використання множин даних
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 8 Обробка даних типу запис
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 9 Файлові типи даних
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 10 Типизовані файли
- •Теоретичний матеріал
- •Типизовані файли
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 11 Організація підпрограм з використанням функцій
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 12 Організація підпрограм з використанням процедур
- •Теоретичний матеріал
- •Параметри-значення
- •2. Параметри-змінні
- •Завдання
- •Лабораторна робота № 13 Модульна організація програм
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Варіант 1. Робота з матрицями
- •Варіант 2. Арифметичні дії з цілими числами, які не визначаються типом Longint
- •Варіант 3. Цілочисельна арифметика
- •Варіант 4. Опрацювання лінійного масиву даних
- •Варіант 5. Аналіз текстового рядка
- •Варіант 6. Трикутник
- •Варіант 7. Опрацювання масиву даних
- •Варіант 8. Опрацювання масиву даних
- •Варіант 9. Опрацювання двовимірних масивів
- •Лабораторна робота № 14 Створення графічних зображень
- •Теоретичний матеріал
- •Завдання
- •Список літератури
Завдання
Загальні
Скласти програму, яка запитує висоту будинку (h, м) і обчислює час падіння цегли з даху цього будинку. , де g = 9,8 м/с2.
Трикутник задано координатами його вершин. Знайти:
довжини сторін трикутника;
периметр трикутника;
площу трикутника;
косинуси кутів трикутника.
Знайти суму цифр чотиризначного натурального числа.
Індивідуальні
Скласти програму обчислення функції:
Варіант |
Функція f = |
Вхідні дані |
||
X |
Y |
Z |
||
1 |
|
3,981 |
-1,625 |
|
2 |
|
3,981 |
0,512 |
|
3 |
|
-0,622 |
|
-5,541 |
4 |
|
17,421 |
10,36 |
0,828 |
5 |
|
17,241 |
10,35 |
|
6 |
|
0,335 |
0,025 |
32,005 |
7 |
|
-4,5 |
0,75 |
0,845 |
8 |
|
2,001 |
1,481 |
0,160 |
9 |
|
-17,22 |
6,33 |
|
10 |
|
1,825 |
18,22 |
-3,298 |
11 |
|
-0,85 |
1,25 |
|
12 |
|
1,452 |
-3,261 |
80,005 |
13 |
|
3,107 |
|
3,5 |
14 |
|
0,02 |
-0,875 |
|
15 |
|
16,55 |
-2,75 |
|
Записати у звіт відповідні тексти програм та результати їх виконання.
Лабораторна робота № 2 Використання операторів умовного та безумовного переходів
Мета: навчитись використовувати умовну конструкцію, оператор вибору для програмування розгалужених алгоритмів.
Теоретичні відомості
Умовні оператори забезпечують виконання або невиконання деякого оператора, групи операторів або блока в залежності від заданих умов. Використовуються в таких алгоритмах, де можливі декілька варіантів розв’язання задачі в залежності від умови.
Паскаль допускає використання двох умовних операторів: if та case.
Оператор умови if
Умовний оператор (команда розгалуження) є одним із самих поширених засобів, що змінюють лінійний порядок виконання операторів програми. Він може приймати одну з наступних форм:
if < умова > then
begin
серія1;
end
else
begin
серія 2;
end;
if < умова > then
begin
<серія>;
end;
Перша форма цього оператора називається повною формою команди розгалуження, а друга – скороченою.
Умова може бути простою або складеною. Складені умови утворюються за допомогою логічних операцій and, or, not. В запису умов можуть використовуватися всі можливі операції відношення. Результат виразу має булевський тип.
У повній формі команди умовного переходу виконується <серія 1>, якщо умова істинна, і <серія 2>, якщо вона хибна. В скороченій формі – серія виконується тільки у випадку, якщо умова істинна, у протилежному випадку команда розгалуження закінчується і виконується наступний за нею оператор.
Один оператор if може входити до складу іншого. У цьому випадку говорять про вкладеність операторів. При вкладеності операторів кожне else відповідає then, що йому передує.
Задача 1. Обчислити податок із заробітної плати в залежності від її величини за формулою:
Програма розв'язання задачі на мові Паскаль.
Program podatok;
Var P,Z:real;
begin
writeln('Введіть значення величини заробітної плати :');
write('z=');
readln(Z);
if Z<=17 then P:=0
else if (Z>17) and (Z<85) then P:=0.1 *Z
else P:=0.15*(Z-85)+6.80;
writeln('Прибутковий податок дорівнює : ');
writeln('Z=',Z:5:2,' P=',P:5:2);
end.
Оператор вибору case.
Цей оператор є узагальненням оператора if і дозволяє зробити вибір із довільного числа наявних варіантів. Він складається з виразу, що називається селектором, і списку параметрів, кожному з яких передує список констант вибору (список може складатися і з однієї константи). Як і в операторі if, тут може бути присутнім слово else, що має той же зміст.
Формат опису:
case < вираз-селектор > of
< список 1 > : < оператор 1 >;
< список 2 > : < оператор 2 >;
...
< список n > : < оператор n >;
else < оператор >
end;
Оператор case працює наступним способом. Спочатку обчислюється значення виразу-селектора, потім забезпечується реалізація того оператора, константа вибору якого дорівнює поточному значенню селектора. Якщо жодна з констант не дорівнює поточному значенню селектора, виконується оператор, що знаходиться за словом else. Якщо слово else відсутнє, активізується оператор, що знаходиться за словом end, тобто перший оператор за межею дії case. Селектор повинен відноситися до одного з цілих типів, булевського або літерного типу. Дійсні та рядкові типи використовувати в якості селектора заборонено. Список констант вибору складається з довільної кількості значень або діапазонів, відділених один від одного комами. Межі діапазону записуються двома константами через складений символ діапазону “..“. Тип констант у будь-якому випадку повинен збігатися з типом селектора.