Визначення об'єму пористого тіла методом гідростатичного зважування

Метод гідростатичного зважування використовується для визначення об'єму тіл неправильної форми з метою встановлення його щільності. При цьому приймається до уваги відомий закон про те, що на тіло, занурене у рідину діє виштовхувальна сила рівна вазі рідини, яку витіснено об'ємом даного тіла. Таким чином, якщо знати вагу витісненої рідини та її густину, то можна визначити її об'єм і тим самим, об'єм порошкового тіла. Вагу витісненої рідини можна визначити за різницею між вагою тіла на повітрі та у рідині.

При цьому використовується формула:

,

де: – маса зразка на повітрі без обмазки;

– маса зразка на повітрі з обмазкою та підвісом;

– вага зразка у рідині.

На відміну від компактних матеріалів при зважуванні порошкових тіл у рідині потрібно запобігати попаданню останньої в пори, особливо коли має місце відкрита або тупикова пористість. З цією метою поверхню зразка покривають тонкою плівкою вазеліну або парафіну. В останньому випадку парафін розтоплюють у посудині на електричній плитці і занурюють зразок на підвісі з капронової нитки. Зразок витримують зануреним до зникнення бульбашок, витягують з парафіну та знімають його надлишки за допомогою промокального паперу. Якщо на поверхні є надлишки застиглого парафіну, то зразок знову занурюють у розтоплений парафін.

Підготовлений таким чином зразок знову зважують на терезах з використанням спеціального пристрою. Схему зважування у рідині показано на рисунку 6.1.

1 – підставка; 2 – посудина з рідиною; 3 – зразок на підвісі;4 – терези

Рисунок 6.1 – Схема зважування у рідині

Для гідростатичного зважування потрібно вибирати рідину з відомою густиною (), яка б змочувала поверхню зразка але не взаємодіяла з нею. Найпростіше для цієї мети використовувати дистильовану воду.

Список рекомендованої літератури

1. Порошковая металлургия и напыленные покрытия: Учебник для вузов /Под ред. А.Е. Митина. - М,: Металлургия, 1987. - 792 с

2. Кипарисов С. С., Либенсон Г. А. Порошковая металлургия. -М.:

Металлу ргия, 1980. - 495 с.

3. Скороход В. В. Реологические основы процесса спекания. - К.: Наук. думка, 1972. - 191 с.

4. Ивенсен В. А. Кинетика уплотнения металлических порошков при спекании. - М.: Металлургия, 1971. - 269 с.

5. Гегузин Я. Е. Физика спекания.-М.: Наука,1967.- 360 с.

6. Еременко В. Н., Найдич Ю. В., Лавриненко И. А. Спекание в присутствии жидкой металлической фазы. - К,: Наук, думка, 1968. -122 с.

7. Высокотемпературные материалы. /В. П. Елютин, В. И. Костиков, Б. С Лысов и др. - М.: Металлургия, 1973. - 464 с.

8. Андриевский Р.А. Введение в порошковую металлургию. - Фрунзе: Илим, 1988. - 174 с.

9. Скороход В.В., Солонин С.М. Физико-металлургические основы спекания порошков. - М.: Металлургия, 1984. - 157 с.

10. Процессы массопереноса при спекании / Под ред. В.В. Скорохода. - К.: Наук, думка, 1987. - 150 с.

11. Сердюк Г. Г., Свистун Л. И. Технология порошковой металлургии. Часть 3. Спекание и дополнительная обработка: Учебное пособие. – Краснодар: Изд. ГО УВПО «КубГТУ», 2005. - 244 с.

12. Скороход В.В., Штерн М.Б. Технология процессов формования и спекания порошковых материалов.- Киев: Знание, 1985.- 19 с.

13. Самсонов Г.В., Ковальченко М. С. Горячее прессование. – Киев: