Історія[ред. • ред. Код] Початок будівництва[ред. • ред. Код]

Бажання мати парадну резиденцію спонукало володаря розпочати створення палацово-паркового ансамблю. Спочатку роботи почалися на південному схилі. Первісні будови вели архітектори Франц Боффо і Томас Гаррісон.

Англійські родичі графа Воронцова дозволили вийти на королівського архітектора Британії Едварда Блора, який і створивпроект з включенням вже побудованих частин (арабська ніша південної центральної частини палацу). Сам Блор до Криму не приїжджав, але був добре обізнаний про рельєф місцевості та етапи будівництва.

На відміну від застиглих форм пізнього класицизму, що панував в Росії, палац побудовано з використанням історичних стилів Англії (пізня готика, тюдорівський стиль 16-17 століть, тобто романтизм початку 19 ст.).

В стилі класицизму побудували лише павільйон Чайний будиночок в Нижньому парку.

Матеріалом став місцевий камінь вулканічного походження — сірий діабаз. Дуже твердий, більш ніж відомий граніт, він надав будівлям особливого колориту середньовіччя.

Етапи будівництва[ред. • ред. Код]

• Столовий корпус, 1830–1834

• Центральний корпус, 1831–1837

• добудова Більярдної до Столового корпусу, 1841-42

• Гостьовий корпус, вхідні флігелі, усі башти, п'ятикутник госп. корпусів, 1838–1844

• Бібліотечний корпус, 1842–1846

Усе будівництво тривало з 1828 по 1848 рр. Одно і двоповерхові будівлі розташовані на вісі схід-захід з двома брамами. Західна брама головна, східна менша за розмірами, але краща за естетичними ознаками. Північний фасад палацу виходить у маленький двір, з якого відкривається панорама гори Ай-Петрі.

Парки Воронцовського палацу[ред. • ред. Код]

Найбільший обсяг земляних робіт припав на період 1840–1848 рр., коли військові саперного батальйону зробили тераси перед південним фасадом палацу.

Особливості місцевості (глиби каміння, маленький потічок, рідкий ліс на півночі ділянки) були вдало використані при створенніпейзажного парку на північній стороні ділянки. Серед садівників, що працювали тут, К.Кебах, В.Гунт, М. Третьяков, Бишкович, Глущенко.

Нижній парк має більш регулярне планування, а припалацова територія насичена скульптурами та фонтанами (мармурові леви скульптора з Італії Джованні Бонанні, фонтани Амурів, Трільбі, Мушля).

Колекції палацу[ред. • ред. Код]

Кожна зала палацу має своє оздоблення. На додачу особливу атмосферу підтримують меблі англійських, французьких майстрів 18-19 століть, годинники, світильники, дзеркала, ліхтарі. Шедевром дерев'яного різьблення є шафа в Китайськомукабінеті палацу.

• Парадний вестибюль нагадує подібні в аристократичних замках Британії. Стіни прикрашені парадними портретами, серед яких портрет О. Браницької 1781 року (художник Річард Бромптон, 1734–1783, Англія), портрет князя Григорія Потьомкіна (невідомий художник 18 ст.) тощо. Портрет Браницької слід віднести до вдалих з двох міркувань. Бромптон працював в Російській імперії всього близько трьох років і помер в Петербурзі. На теренах України це майже єдиний парадний портрет Бромптона, датований і підписаний майстром.

• Парадна їдальня оздоблена балконом для музик, камінами, колекціями порцеляни, кришталю, визолоченої бронзи. В оздоби їдальні введені великі за розмірами полотна художника з Франції на ім'я Гюбер Робер.

Сюжети — фантастичні пейзажі Робера на теми давньоримських будівель Італії.

• У колекції порцеляни увагу привертають дві великі за розмірами вази у формі давньогрецьких кратерів. Це витвориІмператорського порцелянового заводу в Петербурзі. Вази заввишки 60 сантиметрів і змонтовані з окремих частин. Бічні сторони прикрашені реалістично створеними пейзажами, що викликало подив сучасників, звиклих до пейзажів олійними фарбами на полотні. Повагу викликали розміри і віртуозно створений морський пейзаж на порцеляновій основі непрямокутної форми.

• Серед рідкісних оздоб інтер'єрів — солом'яні шпалери з вишивками кольоровими нитками доби класицизму. Подібні були особливістю дворянських садиб Росії і майже єдині збережені в Україні.

• Серед оздоб залів — витвори декоративної бронзи і стародавніх годинників майстрів Франції — П'єра Філіпа Томіра, Л. С. Равріо, П. В. Русселя, Ледюра. Витвори Томіра поціновувались найбільше, саме вони прикрасили збірки палаців — Тюїльрі в Парижі, Зимового палацу в Петербурзі, палацу Демідова у Флоренції, замку Фонтенбло.

• Окрасою палацу став Зимовий сад.