Резиденський мур[ред. • ред. Код]

Практично вся територія «Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» огороджена майже триметровим глухим муром, який за кольоровою гамою та архітектурними елементами витриманий у єдиному стилі зі всім комплексом.

Південно-західний та південно-східний кути огорожі співпадають з одноповерховими господарськими спорудами, від яких мур продовжується до стилізованих брам у «західний» та «східний господарський двір». Далі огорожою виступають бічні фасади «Семінарського корпусу» та «Присвітерію».

Огорожа курдонера є напівмурованою. Від «Митрополичого палацу» до корпусів на цегляній основі вимуровано колони, між якими встановлено ковані решітки. Зі сторони «Пресвітерія» розміщено «службову браму», яка використовувалась для під'їзду екіпажів. Такий самий вигляд має огорожа між «Монастирським» та «Семінарським» корпусами — шістнадцять колон — по вісім з кожного боку величної «Головної брами», що має вигляд порталу.

Головна брама[ред. • ред. Код]

«Парадна брама» є яскравим відображенням всього архітектурного ансамблю. У її поєднані мотиви західного середньовіччя та екзотика східної архітектури.

Композиція складається з чотирьох веж, дві з яких (центральні) є вищими за бічні. Їх завершенням служать куполи-маківки, які є зменшеними копіями «присвітерійських». Щоправда, нині на них відсутні шпилі, що були зняті у другій половині XX ст. Портал брами довершують, обрамлені білимпіщаником, велика (центральна) та дві малі (бічні) арки, в середині яких встановлені ковані ворота.

Над арками вимуровані декоративні щипці, подібні до тих, які прикрашають ризаліти основних корпусів резиденції.

Від початку на фронтон центральної арки було оздоблено буковинським орнаментом. Сьогодні на ньому виведено напис —«УНІВЕРСИТЕТ».

На центральних колонах «Парадної брами», поряд з старовинними ліхтарями, встановлено дві фігурні кам'яні дошки. На одній зображено профіль Юрія Федьковича, на іншій — тризуб та напис: «Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича».

На правій колоні розміщено табличку з офіційними данними університету, та дошку, що визначає «Резиденцію митрополотів Буковини і Далмації» як пам'ятку архітектури національного значення. На лівій — інформацію про включення комплексу до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Центральна частина «Парадної брами» стала справжнім символом міста та регіону, служить основою для гербів Чернівців та області.

Сьогодення пам'ятки[ред. • ред. Код]

З другої половини XX ст. в «Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» розміщено IV, V, VI корпуси ЧНУ ім. Ю.Федьковича.

Починаючи з 1990-их років періодично проголошуються ідеї щодо необхідності, якщо не повної реституції, то принаймні передачі комплексу в користування православній церкві. Водночас, на думку фахівців, перешкодою для реалізації подібних намірів є не тільки необхідність перенесення частини університету, а й існуючий розкол вУкраїнській Православній Церкві.

Частковим відновленням історичних традицій можна вважати відродження теологічної освіти в стінах університету. Наказом ректора ВНЗ № 70 від 29 грудня 1993 року було розпочато роботу філософсько-теологічного факультету з богословським відділенням. 18 квітня 2003 року ЧНУ ім. Ю.Федьковича уклав «Угоду про спільну освітню діяльність» з Київською Духовною Академією.^[25]

Нині пам'ятка залишається у розпорядженні Чернівецького університету. Завдяки праці та наполегливості його керівництва вдалося добитися включення архітектурного ансамблю до списку світової спадщини. У зв'язку з цим, 23 березня 2012 року було утворено «Центр управління об'єктом ЮНЕСКО».^[26]

Крім того передбачено проведення низки заходів, спрямованих на створення зручностей для туристів: обладнання стоянки для транспорту, місць для харчування, сувенірних магазинів. З цією метою створюється «туристичний комплекс» на місці господарського двору університету (майданчик за «IV (семінарським) корпусом»), який перемістять в інше місце. У «V (митрополичому) корпусі» розташовуватимуться музеї університету та виставкові зали. Факультети, які нині там розміщені, перенесуть у інші будівлі.^[27]

Створений «Історико-культурний центр» займається проведенням на території архітектурного ансамблю «Резиденції митрополитів Буковини і Далмації» щоденних (з 10.00 до 17.00) екскурсій, під час яких є можливість оглянути Храм Трьох Святителів (послухати церковний спів), «Мармурову», «Блакитну» та «Червону» зали, а також дендропарк, провести фото- та відео зйомку. Відвідувати зали дозволено лише у присутності екскурсовода, в університетську церкву та парк є можливість завітати самостійно. Групи формуються за попереднім записом або безпосередньо на місці. Тривалість екскурсії — 45 хв. Мовами їх проведення є: українська, російська,румунська, польська, німецька, англійська та французька.^[28]

Окремі елементи та споруди комплексу регулярно знаходили своє відображення не тільки у геральдиці, а й в нумізматиці та філателії.

4. Націона́льний істо́рико-культу́рний запові́дник «Качані́вка» — заповідник в селищі Качанівка Ічнянського районуЧернігівської області на берегах річки Смош.

Створений 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворян­ської садиби, заснованої в 1770-х роках, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. В лютому 2001 року заповіднику надано статус національного.

Урочище Качанівка розкинулось на околиці села на нерівному ландшафті місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам'ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

Генеральний директор комплексу — заслужений працівник культури Буренко Володимир Борисович.