- •1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- •1.2. Системаекологічного моніторингу України
- •1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- •1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- •1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- •1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- •1.7. Визначення координат джерела забруднення
- •Контрольні запитання
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- •2.2. Технології побудови мережі
- •2.3.Семирівнева модель osi
- •2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- •2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- •2.6.Рівні стека tcp/ip
- •2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- •2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- •2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- •2.10. Маршрутизовані протоколи
- •Контрольні запитання
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- •3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- •3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- •3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- •3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- •Контрольні запитання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- •4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- •4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- •4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- •4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- •4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- •4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- •4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- •4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- •4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- •4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- •4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- •4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- •Література до четвертого розділу
- •Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- •5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- •5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- •Контрольнізапитання
- •Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- •6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- •6.1.1. Електромагнітний спектр
- •6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- •6.2. Структура системи дистанційного зондування
- •6.3. Способи передачі даних дзз
- •6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- •6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- •6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- •6.7. Радіолокаційні системи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- •7.1. Erdas Imagine
- •7.2. Erdas er Mapper
- •7.3. Envi
- •7.4. Idrisi
- •7.5. Multispec
- •7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- •8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- •8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- •8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- •Контрольні запитання
- •Література до розділів 5, 6, 7, 8
7.4. Idrisi
ГІС IDRISI (Університет Кларка, США) являє собою растрову ГІС, яка призначена для аналізу просторово-розподіленої інформації, одержуваної з різних джерел. Для багатьох фахівців наприкінці 80-х років саме Dos-версія цього пакета стала першим кроком до комп’ютерної обробки даних ДЗЗ завдяки безкоштовному поширенню ранніх версій. Сьогодні пакет IDRISI для Windows разюче відрізняється від Dos-версії. До складу пакета входить блок обробки даних ДЗЗ, що включає можливості як загальної обробки знімків (контрастування, фільтрація, координатна прив’язка, створення псевдокольрових композицій, визначення NDVI, аналіз головних компонентів та ін.), так і тематичного дешифрування. Для деяких знімальних платформ існують спеціальні способи обробки, зокрема, перетворення даних 6-го каналу Landsat у температурні показники. До складу пакета входить потужний модуль аналізу растрових карт, у тому числі побудованих на основі результатів обробки даних ДЗЗ. Пакет має розвинені можливості введення й імпорту-експорту даних. Підтримка векторної графіки досить слабка.
Залишаючись дуже простим в освоєнні, пакет IDRISI у цей час знаходить широке застосування в невеликих за обсягом обробки даних ДЗЗ проектах, в основному, науково-практичного характеру. При цьому коло користувачів може бути набагато ширше, якщо врахувати, що в порівнянні з іншими закордонними програмами вартість пакета невелика.
7.5. Multispec
Програмний пакет Multispec (Університет Пердью, США) призначений для інтерактивної обробки мультиспектральних і гіперспектральних знімків, простий у використанні й поширюється безкоштовно через Інтернет.
В Multispec є унікальні функції, корисні й при наявності дорогих комерційних пакетів для обробки знімків. Multispec має у своєму розпорядженні набір алгоритмів для:
- імпорту й візуалізації зображенні різних форматів;
- корекції за яскравістю зображень із побудовою гістограмм;
- трансформування в задану систему координат;
- виконання двох основних типів комп'ютерної класифікації знімків: без навчання й з навчанням.
Пропонується два алгоритми класифікації без навчання:
а) Алгоритм швидкого виділення кластерів, який придатний для швидкого, однокрокового поділу багатозонального знімка на просторово однорідні області (кластеризації).
б) Ітеративний алгоритм ISODATA.
Для класифікації з навчанням можна вибрати один із шести алгоритмів:
- Метод мінімальної відстані.
- Метод лінійного дискримінантного аналізу Фішера - використовується кореляція між значеннями яскравості в різних спектральних зонах, границя між класами в багатомірному полі ознак приймається лінійної.
- Метод максимальної правдоподібності.
- Метод спектрально-просторової класифікації ECHO (Extraction and Classification of Homogeneous Objects - розпізнавання й класифікація однорідних об'єктів) - ураховуються не тільки спектральні характеристики знімка, але й просторова однорідність створюваних класів.
- Метод спектральної кореляції SAM (Spectral Angle Mapper
картографування спектральної кореляції).
- Метод «порівняння фільтра» (Matched Filter, на основі СЕМ - Constrained Energy Minimisation, обмеженої/умовної мінімізації енергії).
Останні два методи використовуються для класифікації гіперспектральних знімків.
Multispec займає мало місця на диску, може використовуватися на більшості комп’ютерів з досить обмеженими технічними можливостями. Пакет широко використовується в шкільній й університетській еколого-географічній освіті та в інших галузях.