НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Плани семінарських занять з дисципліни «Історія філософії» для студентів факультету соціології

(Денна форма навчання.)

Плани рекомендовано кафедрою філософії

Протокол №__від 5.10.05 р.

Завідувач кафедри філософії

__________________________________

Київ 2006

Плани семінарських занять з дисципліни «Історія філософії» для студентів факультету соціології (Денна форма навчання.) /укладач Т.М.Свідло. – К.: НТУУ «КПІ». – 24с.

Укладач: Свідло Тетяна Миколаївна, канд. філос. наук, доц..

Спеціальність 8.000007 – адміністративний менеджмент

7.040202 – Соціальна робота

Відповідальний редактор: Б.В.Новіков, докт. філос. наук, проф.

Рецензент: Русакова С.М., канд. філос. наук, доц.

Вступне слово.

Юні друзі! Звертаюсь до Вас не просто як до студентів, а як до соратників, однодумців, співрозмовників. Нам доведеться пройти цікавим, але таким не простим шляхом, що веде до відкриття філософії. Це тернистий шлях, успішне проходження якого залежить не лише від здібностей і таланту викладача, але, і мабуть, перш за все від Вас, Вашого бажання, сумління, бо це передбачає і певне страждання як зусилля над собою, адже не завжди філософський текст «дається» з першого прочитання. Він до певної міри буде протистояти Вам, тим самим провокуючи певну активність, навіть агресивність у спробі подолати його. Бо предмет нашого знайомства – історія філософії.

Взагалі можна говорити про об’єктивну і суб’єктивну історію філософії. Об’єктивна історія філософії – це історично–часова послідовність спроб побудувати внутрішньо і зовнішньо не суперечливо (по відношенню до науки), а по відношенню до світобудови, ще й істинну картину системно–раціоналізованого світогляду. Суб’єктивна історія філософії – це спроба описати об’єктивну історію філософії. І наше з Вами завдання не зупинитися на суб’єктивному описанні, переказі переказаного кимось чогось.

«Історія філософії» є нормативною дисципліною бакалаврської підготовки і вивчається у першому і другому семестрі. Історія філософії є повноправною складовою частиною загального курсу «Філософія», більш того, можна сказати, що вона є фундаментальною основою для подальшого знайомства з основами гносеології, онтології, антропології, соціальної філософії.

Філософія є своєрідним вінцем духовної культури людства. Для її усвідомлення необхідна грунтівна і систематична підготовка, належний рівень освіти, повноти знань, щоб все це відповідало освоєнню «софії»–мудрості. Мудра людина – це не синонім інтелекту, розумності, освіченості, інформованості, культурності, а – синтез перелічених рис і здатність особистості самостійно ставити та вирішувати будь–які проблеми. Мудра людина невичерпна у осягненні нескінченного багатства змісту буття, у формуванні культури власного розуму, проблемного, творчого підходу до своєї тематики. Мудрість запобігає багатьом помилкам розуму і практичних дій людини.

Вивчення курсу світової філософії, осмислення досвіду філософського розвитку є справжньою школою теоретичного мислення. Останнє, за висловом Ф.Енгельса, «є природженою властивістю тільки у вигляді здатності. Ця здатність повинна бути розвинута, удосконалена, а для цього досі не існує ніякого іншого засобу, крім вивчення всієї попередньої філософії». (Маркс.К., Енгельс.Ф. Твори (Пер. з 2–го рос. вид.) – К.: Політ–видав України: Т. 20 – с 356).

І не треба лякатися інколи важких для засвоєння текстів. Парадоксальність полягає в тому, що саме високопрофесійна, надто абстрактна, важка для розуміння філософія (наприклад, німецька класична філософія) змогла справити величезний вплив на культуру, на соціальну дію, в тому числі й політичну. Як свідчить історія, найбільший вплив на свідомість і діяльність людей мали саме такі вчення, що розвивались на ґрунті особливо спеціалізованого, тонко диференційованого, високопрофесійного філософського знання.

Щасти Вам!

Автор