6.7. Радіолокаційні системи

КА ALOS був запущено 24 січня 2006 р. з японського космодрому Танегашима. Власником супутника є Японське аерокосмічне агентство JAXA. Супутник був виведений на сонячно-синхронну орбіту висотою 691,65 км. Супутник ALOS оснащений картографічною стереокамерою PRISM, що забезпечує ширину смуги огляду до 70 км, що й дозволяє одержувати знімки в панхроматичному режимі із ПРЗ до 2,5 м, мультиспектральною камерою AVNIR-2 для одержання кольорових знімків із ПРЗ 10 м, а також радаром L-Діапазону PALSAR, призначеним для цілодобового й всепогодного спостереження Землі, дозволяє одержувати зображення із ПРЗ від 10 м до 100 м.

AVNIR може міняти кут візування в діапазоні ±44° щодо надиру поперек траєкторії польоту. За допомогою такого гнучкого наведення можна реалізувати частіші спостереження тих самих ділянок земної поверхні, наприклад, кожні 48 год, в області більш високих широт.

Сенсор PALSAR може міняти кут візування в діапазоні 10- 51° щодо надира, використовуючи технологію антени з фазованими ґратками з 80 модулями приймання/передачі. Один з режимів спостереження - “точний режим” з високою роздільною здатністю, є основним для інтерферометричних спостережень. Режим Scansar дозволяє одержувати смуги покриття шириною до 350 км із одиничною горизонтальною або вертикальною поляризацією. ПРЗ становить близько 100 м у поздовжньому й поперечному напрямках. Розрахунковий строк перебування супутника на орбіті становить не менше 5 років.

Супутникова система ERS розроблялася Європейським Космічним Агентством (ESA) з початку 80-их років минулого століття. 17 липня 1991 р. на сонячно-синхронну орбіту із середньою висотою 785 км і нахиленням 98,5° був запущений перший апарат серії - ERS-1. Другий супутник - ERS-2, що став спадкоємцем і конструктивним аналогом ERS-1, виведено на таку ж орбіту 21 квітня 1995 р. На першому із супутників установлено 5, на другому - 6 різноманітних інструментів ДЗЗ, включаючи оптичні ультрафіолетові й ІЧ сканери, радарний альтиметр і т.д. Враховуючи наднизьке ПРЗ більшості перерахованих приладів, найбільший інтерес для широкого кола користувачів представляє радар бічного огляду із синтезованою апертурою SAR, що виконує зйомку земної поверхні в С-діапазоні довжин хвиль (5,6 см), з вертикальною поляризацією випромінювання, у діапазоні знімальних кутів від 20° до 26°. Розрахунковий строк перебування на орбіті супутника ERS-1 визначався в 3 роки, однак апарат продовжував успішно працювати до 10 березня 2000 р., що дозволило ESA протягом майже 5 років експлуатувати супутникову групу, що забезпечувало подвоєну частоту зйомки поверхні Землі. Завдяки цьому був проведений ряд експериментів по радарній інтерферометрії, зокрема, здійснений проект «ERS Tandem», що тривав в 1995-1996 р., що значно просунув технології радарного ДЗЗ. Строк перебування на орбіті ERS-2 визначався в 2 роки, однак, він успішно проробив до червня 2003 р. З тих пір, у зв'язку з поломкою записуючого обладнання, зйомка ведеться тільки в межах доступності наземних станцій ESA.

1 березня 2002 р. Європейським Космічним Агентством з метою подальшого розвитку програми досліджень земної поверхні, початої супутниками ERS, був здійснений запуск КА Envisat. Супутник є багатоцільовим, на ньому встановлено 9 різноманітних інструментів ДЗЗ, включаючи оптичні сканери, ультрафіолетові та ІЧ спектрометри, радарний альтиметр і т.д. Найбільший інтерес для широкого кола користувачів представляє вдосконалений радар бічного огляду із синтезованою апертурою ASAR, що виконує зйомку земної поверхні в С-діапазоні довжин хвиль (5,6 см), зі змінюваною поляризацією випромінювання, у діапазоні знімальних кутів від 15° до 45°. Розрахунковий строк перебування супутника Envisat на орбіті - 4 роки, на сьогоднішній день апарат продовжує працювати.

КА Radarsat-1 (Канада) запущено 4 листопада 1995 р. на сонячно-синхронну орбіту з висотою 798 км і нахиленням 98,6°. Супутник оснащений радаром бічного огляду із синтезованою апертурою, що має унікальні можливості зміни ширини смуги огляду й ПРЗ. Радар виконує зйомку земної поверхні в С-діапазоні, з горизонтальною поляризацією випромінювання (НН), у діапазоні знімальних кутів від 10° до 60°. Розрахунковий строк перебування на орбіті визначався в 7 років, однак апарат продовжує успішно працювати. Користувачі у всьому світі мають можливість замовлення зображень із шириною від 50 до 500 км і ПРЗ від 8 до 100 м. Міжнародним поширенням даних RADARSAT-1 займається компанія MDA (Macdonald, Dеttwilеr and Associates Ltd.).

КА нового покоління Radarsat-2, розроблений Канадським космічним агентством CSA (Canadian Space Agency) і компанією MDA (Macdonald, Dеttwilеr and Associates Ltd.), - запущено в грудні 2007 р. з космодрому Байконур на сонячно-синхронну орбіту з висотою 798 км і нахиленням 98,6°, з періодом обертання 100,7 хвилин. Супутник оснащений радаром бічного огляду із синтезованою апертурою, що має, як і супутник Radarsat-1, унікальні можливості зміни ширини смуги огляду й ПРЗ. Зйомка земної поверхні проводитися в С-діапазоні зі змінюваною поляризацією випромінювання (НН, VH, HV, VV), у діапазоні знімальних кутів від 10° до 60°. Розрахунковий строк перебування на орбіті - не менше 7 років. Максимальне ПРЗ у режимі Ultra-Fine становить 3 м у смузі огляду шириною 20 км.