- •1.1.Види, рівні та основні завдання моніторингу
- •1.2. Системаекологічного моніторингу України
- •1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
- •1.4. Моделювання розсіювання забруднень
- •1.5.Джерела вихідних даних для моделювання
- •1.6.Розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих викидів
- •1.7. Визначення координат джерела забруднення
- •Контрольні запитання
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2.Архітектурні засади сучасних комп’ютерних мереж
- •2.1.Базова термінологія та класифікація комп’ютерних мереж
- •2.2. Технології побудови мережі
- •2.3.Семирівнева модель osi
- •2.4. Реальні архітектурні рівні та tcp/ip
- •2.5. Стек протоколів tcp/ip як реалізація dod моделі
- •2.6.Рівні стека tcp/ip
- •2.7.Функціонування транспортних протоколівTcp/ip
- •2.8.Комутація та маршрутизація в комп’ютерних мережах
- •2.9.Тунелювання не-транспортними протоколами
- •2.10. Маршрутизовані протоколи
- •Контрольні запитання
- •Література до другого розділу
- •Розділ 3. Якість передачі даних в мережах
- •3.1.Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
- •3.2. Технологія забезпечення гарантованої якості зв’язку (qos)
- •3.3.Огляд досліджень щодо архітектури одноранговихмереж
- •3.4. Netsukuku — концепція публічних мереж
- •Контрольні запитання
- •Література до третього розділу
- •Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж
- •4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.2.Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
- •4.3. Використання стандартних метрик часу затримки відповіді та трасування
- •4.4. Впровадження інтерфейсних рівнів до стандартної системи маршрутизації
- •4.5.Використання виділених служб наглядуза мережею
- •4.6.Математичне моделювання комп’ютернихмереж в Інтернет
- •4.7. Імітаційне моделювання однорангових і розосереджених мереж
- •4.8. Підвищення ефективності іт на основі територіально розосереджених мереж
- •4.9. Місце Інтернет в класифікації мереж
- •4.10. Розподілені системи імітаційного моделювання
- •4.11. Використання динамічної маршрутизації в задачах самоорганізації мобільних дослідницьких роїв
- •4.12. Побудова цифрових рель’єфно-батиметричних моделей
- •4.13.Екологічний моніторинг довкілля та енергозбереження
- •4.14.Організація систем пошуку інформації та доставки контенту
- •Література до четвертого розділу
- •Розділ 5. Початкові відомості про дистанційне зондування землі
- •5.1. Поняття дистанційного зондування Землі
- •5.2. Коротка історія дистанційного зондування Землі
- •Контрольнізапитання
- •Розділ 6. Системи дистанційного зондування землі
- •6.1 Фізичні основи дистанційного зондування Землі
- •6.1.1. Електромагнітний спектр
- •6.1.2. Особливості спектральних характеристик об’єктів
- •6.2. Структура системи дистанційного зондування
- •6.3. Способи передачі даних дзз
- •6.4. Параметри орбіт штучних супутників Землі
- •6.5. Активні й пасивні методи зйомки
- •6.6. Характеристики знімальної апаратури й космічних знімків
- •6.7. Радіолокаційні системи
- •Контрольні запитання
- •Розділ 7. Системи обробки й інтерпретації даних дзз
- •7.1. Erdas Imagine
- •7.2. Erdas er Mapper
- •7.3. Envi
- •7.4. Idrisi
- •7.5. Multispec
- •7.6. Програмні продукти компанії Сканекс
- •Контрольні запитання
- •Розділ 8. Дані дзз у розв'язанні прикладних завдань
- •8.1. Огляд прикладних завдань, що розв'язуються з використанням даних дзз
- •8.2. Контроль стану навколишнього середовища
- •8.3. Залежність рослинного покриву від нафтидогенних процесів та радіаційного фону
- •Контрольні запитання
- •Література до розділів 5, 6, 7, 8
1.3. Автоматичний моніторинг якості повітря
Аналітичні системи атмосферного моніторингу складаються з комплексу автоматичних станцій контролю забруднення атмосферного повітря і центру керування, збору і обробки інформації. Стаціонарні автоматичні станції встановлюються в житлових зонах населених пунктів і санітарно-захисних зонах промислових підприємств. Вони забезпечують цілодобовий вимір, реєстрацію, обробку і передачу даних в центр по кабельному або стільниковому телефонному каналу.
Пересувні автоматичні станції проводять вимірювання на заданих маршрутах і передають дані в центр по каналу телефонного стільникового зв'язку. Вимірювальним комплексом автоматичних станцій є сукупність газоаналітичного устаткування, метеостанції і реєстратора даних. Газоаналітичне устаткування визначає концентрації забруднюючих речовин, метеостанція вимірює температуру і відносну вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру. Прикладомавтоматичногокомплексу екологічного моніторингу є стаціонарна автоматична станція контролю забруднення атмосфери (АСКЗА), розроблена в НДІ “Украналіт”, яка призначена для здійснення безперервного довготривалого спостереження за станом атмосфери в населених пунктах та санітарно-захисних зонах промислових підприємств [2].
Станція АСКЗА являє собою складний інженерно-технічний комплекс і складається із системи життєзабезпечення, комплекса метеодатчиків, газоаналітичного обладнання і пристрою збору і обробки інформації (ПЗОІ).
Система життєзабезпечення включає в себе: павільйон із зовнішніми установками; систему електропостачання і штучного освітлення; систему опалювання, кондиціонування і вентиляції; систему забору і виведення повітря, що аналізується; систему охоронної і пожежної сигналізації.
Комплекс метеодатчиків включає в себе вимірювачі напрямку і швидкості вітру, температури, тиску, вологості атмосферного повітря.
ПЗОІ складається з центрального мікропроцесорного пристрою, пристроїв введення сигналів датчиків, апаратури передачі даних і виконує такі функції:
безперервно (з усередненням за 1 хв.) опитує газоаналізатори і метеодатчики і формує початкове інформаційне слово для зберігання в базі даних;
усереднює отриману інформацію за 20 хв. і зберігає її в енергонезалежній пам'яті;
здійснює прийом керуючої інформації і передачу даних по стандартним телефонним лініям зв'язку;
стежить за сигналами охоронної і пожежної сигналізації і передає повідомлення в диспетчерський пункт у разі перевищення температури в станції або у разі несанкціонованого відкриття вхідних дверей.
Основа станції - газоаналітична система, яка складається з автоматичних газоаналізаторів з уніфікованими вихідними сигналами. Набір газоаналізаторів визначає конфігурацію аналітичної системи і залежить від переліку компонентів, які аналізуються. Газоаналізатори, що входять в систему повинні забезпечувати чутливість на рівні частки гранично припустимих концентрацій (ГПК) компонента, що вимірюється, забезпечувати вибіркове вимірювання на фоні компонентів, що не вимірюються, забезпечувати стабільність при роботі без обслуговування в автоматичному режимі протягом тривалого часу. Застосовано апаратний сторожовий таймер (watch dog), що забезпечує автоматичний перезапуск системи після збою.