Контрольні запитання

1). Пояснити суть способу виявлення та виправлення пошкоджених при передачі файлів шляхом побудови дерева хешів.

2). Пояснити суть технології забезпечення гарантованої якості зв’язку (QOS).

3). В яких випадках доцільне використання методу (First In — First Out)?

4). Пояснити недоліки моделі QOS.

5). Пояснити суть методу Mean Opinion Score (MOS).

6). Пояснити суть класичної схеми взаємодії і інформаційного обміну в Інтернет клієнт-сервер".

7). Зобразити графічно приклад клієнт-серверної схеми взаємодії.

8). Пояснити суть терміну однорангові мережі (P2P, peer-to-peer networks).

9). Порівняти швидкість контекстного пошуку в однорангових мережах по відношенню до традиційних кліент-серверних схем

10). Назвіть відмінності протоколів BitTorrent та HTTP. алгоритму AICH (Advanced Intelligent Corruption Handling)

11). Пояснити суть алгоритму AICH (Advanced Intelligent Corruption Handling).

Література до третього розділу

1. Порєв, Г.В. Контроль цілісності даних в розподілених мережах [Текст]/Г.В. Порєв // Восточно-европейсий журнал передовых технологий.—2006.—№ 4/2 (22).—С.32-35.

2. Poryev, G.V. Design cautions for the multilingual data processing in P2P networks [Text]/G.V.Porev// Вісник Національного технічного університету України «КПІ». - 2007.-№34.- С. 136 – 140.

3. Poryev, G.V., The possibility of reported traffic forgery on private BitTorrent trackers[Text]/ G.V. Poryev, V.A. Poryev // Scientific News of NTUU "KPI".— 2008. - N 35.—P.123-129.

4. Poryev, G.V., The Synthesis of the Optimal Architecture for TCP Server Class Concerning High Stability and Data Processing Effectiveness/ G.V. Poryev, Y.I. Yakimenko // Western-European Magazine on Advanced Technologies. KNURE, Kharkiv (Ukraine). - 2007.- Issue #1/2(25).—P.43-45.

Розділ 4. Побудова інформаційних технологій на основі територіально розосереджених мереж

4.1.Проблеми побудови іт на основі територіально розосереджених мереж

Станом на сьогоднішній день при побудові ІТ на основі територіально розосереджених мереж виникає цілий ряд проблем, які відносяться, зокрема, до їх структурної організації, забезпечення їх надійності та відмовостійкості, підвищення ефективності використання наявних ресурсів каналів зв’язку тощо. До таких проблем належать також низька ефективність існуючих підходів до утворення оверлейних структур в однорангових мережах, використання активного трафіку для вимірювання та спрощеність топологічних моделей мережі Інтернет.

Низька ефективність існуючих підходів до утворення оверлейних структур з метою зменшення міжсегментного трафіку характерна для рішень, переважна більшість з яких використовує методи побудови дерев з вузлів рою [1], які не враховують топологічну локальність в якості метрики дистанції. Деякі аспекти проблеми організації однорангових мереж розглянуті в роботах H. Schloss [1]. Але в названих та подібних роботах питанням наукового обґрунтування підходів до побудови ІТ на основі на основі територіально розосереджених мереж не приділено достатньо уваги. Вказані роботи здебільшого носять або вузько-прикладний характер при розгляді питань організації в мережах деревовидних структур без використання метрики дистанції, або суто теоретичний характер аналізу проблеми сегментації оверлейних структур в мережах при використанні метрики дистанції без розгляду специфіки її введення та дослідження. Таким чином, для цілого класу на основі територіально розосереджених мереж, які використовують Інтернет як транспортну інфраструктуру і є компонентами прикладних реалізацій ІТ, відсутній системний підхід, що поєднував би як питання введення та обґрунтування метрики дистанції, так і теоретичні аспекти використання даної метрики для автоматичної організації оверлейних структур в таких мережах.

Існуючі методи і технічні засоби оцінки топологічної локальності та ефективності оверлейних структур СООМ [2] мають численні недоліки, пов’язані із використанням активного трафіку для вимірювання або із залученням зовнішньої негарантованої інфраструктури.

В сучасних середовищах моделювання комп’ютерних мереж, які використовуються при проектуванні ІТ, не передбачено засобів взаємодії з регіональними реєстрами Інтернет (РРІ) або інших засобів отримання інформації про глобальну топологічну структуру мережі Інтернет, а отже, і механізмів організації оверлейних структур на основі реальних даних про топологію, структуру та взаємозв’язки вузлів, автономних систем та їх множин.

Нарешті, ті методи і технічні засоби оцінки характеристик вузлів мережі, які можуть мати практичне значення в однорангових мережах і водночас не використовують помітні обсяги службового трафіку, як правило, використовують значно спрощену топологічну модель — до рівня автономних систем або простої належності мережі до точки обміну. Очевидно, що залучення класу засобів, які оперують неповною або спрощеною інформацією щодо топологічної структури сегменту транспортної мережі або інформацією, отриманою з неспеціалізованих джерел, призводить до введення метричних показників, які не відповідають сукупності факторів, критичних для ефективності функціонування однорангових мереж, і в першу чергу — можливості оперативно та надійно оцінювати взаємну топологічну локальність вузлів територіально розосереджених мереж. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність розробки адекватних методів та засобів для такої оцінки.

І незважаючи на те, що розглянуті нижче методи та засоби можуть бути безпосередньо використані суто практичним чином при розробці прикладної реалізації ІТ на базі розосереджених мереж, вказана їх сукупність охоплює весь можливий спектр таких рішень в інформаційних технологіях і є фундаментальним підґрунтям при проектуванні не тільки їх системної архітектури, а також будь-яких інших рішень для інформатизації тих галузей людської діяльності, де використовуються розосереджені мережі.

Таким чином, коли йде мова про прикладну реалізацію відомої ІТ, про прикладні реалізації ІТ на базі ТР СООМ, про прикладні реалізації ІТ взагалі або про територіально розосереджені комп’ютерні мережі, в тому числі сервіс-орієнтовані, це потрібно розуміти як елементи композиції, спрямованої на створення такого загального підходу, сукупності результатів, методів, засобів та рекомендацій, які на високому рівні абстракції від прикладної конкретики надають механізми підвищення ефективності ІТ як глобального явища в сучасному інформатизованому суспільстві.