2.2. Метод реакцiй обмiну

А. Золь йодиду срібла.

0,5 см³ 1,7 % – го розчину AgNO₃ розводять до 50 см³ водою, додають краплинами при перемішуванні 5 крапель 1,7 % – го розчину KI. Утворюється золь йодиду срібла жовто-зеленуватого відтінку, який опалесцiює.

Б. Золь йодиду срібла.

5 см³ 1,7 % – го розчину KI розводять до 50 см³ водою та до розведеного розчину додають при перемiшуваннi 5 крапель 1,7 % – го розчину AgNO₃. Утворюється золь йодиду срібла жовто-зеленуватого відтінку, що опалесціює.

В. Золь броміду срібла.

0,5 см³ 1,7 % – го розчину AgNO₃ розводять до 50 см³ водою. До розведеного розчину додають краплинами при збовтуванні 10 крапель 1,2 % – го розчину KBr. Утворюється блакитний золь, що опалесціює.

Г. Золь броміду срібла.

10 см³ 1,2% – го розчину KBr розводять до 50 см³ водою. До розведеного розчину додають краплинами при перемiшуваннi 1 см³ 1,7 % – го розчину AgNO₃. Утворюється блакитний золь, що опалесціює.

Д. Золь гексацiано–(II) ферату кобальту.

1 см³ 20 % – го розчину K₄[Fe(CN)₆] розводять до 50 см³ водою. До розведеного розчину додають 3 см³ 0,1 %– го розчину CoSO₄. Утворюється золь гексацiано-(II) ферату кобальту салатового кольору.

Е. Золь гексацiано-(II) ферату мiдi.

0,2 см³ 20 % – го розчину K₄[Fe(CN)₆] розводять до 50 см³ водою. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi 2 ‑ 3 краплi 10 % – го розчину CuSO₄. Утворюється червоно-коричневий золь Cu₂[Fe(CN)₆].

Ж. Золь берлiнської блакитi.

2 краплі насиченого розчину FeCl₃ розводять в 50 см³ води. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi 2 краплі 5 % –го розчину K₄[Fe(CN)₆]. Утворюється золь синього кольору Fe₄[Fe(CN)₆]₃ – гексацiано-(II) ферат залiза (III).

З. Золь берлiнської блакитi

0,3 см³ 20 % – го розчину K₄[Fe(CN)₆] розводять в 50 см³ води. До розведеного розчину додають при перемiшуваннi краплю 20 %– го розчину FeCl₃. Утворюється прозорий золь берлiнської блакитi синього кольору. При додаваннi двох крапель FeCl₃ колiр золю набуває бiльш iнтенсивного синього забарвлення.

2.3. Реакцiї гiдролiзу

До 50 см³ киплячої води додають 2 – 3 краплі насиченого розчину FeCl₃ і кип’ятять протягом 2 – 4 хвилин. При цьому енергійно перебігає гідроліз хлориду заліза, а молекули гідроксиду заліза (III), які утворилися внаслідок реакції, конденсуються в золь.

3. Отримання золю гiдроксиду залiза (III) пептизацiєю

3.1. Адсорбцiйна пептизацiя

Гiдроксид залiза (III) одержують при взаємодiї хлориду залiза (III) з амонiаком, для чого 1 см³ насиченого розчину FeCl₃ розводять водою до 20 см³ і до утвореного розчину додають концентрований розчин амонiаку, щоб одержати осад Fe(OH)₃.

Відбирають невелику частину осаду (до 1/20), промивають водою декантацією тричі та додають розчин хлориду заліза, що готується розведенням 1 см³ насиченого розчину FeCl₃ водою до 50 см³. Утворюється червоно-жовтий золь гідроксиду заліза, що сильно опалесціює завдяки великим розмірам частинок золю.

3.2. Диссолюцiйна пептизація

1 см³ насиченого розчину FeCl₃ розводять водою до 20 см³ i до цього розчину додають концентрований розчин амоніаку, щоб одержати осад Fe(OH)₃. Відбирають невелику частину осаду (до 1/20), тричі промивають водою декантацією. До осаду по краплях додають розчин HCl, що утворений розведенням 10 см³ 0,1 М розчину HCl до 50 см³. При збовтуванні осаду з розчином HCl утворюється золь вишнево-червоного кольору, що сильно опалесціює завдяки великим розмірам частинок золю.

В цьому випадку концентрацiя HCl недостатня для повного розчинення Fe(OH)₃. Тому кислота реагує тiльки з поверхневими молекулами гiдроксиду залiза. Продукт реакцiї Fe(OH)₂Cl, що утворюється на поверхні, дисоцiює на iони з утворенням ПЕШ.