- •Глава 1 підприємство в системі ринкових відносин 14
- •Частина і
- •Підприємство: цілі діяльності, організаційні основи, продукція
- •Організаційно-правові форми підприємства
- •1.3. Ринкове середовище підприємства
- •1.4. Маркетинг товарів промислового виробництва
- •1.5. Економічний механізм діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 2 основний капітал підприємства
- •2.1. Загальна характеристика капіталу і виробничих фондів підприємства
- •2.2. Класифікація, структура, облік та оцінка основних фондів
- •2.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •2.4. Показники використання основних фондів
- •2.5. Нематеріальні активи
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 3 оборотні засоби підприємства
- •3.2. Нормування оборотних засобів
- •3.3. Ефективність використання оборотних засобів підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 4 персонал підприємства та продуктивність праці
- •4.1. Персонал підприємства, його склад, структура і класифікація
- •4.2. Набір та підготовка персоналу підприємства
- •4.3. Визначення чисельності окремих категорій персоналу підприємства
- •4.4. Продуктивність праці, показники та методи її вимірювання
- •4.5. Чинники та резерви зростання продуктивності праці
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 5
- •5.2. Елементи організації заробітної плати
- •5.3. Тарифна система оплати праці
- •5.4. Система оплати праці
- •5.5. Преміювання персоналу
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 6 собівартість продукції підприємства
- •6.1. Сутність, значення та класифікація витрат
- •6.2. Групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Калькуляція собівартості продукції
- •6.4. Наближені методи розрахунку собівартості виробів
- •6.5. Напрями зниження собівартості продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 7 ціноутворення
- •7.1. Ціна: поняття, функції, класифікація
- •7.2. Методи ціноутворення
- •7.3. Цінова політика підприємства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 8 фінанси підприємств
- •8.1. Фінанси підприємств: сутність, функції
- •8.2. Грошові розрахунки підприємства
- •8.3. Формування та розподіл прибутку
- •8.4. Оподаткування підприємств
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 9 інвестиційна діяльність підприємства
- •9.2. Джерела інвестицій
- •9.3. Інвестиційний проект: зміст основні елементи
- •9.4. Аналіз ризиків інвестиційних проектів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 10 ефективність інженерних та господарських рішень
- •10.1. Сутність визначення ефективності інженерних та господарських рішень
- •10.2. Показники та методи розрахунку ефективності інвестицій
- •10.3. Показники порівняльної ефективності інновацій та методи розрахунку порівняльного ефекту виробничих інновацій
- •10.4. Методика розрахунку сукупного ефекту від створення нової продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина іі
- •Організація виробництва
- •Глава 11
- •Організаційні основи виробництва
- •11.1. Організація виробництва: сутність, принципи
- •11.2. Загальні форми організації виробництва
- •11.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна характеристика
- •Контрольні питання
- •Глава 12 впровадження інновацій у сфері виробництва
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства
- •Контрольні питання
- •Глава 13 організація наукових досліджень та проектно- конструкторських робіт
- •13.1. Види, методи і етапи виконання наукових досліджень
- •13.2. Завдання та стадії проектно-конструкторських робіт
- •13.3. Забезпечення технологічності конструкцій виробів
- •13.4. Автоматизація проектно-конструкторських робіт
- •13.5. Планування, фінансування і звітність про виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт
- •13.6. Організаційні форми проведення наукових досліджень та проектно-конструкторських робіт
- •Контрольні питання
- •Глава 14 технологічна та організаційна підготовка виробництва
- •14.1. Завдання, стадії та етапи технологічної підготовки виробництва
- •14.2. Структура і завдання органів технологічної підготовки виробництва на підприємстві
- •14.3. Технологічна уніфікація та стандартизація
- •14.4. Порівняльний техніко-економічний аналіз технологічних процесів
- •14.5. Зміст та головні етапи організаційної підготовки виробництва
- •14.6. Організація переходу на випуск нових видів продукції
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 15 виробничий процес та його організація
- •15.1. Складові виробничого процесу
- •15.2. Виробничий цикл та його структура
- •15.3. Тривалість циклу простого процесу
- •15.4. Виробнича структура підприємства та цеху
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 16 методи організації виробництва
- •16.1. Організація виробництва непоточними методами
- •16.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній
- •16.3. Організація та основні розрахунки потокових ліній
- •16.4. Організація автоматизованого виробництва
- •16.5. Система виробництва "канбан"
- •Контрольні питання
- •Глава 17 основи організації праці
- •17.1. Цілі, завдання та зміст організації праці
- •17.2. Поділ і кооперування праці
- •17.3. Організація робочого місця та його обслуговування
- •17.4. Організація праці керівника
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 18 організація нормування праці
- •18.1. Сутність і задачі нормування праці
- •18.2. Класифікація витрат робочого часу та склад норми часу
- •18.3. Система норм і нормативів праці
- •18.4. Методи нормування праці
- •18.5. Вивчення витрат робочого часу спостереженням
- •18.6. Нормування праці управлінського персоналу
- •Контрольні запитання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 19 організація роботи забезпечуючих підрозділів
- •19.1. Організація інструментального господарства у виробничій інфраструктурі підприємства
- •19.2. Ремонтні роботи та технічне обслуговування
- •19.3. Енергетичне забезпечення виробничих процесів
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 20 організація обслуговуючих господарств
- •20.1. Організація матеріально-технічного забезпечення і складського господарства
- •20.2 Нормування витрат і запасів матеріалів
- •20.3. Організація транспортного господарства
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного вирішення
- •Глава 21 конкурентоспроможність продукції
- •21.1. Конкурентоспроможність продукції та її показники
- •21.2. Системи якості продукції та організація її контролю
- •21.3. Сертифікація продукції та атестація виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Частина ііі
- •Планування господарської діяльності
- •Глава 22
- •Загальна характеристика планування
- •22.1. Сутність планування та різновиди планів підприємства
- •22.2. Принципи, організація і методи планування
- •22.3. Система планових норм і нормативів
- •Контрольні питання
- •Глава 23 стратегічне та тактичне планування
- •23.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій
- •23.2. Складові плану стратегічних змін
- •23.3. Тактичне планування виробничої діяльності підприємства
- •23.4. План виробничої діяльності
- •23.5. Бізнес-планування
- •Контрольні питання
- •Глава 24 планування інноваційних процесів
- •24.1. Завдання і методи планування інноваційних процесів
- •24.2. Сітьове планування, його сутність
- •24.3. Методика розробки і розрахунку сітьового графіка
- •24.4. Оптимізація сітьових графіків
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв’язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Глава 25 оперативно-календарне планування виробництва
- •25.1. Сутність, завдання і зміст оперативно-календарного планування
- •25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
- •25.3. Особливості оперативно-календарного планування в умовах різних організаційних типів виробництва
- •25.4. Організація диспетчерування виробництва
- •Контрольні питання
- •Завдання з розв'язанням
- •Завдання для самостійного розв’язання
- •Література
25.2. Системи оперативно-календарного планування виробництва та основні календарно-планові нормативи
Залежно від організаційного типу виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення виробів, стабільності виробничої програми та інших факторів на вітчизняних підприємствах використовується чимала кількість систем оперативно-календарного плануваннявиробничої діяльності. Характеристика найбільш поширених із них наведена у табл. 25.1.
Крім вказаних, відомі такі системи, як планування на склад (система “мінімум-максимум”), за заділами, за тактом випуску, за випередженням тощо.
На підприємствах машинобудівного комплексу найчастіше використовують наступні календарно-планові нормативи:
розмір партій предметів праці;
періодичність запуску-випуску цих партій;
тривалість виробничого циклу виготовлення партій;
тривалість виробничого циклу виготовлення замовлення, його частини або окремого виробу та випередження запуску цих планово-облікових одиниць по цехам;
такт запуску-випуску предметів праці на потоковій лінії.
Розглянемо сутність та методику визначення вказаних календарно-планових нормативів.
Таблиця 25.1. Характеристика найбільш поширених систем оперативно-календарного планування
Найменування систем |
Планово-облікові одиниці |
Основні календарно-планові нормативи |
Сфера використання | |
1 |
2 |
3 |
4 | |
1. Позамовна |
Замовлення або його частина |
1. Тривалість виробничого циклу виготовлення замовлення або його частини 2. Міжцехові випередження |
Одиничне та дрібносерійне виробництво | |
2. Сітьового планування |
Окремі роботи або їх комплекси |
1. Тривалість виробничого циклу виготовлення замовлення 2. Строки початку та закінчення окремих робіт |
Одиничне виробництво зі значною тривалістю виробничого циклу та великою кількістю підрозділів-виконавців | |
3. Комплектні |
3.1. Комплектно-вузлова |
Вузловий комплект |
1. Тривалість виробничого циклу виготовлення комплекту 2. Міжцехові випередження |
Дрібносерійне виробництво зі значною тривалістю виробничого циклу |
3.2. Машино-комплектна |
Цеховий машинокомплект |
1. Розміри партій предметів праці 2. Періодичність запуску-випуску партій 3. Тривалість виробничого циклу виготовлення партій |
Дрібносерійне та середньосерійне з широкою номенклатурою виробів | |
3.3. Комплектно-технологічна |
Група подібних деталей, які обробляються по груповій технології |
1. Розміри партій предметів праці 2. Періодичність запуску-випуску партій 3. Тривалість виробничого циклу виготовлення партій |
Дрібносерійне та середньосерійне зі сталою номенклатурою продукції | |
3.4. Планово-комплектна |
Група деталей з приблизно загальним терміном подачі до складального цеху |
1. Розміри партій предметів праці 2. Періодичність запуску-випуску партій 3. Тривалість виробничого циклу виготовлення партій |
Дрібносерійне та середньосерійне зі сталою номенклатурою продукції | |
3.5. За добовими комплектами |
Добовий комплект деталей |
1. Розміри партій предметів праці 2. Періодичність запуску-випуску партій 3. Тривалість виробничого циклу виготовлення партій |
Седедньосерійне та великосерійне виробництво |
Продовження табл. 25.1
1 |
2 |
3 |
4 |
4. Подетальна |
Заготовка, деталь або вузол |
1. Такт запуску-випуску предметів праці 2. Розміри партій предметів праці 3. Періодичність запуску-випуску партій 4. Тривалість виробничого циклу виготовлення партії |
Масове та великосерійне виробництво |
Партія предметів праці– це сукупність предметів одного найменування, кількість яких встановлена наперед і котрі обробляються або складаються безперервно на робочому місці з одноразовою витратою підготовчо-підсумкового часу.
При збільшенні розміру партії заготовок, деталей або інших предметів праці зростає продуктивність праці, підвищується рівень використання основних фондів, але, з іншого боку, знижується ефективність використання оборотних коштів. Виходячи з цього, при розробці оперативних планів визначають такий нормативний розмір партії предметів праці (), який би наближався до оптимального.
Так, по деталям, які мають незначну матеріало- та трудомісткість, завдяки чому розмір партії не впливає на зв’язування оборотних коштів, найчастіше використовують двохетапний метод. На першому етапі розраховується мінімально припустимий розмір партії ():
, (25.1)
де Тпп– підготовчо-підсумковий час на всю партію; –максимально припустима частка підготовчо-підсумкового часу у загальному часі зайнятості робочих місць;– штучний час по провідній операції технологічного процесу обробки предмету праці, у якої відношення Тпп/- найбільше.
Максимально припустимі значення частки підготовчо-підсумкового часу у загальному часі зайнятості робочих місць () для деяких різновидів обробки наступні: свердлильна – 0,02-0,03, токарна – 0,03-0,05, фрезерна – 0,04-0,06, револьверна – 0,07-0,09, автоматна – 0,10-0,12.
На другому етапі здійснюється корегування розрахованого і визначення нормативного розміру партії предметів. Найбільш важливими корегуючими факторами є наступні:
використання уніфікованих значень періодичності запуску-випуску партій;
технологічна стійкість штампу, пресформи, кокілю або іншого технологічного оснащення, яка визначається кількістю предметів, виготовлених між черговими ремонтами відповідного оснащення;
наявність вільних виробничих площ для розміщення партії;
маса та габарити предметів праці;
необхідність кратності прийнятого нормативного розміру партії загальній величині замовлення або річній (квартальній) програмі даних предметів.
Якщо за основу уніфікації періодичності запуску партій взяти, як найбільш зручну, одноденну потребу у предметах праці, то при корегуванні розрахованого і встановленні нормативного розміру партії предметів праці, рекомендовані наступні значення уніфікованих періодичностей (табл. 25.2).
Таблиця 25.2. Уніфіковані значення періодичності запуску-випуску партій предметів праці та розрахунок відповідних розмірів партій предметів праці
Періо-дичність запуску-випуску партій |
У місяцях |
- |
- |
М/8 |
М/4 |
М/2 |
М |
3М |
6М |
12М |
У днях |
1 |
2 |
2,5 |
5 |
10 |
21 |
63 |
126 |
252 | |
Розрахунок нормативного розміру партій, де - річна програма з відповідних предметів праці |
Нормативний розмір партії предметів, що характеризуються значною трудомісткістю, масою та високою вартістю вихідних матеріалів, повинен наближатися до такого оптимального значення, що передбачає мінімальні сумарні витрати, пов’язані як із переналадками, так із зберіганням заділу. Для цього використовують формулу:
, (25.2)
де – витрати на запуск однієї партії предметів, грн;– величина річної програми або замовлення, шт.;– повна собівартість одного предмета праці, грн;– коефіцієнт, який враховує втрати від зв’язування оборотних коштів у незавершеному виробництві і складається із плати за відтягування коштів з обороту та витрат на утримання незавершеного виробництва (близько 0,3).
Нормативна періодичність запуску-випуску партій при їх обробці () у днях визначається, як відношення прийнятого нормативного розміру партій () до середньодобової потреби виробництва у даних предметах () у штуках:
. (25.3)
Розрахунки тривалості виробничих циклів здійснюються для кожної партії предметів праці, для окремих виробів та для всього замовлення (або його частини).
У загальному вигляді тривалість виробничого циклу(Тц)виготовлення партій предметіву цеху (дільниці) визначається так:
, (25.4)
де – тривалість технологічного циклу виготовлення партій предметів праці (розрахунки наведені у главі 5); – число операцій технологічного процесу обробки партії;– міжопераційний час, який витрачається на технічний контроль, транспортування, оформлення супроводжувальної документації, очікування обробки чи складання.
У разі, коли серійне виробництво відрізняється багатономенклатурністю та нестабільністю виробничої програми, розрахунки усіх календарно-планових нормативів вимагають чималих витрат часу. У цьому разі можна використовувати спеціальні номограми, за допомогою яких просто і швидко розраховуються розміри партій предметів праці, періодичність їх запуску-випуску та тривалість виробничих циклів виготовлення. Такі номограми наводяться у відповідних довідниках плановика-економіста, майстра, технолога інших спеціалістів.
Розрахунки тривалості виробничого циклу виготовлення виробів, замовлення або його частини проводять у порядку, зворотному ходу технологічного процесу, тобто від моменту передачі продукції на склад готової продукції до початку першої операції, яка найчастіше здійснюється у заготівельніх цехах підприємства.
Тривалість складальної фази виготовлення замовлення, його частини або окремого виробу визначають шляхом побудови стрічкового графіку чи сітьової моделі. При використанні сітьової моделі розраховують її параметри, і визначають критичний шлях, який являє собою тривалість окремих складальних робіт (комплексів складальних операцій) і розраховується на основі нормативної трудомісткості операцій складального процесу ():
, (25.5)
де – тривалість складальної роботи, год.;– число операцій окремих складальних робіт;– число слюсарів-складальників, зайнятих наі-ій операції, осіб;– плановий коефіцієнт виконання норм у складальному цеху (дільниці).
Наступним етапом розрахунку тривалості виробничого циклу виготовлення виробу або замовлення є визначення тривалості механічної, термічної та гальванічної обробки усіх необхідних деталей. Цей розрахунок здійснюється з метою встановлення терміну початку запуску деталей в обробляюючих цехах і забезпечення їх своєчасного виготовлення та подачі на складальні роботи відповідно до сітьового або стрічкового графіка. Тривалість знаходження деталей в обробляюючих цехах встановлюється за провідними деталями виробу або замовлення. При цьому передбачається, що виготовлення усіх інших деталей відповідного виробу (замовлення) може бути здійснено паралельно з обробкою провідної деталі. Провідна деталь обирається із числа деталей, які очікують на складальних роботах у першу чергу. Вона повинна відрізнятися найбільшою трудомісткістю та багатоопераційністю обробки. Провідні деталі визначаються по кожному оброблюючому цеху, що комплектують складання даного виробу. Тривалість перебування деталей у термічних і гальванічних цехах встановлюється найчастіше збільшено залежно від особливостей технологічного процесу.
Визначення тривалості виробничого циклу виготовлення заготовок здійснюється за тими ж принципами, що наведені вище, і стосуються обробляючих цехів.
Маючи дані про тривалість циклу складання виробу, обробки деталей та виготовлення заготовок, можна визначити загальну тривалість виготовлення виробу чи замовлення. Для цього складають цикловий графік виконання замовлення або окремого виробу, який є документом міжцехового оперативного планування у одиничному та серійному виробництві. При складанні цього графіку враховують міжцехові перерви, які мають страховий характер (тривалість 2-5 діб), і визначають календарні випередження вказаних часткових процесів виготовлення виробу по відношенню до терміну його випуску. Спрощений цикловий графік виготовлення виробу (замовлення) наведено на рис. 25.1.
Щодо розрахунку такту запуску-випуску предметів праці на потокових лініях, який являє собою основний календарно-плановий норматив у масовому та великосерійному виробництвах, то це питання розглянуто у главі 16.
Рис. 25.1. Спрощений цикловий графік виготовлення виробу (виконання
замовлення)