Анатомия ТОМ3 Ковешников
.pdfПрактичні зауваження Внаслідок того, що у внутрішній
капсулі проекційні волокна розташовуються компактно, при крововиливах відбувається повне пошкодження тих чи інших пучків. Найчастіше уражуються піра-
мідні волокна, що призводить до паралічу м'язів на протилежному боці. Пошкодження задньої ніжки викликає втрату екстероцептивної і пропріоцептивної чутливості, а також порушення зору і слуху.
БІЧНІ ШЛУНОЧКИ, VENTRICULI LATERALES
|
|
Кафедра |
|
|
|||||
Бічні шлуночки є н йбільшими |
речовиною півкуль та волокнами |
||||||||
порожнинами, що містяться в |
мозолистого тіла. На його |
||||||||
півкулях головного мозку. Розріз- |
медіальній стінці є два випинан- |
||||||||
нормальной |
|
||||||||
няють лівий і правий (І і II) бічні |
ня: пташи а |
строга та цибулина |
|||||||
шлуночки (Рис. 26). У кожному |
задн ого рога: |
|
|
||||||
шлуночку |
є |
цент альна |
частина, |
- calcar avis, пташина острога, |
|||||
передній, задній і нижній роги: |
|
утворилася |
внаслідок |
вдавлення |
|||||
|
|
анатомии |
|
|
|||||
■ Передній ріг, |
cornu |
anterius, |
острогової борозни, знаходиться в |
||||||
розташований в |
лобовій |
ч с ці |
нижній част |
ні медіальної стінки; |
|||||
(cornu frontale), його стінки ут- |
- bulbus cornu |
posterioris, |
цибулина |
||||||
ворені такими ділянками півкуль: |
заднього |
рога, |
знаходиться |
||||||
|
Луганского |
|
|
||||||
латеральна і нижня — головкою |
спереду і зверху від пташиної ос- |
||||||||
хвостатого |
ядра; |
меді льна — |
троги, р зташ вана вертикально і |
||||||
прозорою перегородкою; перед я |
є відбитком тім'яно-потиличної |
||||||||
— коліном мозолистого тіла; |
борозни. |
|
|
|
|||||
государственного |
|||||||||
верхня — мозолистим тілом. |
На нижній стінці заднь го рога є |
||||||||
■ Центральна |
частина, |
|
pars |
обхідний трикутник, trigonum col- |
|||||
centralis, розташов на в тім'яній |
laterale, який утворився внаслід к |
||||||||
частці, її верхня стінка утворена |
вдавлення обхідної борозни, sulcus |
||||||||
медицинского |
|||||||||
мозолистим тілом, н жня — та- |
collateralis. |
|
|
|
|||||
ламусом, тілом хвостатого ядра, а |
■ Нижній ріг, cornu inferius, роз- |
||||||||
також |
м жовою |
смугою |
(stria |
ташований у скроневій частці. |
|||||
terminalis). Медіально лежить тіло |
Знизу, латерально і зверху він |
||||||||
университетаядра. На його |
|||||||||
склепіння, під як м є судинна |
отчен й білою р човиною, лише в |
||||||||
щилина, fissura choroidea, в неї |
медіальній |
час ині |
|
верхньої |
|||||
заходить plexus choroideus. |
|
тінки проходить хвіст хвостатого |
|||||||
■ Задній ріг, cornu posterius, роз- |
|
медіальній стінці є |
|||||||
міщений в потиличній частці і з |
товстий зігнутий виступ, |
||||||||
усіх сторін оточений білою |
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
80 |
|
|
|
80
Кафедра
нормальной
анатомии
Луганского
государственного
Рис. 26. Бічні шлуночки, в гляд згори. 1 — cavum sеpti pellucidi; 2 — lamina septi pellu-
cidi; 3 — cornu frontale; 4 —corpus fornicis: 5 — fimbria hippocampi; 6 — crus fornicis;7 — emi-
nentia collateralis; 8 — cornu temporale; 9 — hippocampus; 10 — cornu occipitale; 11 — corpus
callosum; 12 — sulcus calcarinus; 13 — calcar avis; 14—trigonum collaterale; 15 — plexus choroi-
deus ventriculi lateralis; 16 — fissura choroidea; 17 — thalamus; 18 — stria terminalis; 19 — caput |
|
медицинского |
|
nuclei caudati. |
|
який називається морським ко- |
pocampi. М діально гіппокамп |
hippocampus1. Внизу він |
зростається з торочкою морсько- |
никомуниверситета, |
|
має потовщення у вигляді ноги, |
го коника, fimbria hippocampi, яка |
pes hippocampi, яка поділена на |
є продовженням ніжки склепін-ня. |
окремі пальці, digitationes hip- |
На медіальній стійці є су- |
1 — hippocampus (лат.) —морськийконик ,інакше— Амонівріг,соrnu Ammonis.
81
81
динне сплетення, що спускається |
в нижньому розі бічного шлуночка. |
|||||
сюди з центральної частини бічного |
Воно складається із сплетення кро- |
|||||
шлуночка і зростається з торочкою |
воносних судин, покритих епітелієм |
|||||
гіппокампа. Вздовж нижньої стінки |
з ворсинками, котрі мають густу ка- |
|||||
нижнього рога проходить обхідне |
пілярну сітку. Ворсинки судинних |
|||||
підвищення, eminentia collateralis, |
сплетень продукують спинномозкову |
|||||
яке є продовженням обхідного три- |
рідину, яка заповнює порожнини |
|||||
кутника заднього рога. Воно теж є |
шлуночків і підпавутинний простір. |
|||||
відбитком обхідної борозни. Судинне |
В ділянці міжшлуночкового отвору |
|||||
сплетення бічного шлуночка, plexus |
воно з'єднується з судинним спле- |
|||||
choroideus ventriculi lateralis, |
тенням III шлуночка. |
|||||
|
|
Кафедраз' |
||||
розташоване в скл дці м'якої |
Міжшлуночковий отвір, foramen |
|||||
оболони, яка заходить в порожнину |
interventriculare, лежить між стов- |
|||||
бічного шлуночка через fissura |
пами склепіння і таламусом. Він |
|||||
choroidea. Судинне сплетення |
єднує порожнину бічного шлуночка |
|||||
нормальной |
||||||
розташова |
е в цент альній частині і |
з III шлу очк м. Через цей отвір |
||||
|
|
|
|
|
проходить судинне сплетення. |
|
продуктом |
|
анатомии |
||||
ФУНКЦІОНАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ КОРИ ВЕЛИКОГО МОЗКУ |
||||||
Кора великого мозку є |
вищим |
висновок про характер людини, її |
||||
с бливо у |
|
еволюції |
центр ль ої |
нахили. |
|
|
|
Луганского |
|||||
нервової системи, вона добре вияв- |
Висувалася так ж гіпотеза про |
|||||
ляється лише у ссавців і найбільшого |
еквіпотенційність |
(рівнозначність) |
||||
розвитку досягає у приматів, |
кори всіх відділів півкуль (М.Флу- |
|||||
|
людини. |
|
|
ранс, 1830), яка базувалася на осн ві |
||
государственного |
||||||
Як розвивались |
дослідження |
експерим нтів з |
видаленням к ри |
|||
функцій кори? Історія вивчення |
голо ного мозку у птахів (голубів). |
|||||
функцій кори головного мозку по- |
В 1864 р. фра цузький д слідник |
|||||
чинається |
|
з австрійського |
лікаря |
П.Брока (Р.Вгоса) вперше показав, |
||
що всімедицинскогоф нкції |
||||||
Ф.Галля (1758-1828), як й створ в |
що ушкодження певної ділянки кори |
|||||
френологію — «вчення про духовні |
мозку викли ає рух ві розлади мови. |
|||||
здібності людини». Ф.Галль вважав, |
У 1870 р. німецькі вчені Г.Фрітч |
|||||
|
|
головного мозку, аж (G.Fritsch) і Е.Гітціг (E.Hitzig) впе- |
||||
университетали, що |
||||||
до вищих — пам'яті, волі і т.д. роз- |
рше проводили |
подразнення кори |
||||
поділені в корі а чітко обм ж них |
лабк м елек ричним с румом у лю- |
|||||
територіях. Він думав, що розвиток |
дини під час оп рації. Вони поміти- |
|||||
цих ділянок мозку впливає на будову |
подразнення струмом перед- |
|||||
черепа, і вважав, що шляхом |
|
|
||||
пальпації голови можна зробити |
|
|
||||
|
|
|
|
|
82 |
|
82
центральної |
звивини |
закономірно |
має ядро і розсіяні елементи. В ядрі |
||||||||||
призводить |
до скорочення |
певних |
відбувається вищий аналіз і синтез |
||||||||||
груп м'язів на протилежному боці |
отриманих подразнень. Ядро має |
||||||||||||
тіла. Так була відкрита рухова кора. |
чіткі межі, а розсіяні елементи роз- |
||||||||||||
У 1874 р. німецький психіатр |
ташовуються як по периферії ядра, |
||||||||||||
К.Верніке |
|
(C.Wernicke) |
описав |
так і на значній відстані від нього. У |
|||||||||
розлади мови при ураженні кори в |
розсіяних |
елементах |
відбувається |
||||||||||
ділянці скроневої частки. |
|
більш простий аналіз і синтез |
|||||||||||
Великим досягненням наступних |
подразнень, при пошкодженні ядра |
||||||||||||
досліджень було доведення того, що |
вони |
частково |
компенсують |
його |
|||||||||
кора розділяється |
на |
ділянки, які |
функцію. Розсіяні елементи різних |
||||||||||
|
|
Кафедра |
|
|
|
|
|||||||
мають різні функції і впорядковане |
аналізато ів н шаровуються один на |
||||||||||||
планування. |
Ці |
|
дослідження |
о ного і не м ють чітких меж. |
|
||||||||
започаткував В.О. Бецу 1874 р. |
Сучасні клінічні, анатомічні і |
||||||||||||
І.П. Павлов розгляд в кору го- |
експериментальні |
дослідження |
да- |
||||||||||
нормальной |
|
|
|||||||||||
ловного мозку як суцільну спри- |
ють можливість скласти точні карти |
||||||||||||
ймаючу |
п верхню, |
сукупність |
найбіл ш |
спеціалізованих |
ділянок |
||||||||
кіркових кінців аналізаторів. Під |
кори — сомат сенсорної, зорової, |
||||||||||||
терміном |
«аналізатор» розуміють |
слухової і рухової. Були зроблені |
|||||||||||
|
|
анатомии |
|
|
|
||||||||
складний нервовий мех нізм, що |
фунда |
ентальні висновки про те, що |
|||||||||||
складається з рецептор |
ого |
п ра у, |
більшість |
чутл |
в х |
і |
рухових |
||||||
провідних |
|
шляхів |
і |
мозкового |
ділянок кори побудована за прин- |
||||||||
центру, де відбув ється ан ліз всіх |
ципом двовимірних карт, на яке |
||||||||||||
|
Луганского |
|
|
|
|||||||||
подразнень, що надходять із зов- |
прое т ване тіло. Важливою особ- |
||||||||||||
нішнього середовища, а т кож із ор- |
ливістю цих карт є загальне правило: |
||||||||||||
ганізму людини. І.П. Павлов дока- |
ділян и найбільш ї чутливості або |
||||||||||||
зав, що кірковий кінець ан лізатора |
регуляції найтонших рухів займають |
||||||||||||
государственного |
|||||||||||||
не є чітко обмеженою зоною. Він |
в корі значно більші пл щі. |
|
|
||||||||||
|
|
|
|
ЧУТЛИВІ ЗОНИ КОРИ |
|
|
|
|
|
|
|||
коримедицинского |
|
||||||||||||
Первинні чутливі центри |
Соматосенс рна кора р зташо- |
||||||||||||
До первинних чутл в х |
ентрів |
вуєть я в gyrus |
postcentralis, де |
|
|||||||||
підходять проекційні |
волокна |
закінчуються |
|
таламокортикальні |
|||||||||
вираженіуниверситета |
|
||||||||||||
від підкіркових ядер таламуса, |
волокна, що йдуть від вентролате- |
||||||||||||
включаючи медіальне і лат ральне |
рального ядра дорсального т ламуса. |
||||||||||||
колінчасті тіла. Вони мають чітко |
Тут |
міс я ься |
|
цен ри |
шкірної |
||||||||
|
проекції, які пов'язані із |
(больової, температурної і так- |
|||||||||||
входженням у кору тих чи інших |
тильної), а також пропріоцептивної |
||||||||||||
чутливих волокон. |
|
|
|
(м'язово-суглобової) |
чутливості. |
83
У верхніх відділах звивини роз- |
від підкіркових центрів. Нюхова |
|||||||||||||
ташовані нейрони, які зв'язані з |
система являє собою єдину чутливу |
|||||||||||||
рецепторами нижніх кінцівок і ту- |
систему, по якій імпульси досягають |
|||||||||||||
луба, в середніх — з рецепторами |
кори, не переключаючись в ядрах |
|||||||||||||
верхніх кінцівки, у нижніх — з ре- |
таламуса. В нюховій корі від- |
|||||||||||||
цепторами голови і шиї. Таким чи- |
бувається також аналіз і смакових |
|||||||||||||
ном, в зацентральній звивині тіло |
подразнень. |
|
|
|
|
|
||||||||
спроектоване вниз головою, |
причо- |
Асоціативні чутливі поля кори |
||||||||||||
му найбільші ділянки кори зв'язані з |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
аналізом подразнень, які йдуть від |
Між зонами первинних чутливих |
|||||||||||||
рецепторів голови і кисті. Внаслідок |
полів (потиличної, тім'яної і |
|||||||||||||
того, що волокна перехрещуються, |
скроневої ч сток) лежать асоціатив- |
|||||||||||||
кора правої і лівої півкулі зв'язана з |
ні зони кори, де інформація зазнає |
|||||||||||||
рецепторами |
лівої |
половини |
тіла і |
по альшої і скл днішої обробки. Ці |
||||||||||
навпаки. |
|
|
|
|
займають площі кори. |
|
|
|||||||
Кафедразони |
|
|
|
|
||||||||||
|
Зорова кора лежить в потиличній |
Експериментальні |
дослідження |
|||||||||||
частці по краях sulcus calcarinus. У |
показали, що первинні центри кори |
|||||||||||||
цій діля ці закінчується зоровий |
не є кінцями чутливих шляхів. У них |
|||||||||||||
проекційний шлях, який починаєть- |
відбувається |
лише перший |
ступінь |
|||||||||||
|
|
нормальной |
|
|
||||||||||
ся |
від |
латер льного колінч с ого |
бробки інформації, яка передається |
|||||||||||
тіла і подушки т л муса. Ліве зорове |
в асоціат вні зони. Зони мають |
|||||||||||||
поле розташов не в правій півкулі, а |
широкі |
взаємозв'язки |
з |
гі- |
||||||||||
|
|
|
|
півкулі. |
|
|
потала усом, морським коником, |
|||||||
праве — в коріанатомиилівої |
|
|
|
|||||||||||
|
Слухова кора лежить у ділянці |
мигдалеп дібним тілом, таламусом, |
||||||||||||
поперечних |
скроневих |
звивин |
внаслід к чо о інф рмація, яка об- |
|||||||||||
(Гешля)1, які розташовані на в ут- |
робляється, набуває емоційного за- |
|||||||||||||
рішній |
поверхні верхньої скроневої |
барвлення. Лише за рахунок діяль- |
||||||||||||
Луганского |
|
|
|
|||||||||||
звивини, що обернена до ост івця. У |
ності асоціатив их полів к ри ство- |
|||||||||||||
цій |
ділянці |
закінчуються слуховий |
рюється той чи і |
ший |
браз і вини- |
|||||||||
пр екційний |
шлях, який іде з |
кають склад |
і пов |
оцінні відчуття. |
||||||||||
медіальних колінчастих тіл і нижніх |
В |
асоціатив |
их з нах |
відбу- |
||||||||||
государственного |
||||||||||||||
горбків чотирогорбкової пластинки. |
ваєть я передача імпульсів на ефе- |
|||||||||||||
В кору кожної півкулі прямують |
ре тні ділян и к ри (у л б ву част- |
|||||||||||||
імпульси |
від |
рецепторів |
як |
ку), які відповідають за |
рганізацію |
|||||||||
протилежної, так і своєї сторони. |
|
дії (відповідних реакцій). |
|
|
||||||||||
медицинского |
|
|
||||||||||||
|
Нюхова кора розміщена в ділянці |
Рухові (моторні) ділянки кори |
|
|||||||||||
гачка |
gyrus parahippocampalis. |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Сюди підходять волокна ід нюхової |
Центри |
к рування |
скелетними |
|||||||||||
|
|
|
сторони, а також |
|
м'язам |
роз ашовані в корі gyrus |
|
|||||||
цибулиниуниверситетасвоєї |
|
1 — звивини Гешля
84
84
precentralis et lobulus paracentralis. |
дуума. Імпульси з лобової частки |
||||||||||||||||
У верхніх відділах звивини і в |
прямують до |
gyrus |
precentralis, |
|
|||||||||||||
парацентральній |
часточці |
містяться |
звідки починається руховий піра- |
||||||||||||||
нейрони, які зв'язані з м'язами ниж- |
мідний шлях, що йде до виконавчих |
||||||||||||||||
ньої кінцівки і тулуба, в середніх — |
центрів. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
з м'язами |
верхньої |
кінцівки, |
а в |
|
Мовні центри кори |
|
|||||||||||
нижніх — з м'язами голови і шиї. |
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
Отже, в межах передцентральної |
Мовна |
функція |
еволюційно |
є |
|||||||||||||
звивини тіло |
спроектоване |
вниз |
найновішою, тому центри мови в корі |
||||||||||||||
головою. Найбільші ділянки кори |
менш |
локалізовані. |
Анатомічні |
||||||||||||||
пов'язані з м'язами кисті, мімічними |
пере умови розвитку мовних центрів |
||||||||||||||||
кори |
|
|
Кафедра |
|
|
|
|
||||||||||
м'язами і м'язами язика. |
|
|
закла аються |
|
в |
ембріональному |
|||||||||||
Від гігантських пір мідних кліперіо і, але для їх функціонування. |
|||||||||||||||||
тин Беца, які розташов ні в 5 шарі |
потрібен довгий процес навчання. |
||||||||||||||||
|
передцентральної |
звивини, |
Тому мов і центри диференціюються |
||||||||||||||
|
нормальной |
|
|
||||||||||||||
починається |
|
пірамідний шлях |
(tr. |
піс я народження і лише в одній |
|||||||||||||
corticonuclearis et tr. corticospina- |
півкулі (як правило, у правши — в |
||||||||||||||||
lis). Завдяки т му, що волокна пе- |
івій, у лівши — в правій півкулі). |
|
|||||||||||||||
рехрещуються, рухова кора правої |
Розрізняють |
чутливі |
центри |
||||||||||||||
люються. |
|
анатомиимови) і з |
|
|
|
||||||||||||
півкулі зв'язана з м'язами лівого боку |
м ви, які розташовані |
в |
задньому |
||||||||||||||
і навпаки. Кора керує точними, |
м вно у полі. Вони пов'язані із |
||||||||||||||||
довільними |
|
рух ми, |
які |
кон ро- |
сприйняттям слухових (під час роз- |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рових (під час читання) |
||||||
центральноїЛуганского |
|
|
|
||||||||||||||
Асоціативні |
|
ділянки |
лобової |
мовних сигналів. Крім того, є рухові |
|||||||||||||
частки займають більшу її ч сти у, |
центри м ви, які відповідають за |
||||||||||||||||
яка |
розташована |
попереду перед |
організацію |
мовних |
відповідних |
||||||||||||
|
|
|
звивини. Вони поєднані |
реакцій у вигляді вимови слів (ар- |
|||||||||||||
государственного |
|||||||||||||||||
взаємозв'язками з ядр ми таламу а, |
икуляція мови) |
і |
аписання знаків |
||||||||||||||
смуга того |
тіла |
і |
мозочком. |
Крім |
(письмо). Ці це три р зташовані в |
||||||||||||
т го, в лобову частку прямує потік |
передньому мов ому п лі |
лоб в ї |
|||||||||||||||
імпульсів з асоціативн х ділянок |
частки. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
рухимедицинскогоочей і |
|
||||||||||||||||
потиличної, тім'яної і скроневої |
Заднє мовне п ле к ри. Ця ді- |
||||||||||||||||
часток півкулі. В проміжній зоні |
ля ка розміщена на межі тім'яної, |
||||||||||||||||
розташовані |
ц нтри, які регулюють |
скро |
евої |
та |
п тиличн ї |
часток |
і |
||||||||||
|
|
|
голови, |
а |
нижніх |
зв'язана з первинною слуховою та |
|||||||||||
|
университета |
|
|||||||||||||||
відділах лобової частки є мовні |
зоровою корою. При слуховому |
||||||||||||||||
рухові центри. Асоціати ні ділянки |
прийнятті мови імпульси йдуть в |
||||||||||||||||
кори |
лобової |
|
частки |
к рують |
лухову кору, а звід и — в задню |
||||||||||||
організацією |
відповідних |
реакцій |
частину верхньої скроневої звивини і |
||||||||||||||
центральної нервової системи, які |
gyrus supramarginalis, де ло- |
|
|||||||||||||||
пов'язані з поведінкою індиві- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
85
85
калізується слуховий центр мови1. |
Зв'язок чутливих і рухових |
||
На основі обробки мовних звукових |
мовних центрів |
||
сигналів в цій ділянці відбувається |
Переднє та заднє мовні поля спо- |
||
розуміння слів, які вимовляються. |
лучені між собою гачкуватим пуч- |
||
При зоровому сприйманні напи- |
ком, fasciculus uncinatus і функціо- |
||
саних слів імпулься спочатку йдуть в |
нують разом. Відповідно до сучасної |
||
первинну зорову кору (по краях |
концепції, |
структура |
фразеології |
sulcus calcarinus), а звідти в кутову |
виникає в задньому мовному полі (в |
||
звивину, gyrus angularis, тім'яної |
зоні Верніке) і через гачкуватий |
||
частки, де локалізується зоровий |
пучок передається у зону Брока, де |
||
центр мови. Тут відбув ється аналіз |
вмикає п огр му артикуляції мови. |
||
Кафедра |
|
||
письмової мови. |
При у аженні рухової зони Брока |
||
Зоровий і слуховий центри мови |
мова стає утрудненою, повільною, з |
||
тісно пов'язані між собою. Для ро- |
порушеною |
ртикуляцією і грама- |
|
зуміння аписаних слів необхідно, |
тичними помилками, але розуміння |
||
Переднєнормальнойчуту ову і нап сані слова, значно |
|||
щоб зорові сигнали були перетворені |
мови не страждає. Ураження зони |
||
в звукову ф рму слова, що від- |
Верніке порушує всі аспекти мови, |
||
бувається в зоні Верніке. |
втрачається |
здатність |
розуміти по- |
мовне поле кори лежи ь |
|
|
|
|
|
|
центр артикуляціїанатомиимови2. Тут форзони, м ва стає швидкою, з доброю |
||||||
в лобовій частці півкулі. Тут, в ді- |
п рушується |
мова |
хворого. |
При |
||
лянці pars triangularis ижньої лобо- |
п шкодженні |
гачкуватого |
пучка, |
|||
вої звивини, розміщується руховий |
який з'єднує чутл |
ву і рухову мовні |
||||
де розташованіЛуганскогоіз зони В р іке. У таких випадках |
||||||
муються складні програми |
ртику- |
арти уляцією, |
але |
страждає її |
||
ляції мови, які передаються в ниж ю |
мисловий характер, тому що ру- |
|||||
частину передцентральної звиви и, |
ховий центр не |
держує інформації |
||||
рухові цент и м'язів |
|
|
|
|
|
|
г ртані, язика, мімічних м'язів. |
розуміння розмов ої м ви не п ру- |
|||||
У задній частині середньої лобо- |
шується, бо зо а Вер іке не ушк д- |
|||||
в ї звивини в премоторній |
ділянці |
жена. |
|
|
|
|
знаходиться руховий центр пись- |
|
|
|||
государственного |
|||||
мових |
знаків, |
е програмуються |
Фу кціональна асиметрія півкуль |
||
Вна лідок т го, що м вні центри |
|||||
найтонші рухи верхньої кінцівки, які |
|||||
формуються лише в лівій півкулі (у |
|||||
потрібні для |
написання слів. Ця |
||||
95% випадків), її називають мовною |
|||||
інформація передається у с р дню |
|||||
медицинского |
|
||||
частину |
передцентральної звивини |
або домінан ною. О же, у |
фун- |
||
кціональному відношенні |
обидві |
||||
до центрів управління м'язами вер- |
хньої кінцівкиуниверситета. півкулі неоднакові. В ост нні роки
1— зона Верніке
2— центр Брока
86
86
лікувальні методи (електрошок, ко- |
не сприймаються інтонації |
почутих |
||
місуротомія, внутрішньоартеріальна |
слів. Різко погіршується сприймання |
|||
анестезія) |
дали |
можливість |
немовних сигналів (шуму, дощу, |
|
ізольовано |
вивчати |
функції однієї |
голосів тварин та ін.). |
|
півкулі у людини. Виявляється, що |
При вимкненні лівої |
півкулі |
||
ліва півкуля, де формуються мовні |
людина погано розуміє мову, різко |
|||
центри, є базою абстрактного |
скорочуються її мовні можливості, |
|||
мислення, що притаманно лише |
проте вона швидше і легше впізнає |
|||
людині. Права півкуля пов'язана з |
немовні звуки (музичні мелодії, спів |
|||
конкретним, образним мисленням. |
птахів, сміх та ін.). В такому стані |
|||
При вимкненні правої півкулі мова |
настрій стає гіршим. |
|
||
інтонацію, |
Кафедра |
|
||
стає багатою, різноманітною, люди- |
Функції пр вої півкулі еволю- |
|||
на надмірно багатослівна, у неї пок- |
ційно є ста ішими, функції лівої — |
|||
ращується настрій, але мова втрачає |
моло шими, с ме вони відрізняють |
змінюється голос, |
|
людину від тварин. |
|
|
|
||
нормальнойСкл д |
|
|
|||||
ЛІМБІЧНА СИСТЕМА |
|
|
|
|
|||
розташовані наанатомииїї |
|
|
|
||||
|
|
кровообігу, |
д хання, |
|
травлення, |
||
До лімбічної системи (синоніми |
сечовиділення, сексуальності, але й |
||||||
— вісцеральний бо нюховий мозок) |
явища |
емоціонального |
|
порядку. |
|||
належать структури півкулі, |
які |
Зміна функціонального |
стану ядер |
||||
нюх вого мозкуЛуганского |
|
|
|
||||
медіальній |
по- |
лімбічн ї системи веде |
|
до |
зміни |
||
верхні і межують з мозолистим тілом |
на трою |
від |
п легшеного |
стану, |
|||
та проміжним мозком (від лат. |
на олоди, радості, задоволення до |
||||||
limbus — край). Це складові ч сти и |
відчуття |
страху, тривоги, |
жаху. |
государственного |
||||||||||
|
(gyrus cinguli, gyrus |
Емоціональні |
переживання |
супро- |
||||||
parahippocampalis, |
gyrus |
dentatus, |
воджуються зруше |
ями в серцево- |
||||||
uncus та ін). До лімбічної системи |
судинній, |
дихаль ій |
та |
інших |
||||||
належать також мигд леподібні тіла, |
вісцеральних |
системах |
р анізму. |
|||||||
шеннямедицинскогодо |
|
|||||||||
морський |
коник, |
прозора |
Крім того, від мо, що в м рському |
|||||||
перегородка, |
сосочкові |
тіла, |
ко ику і в структурах, які п в'язані з |
|||||||
склепіння, таламус і гіпоталамус. |
им, |
зберігаються |
сліди |
раніше |
||||||
Цей ко пл кс структур має відно- |
пере е ених |
п дій. |
Таким |
чином, |
||||||
университета |
||||||||||
регуляції діяльності внут- |
мор ьк |
й |
коник є |
ділянкою, яка |
||||||
рішніх орга ів і сталості внутріш- |
пов'язана з довготривалою п м'яттю. |
|||||||||
нього середовища організму. |
|
|
|
Зв'язки |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Функція |
|
Головними компонентами лім- |
|||||||
|
|
|
|
|||||||
Подразнення |
ядер |
лімбічної |
бічної системи є морський коник |
|||||||
системи викликає не лише зміни |
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
87 |
|
|
|
|
|
|
87
і мигдалеподібне тіло, які зв'язані з гіпоталамусом. Крім того, вони є пунктом призначеня імпульсів, які йдуть з численних ділянок нової кори. За рахунок цих зв'язків емоціональні явища належать до єдиної психічної реакції і підпорядковані
діяльності кори великих півкуль. Імпульси, які йдуть від ядер лімбічної системи в нову кору, надають емоційного забарвлення будь-якій відповідній реакції (мовній, руховій), яка спрямована у зовнішнє середовище.
ПРОВІДНІ ШЛЯХИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ |
||
певні імпульсиКафедравід |
||
Провідними шляхами називають |
На кожному синаптичному пере- |
|
ланки нейронів, які формують пучки |
ключенні вхідні сигнали трансфор- |
|
нервових волокон, що проводять |
муються і код, за допомогою якого |
|
риферію,нормальнойдо |
||
ецепторів |
з |
записано повід млення, змінюється. |
периферії в цент альну нервову |
Можливо, вихідні дані не можуть |
|
систему або навпаки — від |
бути зрозумілими в корі без обробки |
|
головного і спинного мозку на пе- |
їх в ядрах спинного і головного |
|
пунктами переробкианатомииі форм ції. хідні) провідні шляхи. |
||
робочого органа. Місця, |
м зку. |
|
де переключаються імпульси |
з |
Розрізняють аферентні, чутливі |
одного нейрона на другий (ядра), є |
(висхідні) і еферентні, рухові (нис- |
|
Луганского |
||
АФЕРЕНТНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ |
государственного |
|||||||
Провідні шляхи пропріоцептивної |
го зв'язку во а дає і ф рмацію про |
||||||
(глибокої) ч тливості |
п оводять |
власні рухи тіла. Пропрі цептивні |
|||||
п дразнення від м'язів, |
фасцій, уг- |
шляхи поділяють а: 1) шляхи, які |
|||||
лобів, окістя, тобто від органів ру- |
йдуть в кору велико о м зку (свідо- |
||||||
|
медицинского |
|
|||||
хового апарату. У цих органах міс- |
мі) і 2) шляхи, які йдуть в мозочок |
||||||
тяться |
рец птори (пропріоре епто- |
(підсвідомі). |
|
|
|||
ри), |
які |
сприймають подразнення і |
і. Пропріоцептивні провідні |
||||
передають їх в центральну н рвову |
|||||||
|
|
|
|||||
Без |
университета |
|
|||||
систему. Внаслідок цього ми відчу- |
шляхи, які йду ь в кору |
|
|||||
ваємо положе я свого тіла в п о- |
великого мозку |
|
|||||
сторі (поставу, стан тонусу м'язів). |
Перші нейрони міс яться в спин- |
||||||
|
пропріоцептивної |
чутливості |
номозкових та черепних вузлах і |
||||
неможливі координовані рухи, тому |
представлені |
чутливими |
псев- |
||||
що за принципом зворотньо- |
доуніполярними клітинами з пе- |
||||||
|
|
|
|
88 |
|
|
88
риферичним та центральним від- |
відділи довгастого мозку, моста і |
|||||||||||||||||||||||
ростками. |
Периферічні |
відростки |
ніжки мозку, досягаючи вентрола- |
|||||||||||||||||||||
(дендрити) у складі спинномозкових |
терального ядра дорсального та- |
|||||||||||||||||||||||
і черепних нервів досягають м'язів, |
ламуса. Тут лежать клітини, які є |
|||||||||||||||||||||||
сухожилків, кісток, суглобів, де |
третіми нейронами цього шляху. |
|
||||||||||||||||||||||
закінчуються |
|
рецепторами, |
які |
Пропріоцептивні |
волокна чере- |
|||||||||||||||||||
сприймають |
подразнення |
від |
цих |
пних нервів перериваються в чут- |
||||||||||||||||||||
органів. Центральні відростки (ак- |
ливих ядрах стовбура мозку, утво- |
|||||||||||||||||||||||
сони) в складі задніх корінців спин- |
рюють перехрестя і в складі медіаль- |
|||||||||||||||||||||||
номозкових і черепних нервів йдуть |
ної петлі досягають таламуса. |
|
|
|||||||||||||||||||||
в спинний мозок та в стовбур голо- |
Треті |
нейрони |
|
пропріоцептив- |
||||||||||||||||||||
вного мозку. |
Кафедра |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
ного шляху містяться у вентролате- |
|||||||||||||||||
|
У спинному мозку |
ксони клітин |
ральному ядрі дорсального таламуса. |
|||||||||||||||||||||
спинномозкових вузлів, не пе- |
Аксони |
цих |
нейронів |
проходять |
||||||||||||||||||||
рериваючись, |
піднімаються |
вгору і |
через зад |
ю ніжку внутрішньої кап- |
||||||||||||||||||||
|
|
|
нормальной |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
йдуть у складі задніх канатиків, ут- |
сули і закі чуються в корі зацент- |
|||||||||||||||||||||||
ворюючи тонкий та клиноподібний |
рал ної звивини. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
пучки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Внаслідок |
перехрестя |
|
волокон |
||||||||||
|
Тонкий пучок |
(Голля) |
несе |
про- |
права полов |
на тіла зв'язана з корою |
||||||||||||||||||
мозку. |
|
|
|
анатомиишляхи, які йдуть до мозочка |
|
|||||||||||||||||||
пріоцептивні |
імпульси |
від |
нижніх |
лівої |
зацентральної |
звивини |
і |
|||||||||||||||||
кінцівок і нижньої частини тулуба; |
навпаки. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
він |
|
є на |
всьому |
протязі |
спинного |
2. Пропріоцепт |
вні провідні |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
кінцівок |
|
Луганскогоі шиї, він |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
Клиноподібний |
п чок |
(Бурдаха) |
Моз чк ві |
|
пропріоцептивні |
||||||||||||||||||
несе |
пропріоцептивні |
імпульси |
від |
шляхи утв рюють в спинному мозку |
||||||||||||||||||||
верхньої |
|
частини |
т луба, |
верх іх |
||||||||||||||||||||
|
два |
пучки |
— передній |
і |
|
задній |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
помітний, |
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
государственного |
||||||||||||||||||||||||
п чинаючи з IV грудного сегмента |
спинномозково-мозочк ві шляхи, |
які |
||||||||||||||||||||||
спинного мозку. Пучки Голля і |
розташовуються в біч |
му канатику. |
||||||||||||||||||||||
Бурдаха досягають довг стого мозку, |
Пер дній спи номозк во-мозоч- |
|
||||||||||||||||||||||
де |
|
закінчуються |
синапсами |
на |
ковий шлях, tractus spino-cerebel- |
|||||||||||||||||||
|
медицинскогоп |
|
|
|
||||||||||||||||||||
клітинах nucl. gracilis et nucl. |
|
laris anterior (Говерса) |
|
|
||||||||||||||||||||
cuneatus, |
які є |
ругими нейронами |
Його перші нейрони р зташовані |
|||||||||||||||||||||
цього шляху. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
у спинномозк вих |
вузлах. |
Аксони |
|||||||||||||||
|
Другі нейрони пропріоцептивного |
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
университета |
через |
|||||||||||||||||||||
шляху, |
|
таким |
ч ном, |
містяться в |
евдоуніполярних |
|
клітин |
|
||||||||||||||||
тонкому |
та клиноподібному |
яд ах. |
задні корінці входять у сіру речовину |
|||||||||||||||||||||
пинного |
мозку і |
закінчується |
на |
|||||||||||||||||||||
Аксони клітин ц х ядер утворюють |
||||||||||||||||||||||||
кліт |
нах nucl. intermediomedialis. Ці |
|||||||||||||||||||||||
медіальну петлю, lemniscus medialis, |
||||||||||||||||||||||||
клітини є другими нейронами шляху. |
||||||||||||||||||||||||
волокна |
|
якої |
після |
перехрестя |
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
проходять через дорсальні
89
89