Анатомия ТОМ3 Ковешников

нерви з'єднуються у внутрішньому

зочка (tr. vestibulo-cerebellaris)

слуховому ході, утворюючи присін-

зі спинним мозком (tr. vestibulo-

ково-завитковий нерв, який разом з

spinalis), а також входять до складу

лицевим та проміжним нервами ви-

заднього поздовжнього пучка (разом

ходить із піраміди скроневої кістки

з аксонами ядер III, IV та VI пар

через porus acusticus internus і в ді-

черепних нервів).

лянці між мостом, довгастим мозком

Порушення

вестибулярних

і мозочком входить у мозок.

шляхів веде до розладів рівноваги і

Ядра. Присінковий нерв має

координації рухів.

чотири ядра — верхнє, нижнє, бічне

Завитковий нерв, n. cochlearis.

та присереднє. У завиткового нерва

Його рецептори розташовані в спі-

ромбоподібної

Кафедраямки (в area

два ядра — вентральне та дорсальне.

ральному о г ні завитки, organum

Ядра розміщуються в покриві мосту і

spirale, (ко тіїв орган). До них під-

проектуються

в

бічних

кутах

хо ять пе иферійні відростки біпо-

редині

лярних нейронів

спірального

вузла

нормальной

vestibularis).

завитки, який р зміщений

в спі-

Присі ковий нерв, n. vestibularis.

ра ьному ка

алі завитки.

Його рецептори р зміщуються все-

Централь

і

відростки

клітин

перетинчастого

лабіринту

і

цього вузла

утворюють

завитковий

рецепторів

анатомии

представлені

плям ми

мішечка

а

нерв, який разом з присінковим нер-

маточки,

а

т кож

ампульними

в м виходять з піраміди скроневої

гребенями півколових проток. До

кістки через

внутрішній слуховий

нього

підходять

периферійні

отвір. В мосто-мозочковому куті він

Луганского

відростки біполярних нейронів при-

прони ає у стовбур мозку і закін-

сінкового ганглію, ganglion vestibu-

чується на двох ядрах — вентраль-

lare, розміщеного на дні внутріш-

ному та д рсальн му. Аксони ней-

слухового

ходу.

Центральні

ронів вентрального ядра переходять

государственного

відр

тки

цих

нейронів

утво юють

на протил ж ий бік мосту, утворю-

присінкову частину VIII па и нерва,

ючи пучок нервових в л к н, який

яка разом з завитковою частиною

одержав

назву

трапецієп дібн го

виходить із внутрішнього слухового

тіла (corpus trapezoideum). Аксони

Волокнамедицинского

отвору і проникає в стовбур мозку на

ейронів

дорсально о

ядра

про-

межі

іж

остом і

овгаст м мозком,

ходять по поверхні ромб подібної

латерально

від лицевого нерва.

ямки, утворюючи striae medullares

присінкового

нерва

ventriculi quarti. Дійшовши до сере-

нижньомууниверситетата

розподіляються

на

исхідні

та

динної борозни ромбоподібної ямки,

низхідні п чки, які закінчуються в

вони занурюються вглиб і при-

його

ядрах:

верхньому, бічному,

єднуються до волокон трапеціє-

присередньому. Аксони

подібного тіла. На протилежному

нейронів вестибулярних ядер мають

боці волокна трапецієподібного тіла

зв'язки з ядром вершини мо-

утворюють згин, спрямований лате-

120

рально і дають початок бічній петлі,

Топографія.

Язико-глотковий

lemniscus lateralis (слухова петля).

нерв виходить з мозку тонкими

Вона направляється вгору, прохо-

корінцями в борозні позаду оливи

дить через trigonum lemnisci lateralis

довгастого мозку. Через яремний

і закінчується в підкіркових центрах

отвір, foramen jugulare, він вихо-

слуху:

присередньому колінчастому

дить із черепа і йде на шию, де, ут-

тілі і нижніх горбках чотиригорбко-

воривши дугу, огинає збоку внут-

вої пластинки. Від присереднього

рішню сонну артерію і шило-глот-

колінчастого тіла бере початок шлях

ковий м'яз, і прямує до кореня язика,

слухового аналізатора, який прохо-

розгалужуючись на свої кінцеві гілки

дить через задню ніжку внутрішньої

— rr. linguales (Рис. 33, 36). В

Кафедра

капсули і закінчується в кірковому

ділянці

я емного

отвору

язико-

кінці слухового аналіз тора — в корі

глотковий нерв має верхній вузол

верхньої скроневої звивини (попе-

(ganglion superius), а під отвором —

речні скро

еві звивини або звивини

нижній вузол (ganglion inferius).

нормальнойм зок до ядра од

Гешля). Тут відбувається вищий

Обидва вузли складаються із псев-

аналіз звукових сигналів.

доуніполяр

их

клітин,

центральні

Аксо и від ядер нижніх горбків

відростки

яких

ідуть

в довгастий

чотиригорбкової пл сти ки входя ь

нокого

шляху,

а

анатомии

до складу tr. tecto-spinalis, який

периферійні

відростки

проходять

у

забезпечує

«ст рт-рефлекс»

—

складі гілок яз ко-глоткового нерва

миттєву

рефлекторну відповідь

на

до слизов х оболонок глотки, бара-

раптові слухові сигнали.

банної п р жнини, задньої третини

Луганского

IX. Язико-глотковий нерв,

язи а, а так ж до с нної пазухи.

Гіл и язико- л тк вого нерва: ■

n. glossopharyngeus

барабанний нерв, n. tympanicus1, має

За

кладом волокон він змішаний.

государственногоде його

чутли і і парасимпатичні волокна,

Ядра. Язико-глотковий нерв у

відходить від

иж

ього вузла,

п тім

св єму

кладі має рухові, чутливі (в

через

canaliculus

tympanicus

т му чи лі й смакові) та вегетативні

проходить

в бараба

у п рожнину,

волокна. Відпові но о цього він має

медицинского

чутливі

гілки

утворюють

три ядра, що розташовані в дов-

барабанне сплетення, plexus tym-

гасто у

озку. Його рухові волокна

panicus,

що

іннервує

слизову

починаються від подвійного ядра,

оболонку

барабанної

п рожнини,

nucl. ambiguus, чутли і

олокна за-

nucl. университета

і

комірок соскоподібного

відростка

кінчуються в ядрі одинокого шляху,

лухової

руби.

Його

кінцева

гілка

nucl. tractus solitarii, а

егетативним

виход ть з барабанної

порожнини

ядром є ниж є сл но идільне яд о,

через

salivatorius inferior.

hiatus canalis n. petrosi minoris

від рецепторів сонної пазухи в

під назвою малого кам'янистого

довгастий мозок, крім того, через

нерва, n. petrosus minor. Остан-

ці волокна відбувається регуляція

ній має у своєму складі лише

кров'яного тиску і частоти

передвузлові

парасимпатичні

серцевих скорочень.

волокна; пройшовши

вперед по

X. Блукаючий нерв, n. vagus

однойменній

борозні,

він

виходить із черепа латерально від

Блукаючий нерв є головним па-

рваного отвору, через fissura

расимпатичним нервом тіла, який

sphenopetrosa. На основі

черепа

іннервує нутрощі шиї, грудної і

він входить у вушний вузол,

черевної порожнин (крім органів

ganglion oticum, який сполучений

малого таза). У складі блукаючого

з

третьою

гілкою

трійчастого

нерва

п оходять

численні

вісце-

нерва.

Його

волокна

ральні

чутливі

волокна,

які

про-

вушному вузлі.

во ять

подр знення

від

нутрощів.

перериваютьсяКафедрау Крім того, він має соматичні рухові

Післявузл ві в локна від ganglion

oticum ідуть до п ивушної з лози

волокна: які здійснюють іннервацію

у складі n. auriculotemporalis (rr.

посмугова их м'язів у початковому

parotidei);

відділі

травн го

і

дихального

нормальнойапаратів.

■ rr. linguales,

язикові гілки, йду ь

до

слизової

оболо ки

з дньої

Ядра. Найбільшим ядром блу-

третини язика.

Крім волокон за-

каючого нерва є його дорсальне (па-

раси пат чне) ядро, nucl. dorsalis n.

гальної чутливостіанатомии, вони міс я ь

смакові волокна, що прямують від

vagi, від яко о п х дять вегетативні

смакових

бр ньок

papillae

воло на.

Вон

міститься

у

vallatae;

довгаст му мозку, в нижньому куті

pharyngei,

глоткові

гілки,

ромбоп дібної ямки,

займає ділянку

■ rr.

Луганскоготрикутника блукаюч го

нерва,

йдуть до глотки і беруть уча ть в

утворенні глоткового

сплетення;

trigonum n. vagi.

забезпеч ють чутливу інне вацію

Соматич і рухові в л кна нерва

слизової оболонки глотки;

починаються від

подвійн го

ядра,

государственного

■ r. m. stylopharyngei, гілка шило-

nucl. ambiguus, а в його чутливому

глоткового м'яза;

ядрі, nucl. tractus solitarii, закін-

■ rr. tonsillares,

мигдал кові гілки,

чують я волокна вісцеральної (ін-

іннервують

слизову

оболонку

тероцептивної)

чутлив сті,

в

тому

медицинскогочи лі й смакові волокна. Соматичні

піднебін их м гдаликів та під-

небінних дужок;

чутл ві волокна, які проводять екс-

■ r. sinus carotici, гілка сонної па-

тероцептивну чутливіс ь від шкіри і

лизов х оболонок, закінчуються в

зухиуниверситета, прямує вн з до sinus et нижній частині nucl. tractus spinalis

glomus caroticus сонної артерії.

Ця гілка проводить подразнення

трійчастого нерва.

122

Блукаючий

нерв

має

широку

Шийна частина

територію іннервації,

тому

топо-

(від нижнього вузла до місця

графоанатомічно його поділяють на

відходження поворотного

головну,

шийну, грудну і

черевну

гортанного нерва).

частини.

Топографія. На шиї блукаючий

Головна частина

нерв лежить спочатку між внутріш-

ньою

сонною

артерією і

внутріш-

(від початку нерва до

ньою яремною веною, потім — між

верхнього вузла).

загальною сонною артерією і внут-

Топографія.

Блукаючий

нерв

рішньою яремною веною у спільно-

виходить з мозку 10-15 корінцями в

му су инно-нервовому пучку, який

борозні

позаду

оливи

довгастого

оточений

сонною

піхвою

шийної

мозку. З'єднуючись,

корінці

утво-

фасції (Рис. 36). Заходячи в порож-

рюють стовбур нерва, який покидає

нину грудної клітки через її верхній

череп через яремний отвір, foramen

отвір, правий блукаючий нерв

jugulare.

Кафедра

проходить між підключичною ар-

Від головн ї частини нерва від-

терією ззаду і підключичною веною

ходить

оболонна гілка

до

твердої

спереду; а лівий — між загальною

мозкової оболони (r. meningeus), а

нною і підключ чною артеріями,

нормальнойс

також

вушна

гілка,

r.

auricularis.

продовжуюч сь на передню повер-

Остання через

соскоподібний

кана-

хню дуги аорти.

лець, canaliculus mastoideus,

скро-

Гілки ш йної частини. На шиї

невої кістки виходить позаду вуш

ої

аючий нерв віддає такі гілки:

анатомииблу

раковини

і

іннерв є

шкіру

зов-

■ r. pharyngeus, гл ткова гілка,

ут-

нішньої раковини та задньої сті

ки

ворює

разом

з язико-глотковим

зовнішнього слухового ходу.

нервом

і симпатичними

гілками

Вузли.

У

ділянці

яремного

от-

глоткове сплете

я, plexus pha-

Луганского

в ру блукаючий нерв

має

верхній

ryngeus. Во о

і

ервує

м'язи і

вуз л, ganglion

superius, а

під

от-

слизову оболо ку гл тки, а так ж

в р м

— нижній вузол,

ganglion

м'язи м'якого під

ебіння (крім m.

inferius, який більший від верхнього.

tensor veli palatini);

государственного

Обидва

вузли

утворені

псевдо-

■ n.

laryngeus

superior,

верхній

уніполярними чутливими клітинами,

гортанний

нерв,

відх дить

від

їх центральні

ві ростки

ідуть

в

ижнього вузла. Він прямує вниз

довгастий мозок до ядра одинокого

вперед і на рівні під'язикової

медицинскогота

шляху;

периферійні

ідростки

від

кістк

ділиться

на зовнішню і

нейронів верх ього вузла утворюють

внутрішню гілки. Зовнішня (ру-

волокна

екстероц птивної

хова) гілка інн рвує m. cricothy-

чутливості, а від нейронів нижнього

roideus, а внутрішня (чутливі і

университета

вузла

—

вісцеральні

(інтероцеп-

парасимпатичні волокна) — сли-

тивні) чутливі волокна.

зову оболонку надгортанника і

123

гортані вище голосової щілини, і

нерви іннервують також щито-

частину слизової оболонки ко-

подібну залозу (чутлива і секреторна

реня язика. У складі верхнього

іннервація). ■

rr. cardiaci

гортанного нерва йдуть і смакові

cervicales inferiores,

волокна

від

рецепторів

кореня

нижні шийні серцеві гілки, відхо-

язика та надгортанника;

дять від поворотного гортанного

■ rr. cardiaci cervicales superiores,

нерва, або від стовбура блукаю-

верхні шийні серцеві гілки, йдуть

чого нерва. Вони містять чутливі

униз по ходу загальної сонної

і передвузлові

парасимпатичні

артерії і входять до складу серце-

волокна, що йдуть до вузлів сер-

вого сплетення, plexus cardiacus.

цевого сплетення.

Вони складаються з п расимпа-

Практичні

з уваження

Нижній

тичних передвузлових волокон,

гортанний

нерв проходить

позаду

які починаються від nucl. dorsalis

бічних часток щитоподібної залози,

вузлів

серцевого

на

ній

і досягають Кафедратому під час операцій

сплетен я,

де

пе ериваються.

необхідно

бути

бережним.

При

Крім парасимпатичних, ці гілки

ушкоджен

і

ерва втрачається голос

мають

і вісцеральні чутливі во-

внаслідок паралічу м'язів гортані.

проводять імпульси від

локна,нормальнойякі Грудна частина

серця

і

дуги орти,

регулюю ь

кров'яний тиск;

(від поворотного гортанного

■ n. laryngeus recurrens, поворот-

нерва до стравохідного розтвору

відходить

діафрагми).

ний гортаннийанатомиинерв,

від блукаючого нерва у верх-

Топографія. У грудній порож-

ньому відділі гр дної порожни и,

нині правий блукаючий нерв йде

але розгалужується на шиї. Лівий

попереду підключичн ї артерії, лі-

ззаду дугу

аорти,

вий — попереду дуги аорти. Потім

нерв огинаєЛуганского

правий — пі ключичну а терію.

обид а н рви проходять п заду го-

Обидва нерви піднім ються на

ловних бронхів і в заднь му сере-

шию,

де

лежать

між

т ахеєю

і

достінні супроводжують стравохід,

стравоходом.

Поворотний

при цьому лівий нерв переходить на

государственного

гортанний н рв у своєму складі

перед ю тін у стравоходу, а правий

має

всі

три

вид

волокон

— а задню. На стінках стравоходу

блукаючого

нерва,

він

віддає

во и розгалужуються і утв рюють

трахеї

(rr.

tracheales),

стравохідне

сплетення,

plexus

гілкимедицинскогодо

стравоходу

(rr.oesophagei),

a

oesophageus.

його кінцева гілка, досягає гор-

У н жній частині сплетення

тані, де ін ервує всі м'язи гортані

виділяються пер дній і з дній блу-

cricothyroideus)

і

каючі стовбури, trunci vagalis ante-

(крімуниверситетаm.

ходом проходять через hiatus oeso-

чого нерва підходять до органів че-

phageus діафрагми і потрапляють в

ревної

порожнини по

артеріальних

черевну порожнину (Рис. 37).

судинах і разом із симпатичними

Гілки грудної частини. В груд-

гілками

утворюють

вегетативні

ній порожнині блукаючий нерв від-

сплетення. У складі гілок блукаю-

дає такі гілки:

чого нерва є багато вісцеральних

■

rr. trachealis, трахейні гілки, ра-

чутливих провідників від нутрощів

зом з симпатичними волокнами

черевної порожнини.

утворюють plexus trachealis.

Гілки черевної частини. В че-

■

rr. cardiaci thoracici, грудні сер-

ревній

порожнині блукаючий

нерв

цеві гілки, містять чутливі і пере-

віддає такі гілки:

rr. bronchiales,Кафедра

двузлові парасимп тичні волокна,

■ rr. gastrici anteriores, передні

які йдуть до вузлів серцевого

шлункові гілки, йдуть від перед-

сплетення;

нього стовбура по малій кривині

■

бронхові

гілки,

шлунка до його передньої стінки:

plexusнормальной

йдуть до бр нхів, навколо яких,

■ rr. hepatici, печінкові гілки, від-

разом із симпатични и гілк ми,

ходять від переднього стовбура і

утворюють

легеневе

сплетення,

по

ходу

загальної

печінкової

plexus

pulmonalis. Крім парасим-

артерії досягають печінки. Вони

анатомии

патичних волокон, ці гілки міс-

проходять між листками малого

тять вісцеральні чутливі волокна

чепця;

від слизової оболо ки бронхів;

■ rr.

gastrici

posteriores,

задні

■

oesophageus,

стравохідне

шлункові гілки, починаються від

них гілокЛуганского

сплетення,

утворюється

шляхом

заднь го стовбура і прямують по

розгалуження право о

і

лівого

малій кривині шлунка до його

блукаючих нервів та вісцераль-

заднь ї стінки;

грудного відділу сим-

■ rr. renales, ниркові гілки, відхо-

государственного■ rr.

патичного стовбура.

дять від зад ього ст вбура і по

Черевна ч стина

ходу

ниркової

артерії прямують

до нирки;

(від стравохідного отвору

coeliaci, черевні гілки, є гілками

медицинского

діафрагми до сигмоподібної

заднього ст вбура, в ни входять

ободової кишки). Топографія.

до кладу черевно о (с нячного)

В

черевній

порожн ні

передній

сплетення.

Парасимпатичні

блукаючий

стовбур розгалужується

волокна блукаючого нерва про-

университета

на передній поверхні шлунка. Задній

ходять чер з ч ревне сплетення

блукаючий стовбур віддає гілки до

транз но,

не

перерив ючись в

задньої поверх і шлунка і входить

його вузлах. По ар ері льних су-

до

складу

черевного

(сонячного)

динах вони досягають селезінки

сплетення.

Парасимпатичні волокна

підшлункової залози, тонкої і тов-

блукаю-

стої кишки (до сигмоподібної обо-

126

дової кишки), перериваючись в ін-

■

radices

spinales,

спинномозкові

трамуральних вузлах цих органів.

корінці, виходять із спинного моз-

Практичні зауваження

ку між його передніми та задніми

Ураження

блукаючого

нерва з

корінцями і, з'єднавшись в

обох боків призводить до смерті.

спільний

стовбур,

піднімаються

Одностороннє

часткове порушення

вгору, проходять через великий

провідності по блукаючому

нерву

потиличний

отвір

в

порожнину

супроводжується

розладами

акту

черепа, де з'єднуються з череп-

ковтання і фонації, внаслідок па-

ними корінцями;

ралічу м'язів м'якого піднебіння,

■

radices craniales, черепні корінці,

глотки і гортані. При цьому можуть

виходять

з

довгастого

мозку

XI. ДодаткКафедравий нерв, n.

бути різні вегетативні розлади (по-

позаду оливи. З'єднуючись із

рушення серцевої діяльності, ди-

спинномозковими

корінцями,

хання, травлення та ін.).

вони утворюють стовбур додат-

кового нерва, truncus n. accesso-

нормальной

accessorius

rii. Додатковий нерв виходить з

Ядра. Додатк вий нерв

ає у

порож и и черепа через яремний

отвір а

шию,

де

ділиться на

своєму складі лише

ухові волокна,

зовнішню і внутрішню гілки.

ядра IX і X пар; анатомии

які починаються з двох ядер:

Внутрішня гілка містить волокна,

1 — nucl. ambiguus, з ляг є в

які виходять

з

nucl. ambiguus і

межах довгастого мозку і є к удаль-

приєднуються

до

блукаючого

ним

продовженням

од ойменного

нерва. Зовнішня гілка іннервує

ділі

передньогоЛуганскогоXII. Під'язиковий нерв,

2 — nucl. n. accessorii, яке роз-

трапецієп дібний

і

груднинно-

ташоване в дорсолатеральному від-

ключично-соск п дібний

м'язи

(це власне додатк вий нерв).

стовпа

спинного

государственного

м зку від СI до CVI.

Волокна, які виходять з nucl. am-

n. hypoglossus

biguus, пройшовши ч стину відстані

Під'язиковий

ерв містить лише

у складі додаткового нерва, відділя-

рухові волокна для м'язів язика. Ці

медицинскогопід'

ються від нього і приєднуються до

волокна починаються з й го ядра,

блукаючого н рва. Далі вони йдуть

nucleus n. hypoglossi, яке р зташо-

через

верхній

гортанн й

нерв до

ва

е в довгаст му

мозку в

ділянці

м'язів гортані.

Волокна, які почина-

язикового трикутника. З мозку

университета

ються із спи

ого мозку, інн рвують

нерв в ходи ь

численними

корін-

трапецієподіб ий і груднинно-клю-

цями між пірамідою і оливою дов-

чично-соскоподібн

й м'язи.

га того мозку, з ч репа він виходить

Топографія нерва і гілки. До-

через канал під'язикового нерва, са-

датковий нерв має черепні і спино-

nalis n. hypoglossi, на шию, де утво-

мозкові корінці:

рює дугу, яка опуклістю обернена

127

вниз. Прямуючи до язика, нерв вія-

підпід'язикова група м'язів (mm.

лоподібно

розсипається

на

язикові

sternohyoideus,

sternothyroideus,

гічки, rr. linguales, які іннервують

thyrohyoideus et omohyoideus).

всі м'язи язика (Рис. 33, 36). Від

Практичні зауваження

під'язикового нерва відходить ramus

При односторонньому ураженні

descendens,

яка

містить

рухові

під'язикового нерва спостерігається

волокна від I-го спинномозкового

параліч м'язів язика на відповідній

нерва. Ця гілка з'єднується з гілками

стороні, яка атрофується. При

шийного

сплетення,

утворюючи

двосторонньому

ураженні нерва

попереду

загальної

сонної

артерії

виникає повна нерухомість язика,

мийну петлю, ansa cervicalis (ansa n.

порушуються мова, акти ковтання і

Назвіть

Кафедра

hypoglossi); від неї іннервується

жування.

Контрольні питання:

сполучнотканинні обо-

13.

III пара черепних нервів: роз-

можливенормальной

лонки

ерва.

виток, загальна характеристика,

Опишіть внутрішньостовбурову

ядра, вихід із мозку, вихід із

будову

ерва. За рахунок чого

черепу, гілки, ділянки іннервації.

3.

розтягування кінців

14. IV пара черепних нервів: розви-

чого розрізняютьанатомии

ушкодженого нерва?

ток, загальна характеристика,

Які особливості мають мієлінові і

ядро, в хід із мозку,

вихід із че-

немієлінові волокна? На основі

репу, ділянки іннервації.

рухові, чутливі і

15.

V пара черепних нервів: розви-

системи?Луганского16. V пара

змішані нерви? Що являють собою

ток, загальна характеристика;

5 вузли нервової системи?

внутрішньочерепна

частина V

Як класифікуються вузли нервової

пари.

черепних нервів: чутли-

государственного

Назвати двана цять п р че епних

ий вузол V пари, й го топ г-

нервів.

рафія, хід це тральних і пери-

Класифікація черепних нервів за

ферійних волокон.

складом волокон. Класифікація

17.

V пара черепних нервів: І-ша

медицинского

10 черепних н рвів за походженням. І

гілка V пари — утворення, вихід

пара черепних нервів: розвиток,

з черепа, гілки, ділянки іннер-

:: загальна характерист ка, утворення,

вації.

топографія. 12. II пара черепних нервів: 18.

V пара черепних нервів: II-га

университета19. V пара

розвиток,

загаль а характеристика,

гілка V пари — у ворення, вихід

утворення, топографія.

з черепа, гілки, ділянки іннер-

вації.

черепних нервів: III-тя

гілка V пари — утворення, вихід

129