Анатомия ТОМ3 Ковешников

з черепа, гілки, ділянки іннер-

ядра, вихід із мозку, вихід із че-

вації.

репа, частини, їх топографія.

20.

VI пара черепних нервів: розви-

25. X пара черепних нервів: гілки

ток, загальна характеристика,

головної і шийної частин — їх

ядро, вихід із мозку, вихід із че-

топографія, склад волокон, ді-

репа, ділянки іннервації.

лянки іннервації.

21.

VII пара черепних нервів і про-

26. X пара черепних нервів: гілки

міжний нерв: розвиток, загальна

грудної і черевної частин — їх

характеристика, ядра, топогра-

топографія, склад волокон, ді-

фія, гілки, ділянки іннервації.

лянки іннервації.

22.

VIII пара черепних нервів: роз-

27. XI пара черепних нервів: розви-

23.

IX пара

Кафедра28. XII пара черепних нервів: роз-

виток, частини, їх з гальна ха-

ток, заг льна характеристика.

рактеристика, ядра, утворення,

я ра, вихід із мозку, вихід із че-

топографія.

репа, ділянки іннервації.

черепних нервів: розви-

нормальной

ток, загальна ха актеристика,

виток, загальна характеристи-

ядра, вихід із мозку, вихід із че-

ка, ядро, вихід із мозку, вихід

репу, гілки, ділянки іннерв ції.

із черепа, т пографія, ділянки

24.

X пара черепних нервів: розви-

іннервації.

анатомии

ток, загальна характеристика,

Від спинного мозку відходять : 1

правляються

до

нейронів

задніх

пара спинномозкових нервів. Серед

рогів мозку; периферійні відрос-

них розрізняють такі нерви:

тки

псевдоуніполярних

нейронів

8 шийних, nervi cervicales

входять до складу спинно-

(CI —CVIII),

мозкових нервів і направляються

12 грудних, nervi thoracici

на периферію до рецепторів.

ThI - ThXII),5 поперекових,

Поділ нерва на гілки

Кафедрачерез міжх ебцевий отвір і ділиться

nervi lumbales

Основний

стовбур

спинномоз-

(LI-Lv),

кового

не ва,

truncus

n.

spinalis

5 крижових, nervi sacrales

( овжиною близько І см.),

виходить

нормальной

І куприк вий, nervus coccygeus

на чотири гілки — передню, задню,

(CI).

оболонну і білу сп лучну, яка є лише

Утв рення не ва

у 8-го ший ого, всіх грудних і двох

верхніх поперекових нервів:

анатомии

Кожен спинномозковий нерв

■ rami

anteriores

(ventrales),

пе-

утворюється в діля ці міжхребце-

редні (вентральні) гілки, змішані,

вого отвору при злитті переднього і

йдуть уперед та іннервують вен-

заднього корінців (Рис. 5): « radix

моторнихЛуганского

anterior

(ventralis), перед ій

тральні відділи шиї, тулуба і кін-

(вентральний) корінець, містить

цівок;

ці

ілки,

у всіх нервів

за

винятк м

рудних,

утворюють

рухові волокна, які є ксо ами

сплетення;

клітин передніх стовпів

государственного

спинного мозку; у скл ді пе едніх

■ rami

posteriores (dorsales),

задні

корінців, що відходять від 8-го

(дорсальні) гілки, змішані, значно

тонші

від

перед іх,

прямують

шийного, всіх грудних і двох

назад та іннервують шкіру і

медицинскогогілка І

верхніх поп р кових сегментів, є ще

вла ні м'язи спини. В ни мають

й вегетативні (симпат

чні) волокна

сегментарне

розташування

і

— аксони в гетативн

х нейронів

сплетень

не утворюють.

Задня

бічних стовпів спинного мозку; ■

шийного нерва м є лише

университета

radix posterior (dorsalis), задній

рухові волокна;

(дорсаль ий) корінець, містить

■ rr.

communicantes

albi,

білі

чутливі волок

а, які є центральними

получні

гілки,

з'єднують

спин-

відростками псевдоуніполярних

номозкові

нерви

з симпатичним

клітин спинномозкового вузла,

стовбуром (вони є у нервів CVIII-

ganglion spinale; вони на-

LII). Білі сполучні гілки

131

складаються

з

передвузлових

на входять до складу передні::

симпатичних волокон, які вихо-

задніх і оболонних гілок; ■

r.

дять з бічного проміжного стовпа

meningeus, оболонка гілка, йде назад

спинного мозку у складі пе-

у хребтовий канал та іннервує

реднього корінця і підходять до

оболони спинного мозку.

вузлів симпатичного стовбура, де

Практичні

зауваження

Запальні

переключаються.

Післявузлові

процеси, а також токсичні і

симпатичні

волокна йдуть від

травматичні

подразненню

корінців

вузлів симпатичного стовбура до

спинномозкових

нервів називають

кожного спинномозкового нерва,

радикулітом. При ньому виникають

утворюючи сірі сполучні гілки, rr.

болісні явища, які найчастіше

Кафедра

communicantes grisei. Післявузлові

трапляються

в

попереково

-

симпатичні волок-

крижовому відділі.

нормальной

ЗАДНІ ГІЛКИ СПИННОМОЗКОВИХ НЕРВІВ

Задні

гілки

відділяються

від

suboccipitales і m. semispinalis

гілки,

які

анатомии

спинномозкових

нервів, проходя ь

capitis;

між

поперечними

відростками

n. occipitalis major, великий по-

суміжних хребців у діля ку спини,

тиличн й

нерв,

змішаний, є

де діляться на присеред і та бічні

задньою гілкою II шийного нерва,

Свої

назвиЛуганского

іннервують

шкіру

дор-

іннервує

шкіру

потиличної

сальних ділянок тул ба від потилиці

ділянки і м'язи задньої поверхи:

до сідничної ділянки, власні м'язи

шиї — ремінні м'язи голови і шиї

потилиці та спини.

півость вий м'яз г лови, найдов-

государственного

мають лише деякі з

ший м'яз голови (Рис. 35); nn.

задніх гілок:

clunium superiores, верхні нерви

■ n. suboccipitalis, підпотиличний

сідниць, є задніми гілками по-

нерв, руховий, є задньою гілкою І

перекових і крижових нервів, ін-

шийного н рва, іннервує mm.

ервують ш іру сідничн ї ділянки.

медицинского

ПЕРЕДНІ ГІЛКИ СПИННОМОЗКОВИХ НЕРВІВ

сплетенняуниверситета(за

Передні гілки значно то стіші та

ні ть сплетень пов'язана із складним

довші від зад іх, вони ут орюють

формуванням кінцівок. Розрізняють

винятком грудних не-

шийне, плечове, поперекове і

рвів), в яких нерви переплітаються і

крижове сплетення. Останні два

обмінюються волокнами. Наяв-

сплетення відокремлені нечітко :

об'єднуються в попереково-крижове

Шийна петля, ansa cervicalis,

сплетення (plexus lumbosacralis).

належить до рухових гілок. Вона

ШИЙНЕ СПЛЕТЕННЯ, PLEXUS

утворюється

внаслідок

з'єднання

верхнього

і

нижнього

корінців.

CERVICALIS(CI-CIV)

Верхній

корінець

відходить

від

Шийне

сплетення

утворюється

під'язикового нерва і являє собою

передніми гілками чотирьох верхніх

волокна СI, які приєднуються до

шийних нервів (CI — CIV). Воно

нього, проходячи частину відстані в

розташоване

на

шиї

попереду

його складі. Нижній корінець

поперечних

відростків

шийних

відходить

від

шийного

сплетення

хребців на глибоких м'язах шиї, під

(СII — СIII) і з'єднується з верхнім,

груднинно-ключично-соскопо-

утворюючи петлю. Вона розташо-

дібним м'язом (Рис. 36). Із сплетення

вана ззовні від внутрішньої яремної

виходять шкірні, м'язові та змішані

вени,

під

груднинно-ключично-

гілки.

соскоподібним м'язом. Від петлі

Кафедра

Шкір і гілки виходять з-під

відходять декілька гілок, які

грудни о-ключично-соскоподіб-

іннервують підпід'язикові м'язи

ного м'яза п середині його заднього

(mm.

sternohyoideus,

sternothy-

краю:

reoideus,

thyrohyoideus,

omohyoi-

нормальной

■ n. occipitalis minor, м лий по

и-

deus).

личний нерв, під імається вгору

М'язові гілки шийного сплетен-

та іннервує шкіру потиличної ді-

ня, rr. musculares, іннервують гли-

лянки;

анатомиибокі м'язи шиї — mm. longus colli,

■ n. auricularis magnus, великий

longus capitis, mm. scaleni, передній

вушний нерв, йде в ору та вперед

і бічний прямі м'язи голови — mm.

по груднинно-ключично-соско-

recti

capitis

anterior

et

lateralis, а

подібному

м'язу

і,

досягнувши

також m. levator scapulae.

Луганского

вушної

раковини,

інне вує

її

Діафрагмовий

ерв, n. phrenicus,

шкіру, а також шкіру зовнішньо-

змішаний,

айбільший

нерв

ший-

го лухового ходу;

ного

спл те

я.

Він

прямує

вниз,

» n. transversus colli,

шийний по-

розташовуючись

на

передньому

государственного

перечний н рв, проходить у по-

драбинчастому м'язі, m. scalenus

перечному напрямку і розгалу-

anterior. Правий діафрагм вий нерв

жується в шкірі передньої та біч-

проходить у грудну пор жнину між

ної ділянок шиї;

підключичною

артерією

і

медицинского

■ nn. supraclaviculares, надклю

однойменною в ною, лежить попе-

чичні нерви, спускаються вниз,

реду кореня л г ні між

плеврою і

проходять в бічному трикутнику

о ердям.

Лівий

діафрагмовий

нерв

шиї і, перетинаючи ключицю, ін

спускається

в

грудну

порожнину

университета

нервують шкіру грудей та плеча

позаду підключичної вени, пара-

(над дельтоподібним м'язом).

лельно до підключичної артерії,

133

longus; 8 —n. thoracodorsalis; 9 — n. subscapularis; 10 — r. cutaneus lateralis et n. intercostalis; 11

— n. cutaneus brachii medialis; 12 — n. axillaris; 13 — n. radialis; 14 — n. ulnaris; 15 — n. cutaneus

Луганского

antebrachii medialis; 16 — n. medianus; 17 — n. musculocutaneus; 18 — fasc. lateralis; 19 — fasc.

posterior; 20 — fasc. medialis.

менш

'язи, а також капсулу

thoracodorsalis,

рудо-спинний

государственногоn.

плечового суглоба; n. subclavius,

ерв, проходить узд вж бічного

підключичний нерв, йде до

краю лопатки і іннервує m. latis-

одной

енного м'яза; nn. pectorales

simus dorsi;

lateralis et medialis, грудні н рви

axillaris, пахвовий нерв, най-

медицинскогоn.

(бічний та присередній),

більш й із коротких гілок спле-

іннерв ють вел к й та малий

тення. Виходить

із

з днього

грудні м'язи; n. subscapularis,

пучка, йде назад через foramen

підлопатковий нерв, іннервує

quadrilaterum, огинає

хірургічну

университета

однойменний м'яз та m. teres

шийку плечової кістки і проникає

major;

на задню поверхню плеча, де

Серединний нерв, n. medianus

mm. flexores digitorum superficialis

Топографія. Серединний нерв

et profundus (Рис. 40). В нижньому

починається двома корінцями з

відділі передпліччя

нерв

проходить

присереднього та бічного пучків

по sulcus medianus і через канал

плечового сплетення. На плечі

зап'ястка, canalis carpi, проникає на

нерв лежить у sulcus bicipitalis

долоню.

Тут,

під

долонним

medialis, у спільному судинно-

апоневрозом,

серединний

нерв

нервовому пучку. На передпліччя

ділиться на три кінцеві гілки — nn.

він проходить через ліктьову ямку,

digitales palmares communes {спільні

пронизує m. pronator teres і лягає

долонні пальцеві нерви), які в свою

між поверхневим та глибоким

чергу віддають сім власних долонних

Кафедра

м'язами-згин ч ми пальців,

пальцевих нервів, nn. digitales

palmares proprii.

нормальной

анатомии

Луганского

университета— nn.

Рис. 40. Нерви передпліччя; передня

Р с. 41. Нерви кисті; долонна поверхня.

поверхня (поверх еві м'язи идал ні).

1 — n. medianus; 2 — n. ulnaris; 3 — r. profun-

1 — n. medianus; 2 — n. ulnaris; 3 — a. ulnaris;

dus n. ulnaris; 4 — r. superficialis n. ulnaris; 5

4 — a. radialis; 5 — r. superficialis n. radialis; 6

digitales palmares communes; 6 — nn.

— r. profundus n. radialis; 7 — n. radialis; 8 —

digitales palmares proprii.

a. brachialis.

137

Вони прямують до обох сторін І, II,

чя, зменшується долонне згинання

III пальців і до променевої сторони

кисті і пальців, стає неможливим

IV пальця (Рис. 41).

протиставлення великого

пальця.

Ділянки іннервації

Виникає атрофія м'язів,

особливо в

ділянці thenar,

що надає

кисті

серединного нерва

вигляду мавп'ячої лапи. При цьому

На плечі серединний нерв гілок

випадає чутливість шкіри тих діля-

не віддає. Перші гілки посилає до

нок, які іннервуються серединним,

ліктьового суглоба.

нервом.

На передпліччі серединний нерв

Ліктьовий нерв,

іннервує обидва

м'язи-привертачі,

Кафедравого

mm. pronatores teres et quadratus,

n. ulnaris

та всі м'язи-згиначі, крім m. flexor

Топог афія. Ліктьовий нерв по-

carpi ulnaris і половини глибокого

хо ить з п исереднього пучка плечо-

м'яза-згинача пальців, mm. flexor

сплетення. На плечі він лежить

нормальной

digitorum

profundus.

До

глибоких

спочатку в sulcus bicipitalis medialis

м'язів передпліччя се единний нерв

у спіл ому судинно-нервовому

віддає перед ій міжкістковий нерв

пучку. Потім нерв відхиляється

передпліччя,

n. interosseus ante-

медіально і назад, проходить по лік-

анатомии

brachii anterior, який проходить по

ть вій борозні позаду присереднього

передній поверхні міжкісткової пе-

надвиростка

плеча,

epicondylus

ретинки. Він закінчується в к псулі

medialis, де залягає поверхнево під

променево-зап'ясткового суглоба.

фасцією і шкірою. Переходячи на

ЛуганскогоВ

На кисті рухові волокна сере-

передпліччя, лікть вий нерв роз-

динного нерва іннервують м'язи

ташовується в sulcus ulnaris ante-

великого пальця, крім m. adductor

brachii п ряд з лікть вою артерією.

pollicis і глибокої голівки m. flexoris

нижній третині

передпліччя він

государственного

pollicis brevis, а також два (бічні)

розділяється

а дві гілки — тильну

черв подібні м'язи,

mm. lumbricales.

(r. dorsalis) і доло

у (r. palmaris)

Й го шкірні гілки іннервують шкіру

Гілки н рва і діля ки іннервації

підвищення

великого

пальця

Кріммедицинскоготого,

(thenar),

сер дини

олоні

і шкіру

На плечі лікть вий нерв гілок

долонної

пов рхні І,

II,

III та

не віддає. Перші гілки він посилає

половини IV пальця (Рис. 42).

до ліктьового суглоба. В ділянці

серединний нерв від-

передпліччя і кисті він віддає такі

университета

дає гілочки до шкіри тильної по-

гілки:

верхні дисталь их фаланг II, III і

■ rr. musculares, м'язові гілки, ін-

половини IV пальця.

нервують м'язи передпліччя —

Практичні зауваження

ліктьовий м'яз-згинач з п'ястка і

При ураженні серединного нерва

половину глибокого м'яза-згинача

страждає пронація передпліч-

пальців;

138

r. dorsalis,

анатомии

Рис. 42. Ділянки іннервації шкіри кис і: лікть вим (U), серед нн м (М) та променевим

(R) нервами.

м'яза-

тильна гілка, відхо-

подібної кістки вона ділиться на

Луганского

дить від ліктьового нерва в ниж-

дві гілки — поверхневу і глибоку:

ній третині передпліччя, прохо-

r. superficialis, п верхнева гілка,

дить під сухожилком ліктьового

іннервує

шкіру

підвищення

згинача зап'ястка на тил

мізинця, hypothenar, та шкіру

государственного

ки ті, де роз іляється спочатку

прис р дньої частини д лоні, а

на три, а потім на п'ять тильних

також m. palmaris brevis. П ді-

пальцевих нервів (Рис. 43); nn.

ли шись

а три власні долонні

digitales dorsales. Вони ін-

пальцеві нерви (nn. digitales pal-

винимедицинскогоIII

нервують

шкіру пр середньої

mares proprii), ця

ілка іннервує

частини тила кисті, а також шкі-

шкіру долонн ї поверхні V і по-

ру тильної поверхні V, IV і поло-

ловини IV пальців; r. profundus,

пальців; r. palmaris,

глибока гілка, проникає глибоко

университета

долонна гілка, відходить на

на долоню, пов р ає л терально

одному рів і з т льною гілкою і,

і супроводжує глибоку долонну

разом з ліктьов ми судинами,

дугу. Вона інн рвує всі м'язи

проходить через ліктьовий канал

мізинця, тильні і долонні

зап'ястка на долонну поверхню

міжкісткові м'язи, третій та

кисті. На рівні горохо-

четвертий червоподібні

139