Анатомия ТОМ3 Ковешников

ний зоні заднього рога спинного

чутливість),

внутрішнього

вуха

мозку. Аксони цих клітин, перех-

(слухова чутливість) і сосочків язика

рещуючись лише частково, йдуть в

(смакова чутливість).

бічний

канатик,

де

утворюють

Провідні шляхи больової і

передній спинномозково-мозочковий

температурної чутливості

шлях. Останній іде вгору, проходить

транзитно через довгастий мозок і

Больові та температурні імпуль-

міст до верхнього мозкового паруса,

си від шкіри тулуба, шиї, частково

в якому робить ще одне перехрестя.

від голови і обох кінцівок ідуть через

Потім пучок повертає назад і через

спинний мозок в складі бічного

верхню ніжку мозочка входить в

спинномозково-т ламічного

шляху,

мозочок,

де

закінчується

в корі

tractus spino-thalamicus lateralis.

черв'яка (paleocerebellum).

Перші нейрони цього шляху роз-

ташовані в спинномозкових вузлах.

Кафедра

Задній спи

м зково-мозочковий

Периферіч

і

відр стки

псевдоуні-

шлях, tractus spino-cerebellaris

по ярних клітин в складі спинно-

posterior (Флексига)

мозкових

ервів ідуть до шкіри,

де

Його перші нейрони розташовані

закінчуються

рецепторами,

які

нормальной

у спинномозкових вузлах. Аксони

сприй

ають

подразнення.

Цент-

псевдоуніполярних

клітин

через

ральні відростки входять у спинний

задні корінці входять у сіру речовину

м зок через задні корінці і закінчу-

спинного мозку і

закінчуються на

ються на клітинах заднього рога

анатомии

клітинах nucl. thoracicus, роз-

(другий нейрон).

ташованого у ШИЙЦІ заднього рога.

Другі

нейрони

розташовані

в

Ці КЛІТИНИ є

др гими

нейронами

ядрах г л вки і верхівки заднього

шляху.

власне ядро). Аксони цих

Луганскогорога {

Ак они других нейронів прохо-

клітин

п р ходять

а

пр тилежну

дять в бічний канатик своєї сторони

с орону, утворюючи перехрестя, і

(не перехрещ ються), де утво юють

по ертають вгору у вигляді бічн го

задній

спинномозково-мозочковий

спинномозково-таламічного шляху,

государственного

шлях. Останній іде вгору, проходить

tractus spino-thalamicus lateralis.

до довгастого мозку, входить в

Він проходить у бічному канатику

мозочок чер з його н жні ніжки і

спи ого моз у медіально

від

пе-

закінчується

в

корі

черв'яка

реднього спинномозково-мозочко-

медицинского

(paleocerebellum).

вого шляху, прямує через довгастий

3. Провідні шляхи

мозок,

міст і сер дній мозок в складі

медіальної

пе лі і

досяг є

вентро-

екстероцептивної чутливості

латерального ядра дорсального та-

университета

Екстероцептивні

шляхи

прово-

ламуса, закінчуючись на його клі-

дять подразнення від шкіри (шкір-

тинах (треті нейрони).

90

Треті нейрони містяться у вент-

Передній спинномозково -

ро-латеральному ядрі дорсального

таламічний шлях,

таламуса. Аксони клітин цього ядра

tractus spino-thalamicus anterior

в

складі

таламо-кіркових пучків

Перші

нейрони

розташовані

в

проходять через задню ніжку внут-

спинномозкових

вузлах і

представ-

рішньої капсули і досягають зацен-

лені чутливими

псевдоуніполярни-

тральної звивини.

ми клітинами. Аксони цих клітин

Провідні шляхи больової

через задній

корінець прямують

в

спинний мозок, де частина волокон,

і температурної чутливості

не перериваючись, входить у

задні

від шкіри обличчя, слизових

перші

ейрКафедрани

із

шляхами

оболонок носової та ротової

канатики

і

р зом

порожнин, зубів і язика

пропріоцептивної

чутливості

утво-

рює пучки Голля і Бурдаха. Друга

Йдуть у складі трійч стого нерва,

частина волокон прямує в задній ріг

tractus spinalisнормальнойn. trigemimi. При

їх

знаходяться

в

спинного мозку,

де

закінчується,

чутливому

трійчасто

у

вузлі

передаючи

імпульси

другим

(ganglion trigeminale).

нейронам.

Другі

ейрони

цього шляху міс-

Другі

ейрони р зташовані в nucl.

анатомии

тяться в головці заднього рога (sub-

виході

з

цього

ядра

волокна

stantia gelatinosa).

Аксони клітин

переходять

на

протилежний

бік,

других нейронів переходять на про-

тилежний

бік

і,

повертаючи

вгору,

приєднуються

до

біч ого

спин-

Луганского

номозково-таламічного пучка і разом

утворюють tractus spino-thalamicus

з

ним

досягають

таламуса

(III

anterior,

який

р зташований

у

нейрон).

Звідси

вони

прямують

в

переднь му

канатику

спинного

моз у. Він піднімається в довгастий

кору

зацентральної

звивини

і

мозок, де в складі медіальної петлі

государственногоого

закінчуються в її нижніх відділах.

досягає таламуса.

Прові ні шляхи

Треті

нейро и

розташ вані

у

вентро-лат раль ому

ядрі

дорсаль-

тактильної чутливості

таламуса, звідки акс ни через

медицинского

Тактильна

чутливість

(відчуття

таламо-кіркові

в л кна

д сягають

дотику і тиску) від шкіри тулуба,

заце тральної звивини.

шиї, частково від голови і обох кін-

Тактильна чутливість від шкіри

цівок

проводяться

через

спинний

обличчя і слизових оболонок го-

университета

мозок по зад іх канатиках (пучки

лови, зубів і язика проводиться че-

Голля

і

Бурдаха),

а

також

ч

ез

рез гілки трійчастого нерва до його

передній спи

омозково -таламічний

головного ядра (nucl. principalis).

шлях,

tractus

spino-thalamicus

Аксони клітин цього ядра пере-

anterior.

хрещуються, входять до складу

медіальної петлі і разом з нею дося-

гають таламуса. Звідси шлях пря-

У латеральних ділянках formatio

мує в нижню частину зацентраль-

reticularis

розміщені

сприймаючи

ної звивини.

зони, а в центральних відділах —

Сітчаста формація,

еферентні поля,

звідки йдуть во-

локна до мозочка, спинного мозку

formatio reticularis

(tractus reticulo-spinalis),

смугас-

Сітчаста формація являє собою

того тіла, таламуса і кори великого

сукупність невеликих, але числен-

мозку.

них ядер, які розташовані і цент-

На відміну

від

проекційних

ральних відділах стовбура мозку.

Ядра складаються з великої кіль-

аферентних шляхів імпульси із сі-

кості дрібних та великих нейронів,

тчастої фо м ції поширюються ди-

Кафедра

які мають добре розг лужені від-

фузно по всій корі, активізуючи її

ростки

і

утворюють сіткоподібні

клітини і забезпечуючи нормальне

структури.

сприйняття специфічних аферен-

Чутливі шляхи, які проводять

тних імпульсів.

А кора великого

специфіч і імпульси (больові, тем-

мозку, в свою чергу, регулює стан

пературні, зор

ві, слухові і т.д.), в

активності клітин сітчастої фор-

місцях

переключення

широко

мації.

нейрон ми сітчастої фор-

зв'язані знормальнойЯдра сітчастої формації мають

мації. Остання, т ким чи ом, стри-

важливе значення як пункти пере-

мує чутливі

імпульси

н йрізно-

ключення імпульсів, котрі йдуть із

манітнішої природи, будучи неспе-

гіпотала уса, смугастого тіла і лім-

цифічною

аферентною

системою

анатомии

головного мозку.

бічної системи. Ці відділи централь-

ної нерв в ї системи через сітчасту

Імпульсація, яка йде із сітч стої

формацію впливають на вегетатив-

формації,

забезпеч є фон з г ль ої

активації

нейронів усієї централь-

ні і рухові нейрони стовбура мозку

Луганского

н ї нервової системи, в тому чи лі і

і спинного мозку (tractus reticulo-

к ри головного мозку.

spinalis).

ЕФЕРЕНТНІ ПРОВІДНІ ШЛЯХИ

государственного

Рухові шляхи скла аються з двох

1. Пірамідна система

систем низхідних волокон: 1) піра-

Волокна

пірамідної

системи

провод ть с ідомі рухові

проводять

очно

координовані,

мідноїмедицинского, яка

імпульси від кори великого мозку і

цілеспрямовані,

вольові імпульси

довільн х

рухів

(Рис. 27). Вона

2) екстрапірамідної, що проводить

представлена

пірамідним

пучком,

рухові

імпульси від підкіркових

fasciculus

piramidalis, який поді-

ядер.

Обидві системи взаємозв'язані

университета

і функціонують разом.

ляється на fibrae corticonuclearis і

fibrae corticospinales.

92

Перші нейрони пірамідних шля-

чому волокна tractus corticospinalis

хів розташовані в корі передцент-

anterior переходять на протилежний

ральної

звивини

і

прицентральної

бік в спинному мозку.

часточки

(гігантські

пірамідні

Практичні зауваження

клітини Беца). Аксони цих клітин

Внаслідок того, що більшість

формують пірамідний пучок, який

кірково-спинномозкових

волокон

проходить через коліно і передній

перехрещується, діяльність м'язів

відділ

задньої ніжки

внутрішньої

кінцівок регулюється з протилежної

капсули, потім спускається в стовбур

півкулі. А м'язи тулуба, діафрагма,

головного

мозку

і

спинний мозок.

м'язи

промежини

мають

і

Кафедра

Частина

пірамідних

волокон

перехрещені і прямі зв'язки як з

перехрещується

і

закінчується

на

правою, так і з лівою півкулями.

рухових ядрах черепних нервів, які

Тому п и ушкодженні пірамідних

містяться в середньому мозку (III, IV

шляхів

спостерігаються

центральні

нормальной

пари),

мості (V,

VI, VII

пари)

та

паралічі м'язів кінцівок, а функція

довгастому м зку (IX, X, XI, XII

діафрагми і м'язів тулуба істотно не

пари). Ця частина пі амідного пучка

страждає.

становить fibrae corticonucleares.

Рухові ейр ни передніх стовпів

анатомии

Рухові

клітини

ядер

черепних

спинного мозку є другими нейронами

нервів є другими нейро ами цього

цього шляху, їх аксони виходять

шляху, їх аксони виходять із с ов-

через передні корінці і в складі

бура мозку і в

скл ді

відповідних

спинно

озков х

нервів

досягають

Луганского

черепних

нервів

дося ають м'язів

келетних м'язів.

голови і шиї.

2. Екстрапірамідна система

Більша частина пірамідних во-

локон спускається вниз,

в пір міди

Е страпірамідна

система забез-

государственного

д вга того мозку і утворює fibrae

печує н обхід

ий то ус

м'язів, на-

corticospinales. На межі із спинним

с ройку рухового апарата. Вона ав-

м зком 80%

сіх волокон утво юють

оматично створює фон г товн сті

перехре тя і прямують до бічних

м'язів до дії, а якому відбуваються

медицинского

канатиків спинного мозку

(tractus

швидкі,

диференційовані

рухи,

corticospinalis lateralis).

Менша

обумовлені

ірк вою

пірамідною

частина волокон не перехрещується і

системою. Е страпірамідна система

проходить в п редньому канатику

фу кціонує в нер зривн му зв'язку з

университета

спинного

мозку

(tractus

пірамідною сист мою як єдине ціле.

corticospinalis anterior).

Ядра екстрапірамідної системи

Волокна

переднього

і

бічного

До екс рапірамідної системи на-

кірково-спи

омозкових

шляхів за-

лежать такі ядра: ■ corpus striatum,

кінчується на рухових клітинах пе-

смугасте тіло,

редніх стовпів спинного мозку, при-

складається з хвостатого і соче-

вицеподібного ядер (стріопалі-

■ tractus rubrospinalis, червоно -

дарна система), які є вищими

ядерно-спинномозковий шлях, по-

центрами екстрапірамідної сис-

чинається від червоного ядра се-

теми;

реднього мозку, де його волокна

■ nucl. subthalamicus, субталамічне

утворюють перехрестя, і прямує в

ядро (люісове тіло), розташоване

бічний канатик спинного мозку.

у вентральному таламусі;

Він має важливе значення, тому

■ nucl. ruber, червоне ядро,

містить-

що через нього передають свої

ся в покриві середнього мозку;

імпульси ядра смугастого тіла і

■ substantia nigra, чорна речовина,

мозочок;

розміщена в середньому мозку, на

■ tractus tectospinalis, покрівельно-

широко зв'язаніКафедраміж

межі між покривом і основою

спинномозковий шлях, йде від

ніжки мозку.

пок івлі середнього мозку (від

Ядра екстрапірамідної

системи

я ер го бків);

собою, з корою

■ tractus

vestibulospinalis,

присін-

і ядра нормальной

великого мозку, м зочком. Ост нній,

кові-спи

м зковий шлях,

йде від

забезпечуючи к

рдинацію рухів, є

присті

кових ядер моста;

складовою частин ю цієї системи, як

■ tractus

olivospinalis, оливо-спин-

горбків

чотиригорбикової

но озков й шлях, йде від зуб-

анатомии

пластинки середнього мозку (lamina

чатого

ядра оливи

довгастого

quadrigemina), присінкові ядра, олива

озку;

і сітчаста форм ція.

■ tractus reticulospinalis, сітчато-

спинн м зковий шлях, йде від сі-

Луганского

Провідні шляхи

тчаст ї формації стовбура мозку.

екстрапірамідної системи

А с ни клітин смугастого тіла не

Провідні шляхи екстрапір мід ої

мають прямих зв'язків із спинним

системи прово ять імпульси від

мозком, вони переключаються не

государственного

підкіркових я ер до мотонейронів

лише в підкіркових ядрах, але й у

ядер черепних

нервів і передніх

сітчастій

формації.

Отже,

ст впів пинного мозку. До них на-

сітчасто-спи номозк вий шлях є

лежать такі шляхи:

важливим

пр відним

шляхом

медицинского

ек трапірамідн ї системи.

риті университета

ОБОЛОНИ МОЗКУ, MENINGES

Головний і сп нний мозок пок-

ТВЕРДА ОБОЛОНА,

трьома сполучнотканинними

DURA MATER

оболонами — твердою, павутинною

Тверда мозкова оболона являє

і м'якою.

собою щільну фіброзну оболонку,

95

Кафедра

нормальной

анатомии

interna; 3 —

Луганского

Рис. 28. Відростки та паз хи твердої мозкової оболони 1 — falx cerebri;2 — v. cerebri

granulationes arachnoidales;4-sinus rectus;5 — confluens sinuum;6 — sinus

якагосударственного

осcipitalis;7— tentorium cerebelli; 8 — sinus petrosus superior;9 — diaphragma sellae;10-a.

carotis interna et n. opticus; 11 - sinus sagittalis superior;12 — sinus sagittalis inferior.

покриває головний і спинний

товий канал, зростаючись з його

тового медицинского

мозок ззовні.

стінками. Внутрішній лист к віль-

Тверда оболона спинного мозку

но охоплює пинний м зок.

(dura mater spinalis) у межах хреб-

Між двома листками є щілина,

каналу розщеплюється на

яка називається надтвердооболон-

университета

два листки — зов ішній і нутріш-

ним простором, spatium epidurale.

ній. Зовнішній листок є окістям для

У ньому розташовані вну рішні ве-

хребців і вистеляє зсеред ни хр б-

нозні хребтові спл т ння. В бічних

96

цевих

университета

відділах тверда мозкова оболона

ку утворення кожного спинномоз-

прикріпліюється до країв міжхр б-

кового нерва.

отворів, утворюючи випи-

Вгорі dura mater spinalis зрос-

тання по ходу спинномозкових

тається з краями великого отвору

корінців і поширюючись до почат-

і переходить у тверду оболону го-

97

ловного мозку. Внизу вона закін-

durae matris, в них циркулює венозна

чується сліпим мішком на рівні II

кров (див. стор. 300).

крижового хребця.

ПАВУТИННА ОБОЛОНА,

Тверда оболона головного мозку

ARACHNOIDEA MATER

(dura mater encephali) має лише один

листок, який зсередини вистеляє

Павутинна оболона являє собою

порожнину черепа, відіграючи роль

дуже

тонку

сполучнотканинну

окістя. Таким чином, надтвер-

оболонку. Вона розташована між

дооболонний простір тут відсутній.

твердою і м'якою оболонами. її

На основі черепа тверда оболона

особливістю є те, що вона покриває

міцно зростається з кістками, в ді-

головний мозок суцільним шаром, не

лянці склепіння вона з'єднана з ними

захо ячи в його ямки, борозни і

пухко і легко віш ровується (за

щілини, тоді як м'яка оболона про-

винятком ділянок швів).

никає в усі щілини і борозни. Тому

головного мозку

між ними є д сить добре помітний

Тверда об лКафедрана

віддає декілька

від остків,

які

підпавути ий

простір, spatium

проникають між

частина и

мозку

subarachnoideum,

який заповнений

(Рис. 28, 29):

спинномозковою рідиною, liquor cer-

ликий,

Луганского

■

tentorium cerebelli, намет мо-

Підпавутинний простір в

ді-

зочка,

відокремлює потилич і

лян ах ям к, заглибин і глибоких

частки півкуль від мозочка;

борозен м зку має розширення, які

■

falx cerebelli, серп мозочка, еве-

називаються підпавутинниими

цис-

государственного

розташов ний

сагітально

ернами. Найбільші з их такі:

між півк лями мозочка ззаду;

■

cisterna

cerebellomedullaris

pos-

■ diaphragma sellae,

діафрагма

terior,

зад я

мозочк во-мозк ва

сідла, розташована в ділянці ту-

цист рна, розташована між мо-

в

зочком і довгастим м зк м1;

медицинского

рецького сідла над гіпофізом; має

отвір для прохо ження лійки до

■ cisterna

fossae

lateralis cerebri,

гіпофіза.

ци терна бічн ї ямки

великого

Тверда оболона головного мозку

мозку, розміщена в ділянці від-

повідної ямки мозку;

университета

певних

місцях розщеплюється і

утворює

простори,

які

вист лені

■

cisterna

chiasmatica,

цистерна

зсередини

е дотелієм

— це пазухи

перехрес я, розташов на в

діля-

твердої мозкової оболони, sinus

нці перехрестя зорових нервів;

■

cisterna interpeduncularis, між-

безпосередньо прилягає до речовини

ножкова

цистерна,

міститься

мозку. Вона проникає в усі щілини і

між ножками мозку.

борозни мозку, беручи участь в

Грануляції

утворенні покриву шлуночків і

су-

динних сплетень. У м'якій оболоні

Павутинна

оболонка

головного

міститься велика кількість крово-

мозку має ворсинчасті вирости, які

носних судин, по ходу яких вона

називаються грануляціями, granu-

входить у речовину мозку. Пот-

lationes arachnoideae1. Вони розта-

рапляючи у шлуночки мозку, м'яка

шовуються головним чином у ді-

оболона утворює такі судинні спле-

лянці верхньої

сагітальної пазухи.

тення:

Кафедра

Прориваючи тверду оболону, ці ут-

■ plexus choroideus ventriculi la-

вори випинаються в порожнину па-

teralis, судинне сплетення бічного

зухи або в її бічні лакуни. Вважають,

шлуночка,

тягнеться

від

їло зернистості служать для відтоку

міжшлуночкового

отвору

через

нормальной

спинномозкової рідини з підп ву-

централь у частину шлуночка в

тинного прост ру у венозні пазухи.

нижній ріг;

Павути

а

болона

спинного

■ plexus choroideus ventriculi tertii,

мозку, arachnoidea mater spinalis,

судинне сплетення III шлуночка,

анатомии

має зубчасті зв'язки, ligg. denticulate,

розташоване

в

ділянці

його

які

являють

собою фронт льно

покриву;

розташовані відростки, що з'єдную ь

■ plexus

choroideus

ventriculi

тверду і м'яку мозкові оболони; вони

quarti,

судинне

сплетення

IV

Луганского

містяться між передніми і з дніми

шлуночка, розташ ване в ділянці

корінцями. Бічні відділи зв'язки

його п криву.

розділені на окремі зубці, які

Судинні сплетення мають чис-

прикріплюються до твердої оболони.

ленні ворсинки з густими капі-

государственного

Зубча ті

зв'язки

поділяють

лярними сітками, які пр дукують

підпавутинний

простір

спинного

спинномозкову ріди у.

м зку на передній та з дній відділи,

Шляхи циркуляції

які сполучаються між собою.

мозкумедицинского. си ками судинних сплетень пос-

Підпавутинний простір спинного

пинномозк вої рідини

мозку вгорі

б зпосередньо пере-

Спинномоз ва рідина, liquor

ходить в такий же простір головного

cerebrospinalis, пр дукується вор-

университета200 мл. З

М'ЯКА ОБОЛОНА, РІА MATER

тійно

і заповнює

порожнини

шлу-

ночків

та

підпавутинний

простір.

: у спол чнотка нну оболону, яка

бічних шлуночків че-