Анатомия ТОМ3 Ковешников

ку внутрішньої капсули, потім ут-

спочатку з являються органи рів-

ворюють

слухову

променистість,

новаги, які представлені екто-

radiatio acustica і закінчуються в

дермальними ямками або замкне-

слуховій

корі

верхньої

скроневої

ними

міхурцями,

наповненими

звивини (поперечні скроневі зви-

рідиною. Стінки таких міхурців

вини Гешля). Як виникають

вистелені чутливим епітелієм з во-

слухові відчуття?

лосинками,

а

всередині

містяться

Звукові коливання

проходять

«камінчики», або статоліти. При

через зовнішній слуховий прохід і

зміні положення тіла статоліт пе-

приводять в рух барабанну пере-

реміщується і подразнює рецепторні

тинку, її коливання через ланцюг

клітини, які зв'язані з нервовою

краями

вікна

Кафедра

слухових

кісточок

передаються

на

системою. Т кі примітивні органи

основу стремінця. Ост ннє рухомо

рівноваги є у б гатьох безхребтових

зрощене

сполучною тканиною

з

(ме узи, р коподібні

та

ін.).

У

присінка.

Вібруючи,

наземних безхребтових (наприклад,

ються нанормальной

стремінце

передає

колив ння

у

комах

є

ргани

слуху,

які

перилімфі scala vestibuli; ці коли-

побудова і за принципом пружних

вання

через

helicotrema поширю-

перетинок,

що

реагують

на

ються

перилімфу scala tympani і

коливання

звукових

хвиль

ендолімфіанатомии

доходять

до

втори

ої

б р банної

(ти

панальні органи).

перетинки, поступово затух ючи.

Еволюція пр сінково-завитко-

Коливання

перилімфи переда-

вого органа у хребтових. У хреб-

Таким

ductus

cochlearis,

тових

тварин

ргани

слуху

і

рів-

чиномЛуганскогоподр

що призводить до зміщення волокон

новаги

б'єднані

в один

складний

основної

пластинки

кортієвого

присінк во-завитк вий

орган.

органа

і рухів

membrana tectoria.

Причому

у

в дяних

тварин

знюються

ре-

(круглоротих, риб), є лише органи

государственного

цепторні клітини, які генерують

рі новаги,

які

представлені

пів-

нервові імп льси. Пружні волокна

коло ими

ка алами

і

заповнен:

lamina

basilaris, м ючи

ізну дов-

рідиною з дріб ими стат літами. У

жину,

обумовлюють

сприйняття

риб канали розташовуються в трьох

часткимедицинского, де

коливань різної частоти. Нервові

взаємно

перпендикулярних

імпульси по н рву і провідних шля-

площинах,

що

відп відає

трьом

хах передаються в

кору скроневої

вимірам прост ру.

відбувається

ищій аналіз

В наземних хреб ових, почина-

университета

слухових відчуттів.

ючи з амфібій, шляхом перебудов::

ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІВ

першої

зябрової

щілини

розвива-

ється

середнє

вухо.

Воно

являє:

РІВНОВАГИ І СЛУХУ

собою порожнину, заповнену по-

Органи рівноваги і слуху в

вітрям і запнену барабанною пе-

безхребтових. У водяних тварин

ретинкою. Середнє вухо служить

200

для передачі звукових коливань у

Ембріональний розвиток

внутрішнє вухо. Останнє крім пів-

присінково-завиткового органа у

колових каналів має зачаток, який

людини Закладка слухового

відповідає завитці. Лише у кро-

міхурця з ектодерми. На початку 3-

кодилів і птахів канадець завитки

го тижня розвитку з обох боків від

добре помітний і має вигляд вигнутої

заднього міхура утворюється

трубки. У ссавців виникає справжня

потовщення ектодерми, яке

завитка. У цих тварин утворюється

незабаром перетворюється в слухову

зовнішнє вухо з вушною раковиною і

ямку. У подальшому вона стає

зовнішнім слуховим проходом.

глибшою і замикається, формуючи

Утворення лабіринту. Ріст і

центрації

навколо нього

мезенхіми

перетворення

слухового

міхурця

утворюється спочатку хрящовий, а

призводять

спочатку

до

утворення

потім — кістковий лабіринт.

мішечка, маточки і перетинчастих

Розвиток середнього і зовніш-

півколових каналів. В подальшому з

нього вуха. Барабанна порожнина

передньої частини слухового міх-

формується

внаслідок

перетворення

урця

внаслідок посиленого

росту

першої зябрової кишені. З цього

формується

перетинчаста

завитка

зачатка утворюється і слухова труба.

(завиткова протока).

З мезенхіми першої та другої

У стінках перетинчастого лабі-

вісцеральних

дуг

утворюються

ринту

диференціюються

нейроепі-

спочатку хрящові, а потім і кісткові

Кафедра

теліальні клітини кортієвого органа,

слухові кісточки. Спочатку барабана

а також клітини плям і гребінців

порожнина

м йже

повністю за-

півколових

каналів.

Пери

ерийні

повнена

ембріональною

сполучною

відростки нервових клітин, які рос-

тканиною, яка в процесі розвитку

нормальнойми

туть з вузла VIII па и черепних

поступово розсм ктується.

нервів, вста овлюють зв'язки з епі-

Вушна

рак вина

утворюється

теліальними

рецепто ни

и

кліти-

ш яхом росту і перетворень мезенхі-

нами. Сам вуз л дифе енціюється на

піднижньощелепної і під'язикової

анатомии

два — спіральний і присі ковий.

вісцеральн х дуг. Щілина між цими

Одночасно з розвитком пере-

дуга и перетворюється в зовнішній

тинчастого лабіринту шляхом кон-

слуховий прохід.

Луганского

ОРГАН НЮХУ, ORGANUM OLFACTORIUM (OLFACTUS)

Рецептори

нюхового

аналіза-

клітин. Ще глибше, під базальн ю

государственного

т ра мі тяться в слизовій оболонці

мембраною, є залозисті клітини.

н с вої порожнини, в її regio olfac-

Рец птори є видозміненими бі-

toria, яка лежить в ділянці ве хньої

полярними нервовими клітинами, які

носової раковини і в частині пере-

являють

собою

нейрони

нюхового

медицинского

городки носа,

що пр лягає

до неї

шляху (рис. 69). їхні аксони виходять

(площа становить близько 2-3 см2).

з осової пор жнини

через lamina

Тут є три типи кліт н: ре еп-

cribrosa

решітчастої

кістки,

торні, підтримуючі та базальні. Під-

утворюючи 20-25 нюхових нервів,

университета

тримуючі (опорні) клітини л жать

nervi olfactorii. В сукупності вони

між нюховими і розділяють їх. Вони

тановлять І пару черепних нервів,

мають короткі війки і мають ознаки

які досягаю ь bulbus olfactorius і тут

секреції. Базальні клітини розташо-

закінчуються.

Д ндрит

нюхової

вані глибше, на базальній мембрані,

клітини

закінчується

потовщенням

оточують пучки аксонів рецепторних

(нюхова булава), на

202

вершині якої є по 10-12 рухливих

ри мають зв'язки з соскоподібними

нюхових війок.

тілами, які через склепіння з'єднані з

Другі нейрони містяться в ню-

таламусом (fasc. mamillothalami-

ховий цибулині (мітральні кліти-ни),

cus), сітчастою формацією і ядрами

їхні аксони

утворюють нюховий

черепних нервів стовбура мозку.

ш.лях, tractus olfactorius, волокна

Між хрящем носової перего-

якого закінчуються в trigonum ol-

родки та лемішем в сполучній тка-

factorium, substantia perforata an-

нини основи носової перегородки

terior, septum pellucidum. Тут роз-

розташованний

вомероназальний

ташовані треті нейрони.

орган1, organum vomeronasal, який є

Частина аксонів других нейронів, які

периферийною частиною додаткової

приморськоконикКафедравої

починаються в нюховий цибулині, у

нюхової системи.

складі латеральної нюхової

смуги

Нюховий н лізатор являє собою

досягає мигдалездібного ядра і

початковий утвір в еволюції органів

безпосередньо

нюхової

кори

чуття, тому він має ряд відносно

ротшим нормальной

звивини.

прямих

вол к н,

які, не пе-

Аксо и третіх ней онів прохо-

реключаючись в таламусі, найко-

дять над і під м золистим тілом,

ротшим шлях м д сягають нюхової

також через нюх ві смуги (н йко-

кори. Характерними є емоціональні

шляхом) до кори скроневої

відчуття, які зв'язані з нюховими

анатомии

завитки, закінчуючись в uncus gyri

сти ула

. Це обумовлено широки-

parahyppocampalis. Нюхові цент-

ми зв'язками з лімбічною системою.

ОРГАНИ СМАКУ, ORGANUM GUSTATORIUM (GUSTUS)

СмаковаЛуганскогочашечка (смакова бру ь- глот и. До смак вих чашечок на-

ка), caliculus gustatorius (gemma

лежать пітеліаль і клітини, серед

gustatoria). Рецептори

смакового

яких є р ц птор і смак ві клітини з

аналізатора пре ставлені смаковими

волосинками, які сприймають п д-

чашечками, caliculus gustatorius, які

разнення. Із смаковими чашечками

государственногомістяться в сосочках яз ка (крім зв'язані чутливі в локна, які прохо-

ниткоподібних і конічн

х). Окремі

дять в кладі лицево о, язикового і

:макові чаш чки є в сл зовій обо-

язиково-глот ових нервів2.

лонці щоки, м'якого піднебіння :

Перші нейр ни смакового

надгортанникамедицинского, і задньої стінки аналізатора є пс вдоуніполярними

— смакові волокна n.анатомии

Рис. 70. Схема провідних шляхів органу смаку. 1 — n. facialis; 2 - n. glossopharyngeus: З -

nucl. pontinus n. trigemini; 4 - nucl. solitarius; 5 - medulla oblongata; 6 - n. vagus; 7 - gangl. inferius

n. vagi; 8 - gangl. inferius n. glossopharyngei; 9 - gangl. geniculi; 10 - смакові волокна n. vagi; 11

Луганского

glossopharyngei; 12 — смакові воло на chordae tympani (n. facialis); 13 -

волокна загальної чутливості (n. lingualis); 14 - gangl. trigeminale; 15 - uncus: 16 - thalamus.

нервовими клітинами, які леж ть в

кладі n. glossopharyngeus досягають

государственного

чутливих в злах лицевого і язико-

сосочків задньої трети и язика: їхні

г л ткового нервів (рис.70):

центральні

відростки

в

складі

1) ganglion geniculi — пе и

язикоглоткового

ерва

д ся ають

ферійні відростки клітин цього

nucl. tractus solitarii.

медицинского

вузла йдуть в скла і лицевого не

Другі нейрони смак в го шля-

рва (VII пара), барабанної струни і

ху містяться в nucl. tractus solitarii

язикового нерва до сосочків перед

їх і ак они, перехрещуючись, вхо-

ніх 2/3 язика; відростки в складі n.

дять до кладу

медіальн ї

петлі і

университета

intermedins прямують в до гастий

закінчуються в таламусі.

мозок, де закі чуються nucl. trac

Аксони

клітин аламуса через

tus solitarii;

задню ніжку внутрішньої к псули

2) ganglion inferius язикоглотко

до ягать кори uncus gyri parahyp-

вого нерва (IX пара) — периферій

pocampalis,

де

відбувається

вищий

ні відростки клітин цього вузла в

аналіз смакових відчуттів.

204

Шкіра,

cutis

містить

велику

ки рецептори, нерви і шляхи ста-

кількість чутливих

нервових

закін-

новлять шкіряний аналізатор.

чень — рецепторів, які сприймають

Залози і рогові придатки

різні подразнення довкілля.

Шкіра має потові (gll. sudoriferi)

Шари шкіри

і сальні (gll. sebaceae) залози, котрі

Шкіра складається з трьох шарів:

розташовані в дермі, а також рогові

■ epidermis, епідерміс (надшкір'я), є

зовнішнім шаром, скл дається з

багатошарового

плоского

епітелію; він має глибокий рос-

тковий

і

поверхневий роговий

походить

є ек-

шари; епідермісКафедра

тодерми;

■ dermis, дерма (власне шкіра)

складається з фіб озних та пруж-

сполучнотк ни

их

пучків

них

нормальной

мезодермального

походження.

Під епідермісом цей шар утворює

численні сосочки, papilla, які на

долоні

і

підошві

досягають

анатомии

значної

висоти,

обумовлюючи

макроскопічні видимі

борозенки

(sulci cutis) і гребінці (cristae

cutis);

Луганского

■ tela subcutanea, підшкі на о но-

ва, утворена більшим

бо меншим

шаром жирової клітковини.

государственного

Шкіряний аналізатор

У шкірі є різноманітні нервові

закінчення

(р цептори), які при-

больові, температурні

і

ймаютьмедицинского

тактильні подразнення. Вони по

чутливих

ервах передаються

в

центральну

ервову систему (див.

Рис. 71. Грудна залоза, с гітальний

екстероцептивні провідні шляхи).

розріз. 1 — m. pectoralis major; 2 — fascia

pectoralis; 3 — cutis; 4 — lobi glandulae mam-

университета

Разом з корою зацентральної закут-

mariae; 5 — ductus lactiferi; 6 — papilla

придатки, до яких належать

нігті і

■

papilla

mammaria, грудний

сосок

волосся:

(сосок молочної залози), розташо-

■ unguis1, ніготь, має ложе,

matrix

ваний в центрі грудного кружаль-

unguis, тіло, corpus unguis, корінь,

ця; на ньому є отвори вивідних мо-

radix unguis, і вільний край;

лочних проток (8 — 15);

■

pili, волосся, має гладкі м'язи, які

■

areola mammae, грудне кружальце

підіймають його.

(навколососковий кружечок), це

Грудь (молочна залоза),

пігментна

частина,

яка

розта-

шована навколо соска; має залози,

mamma

glandulae areolares;

Синонім: mastos

(грец.) — мо-

■

lobuli glandulae mammariae, час-

розвиваються з Кафедраектоде ми. У жінок

лочна

залоза; звідси

— мастит, за-

тки г удної (молочної) залози (15-

палення молочної залози.

20), відокремлені

прошарками

Молочні

залози

являють

собою

сполучної

тк нини,

вони

спря-

дуже видозмінені потові залози, які

мовані радіально і в сукупності

нормальной

вони мають півкулясту фор

у, роз-

становлять glandula mammaria;

ташовані а fascia pectoralis

іж III і

■

ductus

lactiferi, молочні протоки,

спрямова і радіально до соска, на

VI ребрами.

якому

відкриваються, спочатку

такими утворамианатомии(Рис.71):

Деталі будови

утворивши

розширення,

sinus

Молочні

залози

є

скл дними

lactiferi.

Чоловічі грудні (молочні) залози,

альвеолярно-трубч стими з лозами з

mammae masculinae, є рудиментар-

1.

Назвіть триЛуганского

ними.

Контроль і питання:

відділи аналізатора.

8.

Очне яблуко: судинна оболонка,

государственного

2.

Які різнови и рецепто ів мають

її частини, будова, функції.

ргани ч ття?

9.

Очне яблуко: сітківка, її части-

3.

Назвіть

основні

ет пи еволюції

ни, будова, функції.

органів чуття.

10.

Заломлюючі середовища очного

6.

Очнемедицинского

4. Око: частини, топографія.

яблука: назвати та описати.

5.

Очне яблуко: розвиток, аномалії

11.

Камери очн го яблука: межі,

розвитку, зовнішня будова.

сполучення.

яблуко: оболонки, назвати

12. Утворення і шляхи циркуляції

ка, университетаїї

і

продемо струвати

на

пре-

водянис ої вологи камер очного

паратах.

яблука.

7.

Очне яблуко: волокниста оболон-

13.

Додаткові струк ури ока, щодо

частини, будова, функції.

н х належить?

14.

Кон'юнктива, її частини, функ-

30.

Півколові канали, їх топографія,

ції, склепіння.

частини, сполучення, будова,

15.

Зовнішні м'язи очного яблука, їх

функції.

характеристика та функції.

31.

Присінок,

його

топографія,

16.

Сльозовий апарат: частини, то-

стінки, рельєф внутрішньої по-

пографія, функції; шляхи відто-

верхні, сполучення, функції.

ку сльози.

32.

Завитка: топографія, будова,

17.

II пара черепних нервів: утво-

сполучення, функції.

рення, топографія.

33.

Перетинчастий лабіринт: то-

18.

Провідні шляхи зорового аналі-

пографія, частини.

затора.

34.

Перілімфатичний простір, ут-

Кафедра36.

19.

Вухо: його частини; назвати і

ворення, вміст, сполучення.

продемонструвати

на

препара-

35.

Ен олімф тичний прострір: ут-

тах. Розвиток частин вуха в ем-

ворення, вміст, сполучення.

бріогенезі,

аномалії і

варіанти

Перетинчастий лабіринт: при-

нормальной

розвитку.

сінковий лабіринт,

ого частини,

20.

Зовніш є вухо: його частини і

топографія, буд ва, функціі.

будова.

37.

Перети

частий

лабіринт:

пів-

21.

Зовнішнє вухо: вушна раковина,

колові протоки, їх топографія,

анатомии

будова, функції.

частини, будова, функції.

22.

Зовнішній слуховий хід, ч с и-

38.

Перет

нчаст й

лабіринт:

за-

ни, межі, будова.

витков

й

лабір

нт, стінки,

їх

23.

Барабанна

перети

ка:

топогра-

будова, функції

Луганского

фія, частини, б дова, функції.

39.

Описати

шляхи

проходження

14. Середнє

вухо: частини,

межі,

зву вих коливань.

будова.

40.

Провідні

шляхи

слухового

15. Барабанна порожнина: топогра-

аналізатора.

государственного

фія, тінки, сполучення, вміст.

41.

Провідні шляхи рівн ваги (вес-

26.

Слухові кісточки: топог афія, їх

тибулярного апарата).

ча тини;

суглоби

та

м'язи

42.

Орган нюху: будова, функції.

слухових кісточок.

43.

Орган смаку: будова, функції.

медицинского

27. Слухова труба: топографія, час-

44.

Які утвори належать до загаль-

тини, сполуч ння, будова.

ого по риву?

28.

Які утвори належать

до

внут-

45.

Грудна

зал за:

зовнішня

та

рішнього уха?

внутрішня будова, топографія.

университета

29.

Кістковий

лабір нт:

частини,

назвати

і

продемонструвати на

Термінологія. Angion (грец.) —

ми, які тісно повязані між собою

судина, logos (грец.) — вивчаю, звідси

як морфологічно, так і функціо-

ангіологія, вчення про судинну сис-

нально.

Разом

із

серцем вони

тему. Латинський термін "vas" —

об'єднуються в серцево-судинну

судина (множ. — vasa) вживається

систему. Роль цієї системи в ор-

для позначення як кровоносних, так

ганізмі

полягає

в

забезпеченні

і лімфатичних, судин. Від цього сло-

циркуляції крові та лімфи, які при-

ва походять такі медичні терміни

носять до органів і тканин поживні

Кафедрають

як вазодилятація, в зогра ія та ін.

речовини, гормони, вітаміни, ки-

Термін васкуляризація (кровопос-

сень і виводять продукти обміну.

тачання) походить від зменшеного

Крім того, в крові і лімфі циркулю-

«vasculum» (лат.) — судинка.

лімфоцити та антитіла, які за-

нормальной

Суди

а

система поділяється

безпечують захисні (імунні) функ-

на крово осну і лімфатичну систе-

ції орга

ізму.

ральним органоманатомиипоживні речовини та кисень, 3 капі-

КРОВОНОСНА СИСТЕМА

Загальний пл н будови. Цент-

проходить через капіляри і віддає

венами. СЛуганскогоня порожнисті ве и. В ни впадають

кровоносної сис-

теми є серце, від яко о відходять

лярів ф рмуються вени, які несуть

кровоносні судини. Ці судили пред-

венозну кров до серця. Найбільші

ставлені артеріями, капілярами і

вени велик о к ла це верхня та ниж-

государственногоаєть я з прав го

дини, які несуть кров

від ерця,

називаються а теріями

у праве п редсердя, де і закінчується

(від грец. «аег» — повіт я, «te-rео»

велике коло кровообігу (рис. 72).

-містити;

давнину вв жали, що в

Мале, або леге еве к ло, п чи-

медицинского

артеріях міститься повітря). Вони

шлун чка легене-

розгалужуються за д вергентн м

вим товбуром,

який р зділяється

принципом, утворюються вени, які

а праву та ліву ле еневі артерії, що

несуть кров до серця.

есуть венозну кр в у легені. В капі-

университета

Велике та мале кола кровообігу.

лярах легень кров насичується кис-

Велике, або тілесне, коло кровообі-

нем і через л г н ві вени ртеріаль-

гу починається в лівому шлуночку

на кров надходить у ліве передсердя.

аортою, яка

есе артеріальну к ов.

Так м чином, у малому колі крово-

Артеріями, які відходять від аорти,

обігу по артеріях тече венозна кров,

кров розноситься по всіх органах,

а по венах — артеріальна.

208

Відмінності між артеріями і ве-

нами полягають у будові їх стінок

та у напрямку, в якому вони несуть

кров. Артеріями називають судини,

які несуть кров від серця під вели-

ким тиском, тому вони мають товс-

ті стінки з еластичною і м'язовою

тканинами. У венах, які несуть

кров до серця, тиск крові низький

(сюди кров надходить з капілярів),

тому їх стінка тонка і містить знач-

но менше ел стичних і м'язових

Кафедра

елементів.

Виділення двох кіл кровообігу

(хоча фактично кров циркулює по

одному колу, двічі потрапляючи у

нормальной

серце) пов'язане з принциповою

різницею газ

бміну в них. У вели-

кому колі кр в віддає кисень і стає

венозною, а у малому насичується

анатомиипід ним

киснем і стає артеріальною. Тому

визначення «третього кола», як це

роблять деякі автори, розуміючи

кровон сні (вінцеві) суди-

Луганского

ни серця, зовсім безпідставне.

Історія відкриття кровообігу

Правильне уявлення про крово-

государственногоРис. 72.Сх ма

обіг пов'яза

е з іме ем велик го

англійського анатома та фізі л га

В. Гарв я (W.Harvey, 1578-1657).

великоготамалогокол

До Гарвея протягом 15 століть

trieulusмедицинского

кровообігу. 1 — капіляри голови, шиї, вер-

па увало вчення К. Галена (І сто-

хніх відділів тулубу та верхніх кінцівок;

ліття н.е.), згідно з яким «сира»

2 — капіляри л гень; 3 — vv.pulmonales;

кров утворюється в печінці, звідки

А — atrium sinistrum: 5 — aorta; 6 — ven-

по нижній порожнистій вені пот-

sinister; 7-а. hepatica communis;

14 —университета

8 — капіляри кишечнику; 9 — капіля и

рапляє в праве передсердя і правий

нижніх відділів тулубу та нижніх.кінцівок;

шлуночок 3 правого шлуночка че-

10 — v. cava inferior; 11 — v. portae licpatis;

рез пори в міжшлуночковій пере-

12 — капіляри печінки; 13 — vv.hepaticae;

городці кров переходить у лівий

ventriculus dexter; 15—atrium dextrum;

16 — truncus pulmonalis; 17 — v. cava supe-

шлуночок, де вона збагачується

rior.

209